На певних уроках було здійснено контроль учнів, для якого використовувались однакові завдання як у контрольному, так і в експериментальному класах.
Аналіз об’єктів контролю в початкових класах дозволив визначити критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, серед яких [37]:
якість знань, міцність, повнота;
рівень сформованості вмінь, копіювання зразка способу діяльності;
рівень оволодіння досвідом творчої діяльності, уміння виконувати творчі вправи, розв’язувати проблеми;
рівень самостійності учня під час виконання завдання тощо.
Для оцінювання пропонуємо чотири інтегровані рівні навчальних досягнень учнів початкових класів (початковий - І, середній - ІІ, достатній -ІІІ, високий - ІV).
Перевірка аудіативних умінь здійснювалась на основі оповідання Лариси Письменної “Андрійко та Бублик” (див. додаток И).
Навчальні досягнення учнів по класах представлені в таблиці (див. таблицю 1).
Таблиця 1.
| Вміння учнів | Рівень н/д | Кількість учнів експериментального класу (у%) | Кількість учнів контрольного класу (у%) |
| Сприймання на слух незнайомого тексту і розуміння його фактичного змісту | І | - | - |
| ІІ | 10 | 17 | |
| ІІІ | 65 | 63 | |
| IV | 25 | 20 | |
| Встановлення причинно-наслідкових зв’язків | І | - | 7 |
| ІІ | 25 | 36 | |
| ІІІ | 55 | 44 | |
| IV | 20 | 13 | |
| Розуміння основної думки та образних висловів | І | - | 5 |
| ІІ | 15 | 26 | |
| ІІІ | 46 | 47 | |
| IV | 39 | 12 |
Перевірка сформованості діалогічного мовлення здійснювалась індивідуально. Учням була запропонована наступна ситуація для діалогу:
Ти хочеш придбати нову річ. Батьки вважають, що вона тобі не потрібна. Спробуй довести свою думку і переконай батьків купити те, що хочеш.
В таблиці 2 запропоновані результати учнів.
Таблиця 2.
| Вміння учнів | Рівень н/д | Кількість учнів експериментального класу (у%) | Кількість учнів контрольного класу (у%) |
| Складання діалогу на задану тему | І | - | 2 |
| ІІ | 9 | 18 | |
| ІІІ | 70 | 68 | |
| IV | 21 | 12 | |
| Використання ввічливих слів, українських форм звертання | І | - | 4 |
| ІІ | 36 | 42 | |
| ІІІ | 40 | 40 | |
| IV | 24 | 14 | |
| Дотримання правил спілкування і норм літературної мови | І | - | 7 |
| ІІ | 12 | 36 | |
| ІІІ | 56 | 47 | |
| IV | 32 | 10 |
Уміння усно переказувати текст перевірялось за відповідним завданням: переказати текст стисло, використовуючи допоміжні слова (див. додаток І).
Результати учнів представлені в таблиці 3.
Таблиця 3.
| Вміння учнів | Рівень н/д | Кількість учнів експериментального класу (у%) | Кількість учнів контрольного класу (у%) |
| Переказування тексту розповідного характеру | І | - | 1 |
| ІІ | 15 | 57 | |
| ІІІ | 68 | 32 | |
| IV | 17 | 10 | |
| Побудова висловлювань на задану тему | І | 1 | 4 |
| ІІ | 34 | 60 | |
| ІІІ | 51 | 31 | |
| IV | 14 | 5 | |
| Лаконічний виклад матеріалу | І | - | 3 |
| ІІ | 35 | 48 | |
| ІІІ | 37 | 38 | |
| IV | 28 | 11 |
Аналогічно перевірялись вміння письмового переказу (див. додаток Й). Результати учнів з письмового переказу занесені в таблицю 4.
Таблиця 4.
| Вміння учнів | Рівень н/д | Кількість учнів експериментального класу (у%) | Кількість учнів контрольного класу (у%) |
| Переказування тексту розповідного характеру | І | 1 | 4 |
| ІІ | 2 | 33 | |
| ІІІ | 66 | 45 | |
| IV | 31 | 18 | |
| Побудова висловлювань на задану тему | І | - | 6 |
| ІІ | 9 | 38 | |
| ІІІ | 55 | 36 | |
| IV | 36 | 20 | |
| Лаконічний виклад матеріалу | І | - | 5 |
| ІІ | 15 | 36 | |
| ІІІ | 46 | 47 | |
| IV | 39 | 12 |
Оцінювання мовних знань і умінь здійснювалось за матеріалами теми “Текст” (див. додаток Ї). Перевірці підлягали знання та вміння з мови, які необхідні, передусім, для правильного використання мовних одиниць.
Результати даної перевірки поміщені в таблиці 5.
Таблиця 5.
| Вміння учнів | Рівень н/д | Кількість учнів експериментального класу (у%) | Кількість учнів контрольного класу (у%) |
| Розпізнання вивченого мовного явища | І | 3 | 3 |
| ІІ | 25 | 56 | |
| ІІІ | 45 | 21 | |
| IV | 27 | 20 | |
| Групування, класифікування | І | 2 | 5 |
| ІІ | 10 | 36 | |
| ІІІ | 67 | 44 | |
| IV | 21 | 15 | |
| Розуміння значення мовних одиниць | І | 4 | 8 |
| ІІ | 12 | 31 | |
| ІІІ | 46 | 43 | |
| IV | 38 | 18 |
Для перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності учнів був запропонований диктант (див. додаток Ж).
