Особливості навчання – пошук проблемних методів та створення проблемної ситуації.
Проблемні методи – це методи, засновані на створенні проблемних ситуацій, активній діяльності учнів, що полягає у пошуку та вирішенні складних завдань, які потребують актуалізації знань аналізу уміння бачити за окремими фактами явище, закон.
Технологічна схема проблемного навчання: учитель створює проблемну ситуацію, заохочує учнів метою її вирішення, організовує пошук рішення.
Методичні прийоми створення проблемних ситуацій:
- учитель підводить школярів до протиріччя і пропонує їм самим знайти спосіб його вирішення;
- зіштовхує протиріччя практичної діяльності;
- висловлює різні точки зору на одне і те ж питання;
- пропонує класові розглянутиявище з різних позицій (наприклад: юриста, командира, фінансиста, педагога);
- надихає учнів робити порвняння, узагальнення, висновки із ситуацій, співставляти факти;
- ставить конкретні питання (на узагальнення, підсумок, конкретизацію, логіку розуму);
- визначає проблемні теоретичні та практичні завдання.
ТРВЗ – теорія розв’язання винахідницьних задач. – це методика, за допомогою якої можна піднятися на бажаний щабель від уміння вирішувати творчі задачі до уміння добиватися успіху в будь-якій діяльності.
ТРВЗ має такі розділи:
ЖСТО – життєва стратегія творчої особистості;
РТВ – прийоми та вправи з розвитку творчої уяви, закони розвитку систем (технічних, художніх, педагогічних).
Методи активізації творчості:
- "мозкова атака";
- методика фокальних об’єктів (МФО);
- метод аналогії (синектика): пряма аналогія, фантастична, особиста (емпатія);
- морфологічний аналіз.
Алгоритм асоціативного фантазування використовується для формулювання нових тем. Виникнення нових ідей.
1. Вибір об’єкта (для якого ми хотіли отримати "інше прочитання теми").
2. Постановка об’єкта в незвичайні умови.
3. Постановка об’єкта в незвичайний час.
Проблемне викладання – учіння як один з основних напрямків технологізації освіти
В сучасних умовах, коли обсяг необхідних для людини знань різко і швидко зростає, вже неможливо робити головну ставку на засвоєння певної суми фактів. Важливо прищеплювати вміння самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватись у стрімноку потоці науково – технічної інформації.
Розв’язання цього завдання в активізації навчального процесу (розвиток творчих і пізнавальних здібностей учнів, формування у них навичок самостійного здобуття знань).
Сучасні темпи розвитку науки, техніки та виробництва, змінюють саме поняття змісту освіти. Крім знань, умінь і навичок у зміст освіти необхідно ввести завдання формування розвитку пізнавальних здібностей учнів, рис творчої діяльності.
Дослідження та експериментальні дані педагогіки дають підстави вважати ефективним поєднанням традиційного пояснюваль – ілюстративного типу навчання з проблемним навчанням як домінуючим.
Метод проброблемного навчання дає хороші результати на уроках трудового навчання. Сучасне виробництво ставить задачі, в ході розв’язання яких необхідно здійснити пошук. Одну і ту саму технічну задачу можна розв’язати по – різному, з використанням різних технічних знань. А це зовсім не байдуже. Знайдений розв’язок хоч і можна реалізувати, але він може виявитися неекономічним, недоцільним. Тому навчання, побудоване за принципом повідомлення готових знань, не приведе працівника до творчого пошуку.
Зараз перед трудовим навчанням і вихованням ставляться широкі завдання: при повідомленні технічних знань, ознайомленні з різними видами праці й оволодінні деякими спеціальними навичками розвивати самостійне творче мислення, виховувати психологічну готовність до праці, яка передбачає виховання інтересу, розвиток самостійності, ініціативності, а також вольові якості.
Навчальну проблему необхідно розуміти як результат процесу пізнання, який вказує на пусті місця в системі знань, виявляє протиріччя між знанням і незнанням і напрямлений на подолання цього протиріччя.
Поряд з поняттям "проблема" вживається поняття "проблемна ситуація". Під останньою слід розуміти створення такої сукупності умов для пізнання нового, за якої учень відчував би недостатність своїх знань, перед ним виникали б певні труднощі в розв’язанні нових завдань і водночас було б бажання подолати їх.
Процес навчання, який відтворює в своїх істотних рисах процес мислення і носить активно – пошуковий характер, називають проблемним. Проблемне навчання полягає в своренні перед учнями проблемної ситуації, в її усвідомленні та розв’язанні в ході спільної діяльності унів і вчителем при оптимальній самостійності перших і загальному керівництві останнього. Результатом проблемного навчання має бути знаходження учнями загальних принципів розв’язаня теоритичних та практичних задач.
Проблемне викладання – це сворення учителем системи проблемної ситуації під час викладання навчального матеріалу та управління діяльністю учнів, коли вони розв’язують поставленні проблеми.
