Психолого-педагогічні умови організації уроку з трудового навчання (стр. 4 из 6)

Основним устаткуванням у навчальній майстерні є слюсарний і столярний верстаки, свердлильні та токарні верстати для обробки деревини і металів. Досить актуальним на сьогодні є питання про створення устаткування, яке регулювалося б за висотою. Адже на тому самому робочому місці доводиться працювати учням V — VII класів, які значно відрізняються за зростом. У попередньому розділі згадувалося вже про те, що, працюючи на робочих місцях, які не відповідають зросту, учні не можуть дотримуватися правильних робочих поз, що в свою чергу негативно впливає на розвиток організму дитини.

Рис. 1. Слюсарний верстат

Подано вже пропозиції щодо регулювання робочих місць за висотою. При роботі на деревообробних і металорізальних верстатах цього досягають за рахунок дерев'яних підставок, які кладуть під ноги.

У практиці роботи шкіл можна зустріти спеціальні конструкції слюсарних і столярних верстаків. Наведемо конструкції деяких з них. На рис. 4 показано слюсарний верстак, запропонований учителем московської школи. Верстак призначений для виконання учнями V—XI класів слюсарних і електромонтажних робіт. Його можна використати як стіл для конспектування пояснень учителя і виконання графічних робіт. Для цього лещата встановлюють трохи лівіше від середини кришки верстака [17].

При проведенні електромонтажних робіт лещата 11 з верстака знімають і прибирають у лівий ящик. Верстак має досить простий підйомний пристрій для регулювання висоти кришки разом з лещатами, що дає змогу змінювати висоту верстака від 730 до 1000 мм.

Каркас 8 верстака виготовлений із зварених стальних труб і кутника. Кришка 9 стола — це металева рама, в яку закладено дошки з твердих порід деревини товщиною 30 мм. Зверху кришку покривають листовим металом товщиною І - 2 мм. Під кришкою верстака розміщують два висувних ящики 5 для зберігання інструментів та пристроїв і сидіння 6. Знизу до кришки кріплять упор 2.

Фіксатори 4 фіксують напрямні трубки кришки в трубах ніжок каркаса. Кришка піднімається за допомогою гвинта 7.

На кришці з правого боку розміщують готовальню З для розмічального і вимірювального інструменту, на лівому боці кришки кріплять пюпітр /, на якому розміщують інструкційні і технологічні карти. Готовальню і пюпітр можна регулювати за висотою.

Для випрямлення і розмічання заготовок у правому кутку кришки за допомогою гвинтів кріплять стальну плиту 10.

На рис. 2 показано столярний верстак, запропонований учителем праці Білоцерківської школи, який можна регулювати за висотою. Він розрахований на двох учнів. Кришку верстака 8 виготовляють з двох дощок твердої деревини. Посередині верстака проходить лотік 2 для інструментів. Зліва і справа лотік закінчується вікнами, через які під час прибирання викидають стружку. Прямокутні бруски опор скріплені двома дерев'яними 4 і двома металевими 3 розпірками. До кожної металевої розпірки кріплять труби механізму підйому 5, а також два кронштейни для більшої стійкості верстака. Механізм підйому верстака складається з двох труб діаметром 30 мм, двох гвинтів з гайками (відповідно з лівою і правою різьбами) і маховика.

При обертанні маховика за рухом годинникової стрілки опори верстака розходяться і кришка опускається. При обертанні маховика проти руху годинникової стрілки опори займають вихідне положення, піднімаючи кришку. Верстак забезпечений двома стільцями, які також можна регулювати за висотою. Для виконання рисунків і записів до задньої затискної коробки можна закріпити планшет.

Рис. 2. Столярний верстак, який можна регулювати за висотою

У майстернях установлюють токарні і свердлильні верстати для обробки деревини і металів. Токарні верстати рекомендуються невеликі з висотою центрів до 150 - 160 мм і відстанню між центрами 600 - 800 мм; свердлильні верстати бажано мати з найбільшим діаметром свердління 12 мм.

Для шкільних майстерень випускають спеціальні фрезерні верстати. Для заточування інструментів установлюють заточувальні верстати (наждачні точила).

У навчальних майстернях установлюють також допоміжне устаткування: одну-дві розмічальні плити, рихтувальну плиту, муфельну піч, випробувальний стенд для електромонтажних робіт.

