В перших класах часто не дають дітям малювати аквареллю. Деякі завдання дитячого садка повторюються в шкільній практиці без подальшого розвитку. Створюється логічне враження наступності, насправді ж це обмежує світогляд дітей, веде до зникнення інтересу.
Мало часу відводиться на тематичне малювання або обмежується творча ініціатива. Малювати на теми - це значить творити на основі вражень побаченого, почутого, прочитаного. Малювання на теми сприяє розвитку художніх смаків, творчих здібностей, фантазії.
На основі аналізу програми, відвіданих занять в дитячому садку і школі можна зробити наступні висновки:
1.Художня діяльність стоїть на більш високому рівні в дитячому садку, ніж у школі.
2.Програмні завдання дитячого садка більш цікаві і творчі, ніж шкільні.
3.Програма з художньої праці для початкової школи цікавіша від попередніх ,але потребує вдосконалення.
4.Вчителям початкових класів бажано більше опиратись на знання та вміння , набуті дитиною в дитячому садку чи в сім'ї.
5.Деякі вихователі мало ознайомлені з основними принципами шкільної програми з образотворчого мистецтва а вчителі шкіл не знають змісту навчання дітей в дитячому садку і в сім'ї.
ІІ.2 Дослідження рівнів знань, умінь і художніх інтересів дошкільників та молодших школярів
Опираючись на те, що інтерес учнів до навчального предмету залежить від змісту навчального матеріалу, методів навчання і організації навчальної діяльності , ми перевірили рівень підготовки дітей до образотворчої діяльності.
Для визначивши рівня підготовки дітей до образотворчої діяльності ми керувалися кінцевими вимогами програми дитячого садка, які ставились перед учнями першого класу як початкові вимоги .
Це дало можливість виявити, якими знаннями і вміннями володіють учні .На перших заняттях вияснили рівень знань, умінь і навичок ,виявили інтерес кожної дитини. Аналіз проводився за наступними критеріями: зміст знань, їх повнота виявлення характерних ознак предметів і явищ, використання знань дітей, одержаних в дитячому садку, перенесення знань і способів дії з ними на нові завдання .
Знання можуть бути на рівні емпіричного і понятійного узагальнення.
На думку М.А. Байтової рівень емпіричного узагальнення характеризується тим, що знання доводяться тільки до початкової стадії засвоєння. Перебуваючи на цьому рівні, учень може знати термін , але сам предмет, визначений цим словом, тільки уявляти чи мати дуже вузьке поняття. Рівень понятійного узагальнення характеризується тим, що учень не обмежується рівнем емпіричного узагальнення, а виділяє суттєве.
На рівні емпіричного узагальнення першокласником в художній діяльності засвоюються такі поняття : горизонт , пряма лінія , куля , кут.
А їх визначення вивчається в наступних класах. Понятійне узагальнення - прямокутник , квадрат , колір спектру , правила змішування різних кольорів , поняття про теплі і холодні тони і т. д.
Знання бувають повні і неповні. Під повним розуміємо такі, що ясно просліджуються в малюнку , виконані всі завдання і дитина розуміє , чому вона так виконала . Неповні від повних відрізняються тим , що дитина не розуміє , чому вона виконала малюнок саме так , а не по-іншому. На основі знань виникають вміння.
На першому дослідному уроці учні виконували малюнок на вільну тему. Результати показали, що більшість учнів цікавиться тематичним малюванням, малюнки виконані в різноманітній техніці. Результати див. у таблиці №
Другим завданням був малюнок гілки верби. Це завдання виконувалось як в дитсадку так і в школі. Робота проводилась без керівництва вчителя. Для оцінювання роботи дітей були висунуті такі критерії.
1) Незначні порушення пропорцій - в малюнку є елементарна схожість з натурою, але пропорції окремих частин і відношення цілого до частин порушені .
2) Значні порушення пропорцій - в малюнку немає елементарної подібності з натурою , пропорційність окремих частин і цілого до частин порушена.
3) Правильна форма - є елементарна подібність з формою натури .
4) Незначне порушення форми - в малюнку відсутній один із компонентів або немає елементарної подібності з натурою .
5) 3начне порушення форми - в малюнку відсутні всі компоненти, нема елементарної подібності з натурою.
6) Правильні кольорові відношення - уміння розрізняти і передавати у малюнку основні і похідні кольори ; близькі між собою кольори по світлості, відповідність зображеного кольору з натурою .
7) Відносно правильне кольорове відношення-порушення одного із компонентів .
8) Відсутність технічних погрішностей - учень з умінням натискає на олівець, рівно замальовує ,відчувається легкість акварелі
9) Незначні погрішності - відсутності одного із компонентів.
10) 3начні технічні погрішності - відсутність більшості компонентів.
Аналізуючи роботу дітей можна зробити такі висновки:
"Гілка верби":
- % допускає грубі порушення пропорційності ,
- %- форма значно порушена;
- % - колір не відповідає натурі.