Основні етапи проблемного навчаня: 1) Сворення проблемної ситуації; 2) Формуаання проблеми; 3) Встановлення способів розв’язання проблеми; 4) Розв’язання проблеми; 5) Пдсімки та перевірка встановленної залежності.
Проблемне навчання починається із створення проблемної ситуації, яка виникає під час розповіді вчителя, спостереження, розгляду схем, аналізу якогось процесу, практичної діяльності тощо.
Основа проблемної ситуації – суперечність між старими знаннями і новими фактами, які не можна пояснити на основі старих знань. Першою ознакою проблемної ситуації в навчанні є створення трудності, для подолання якої учень повинен виявити власну розумову діяльність. Проблемна ситуація повинна бути важливою для учня, а її створення пов’язане з його інтересами і досвідом. Тоді проблемна ситуація забезпечить піднесення емоційного стану учня, збудить його інтерес до нового, створить сприятливі умови для ативізації пізнавальної діяльності.
Постановка навчальної проблеми, її формування – важливий етап проблемного навчання. Він має свої закономірності, які слід знати для правильної організації навчання. Процес постановки проблеми має декілька етапів: а) аналіз проблемної ситуації; б) усвідомлення суті задруднення – "побічити" пробему; в) словесне формування проблеми.
При постановці проблеми слід пам’ятати, що:
1.Перед поставкою проблеми слід повторити ті знання, які потрібні для розв’язання поставленної проблеми;
2.Необхідно дотримуватись принципу доступності;
3.Учні повинні розв’язувати навчальні проблеми, тобто їх слід навчити прийомів відокремлення відомого від невідомого, виділення невідомого і зосередження на ньму уваги.
У трудовому навчання деякі проблеми мають декілька розв’язків зокрема під час застосування теоритичних положень на практиці і конструювання. Тому вчитель повинен передбачити можливі варіанти відповідей і в ході розв’язання направити їх мислення в бік раціональних розв’язків. Робити це треба коректно, не перебиваючи думки учня, постановкою невірної або нераціональної відповіді у "безвихідь".
Проблему можна поставити з метою зосередження уваги на головному.
Проблемну ситуацію можна створювати і виконуючи практичні завдання.
Трудове навчання характерне тим, що виникнення проблем перед учнями здебільшого відбувається без участі вчителя. Особливо багато виникає таких проблем в процесі технології обробки тієї чи іншої деталі, виборі режиму роботи і геометрії ріжучого інструменту. Дія вчителя в поданні наперед повної технологічної картки поцесу виготовлення деталі – невірна, тобто штучно ліквідовується проблема, яка може виникнути перед учнями. А. Дістервег писав: "Поганий вчитель підносить істину, хороший – її знаходити". Робота за готовою технологічною карткою на збуджує мислення, а навпаки, гальмує. При винекненні проблем в ході практичної роботи учень бачить їх природність, відчуває, що від його розумових зусиль залежить результат роботи. Тому вчитель повинен творчо підходити до процесу навчання під час практичної роботи, виходячи з індивідуальних особливостей учнів, уміло втручатися в хід пошуку учня в тій або іншій проблемі.
Проблеми, які ставляться перед учнями для розвитку технічної творчості, доцільно виносити на позакласну роботу і включати в домашні завдання. Розв’язуючи такі проблеми, учні вдаються до викоистання спеціальної літератури, кваліфікованої консультації дорослих. Вони часто помиляються, вибираючи шлях розв’язання проблеми, самі впевнюються в неправильності вибору шляху і знову повертаються назад. Коли ж проблема розв’язана – немає меж радості. Нехай виготовленна модель або виріб, чи схема не буде бездоганною, зате зроблена власними руками. Емоційність у справі технічної творчості, формуванні технічного мислення далеко небайдужий фактор. Навпаки, вчителям слід оволодівати методичними прийомами емоційного впливу на учнів перед створенням чи в процесі створення проблемної ситуації.
Оскільки під час роботи в майстернях на уроках трудового навчання учні працюють з різним інструментом, верстатами, то значну увагу вчитель має приділяти правилам безпечної праці. Досвідченні вчителі інструктують учнів, застосовуючи проблемне навчання. Так, наприклад, розповідаючи про обмеження вильоту заготовки на токарно – гвинторізному верстаті, вчитель ставить проблему: "Що відбувається під час роботи на верстаті, якщо встановити великий виліт заготовки з тонкого прутика?". Використовуючи закони фізики, учні встановлюють, що заготовка може зігнутися і створити "пропелер". Учитель звертає увагу на небезпечність цього випадку, дає вказівки відносно вибору довжини вильоту заготовки залежно від її діаметра.
Отже, проблемну ситуацію можна створити під час будь – якого виду занять, і в усіх випадках спільним є підвищення розумової активності учнів.