Програмування, звичайно, цікава й цікава штука (і до того ж гарний спосіб розвитку навичок рішення завдань), однак уміти програмувати або знати, як відремонтувати комп'ютер користувачеві зовсім необов'язково. Адже не всякий звичайний водій є одночасно й досвідченим автомеханіком.
Звичайно, існують основи, які повинні знати діти, що користуються комп'ютером. Вони повинні навчитися зберігати файли, знати клавіатуру, знать правила обігу з дисками й т.д.
Для розробки нового високоякісного програмного забезпечення зовсім необхідно тісні співробітництва кваліфікованих фахівців із програмного забезпечення й досвідчених педагогів початкових класів. Саме для самих молодших школярів варто вимагати створення найкращого, дидактично продуманого й мотивованого програмного забезпечення.
Спеціально виділяємо заняття по мистецтву, у яких можуть бути використані різні графічні програми, тому що застосування комп'ютерів у цій області викликало б неприпустиме обмеження дитячої безпосередності й творчого початку: сучасні програмні продукти значно уступають творчим можливостям дітей.
Сеймур Пейперт відповістив на запитання, потрібно чи молодшим школярам мови програмування, у своїй відомій книзі “Осяяння” однозначно: “Так". Спеціально для дітей він придумав мову ЛОГО. Проте, щоб одержати обґрунтовану відповідь на поставлене питання, необхідні експерименти. З огляду на сучасний рівень розвитку обчислювальної техніки, ми схильні до відмови від навчання експериментальному програмуванню в молодшому шкільному віці. Головна думка про роботу С. Пейперта - дати дитині можливість управляти комп'ютером, а не перетворювати дитини в підручного машини. Сьогодні, завдяки новій техніці цей задум можна реалізувати більше простим методом. За допомогою “миші" і меню молодші школярі можуть творчо працювати зі складними графічними програмами, текстовими редакторами й програмами комп'ютерної верстки, не маючи навіть навичок програмування.
Завдяки цим новим технологіям, які природно, будуть удосконалюватися, спеціальні знання по ЕОМ (різні мови програмування, методи розробки програм і т.д.) будуть вимагатися лише від обмеженого кола фахівців. З огляду на такі прогнози, навіщо примушувати всіх дітей до вивчення подібних спеціальних питань?
Варто підкреслити, у майбутніх експериментах не слід робити упор на введення різних технічних “новинок", що перетворюють початкову школу у відкритий ринок для новий технологій. Педагогіка початкової школи покликана сьогодні критично підходити до мінливій дійсності, що оточує дітей у високотехнолізованому світі. При цьому варто об'єктивно вивчати й порівнювати як негативні впливи, так і позитивні дидактичні можливості нових технологій, щоб виробити орієнтовану на майбутнє методику й практику побудови навчальних занять у початковій школі.
Діапазон використання комп’ютера в навчально-виховному процесі дуже великий: від тестування учнів, обліку їхніх особистісних особливостей до гри. Комп’ютер може бути як об’єктом вивчення, так і засобом навчання, тобто можливі два види напрямку комп’ютеризації навчання: вивчення інформатики й також її використання при вивченні різних предметів. При цьому комп’ютер є потужним засобом підвищення ефективності навчання.
Комп’ютер значно розширив можливості подачі навчальної інформації. Застосування кольорів, графіки, звуку, відеотехніки дозволяє моделювати різні ситуації й середовища.
Комп’ютер дозволяє підсилити мотивацію учня. Не тільки новизна роботи з комп'ютером, що сама по собі сприяє підвищенню інтересу до навчання, але й можливість регулювати подачу навчальних завдань за ступенем складності, заохочення до правильних рішень позитивно позначаються на мотивації.
Крім того, комп’ютер дозволяє повністю усунути одну з найважливіших причин негативного ставлення до навчання - неуспіх, обумовлений нерозумінням, значними пробілами в знаннях. Працюючи на комп’ютері, учень одержує можливість довести розв’язок завдання до кінця, опираючись на необхідну допомогу. Одним із джерел мотивації є цікавість. Можливості комп’ютера тут невичерпні, і дуже важливо, щоб ця цікавість не стала переважаючим фактором, адже в цьому випадку вона буде перекривати навчальні завдання.
Комп’ютер дозволяє істотно змінити способи керування навчальною діяльністю, занурюючи учнів у певну ігрову ситуацію, даючи можливість учням запросити певну форму допомоги, викладаючи навчальний матеріал з ілюстраціями, графіками і т.ін.
Комп’ютер дозволяє якісно змінити контроль за діяльністю учнів, забезпечуючи при цьому гнучкість керування навчальним процесом. Комп’ютер дозволяє перевірити всі відповіді, а в багатьох випадках він не тільки фіксує помилку, але досить точно визначає її характер, що допомагає вчасно усунути причину іі появи.
