Вибірковий переказ передбачає відтворення окремого епізоду, події; зовнішнього вигляду персонажа, предмета, природи, місцевості тощо.
Серед творчих переказів виділяють перекази з творчим доповненням та з перебудовою тексту. До першого виду можна віднести такі: на продовження твору (казки, оповідання); на розширення сюжету новими епізодами; на творче доповнення початку чи кінця твору; на введення описів природи, місцевості тощо; на словесне малювання ілюстрацій до тексту.
Для переказів, пов'язаних з перебудовою тексту, пропонуємо такі завдання:
Склади свою кінцівку (зачин) твору: склади діалог на основі прочитаної розповіді; перекажи твір від імені автора (дійової особи); склади оповідання (розповідь) за аналогією (чи протиставленням) до прочитаного; складиоповідання з використанням діалогів (без них); розкажи, які події могли б передувати зображеним.
Таким чином, ми розглянули найбільш поширені види роботи над текстом: обговорення заголовка, відповіді на запитання за змістом прочитаного, самостійне формулювання запитань до тексту, різні види читання, складання плану твору, переказ прочитаного.
2.2 Авторські пропозиції
Результативною стороною ефективної організації роботи з навчальними текстами на уроках читання є сформованість у молодших школярів уміння працювати з текстом (так звана «внутрішня сторона» роботи з підручником як методу навчання).
Виходячи з того, що результативність читання навчального тексту тісно пов'язана з його розумінням, тобто усвідомленням внутрішньої смислової структури, науковцями [19] виділено основні уміння, які забезпечують цей процес (уміння працювати з текстом):
- уміння виділяти головну думку (забезпечує єдність структурного і смислового аналізу, що є основою повного і глибокого розуміння тексту);
- уміння складати план (дозволяє ефективно розвивати в учнів аналітико-синтетичну діяльність, встановлювати смислові зв'язки);
- уміння переказувати (вчить відтворювати зміст твору);
- уміння ставити запитання (вважається найефективнішим прийомом перевірки розуміння прочитаного, на основі якого можна говорити про рівні діалогічної взаємодії учнів з текстом; саме з виникненням запитання починається «самостійна робота думки»).
Виділені уміння володіють значною дослідницькою продуктивністю, оскільки за результатами виконання навчальних завдань, спрямованих на
діагностику зазначених умінь, можна судити про рівень сформованості уміння молодших школярів працювати з текстом, а значить про ефективність організації роботи з текстовим матеріалом підручника.
Результативною стороною ефективної організації роботи з навчальними текстами на уроках читання є сформованість у молодших школярів уміння працювати з текстом (так звана «внутрішня сторона» роботи з підручником як методу навчання), яке охоплює такі вміння: виділяти головну думку, складати план, переказувати, ставити запитання.
Висновки
На основі аналізу відповідної психолого-педагогічної та методичної літератури встановлено, що робота з підручником як метод навчання може відбуватися у різних формах: під безпосереднім керівництвом учителя та у формі самостійної роботи учнів з книжкою (зауважимо, що другий спосіб можливий за умови, коли у школярів сформовані відповідні уміння); на різних етапах уроку; з кожним із основних компонентів навчальної книги (у тому числі і з текстом).
Вивчення наукової літератури з проблеми дослідження свідчить про те, що текст визнано основним структурним компонентом підручника. Навчальні тексти вчені (С. М. Бондаренко, Г. Г. Гранік, Д. Д. Зуєв, Ю. М. Кулюткін та ін.) класифікують за різними ознаками: за обсягом (макро- і мікротексти); за домінуючою функцією (основний, додатковий і пояснювальний); за функціональним стилем (предметне орієнтовані, інструментальне орієнтовані та ціннісне орієнтовані); залежно від методу навчання, закладеного у змісті (тексти, які обслуговують пояснювально-ілюстративний метод, які містять проблемний виклад знань, а також ті, що реалізують частково-пошуковий метод). Залежно від комунікативного завдання, від внутрішньої мети текст може бути оформлений у вигляді розповіді, опису, міркування, кожен із яких має свої структурні та мовні особливості.
Основними ознаками навчального тексту визнано такі: інформативність, наявність заголовка, зв'язність, смислову цілісність, наявність схеми побудови тексту.
Обгрунтовано, що ефективність організації роботи з текстом на уроках читання у початковій школі значно підвищиться, якщо навчальний процес будувати на таких дидактичних основах: підготовка учнів до сприймання твору; поетапність роботи над текстом; використання системи розвивальних завдань і вправ на аналіз текстового матеріалу.
Підготовка учнів до сприймання нового твору має на меті актуалізацію їхніх знань, уявлень, почуттів, які тією чи іншою мірою впливають на якість
його опрацювання. Тому цей процес містить змістові, емоційні та операційні аспекти. Перевага тієї чи іншої складової зумовлена жанровими особливостями твору, складністю змісту, його віддаленістю від життєвого досвіду дітей, тривалістю роботи над текстом.