Близькі між собою кольори по світлості не розрізнялись;
- % - значні технічні погрішності.
Лише % правильно зобразили пропорції; реформу;
- % - колір;
- % - технічні погрішності.
На наступному занятті з декоративного малювання дітям пропонувалось придумати і намалювати візерунок стрічки . Основна увага приділялась дослідженню знань, вмінь учнів з композиції ,технічних вмінь ,підбору відповідного кольору, рівню фантазії. В дослідженні цих завдань ми користувались такими поняттями:
- правильні композиційні прийоми - вміння виділяти головне у малюнку і кольорі;
- змістовний зв'язок зображених об'єктів, вміння розміщувати на папері зображення, наявність ритму.
- деякі порушення композиційних прийомів - порушення 1-2 із 4 компонентів.
- значні порушення композиції - порушення 3-4 компонентів .
- багата фантазія - своєрідне вирішення тематичної чи декоративної композиції в малюнку і кольорі; яскраве відображення своїх уявлень, отриманих в процесі спостережень об'єктів і явищ навколишнього життя, прочитаних книг, розглянутих ілюстрацій .
- слабка фантазія - відсутність одного із компонентів.
- відсутність фантазії - відсутність всіх компонентів.
Результати даного дослідження зведені в таблицю №
При виконані учнями робіт з малювання також приділялась увага вмінню роботи олівцем і пензликом.
При дослідженнях вміння роботи олівцем основна увага приділялась тому, чи вміють діти правильно тримати олівець проводити лінії. При дослідженнях роботи учнів з пензликом, кількість піддослідних компонентів зросла, а саме досліджували сила натиску, темп, вміння тримати пензлик, проводити лінії, а також рівно замальовувати.
Дані цих досліджень зведені у таблицю №
Аналізуючи дані досліджень можна встановити три основні рівні підготовки дітей :
1-й - Низький. Учень володіє неповними знаннями на рівні емпіричних узагальнень , виконує поставлені завдання , але не розуміє чому він так їх виконує. В малюнку допускає значні погрішності.
2-й - Середній. Учень володіє повними знаннями на рівні емпіричних узагальнень, виконує всі поставлені завдання і усвідомлює чому він так їх виконав. Але пояснюючи виконання операцій в малюнках, він не користується визначеннями понять або ж узагальненим формулюванням якостей . В малюнках допускаються незначні порушення.
3-й - Високий. Учень володіє знаннями на рівні понятійного узагальнення , яке може бути повним і неповним , виконує всі поставлені завдання і усвідомлює, чому він їх так виконав, пояснюючи виконані операції, користується певними поняттями чи узагальненим формулюванням властивостей . В малюнках нема помилок або ж вони незначні.
Порівняльний аналіз малюнків дошкільників і першокласників .
| Види робіт | Рівні підготовки. Місце виконання | 1 | 2 | 3 | Зниження у % |
| Малювання з натури | ДитячийШкола. | ||||
| Тематичне малювання | Дитячий садок.Школа. | ||||
| Декоративне малювання | Дитячий садок.Школа. |
Всього:
Як бачимо просліджується тенденція до зниження якості художньої діяльності учнів в період переходу від дитячого садка до школи.
Головні причини зниження якостей:
1.Зміни умов навчання, ламання старого стереотипу і вироблення нового.
2.Недостатня підготовка дошкільнят до вимог школи.
3.Діти не малюють в літній період.
Падіння інтересу до занять у школі пояснюється: «Гострою кульмінацією протиріччя між новими вимогами і обмеженістю способів їх виконання, набутих на минулих етапах навчання» (Г.І. Щукіна).
Після перших занять в експериментальному класі визначено три рівні інтересу дітей до художньої діяльності:
1 - високий - діти із задоволенням виконують роботу з натури, прагнуть самостійно розібратись в важких завданнях , активно відповідають на поставлені питання, уважно розглядають натуру і стараються зобразити те, що бачать і почувають, малюють багато і з великим бажанням в класі і вдома;
2 - середній - малюють з задоволенням тільки з натури чи декоративного малюнку. В важких завданнях не завжди розбираються самостійно, часто звертаються за допомогою. На поставлені питання відповідають охоче, натуру розглядають уважно, але малюють не дивлячись на неї, по пам'яті .Інколи малюють вдома, але вимагають збудника.
3 - низький - мають інтерес тільки до окремих, захоплюючих занять. Завдання виконують пасивно, без бажання і тільки на вимогу вчителя. Натуру розглядають неуважно і малюють не дивлячись на неї, змальовують з поганих зразків чи робіт товаришів, не мають нахилів до художньої діяльності.
Характери художніх інтересів.
Різносторонній характер художніх інтересів - проявляється до всіх видів малювання;діти відзначаються творчим сприйманням естетичних об'єктів, підвищеною емоційною чутливістю, творчою діяльністю.