Комп’ютер сприяє формуванню в рефлексії учня, дозволяє учням наочно побачити результат своїх дій.
Застосування комп’ютерної техніки робить урок привабливим і по-справжньому сучасним.
Розвиток пізнавальних інтересів, формування інтересів, потреб особистості школяра здійснюється різними коштами, у тому числі й коштами образотворчі мистецтва.
Успіх тут може бути забезпечений лише тоді, коли учні поряд із самостійною образотворчою діяльністю підготовлений до сприйняття картин, малюнків, скульптур, добутків архітектури й прикладного-декоративно-прикладного мистецтва.
Учитель початкової школи зобов'язаний навчити дітей учитися, зберегти й розвити пізнавальну потребу учнів, забезпечити пізнавальні кошти, необхідні для засвоєння основ наук. Тому одна з головних цілей - розвивати пізнавальні процеси.
Пізнавальна діяльність розвиває пізнавальні процеси, логічне мислення, увагу, пам'ять, мову, уяву, підтримує інтерес до навчання. Всі ці процеси взаємозалежні.
Активізувати увага учня, зацікавити в правильному створенні зображення допомагає вчителеві використання спеціальних програм ЕОМ по образотворчому Мистецтву.
Уміння грамотно організувати роботу на уроці, створити умови невимушеності й зацікавленості у всіх учнів дозволяє вчителеві використати додаткові можливості (наприклад, застосування ЕОМ) для розвитку художніх здатностей кожної дитини. Така організація занять допомагає в більше короткий час згадати й закріпити ті образотворчі прийоми, які відомі дітям з дошкільного віку, повніше забезпечити оволодіння знову показаними вчителем.
Розвиваюче значення ЕОМ для розвитку здатностей молодшого школяра дуже велике. Застосування комп'ютерів на уроці ЗІ створює емоційний настрой, це, у свою чергу, позитивно позначається на розвитку художньої творчості. Вивчаючи жанри живопису, і знайомлячи дітей з назвою того або іншого технічного прийому, з новим художнім матеріалом, терміном використається комп'ютер. Це викликає великий інтерес у дітей до досліджуваного терміна або поняття, підвищує увагу й у той же час є повторенням відомих раніше назв матеріалів і інструментів, термінів, використовуваних художником.
Особливо важливе застосування комп'ютерів після тривалого пояснення нового матеріалу або багаторазового повторення способу зображення, щоб зняти в дитини утома. Із цією метою можна використати ігрові програми, де, наприклад, дітям пропонується розкласти в певній послідовності репродукції картин із зображенням різних пір року, розкласти їх по жанрах, об'єднати предмети прикладного-декоративно-прикладного мистецтва в групи по видах або скласти візерунок з окремих різних пропонованих елементів.
Включення ігрових предметів може бути використано й для закріплення вивченого матеріалу, узагальнення при показі основних прийомів роботи.
Використання різних форм і прийомів роботи на уроці образотворчого мистецтва дозволяє дитині активно включатися у творчий процес, розвивати уяву й фантазію, допомагає бачити нове його рішення в тій або іншій техніці, збагачувати первісний задум, і результат образотворчої діяльності здобуває більшу виразність. Органічне включення в хід заняття комп'ютерів, окремі прийоми роботи в різній техніці створюють необхідні умови для розвитку в дітей творчих здатностей на уроках образотворчого мистецтва.
Вона дозволяє малювати й конструювати малюнки на екрані дисплея, зберігати отримані зображення на диску. У якості “олівця" можуть виступати різні фігури: крапки, кола, напівкола, трикутники, гумки. Редактор має у своєму розпорядженні наступні можливості
Вибір олівця (F1-поис уперед, F2-поис назад);
Зміна кольорів олівця (F3);
Зміна кольорів тла (F4);
Очищення екрана (F5);
Запам'ятовування малюнка (F6);
Зчитування малюнка (F7);
Редактор дозволяє виконувати зображення по пропонованому малюнку, а також по своєму задумі.
Як відомо, сучасні графічні редактори для різних комп'ютерів з різними графічними системами мають більші можливості в створенні й редагуванні зображень звичайно передбачається вибір графічних примітивів, установлення їхніх розмірів, вибір колірної гами, стирання помилково проведених ліній і виконаних малюнків і т.д.
Разом з тим вивчення таких редакторів часом утруднено через освоєння великої кількості операційних дій. Тому, на наш погляд, більш доцільно пропонувати учням початкової школи більше прості редактори, що моделюють лише окремі функціональні можливості “професійних редакторів". У них операціональні навички не повинні затінювати діяльність, пов'язану з побудовою зображень.