Підручникове забезпечення початкової школи (стр. 15 из 28)

Поглиблюють інформативність підручника пізнавальні мікротексти у рубриці „Чи знаєш ти, що", мета яких - збагатити знання учнів з виучуваної теми, зацікавити змістом навчального матеріалу, прищепити інтерес до знань.

Цікавим є спосіб побудови навчальних текстів. Це не лише навчально-пізнавальні твори розповідного характеру (наприклад, тема „Чому люди хворіють”), а й тексти, спосіб побудови яких діалоговий: у формі ситуацій морального вибору (тема „Твоє улюблене заняття”); з проблемним викладом матеріалу (тема „Людина - частина живої природи”); з чітко сформульованими проблемними запитаннями, на які учні мають відповісти самостійно („Як прибрати кімнату”); тексти-спонукання (тема „Тварини навесні”); тексти-повчання (тема „Як треба вчитися”).

Суттєво збагачують інформаційні можливості підручника рубрики „Тлумачний словник", де дається пояснення слів, та „Словничок", у якому зафіксовано важливі терміни з виучуваного курсу.

Таблиця 2.2

Змістовий компонент підручника „Я і Україна", 2 клас

Процесуальний компонент підручника досить різноманітний. Він, у першу чергу, представлений великою кількістю рубрик („Розробіть проект”, „Будь спостережливим! ”, „Перевір", „Поміркуй", „Позмагайтеся! ”, „Запам’ятай! ”, „Чи знаєш ти, що", „Народна мудрість", „Практична робота”, „Чи це правильно?", „Обговоріть”, „Поради", „Корисна порада”), основне призначення яких - стимулювати осмислення й повноцінне засвоєння програмового змісту. У зв’язку з цим учитель має змогу залучати учнів до різних видів навчальної діяльності: безпосередніх спостережень за об’єктами навколишнього світу; перевірки народних прикмет; проведення дослідів; організації змагань; влаштування виставок; виконання практичних робіт; малювання ілюстрацій; обговорення ситуацій морального вибору; аналіз прислів’їв; організації ігор та ігрових ситуацій; обговорення змісту казок; відгадування загадок; розучування закличок, мирилок тощо.

Особливо цікавою є рубрика „Розробіть проект” („Славетні українці", „Кожну крихту збережемо”, „Відомі люди нашого краю", „Колекціонуємо клички тварин”, „Ластівка сільська”), яка передбачає значну пошукову діяльність учнів, уміння систематизувати зібраний матеріал, відповідним чином його оформити.

Незважаючи на таку різноманітність рубрик, вважаємо за доцільне зменшити їх кількість, окремі укрупнити (наприклад, „Корисна порада”, „Поради", „Запам’ятай! ”), оскільки деякі з них трапляються у підручнику лише 1-2 рази („Позмагайтеся", „Чи це правильно? ”, „Обговоріть”); уніфікувати умовні позначення рубрик і винести їх на титульну сторінку. Думаємо, що структура книги від цього тільки виграє [28].

Методичний апарат підручника „Я і Україна" орієнтує вчителя на використання групових форм роботи на уроці: обговоріть у класі, обговоріть інші ситуації, обговоріть вправи, обговоріть правила та ін. Без сумніву, такі завдання не лише сприяють поглибленню предметних знань, а й містять великий виховний і мотиваційний потенціал.

Автори підручника пропонують дітям обговорити з батьками ряд моментів, пов’язаних з життям сім’ї, зі школою і навчанням: що зробити, щоб краще вчитися; як правильно розподілити свій робочий час; як доцільно розподілити обов’язки між батьками і дітьми та ін. Спільна діяльність, батьків і дітей сприятимуть поступовому переведенню дорослих членів у позицію активних учасників навчально-виховного процесу, а не пасивних його спостерігачів.

Потужним засобом реалізації процесуального компонента підручника є навчальні завдання та запитання. Зазначимо, що чимале місце займають завдання на відтворення знань, виявлення життєвого досвіду, тобто репродуктивного характеру („Як ти звертаєшся до своїх батьків? ”, „А що ти робиш у той день, коли до тебе мають прийти гості? ”, „Про що шипшина просила людину? ”). Однак вони не домінують у підручнику.

Пріоритетна роль належить завданням на міркування; доведення; встановлення причинно-наслідкових зв’язків; розкриття змісту прислів’їв, висловлювань („Чому взимку холодно? ”,„Чому так кажуть: „У чепурній оселі й життя веселе?", „Що раніше відбудеться в природі: зацвітуть рослини чи з’являться комахи? Чому? ”).

Зважаючи на специфіку даного навчального предмета, чимало завдань передбачають розвиток у другокласників спостережливості, уваги (з цією метою у підручник уведено навіть спеціальні рубрики - „Будь спостережливим! ”, „Перевір”).

Вправи загально-навчального спрямування привчають школярів аналізувати предмети і явища навколишнього світу, порівнювати та узагальнювати їх („На кого схожі кроленята? Чим вони схожі? ”, „Чим хвойні дерева відрізняються від листяних? ”, „Розглянь малюнки зображених тварин. Як їх можна назвати одним словом? ”), конкретизувати поняття („Назвіть найбільші українські міста: Київ... ”), планувати навчальну діяльність, встановлювати послідовність подій („Розкажи, як розвивається яблунька”); розвивають уяву і фантазію („Яким ти уявляєш народний календар? ”, „Якими можуть бути наслідки пожежі? ”).

