ВИСНОВКИ
Страхування - об'єктивно необхідний атрибут ринкової економіки. Світовий досвід переконує, що одним з важливіших індикаторів стану економіки будь якої країни ринкової орієнтації є розвиток страхування.
Страхування забезпечує надійний захист майнових інтересів підприємців і населення в разі втрат, заподіяних вогнем, стихійним лихом, техногенними аваріями, транспортними пригодами та багатьма іншими непередбачуваними обставинами.
Страхування добре зарекомендувало себе як форма нагромадження коштів громадян для вирішення їх соціальних проблем /охорона здоров'я, пенсійне забезпечення, освіта тощо/. В останні роки страхування широко використовується на випадок виникнення відповідальності перед третіми особами. В цілому світові темпи приросту страхових премій значно випереджають зростання валового внутрішнього прибутку.
Ця тенденція характерна і для України. Незважаючи на великі труднощі перехідного періоду обсяги страхових операцій помітно зростають. За 2005 р. вони збільшились в перерахунку на доларовий еквівалент на 30%. Очікується зростання страхових послуг і в поточному році. Позитивну роль в цьому відіграв Закон "Про страхування", інші вжиті законодавчі і організаційні заходи щодо розвитку страхової справи.
Зараз на страховому ринку України діє 247 страхових компаній, Моторне, Авіаційне, Морське страхові бюро, ряд страхових пулів. Зросла кількість членів Ліги страхових організацій України. Створено Асоціацію професійних страхових посередників [22].
Разом з тим питома вага нашої країни в світовому страховому ринку досі сягає лише 0.01% ,а в Європі - менше 0,04 %. Якщо прийняти до уваги, що Україна є другою за територією державою на континенті ( 5.6 % ), має понад 51 млн. населення ( 7.4 % ), великий промисловий і аграрний потенціал, означений рівень страхової діяльності слід розглядати як дуже мізерний і не адекватний потребам і можливостям країни.
З вищенаведеного можна зробити висновок, що найбільш доходними і стабільними є інвестиції в цінні папери з фіксованим процентом, які випускає уряд і місцеві органи влади.
В Україні ж до останнього часу переважали банківські депозити, зі зменшенням банківського відсотку акценти змістились в бік державних цінних паперів. Рішенням проблеми інвестиційної діяльності в Україні стануть інвестиції у акції підприємств.
Для компаній які здійснюють довготермінове страхування виходом зі становища могло б бути інвестування вільних коштів в будівництво, зокрема житла, це надало б можливість захистити зібрані кошти від інфляції на довгому періоді.
Існуюча структура страхового ринку України не сприяє зміцненню соціального захисту громадян та забезпеченню внутрішніх інвестицій. Українські страховики передають іноземним страховикам (перестраховикам) до 90 відсотків страхової премії під час страхування авіаційних і морських ризиків, ризиків здоров'я людей, які від'їжджають за кордон, до 60 відсотків - за "автокаско", до 50 відсотків - під час страхування великих майнових ризиків.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Нормативно-правові акти:1. Конституція України від 28 червня 1996 року. // ВВРУ. - 1996. - №30. - Ст. 141.2. Закон України «Про інвестиційну діяльність», м. Київ, 18 вересня 1991 року, № 1560-XII.3. Закон України "Про інвестиційну діяльність".4. Закон України "Про іноземні інвестиції".5. Закон України "Про державну програму заохочення іноземних інвесторів в Україні". 6. Закон України "Про цінні папери та фондову біржу"7. Арбітражний процесуальний кодекс від 6 листопада 1991 року станом на 30 червня 1999 року.8. Господарський процесуальний кодекс від 6 листопада 1991 року станом на 1 березня 2002 року.9. Проект Цивільного кодексу України. – http://www.liga.kiev.ua10. Положення «Про порядок скасування реєстрації випуску (випусків) інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду», 29 квітня 2005 р., № 462/10742. 11. Збірник офіційних документів Вищого арбітражного суду України. – С.129.Основна література
12. Бирман Г., Шмидт С. Экономический анализ инвестиционных процессов. М.: Юнити, 2003.13. Под ред. Данилочкиной. Контроллинг как инструмент управления финансами. М.: Юнити, 2004.14. В.В. Ковалев. Финансовый анализ. Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. М.: Финансы и статистика, 2004.15. Под ред. Терехина В. И. Финансовое управление фирмой. М.: Экономика, 2006.16. Норткотт Д. Принятие инвестиционных решений. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2003. - 247 с.17. Богуславский М.М. Правовое положение иностранных инвестиций. - М.,Совинтерюр., 1993.18. Бочаров В.В. Финансово-кредитные методы регулирования рынка инвестиций. - М.: Финансы и статистика, 1993.19. Газеев М.Х. и др. Показатели эффективности инвестиций в условиях рынка. - М., ВНИИОЭНТ, 2006.20. Герасимчук Н.С. и др. Инвестиционная сфера экономики. - К., “Наукова думка”, 2005.21. Инвестиционно-финансовый портфель. Книга инвестиционного менеджера. Под ред. Рубина Ю.Б. - М., СОМИНТЭК, 2003.22. Комаров И.К. Инвестиции и рынок. Перспектива хозяйствования и управления.-М., Знание, 2001.23. Основы инвестирования. - М.: Церих, 1992.24. Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности. К. “Издательство Либра” ООО, 2006 г.Додаткова література 25. Бізнес-РІО. 2004 рік, 9 місяць.26. Вісник Національної Академії Наук України. 2003 рік, №7-8, №9-10.27. Діловий вісник. №9, 2005 рік28. Економіст. №1, 2006 рік.29. Економіка України. №9, 2004 рік30. Квартальні передбачення. №2, грудень 2005 року.31. Моніторинг івестиційної діяльності України. Випуск №1, 2004 рік.32. Моніторинг економіки України. №10(29) жовтень 1997 року, №4(33) квітень 2003 року33. Фінанси України. №5, 2005 рік.