В даний час існують різні методи корекції порушень зору - це застосування окулярів, контактних лінз, лікування лазером, хірургічні втручання, що вимагає великих матеріальних витрат, і зір при цьому якщо і поліпшується, то не на довго. Встановлено, що окуляри допомагають людині бачити, але стан зору при цьому не поліпшується, а навпаки, відбувається поступове зниження гостроти зору, і силу лінз доводиться збільшувати. Носіння окулярів приводить до атрофії очних м’язів, подібно до того, як ходіння на милицях приводить до ослаблення м’язів кінцівок.
В даний час наука довела ефективність методів збереження і поліпшення зору без хірургічного втручання і допомоги окулярів - це методика зорових тренувань, розроблених А.І.Дашевським, Е.С.Аветісовим, Ю.А. Утехіним, методи йоги і точкового масажу. Кожна методика характеризується певною спрямованістю дії на орган зору.
Аналіз існуючих методик збереження і поліпшення зору показав, що вправи, що рекомендуються, підрозділяються на наступні групи:
1. Релаксаційні вправи, спрямовані на зняття зорової втоми і відновлення працездатності (точковий масаж, пальмінг за методикою Бейтса, моргання, повороти, соляризація та ін.).
2. Спеціальні тренувальні вправи, спрямовані на зміцнення навколоочних м’язів (повороти очей по вертикальних, горизонтальних, діагональних траєкторіях, по колу з використанням допоміжних предметів, тренажерів).
3. Спеціальні тренувальні вправи для зміцнення апарату акомодації ока (вправи «Мітка на склі», за методикою Е.С. Аветісова, використання нерухомих і рухомих об’єктів, тренажерів).
Існують й інші методики, які дають позитивні результати у відновленні зору, але для цього потрібне спеціальне устаткування, складна апаратура, конструювання шкільних меблів, вони дорогі, що для більшості шкіл недоступні. Використання спеціальних тренувальних вправ для збереження і відновлення зору доступно кожному, в будь-якому віці, незалежно від ступеня порушень зору, не вимагає матеріальних витрат і найефективніше при дотриманні загальнопедагогічних принципів.
Не дивлячись на наявність різноманітних методик збереження і поліпшення зору, матеріал з профілактики порушень зору відсутній в нині чинних програмах і навчальних посібниках з фізичного виховання. Спостерігається відсутність профілактичних заходів в режимі навчального дня школярів, де зорове навантаження особливо велике, що є недотриманням гігієнічних вимог до умов навчання учнів в сучасних загальноосвітніх установах.
Використовуючи відомі методи збереження і відновлення зору, нами розроблені програми профілактики порушень зору для учнів молодшого шкільного віку, які в комплексі фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі навчального дня дозволили б зупинити процес прогресу порушень зору на сучасному етапі.
Відповідно до мети дослідження були поставлені наступні завдання:
1. Визначити динаміку порушень зору в учнів загальноосвітньої школи.
2. Визначити стан зоруу молодших школярів.
3. Визначити рівень фізичного розвитку і його взаємозв’язок зі станом зору молодших школярів.
4. Теоретично і експериментально обґрунтувати зміст і розробити технологію попередження порушень зору у молодших школярів засобами фізкультурно-оздоровчої діяльності.
Для вирішення поставлених завдань в дослідженні були використані наступні методи:
1. Аналіз і узагальнення літературних джерел.
2. Методика визначення гостроти зору.
3. Антропометричні вимірювання.
4. Тестування рівня фізичної підготовленості.
5. Методи визначення стану постави.
6. Педагогічний експеримент.
7. Методи математичної статистики.
Для обґрунтування завдань і вибору методів дослідження вивчалась література з наступних галузей знань: теорії і методики фізичного виховання, педагогіки, психології, анатомії, фізіології, математичної статистики. Зроблений аналіз літератури з проблеми шкільної медицини з розділу охорони зору учнів.
Методика визначення гостроти зору. Стан зору молодших школярів визначався за загальноприйнятою методикою. Як основний показник при визначенні стану зору використовувалася гострота зору.
Гострота зору молодших школярів визначалася за спеціальними таблицями: Орлової, Сивцева, Новікова (додаток 1).
На початку навчального року ще не всі першокласники добре знали букви, тому при їх обстеженні застосовувалася таблиця Орлової, на якій зображені десять знайомих дітям предметів: зірка, гриб, літак та інші. Величина зображень предметів, розташованих горизонтальними рядами, зменшується зверху вниз. На таблиці зліва по вертикалі для кожного рядка вказана дистанція, чітке бачення з якою відповідає гостроті зору, рівній одній одиниці. Для верхнього рядка вона складає 5,0м для нижньої - 2,5 м. Праворуч від кожного рядка вказана гострота зору. Для верхнього рядка це 0,1 одиниць, для самої нижньої - 2,0 одиниць.
