У ринковому середовищі, коли фінансово-господарська діяльність підприємства здійснюється на принципах самофінансування, а за нестачі власних фінансових ресурсів - за рахунок позичкових коштів, дуже важливо дати аналітичну оцінку фінансової незалежності підприємства від зовнішніх джерел. Запас джерел власних коштів - це запас фінансової стійкості підприємства за умови, що його власні кошти перевищують позичені.
Фінансова стійкість оцінюється на підставі співвідношення власних і позичкових коштів у активах підприємства, темпів нагромадження власних коштів внаслідок господарської діяльності, співвідношення довготермінових і короткотермінових позик, достатнього забезпечення матеріальних оборотних засобів власними джерелами.
Одночасно аудитор з'ясовує, чи спроможне підприємство виконувати свої обов'язки перед бюджетом, кредитними та іншими органами.
Для цього слід перевірити:
· правильність реєстрації підприємства в органах державної податкової адміністрації;
· наявність документа на право здійснення окремих видів діяльності, статуту, установчих документів, відкритого рахунка в банку;
· структуру активів і пасивів балансу на звітну дату;
· структуру власного капіталу;
· забезпечення підприємства власними обіговими коштами;
· повноту і своєчасність сплати податків і платежів;
· фінансову сталість, платоспроможність тощо.
Для забезпечення якості проведення аудиту фінансової звітності необхідна така інформація:
· баланс;
· звіт про фінансові результати;
· звіт про рух грошових коштів;
· звіт про власний капітал;
· розшифрування дебіторів і кредиторів;
· розрахунок нормативу власних обігових коштів;
· бізнес-план;
· Головна книга;
· статистична звітність;
· податкова звітність;
· регістри бухгалтерського фінансового обліку;
· первинна документація.
Видатний американський вчений і практик Роберт Монтгомері писав, що факти, відображені у фінансових звітах, є предметом аудиторської перевірки. Обов'язок аудитора - сформувати думку про стан фінансової звітності в цілому у вигляді аудиторського висновку.
Мета аудиторської перевірки фінансової звітності - незалежна експертиза для встановлення реальності та достовірності її, своєчасності та єдності методичних звітних показників.
На початку аудиту фінансової звітності суб'єктів підприємницької діяльності встановлюється відповідність її чинним законодавчим та іншим нормативно-правовим актам (Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", затвердженим Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку тощо).
Під час аудиту показників фінансової звітності для встановлення її реальності й достовірності аудитори мають виявляти нереальну дебіторську заборгованість. При цьому особливу увагу слід зосередити на контролі позовної давності заборгованості, що рахується на балансі як реальна, а фактично термін її стягнення через суд чи арбітраж адміністрацією підприємства пропущено і вона підлягає списанню на збитки. У такому випадку аудитор зобов'язаний встановити причини утворення нереальної дебіторської заборгованості, місце її виникнення та відповідальних осіб.
Аудитор також встановлює несвоєчасно погашену кредиторську заборгованість (кредити і позики, не погашені в строк; за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк; поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом, з оплати праці тощо). При цьому кожна стаття балансу має бути проінвентаризована та підтверджена актами звірки, довідками тощо.
Таким чином, аудит фінансової звітності має підтвердити реальність інформації про активи і пасиви підприємства.
Під час перевірки фінансових звітів клієнт повинен надати аудитору повну інформацію, на підставі якої останній міг би зробити висновок, що відпадає необхідність вносити суттєві зміни у фінансові звіти з тим, щоб вони відповідали вимогам норм (стандартів).При цьому аудитору слід здійснити такі процедури:
· ознайомитися з принципами, прийомами і методами бухгалтерського фінансового обліку і способами їх застосування;
· простежити, яким чином клієнт збирає інформацію для включення у фінансовий звіт;
· упевнитися, що фінансові звіти складені відповідно до загальноприйнятих принципів ведення бухгалтерського фінансового обліку;
· з'ясувати, який існує зв'язок між сальдо рахунків і який вплив на результати мають відхилення.
Отже, аудит фінансової звітності сприяє виявленню недоліків, попередженню банкрутства, визначенню перспектив розвитку виробництва в умовах жорсткої конкурентної боротьби
При перевірці обліку операційних і позареалізаційних доходів, відбиваних безпосередньо на рахунку "Прибутки та збитки" установлюються:
· повнота їхнього відображення в бухгалтерському обліку і звітності;
· коректування даних бухгалтерського обліку для цілей оподатковування.