Виділено такі етапи опрацювання художніх творів на уроках читання: первинне читання тексту з метою ознайомлення зі змістом; аналітичне читання (смисловий, структурний, художній аналіз змісту), що має практичну спрямованість і здійснюється на основі багаторазового перечитування тексту; удосконалення якостей читацької навички, яке відбувається на різних етапах; висновок-узагальнення з прочитаного; творча робота на основі прочитаного.
Найбільш поширеними видами роботи над текстом є: обговорення заголовка, відповіді на запитання за змістом прочитаного, самостійне формулювання запитань до тексту, різні види читання, складання плану твору, переказ прочитаного. Зазначені види роботи реалізуються шляхом використання системи розвивальних завдань і вправ на аналіз текстового матеріалу підручника з читання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Внутрипредметные и межпредметные связи в начальном обучении: Межвуз. сб. научи, трудов / Ред. коллегия: Г.В. Бельтюкова, Т.С. Назарова; Отв. ред. Т.Г. Рамзаева. – Л.: ЛГПИ им. А.И. Герцена, 1981. -130с.
2. Григорчук А., Чеховська Л. Вивчення художнього твору // Початкова школа. – 2005. – № 11. – С. 11-14.
3. Граник Г. Г., Бондаренко С. М. О типах учебных текстов // Проблемы школьного учебника. -М.: Просвещение, 1975. – Вып. 3. – С. 73-85.
4. Граник Г. Г., Концевая Л. А., Бондаренко С. М. О перспективах расширения функций учебника // Проблемы школьного учебника. – М.: Просвещение, 1985.-Вып. 15.-С. 102-116.
5. Граник Г. Г., Концевая Л. А., Бондаренко С. М. О реализации закономерностей понимания в учебном тексте // Проблемы школьного учебника. – М.: Просвещение, 1991. – Вып. 20. – С. 45-61.
6. Зуев Д.Д. Школьный учебник. – М.: Педагогика, 1983. – 240 с.
7. Ігнатенко Н.В. Дидактичне забезпечення розуміння навчальних текстів учнями початкових класів: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.09 / Інститут педагогіки АПН України. – К., 2001. – 20 с.
8. Кодлюк Я. П. Теорія і практика підручникотворення в початковій освіті: Підруч. для магістрантів та студ. пед. Ф-тів. – К.: Наш час, 2006. – 368 с.
9. Кулюткин Ю. Н. Анализ функциональных стилей учебного текста // Проблемы школьного учебника.- М.: Просвещение, 1977. – Вып. 5. – С. 91-97.
10. Педагогика: педагогические теории, системы, технологии / Под ред. С.А.Смирнова . – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Издательский центр „Академия", 1999-512с.
11. Пономарьова К. Формування в молодших школярів умінь будувати зв'язні висловлювання // Початкова школа. – 2005. – № 11. – С. 29-33.
12. Психолого — педагогические проблемы развития школьника как субъекта учения / Под ред. Е.Д. Божович. – М.: Московский психолого -социальный институт; Воронеж: Издательство НПО "МОДЭЬС", 2000. -192с.
13. Савченко О. Варіативність побудови уроків читання // Початкова школа . -2006.-№9. -С. 3-8.
14. Савченко О. Етапи опрацювання художніх творів на уроках читання // Початкова школа. – 2005. – № 9. – С. 22-21.
15. Савченко О. Методичні настанови щодо роботи за новим підручником „Читанка", 2 клас (частина перша) // Початкова школа. – 2002. – № 9.-С.6-11.
16. Савченко О.Я. Читання в 4 класі.-К.: Освіта, 2001.-160с.
17. Савченко О. Я., КодлюкЯ. П. Організація роботи учнів з підручником // Навчання і виховання учнів 2 класу: Методичний посібник для вчителів / Упор. О.Я. Савченко. – К.: Вид-во „Початкова школа", 2003. – С. 109-124.
18. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У 5-ти т.- Т.2.- К.: Радянська школа, 1976.-670с.
19. Янченко О. Формування у молодших школярів уміння працювати з підручником: Методичні рекомендації. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – 64с.
ДОДАТКИ
Додаток А
Завдання на ознайомлення молодших школярів з основними ознаками тексту
1. Вправи для редагування:
1) Прочитайте план тексту на тему „Барви золотої осені". Чи всі пункти плану відповідають темі твору?
1. Осінні берези.
2. Яскраві горобини.
3. Осики.
4. Осінні роботи в полі.
5. Зелені ялини.
6. Збір птахів у вирій.
2) Знайдіть у тексті речення, яке не відповідає темі висловлювання. (Вчитель спеціально добирає такий текст).
3) Прочитайте текст, складений учнем. У якому реченні закладена тема? Чи розкрита вона в основній частині? Розкрийте її.
Наша школа – найкраща у містечку. Розкинулось воно на двох мальовничих пагорбах, праворуч від яких в 'ється невеличка річечка. А за нею зеленіють поля пшениці, жита, льону.
4) Про що напишемо у творі, заголовок якого „Наш Київ"? А якщо заголовок буде „Древній Київ"?