Для визначення гостроти зору піддослідний з відстані 5 метрів розглядають по черзі рядки, починаючи з верхнього.
Показником гостроти зору вважається рядок з найменшим за розміром зображенням, яке може побачити піддослідний.
Для визначення гостроти зору в других і третіх класах використовувалася таблиця Сивцева, на якій замість предметів зображені букви різного розміру, і таблиця Новікова із зображенням кілець з розривом в різних місцях.
Для отримання точних показників гостроти зору виконувалося декілька простих, але обов’язкових умов.
По-перше, таблиця знаходилася в просторому приміщенні, освітленому лампою з прозорого скла потужністю 40 ватів. Висота закріплення таблиці залежала від росту обстежуваних, при цьому рівень очей знаходився дещо нижче за середину таблиці.
По-друге, досліджуваний сидів на стільці на відстані 5 метрів від таблиці. При цьому потрібно було стежити, щоб учні голову і тулуб тримали прямо і не примружували ока. Окуляри під час визначення гостроти зору знімалися.
По-третє, вчитель стояв біля таблиці так, щоб не закривати падаюче на неї світло, показуючи всі знаки в одному рядку. Кінець указки фіксувався біля знаку, який показувався. Експозиція на екрані не перевищувала 2-3 секунд.
По-четверте, при визначенні монокулярної гостроти очі по черзі прикривалися щитком білого кольору.
Якщо досліджуваний читав всі знаки, то зір його вважався нормальним, і результат обстеження фіксувався в протоколі.
Діти, що не прочитали всі знаки, за нашими рекомендаціями підлягали обстеженню у окуліста.
Антропометричні вимірювання. Для обстеження піддослідних ми дотримувалися загальноприйнятої методики антропометричних вимірювань [39]. Обстеження передбачало вимірювання довжини і маси тіла.
Тестування рівня фізичної підготовленості. Рівень фізичної підготовленості визначався за такими тестами:
1. Біг на 30 метрів (швидкісні здібності).
2.Стрибок у довжину з місця (швидкісно-силові здібності).
3. Підтягування на високій перекладині з положення вису (хлопчики) і на низькій перекладині з положення вису лежачи (дівчатка) (силові здібності).
4. 6-хвилинний біг (витривалість).
5. Нахил вперед з положення сидячи (гнучкість).
Отримані в ході обстеження результати фізичної підготовленості молодших школярів були зіставлені з середніми віковими нормами фізичного розвитку і рухових здібностей [48].
Методи визначення стану постави. Постава молодших школярів визначалася у фронтальній і сагітальній площині.
Для визначення стану постави у фронтальній площині проводилося вимірювання ромба Мошкова [44]. На спині дитини позначалися наступні точки:
1) остистий відросток VII шийного хребця;
2) точки нижніх кутів лопаток;
3) остистий відросток V поперекового хребця.
Сантиметровою стрічкою проводилося вимірювання між 1-2, 2-3 точками з кожного боку. При різниці 0,5 см і більше постава визначалася як асиметрична.
Для визначення стану постави в сагітальній площині проводилися вимірювання фізіологічних вигинів хребетного стовпа за допомогою гоніометричної методики В.А. Гамбурцева [16]. При цьому вимірювалися наступні кути:
а/ γ – який відображав верхньогрудний відділ хребта;
б/β- який відображав попереково-нижньогрудний відділ хребта;
в/ α - який відображав кут нахилу стегна до вертикалі;
г/ χ - кут нахилу тазу до горизонталі.
Згідно з цією методикою, за цими показниками визначався стан постави молодших школярів [16].
Педагогічний експеримент. Для перевірки висунутої гіпотези був проведений педагогічний експеримент, мета якого полягала у визначенні змісту і технології попередження порушень зору у молодших школярів в режимі навчального дня засобами фізичного виховання. Для цього була розроблена експериментальна програма яка складалась з трьох частин: I експериментальна програма„Попередження порушень зору з використанням окорухової гімнастики”; II експериментальна програма„Попередження порушень зору з використанням окорухової гімнастики у поєднанні з вправами на зміцнення постави”; III експериментальна програма„Попередження порушень зору з використанням точкового масажу і гімнастики-йоги для очей”.
Методи математичної статистики. Для обробки результатів дослідження були використані загальноприйняті методи математичної статистики [10, 30, 39]. Отримані дані були оброблені за допомогою Microsoft Office Еxcel. Для кожного з досліджуваних показників розраховувалися середні значення, середньоквадратичні відхилення. Оцінка достовірності відмінностей середніх значень показників, визначалася за t- критерієм Ст’юдента при 5% рівні значущості.