При перевірці необхідно звернути увага на можливість виникнення двох видів помилок: навмисних (навмисних) і ненавмисних (ненавмисних).
Як приклад можна привести наступні види потенційних, (ненавмисних) помилок:
· неправильне віднесення операційних і позареалізаційних витрат до того чи іншого періоду;
· витрати, що ще фактично не були понесені, були відбиті в бухгалтерських регістрах економічного суб'єкта;
· помилкове віднесення понесених витрат на збільшення вартості активів або помилкове списання витрат, що підлягають включенню у вартість активів, на рахунки обліку.
Прикладами навмисного перекручування даних бухгалтерської звітності у відношенні зазначених витрат можуть служити:
· навмисне заниження витрат шляхом пропуску сум;
· навмисне завищення витрат шляхом перекручування сум чи неправильного віднесення витрат до того чи іншого періоду;
· неправильна класифікація витрат для забезпечення виконання чи завищення запланованих показників результатів діяльності;
· навмисне завищення витрат для приховання фактів неналежного використання коштів ;
· оплата фіктивних витрат.
Детальна перевірка операцій вимагає використання наступних процедур:
· звірення з первинними документами (включаючи правильність розрахунку витрат, що враховуються при оподатковуванні);
· перевірки правильності віднесення витрат до того чи іншого періоду;
· аналіз даних, акумульованих на рахунках обліку доходів і витрат.
При аудиторській перевірці звірення з первинними документами необхідна також для виявлення витрат, по яких відсутні необхідні документи.
Перевірку відображення операційних і позареалізаційних доходів і витрат проводять вибірковим методом, виходячи зі складу цих показників і істотності показника в сумі бухгалтерського прибутку. Перевірка проводиться на підставі укладених договорів, первинних документів, що підтверджують операції і регістрів синтетичного й аналітичного обліку по рахунку "Прибутки та збитки".
Для встановлення обґрунтованості відображення в бухгалтерському обліку операційних і позареалізаційних доходів і витрат варто перевірити правильність визначення (визнання) зазначених доходів і витрат для цілей бухгалтерського обліку відповідно до положень бухгалтерського обліку.
При перевірці правильності відображення в обліку операційних і позареалізаційних доходів і витрат необхідно враховувати наступні положення.
Позареалізаційні доходи і витрати організації і для цілей бухгалтерського обліку, і для цілей оподатковування приймаються в сумах по методу нарахування. Перелік зазначених доходів і витрат для цілей бухгалтерського обліку приведений в інструкції з застосування плану рахунків бухгалтерського обліку. Перелік позареалізаційних доходів і витрат, що враховуються для цілей оподатковування дається в Положенні про склад витрат по виробництву і реалізації продукції (робіт, послуг), що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг).
Перелік позареалізаційних доходів для цілей оподатковування є відкритим, тобто всі позареалізаційні доходи враховуються при оподатковуванні.
Як приклад розглянемо особливості аудита відображення доходів і витрат від оренди як одного з виду інших доходів та витрат.
До складу доходів, що враховуються як операційні доходи, включаються доходи, пов'язані з наданням за плату в тимчасове користування (тимчасове володіння і користування) активів організації (коли це не є предметом діяльності організації).
Здійснюючи перевірку цих операцій, аудитору необхідно, у першу чергу, ознайомитися зі змістом договору оренди і провести юридичну експертизу договору на відповідність його нормам законодавства України:
· чи визначено в договорі майно, предмет передачі орендарю як об'єкт оренди;
· чи підлягає договір оренди реєстрації і чи зроблена ця реєстрація;
· чи визначені в договорі порядок, умови і терміни внесення орендної плати;
· чи встановлені в договорі умови проведення ремонту;
· умови відшкодування орендарю вартості поліпшення (капітальних вкладень) орендованого майна.
Для цілей оподатковування при відображенні орендних доходів також застосовуються правила бухгалтерського обліку.
Розвиток продуктивних сил і виробничих відносин у різних суспільно-економічних формаціях обумовлює потребу удосконалення функцій управління процесом виробництва, у тому числі і контролю економіки. Контроль як функція управління підпорядкований вирішенню завдань системи управління. Тому призначення контролю відповідає меті управління, яка визначається економічними і політичними закономірностями розвитку даної формації. Функції контролю визначаються діями економічних законів і метою суспільства, інтереси якого він захищає.