Устаткування розташовують у навчальних майстернях з урахуванням певних правил, виходячи з певних нормативів. Так, верстаки розташовують ближче до робочого місця вчителя, розмічальну плиту — ближче до вікна. Верстаки встановлюють так, щоб з кожного робочого місця було видно і чути все, що показує і говорить учитель. Нормативи на відстань між устаткуванням, устаткуванням і стінами майстерні встановлюють, виходячи з санітарно-гігієнічних норм і правил безпеки. Наприклад, віддаль між рядами слюсарних верстаків повинна становити не менше 900 мм.

Рис. 3. Розміщення обладнання в столярному відділенні шкільних майстерень

На рис. 3 показано розміщення обладнання в столярному відділенні шкільних майстерень: 1 — двомісні столярні верстаки 2 — настільні токарні верстаки; 3 — комбінований фугувальний настільний верстак (з дисковою пилкою); 4 — електроклеєварка; 5 — точило; 6 — шафа для наочних посібників; 7 — робоче місце вчителя (а — столярний верстак; б — стіл; с — класна дошка)

Розміщення обладнання в слюсарно-механічному відділенні шкільних майстерень показано на рис. 1:1 — чотиримісні слюсарні верстаки; 2 -токарно-гвинторізні верстаки; 3 — свердлильний верстак; 4—наждачне точило; 5 - стіл для паяння; 6 — розмічувальна плита; 7 — робоче місце вчителя (а — слюсарний верстак; б — стіл; с — класна дошка); 8 — шафа.

Особливу увагу слід звернути на обладнання робочого місця вчителя, яке повинно бути взірцем для учнів.

Верстак і стіл учителя розміщують на помості висотою приблизно 20 см, щоб учитель краще бачив учнів, а вони його. На стіні кріплять класну дошку, а під нею креслярський інструмент. Шафа призначена для зберігання таблиць і навчальної технічної документації. У деяких школах верстак учителя роблять поворотним, щоб учні могли подивитися з різних боків, як виконувати трудові прийоми [15].

При виконанні практичних завдань у майстернях учні користуються різним інструментом, який можна поділити на дві групи: індивідуального і загального користування. Широке застосування на заняттях у майстернях знаходять також різноманітні пристрої і наочні посібники (плакати, моделі, таблиці, колекції).

2.2 Санітарно-гігієнічні вимоги і режим роботи в шкільних майстернях

Дані фізіології і гігієни праці свідчать про те, що фізична праця, яка за своїм характером відповідає віковим можливостям організму і виконується в оптимальних гігієнічних умовах, сприяє розвитку як окремих органів і систем, так і в цілому організму дитини і підлітка.

У процесі трудового навчання учні набувають рухових навичок і вмінь; у них утворюються нові умовно-рефлекторні зв'язки, під впливом фізичної праці вдосконалюється координація рухів, зміцнюється кісткова система, розвивається м'язова система, поліпшується робота дихальної і серцево-судинної систем, підвищується обмін речовин.

Спеціальні дослідження показали, що в осіб, які займаються фізичною працею, обмін речовин відбувається інтенсивніше, ніж у тих, хто займається переважно розумовою працею. Установлено також, що для нормального функціонування організму витрати енергії на м'язову роботу повинні становити на добу не менше, як 5,0 - 5,4 МДж (1200 - 1300 ккал) у дорослих і 3, -4,2 МДж (800 - 1000 ккал) в учнів. Менші витрати на м'язову роботу негативно позначаються на процесах росту й розвитку дітей і підлітків.

Трудове навчання має велике значення як засіб переключення учнів з одного виду діяльності на інший, що, згідно з ученням І. М. Сєченова, найбільше сприяє відновленню працездатності [17].

Це положення переконливо ілюструють дослідження. У звичайні навчальні дні, як показали спостереження, у більшості учнів працездатність порівняно з вихідними показниками (до початку занять) зростає до кінця першого уроку. Потім вона трохи коливається на цьому рівні протягом другого уроку і помітно знижується після третього уроку в учнів V класу і після четвертого уроку в учнів VI—VII класів. Дальші навчальні заняття проходять при прогресивному зниженні працездатності учнів.

Переключення учнів із загальноосвітніх предметів на трудове навчання з обробки деревини сприяє підтриманню їхньої працездатності на вищому рівні на наступних уроках. У дні, коли учні працюють у столярних майстернях, у кінці навчального дня в них помітна вища працездатність, ніж в інші дні. Проте під час роботи в майстернях у той самий день, але в різні години, ступінь працездатності учнів у кінці всіх занять виявляється різним. Наприклад, у V класі найменше зниження працездатності спостерігалося в тих випадках, коли уроки з праці проводилися на третій годині занять, а найбільше — на першій.