Ознакою якісного підручника вважається наявність завдань на організацію пошукової діяльності учнів: збір відомостей про рідний край („Чи є скульптурні зображення тварин у тій місцевості, де ти живеш? ”, „Які пам’ятки минулого є у твоєму краї? ”), про походження назв населених пунктів, вулиць, річок („Дізнайся у дорослих, чому річка має таку назву", „Разом з дорослими дізнайся, чому твоє місто (село) має таку назву”); вивчення родовідного дерева („Роздивися давні фотографії сім’ї. Чим вони цікаві для тебе? ”).

Автори підручника органічно вплели у навчальний матеріал завдання на розвиток творчих здібностей школярів („Придумай вранішнє привітання до Сонця", Напиши Іванкові листа з побажаннями”).

Велике пізнавальне навантаження несе ілюстративний матеріал підручника, виконаний на високому дидактичному і поліграфічному рівнях. Призначення ілюстрацій багатофункціональне: основа для побудови розповіді („Розглянь малюнки. Розкажи, як відпочивають діти", „Розглянь малюнки. Розкажи про одну із зображених тварин”, „Розкажи за малюнками, як люди готуються до зими”); відтворення знань („Розглянь малюнки. Кого на них зображено?", „Розглянь малюнки. Які рослини тобі відомі?", „Які ти знаєш українські казки, героями яких є тварини? Упізнай їх на цих малюнках”); поглиблення відомого („... ми знаємо хлопчика, який на цих малюнках”); встановлення відповідності зображеного певним діям, порам року, народним традиціям тощо („Розглянь малюнки. Які свята з народного календаря на них зображено?", „Розглянь малюнки. На який із них схожий твій рідний край? ”, „Прочитай вірш. За малюнком розпізнай, хто звідки приїхав”); аналіз вчинків, рис характеру дітей, дорослих („Розглянь малюнок. Які речі належать акуратному хлопчикові? ”, „Розглянь малюнки. Скажи свою думку про кожного з дітей", „Чи правильно йдуть діти? ”); опора для мислення („Розглянь малюнок. Розкажи про ланцюжок живлення: зерно пшениці - миша - лисиця”); засіб для узагальнення, встановлення причинно-наслідкових зв’язків („На с.134 розглянь малюнок. Чому після літа настає осінь? Після осені настає зима?... ”, „Розглянь малюнки. Поясни, чому вранці та перед заходом Сонця тінь від тополі довга, а в полудень - коротка”).

Чимало запитань до ілюстрацій націлені на формування загально-навчальних умінь і навичок: порівнювати, узагальнювати („Знайди на малюнках дерева, трав’янисті рослини. Чим різняться вони між собою? ”, „Розглянь малюнки зображених тварин. Як їх можна назвати одним словом? ”); вилучати „зайве” („Хто на малюнку зайвий? Чому? ”); спостерігати („Що з побаченого на малюнках ти спостерігав у природі? ”, „Розглянь малюнок порівняй його з тим, що ти бачив у природі”); встановлювати певну відповідність („Розглянь малюнок. Квіти і плоди яких рослин зображено на ньому? ”).

Виходячи з того, що підручник „Я і Україна" репрезентує два компоненти змісту освіти, спеціального аналізу вимагає спосіб пред’явлення у ньому досвіду емоційно-ціннісного ставлення до дійсності, який реалізується двома шляхами - розкриттям у змісті навчального матеріалу відповідної системи цінностей та залученням учнів до оцінної діяльності.

Оскільки уявлення про систему цінностей даного підручника дає табл.2.2, проаналізуємо апарат організації засвоєння даних цінностей.

Чимала група завдань передбачає формування у другокласників навичок культурної поведінки („Які квіти ти подаруєш мамі, сестрі, вчительці, подрузі на день народження? ”), особистої гігієни („Що буде, якщо: підчас письма низько нахилятися над зошитом? ”, „Яких правил не додержувався Сашко? Що ти порадиш йому, щоб бути струнким? ”).

Виокремлюється група завдань, спрямована на розвиток оцінної діяльності: виявлення власної життєвої позиції („Що запропонував би ти для допомоги дітям сиротам? ”, „За що ти відповідаєш перед сім’єю? ”, „Коли родина живе щасливо? ”); на формулювання порад у конкретних життєвих ситуаціях („Поділися своїми секретами прибирання... ", „Розкажи друзям, що ти встигаєш зробити протягом дня”); оцінювання власних вчинків („На кого ти схожий - на Андрія чи на Сашка? Чому? ”, „Чи замислювався ти, що про тебе думають люди...? ”), вчинків інших людей („Розглянь малюнки. Скажи свою думку про кожного з дітей”); аналіз ситуацій морального вибору („Хто з дітей має рацію і чому? ”); виявлення ставлення до подій, до прочитаного тощо („Чи сподобалась тобі ця розповідь? ”, „Розкажи про свої улюблені заняття”).