Результати перевірки див. у таблиці 6.
Таблиця 6.
| Вміння учнів | Рівень н/д | Кількість учнів експериментального класу (у%) | Кількість учнів контрольного класу (у%) |
| Письмо слів на вивчені орфограми | І | 3 | 6 |
| ІІ | 16 | 57 | |
| ІІІ | 54 | 22 | |
| IV | 27 | 15 | |
| Письмо слів, визначених для запам’ятовування | І | - | 3 |
| ІІ | 21 | 41 | |
| ІІІ | 59 | 44 | |
| IV | 20 | 12 | |
| Постановка розділових знаків, відповідно до правил пунктуації | І | - | 1 |
| ІІ | 17 | 29 | |
| ІІІ | 42 | 48 | |
| IV | 41 | 22 |
Проведені вище зазначені контрольні роботи дозволили занести результати навчання учнів експериментального і контрольного класів у зведену таблицю (див. таблицю 7).
Таблиця 7.
| Вид перевірки | Рівень н/д | Кількість учнів експериментального класу (у%) | Кількість учнів контрольного класу (у%) |
| Аудіювання | І | - | 4 |
| ІІ | 16,6 | 26,3 | |
| ІІІ | 55,3 | 55,3 | |
| IV | 28 | 15 | |
| Діалогічне мовлення | І | - | 4,3 |
| ІІ | 3 | 32 | |
| ІІІ | 55,3 | 51,6 | |
| IV | 25,6 | 12 | |
| Усний переказ | І | 0,3 | 2,6 |
| ІІ | 28 | 55 | |
| ІІІ | 52 | 33,6 | |
| IV | 19,6 | 8,6 | |
| Письмовий переказ | І | 0,3 | 5 |
| ІІ | 8,6 | 35,6 | |
| ІІІ | 55,6 | 42,6 | |
| IV | 35,3 | 16,6 | |
| Мовна тема | І | 3 | 5,3 |
| ІІ | 3 | 41 | |
| ІІІ | 52,6 | 36 | |
| IV | 28,6 | 17,6 | |
| Диктант | І | 1 | 3,3 |
| ІІ | 18 | 42,3 | |
| ІІІ | 51,6 | 38 | |
| IV | 29,3 | 16,3 |
Як бачимо із загальної таблиці, рівень знань, умінь і навичок експериментального класу значно вищий, ніж рівень знань контрольного класу. Ці дані дають змогу стверджувати, що за умови вдалого використання наочних засобів навчання на уроці української мови в початковій школі збільшується рівень мотивації учнів і, як наслідок, загальний рівень їх навчальних досягнень.
Поставлена нами гіпотеза підтвердилася і, на нашу думку, може знайти своє відображення в практиці вчителів початкової школи.
Таким чином, наочність навчання - це одна з найважливіших умов, що забезпечує успішне формування в учнів всіх форм мислення, слугує для них джерелом отримання об’єктивних наукових знань, розвитку мовлення та самостійного розуміння матеріалу.
У процесі сприйняття об’єкту поряд зі сприйманням беруть участь пам’ять і мислення. Образ об’єкту, який сприймається є наочним тільки тоді, коли дитина аналізує об’єкт, співставляє його зі вже набутим досвідом. Наочний образ виникає не сам по собі, а в результаті активної пізнавальної діяльності людини. Ступінь наочності може бути різним в залежності від індивідуальних особливостей дитини, від рівня розвитку її пізнавальних здатностей, знань, ступеню наочності початкових образів сприймання.
Принцип наочності виходить із самого процесу сприйняття, осмислення та узагальнення учнями навчального матеріалу. Наочність забезпечує зв’язок між конкретним і абстрактним, бере участь у розвитку абстрактного мислення, у багатьох випадках є його підґрунтям [50].
Перед загальноосвітніми школами стоїть одне з першочергових завдань: забезпечити успішне вивчення української мови, домогтися вільного володіння нею.
Мова - явище суспільне. В своїй суспільній функції вона є, з одного боку, „слухова” - усне мовлення; з іншою, - „зорова" - писемне мовлення. Формування у школярів навичок усного і писемного мовлення - важке і багатогранне завдання, що стоїть перед вчителем. Головне в методиці уроку мови полягає у використанні таких наочних дидактичних засобів, які на основі слухових, зорових і моторних (пов’язані з рухом пишучої руки) відчуттів викликали б у школярів яскраві слухові і зорові враження [30].
Аналогічні результати, на користь використання наочних посібників на уроках української мови, показало наше дослідження, що дає змогу висловити концепцію: Навчальний процес на уроках рідної мови стане більш раціональнішим, рівень навчальних досягнень підвищиться, а мотиваційний компонент уроку набуде нових властивостей за умови широкого але обґрунтованого використання наочності.