Перемагає команда, яка першою виконала вправу.
Методичні поради: якщо гравець у процесі гри випустив м'яч на землю, він повинен підняти його, прийняти в. п. і продовжувати вправу. У вправі можна використовувати і тенісні м'ячі, які затискають під коліньми. Не можна брати м'яч у руки, поки не закінчили вправу.
3. На одній нозі по прямій
Перед лінією старту з матів роблять доріжку довжиною 10—12 м. За командою вчителя «Руш!» гравецьна правій нозі (ліва зігнута в колінному суглобі) дострибує до стояків, робить поворот, змінює положення ніг і на лівій нозі дострибує до гравця, який стоїть попереду, торкається до нього рукою, даючи цим самим старт. Гравець, який закінчив стрибати, стає в кінець колони.
Перемагає команда, яка першою виконала стрибки.
Методичні поради: гравець, який дострибав до повороту, повинен змінити ногу, починаючи стрибки, він не має права виходити за лінію старту, якщо до нього не доторкнувся рукою гравець, який закінчив вправу.
4. Хто далі?
Після засвоєння техніки метання можна проводити змагання на особисто-командну першість.
На відстані 10 м від лінії старту розмічають майданчик лініями, відстань між якими 0,5м. Це полегшує визначення відстані, на яку кидають прилад. Кожна команда має свій порядковий номер.
Для проведення гри потрібні волейбольні, футбольні або набивні м'ячі (за кількістю команд). М'яч метають з-за голови обома руками або штовхають однією рукою. Перемагає команда, гравець якої далі за всіх кинув м'яч.
Методичні поради: за командою вчителя «Раз!» метає перша команда, «два» - друга команда і т. д. Командам повертають м'ячі гравці, які знаходяться в полі, - по одному з кожної команди. Вони передають м'ячі, котячи їх по підлозі.
5. Провести м'яч по прямій
На лінії старту команди шикуються в колони. Направляючі тримають у руках м'ячі (волейбольні, футбольні або баскетбольні). На відстані 13—15 м знаходяться стояки або прапорці. За командою вчителя направляючі починають просуватися з м'ячем і ведуть його до повороту правою рукою, а після повороту—лівою. Довівши м'яч до стартової лінії, передають його наступним гравцям способом, запропонованим учителем, а самі стають у кінець колони.
Перемагає команда, яка першою закінчила виконувати вправу і дістала найменше штрафних очок.
Методичні поради: при виконанні вправи гравцеві не можна виходити за лінію старту, не одержавши м'яча; до повороту змінювати руку, якою він веде м'яч.
Виховання спритності
1. Біг «крізь обруч»
Після навчання учнів правильно виходити з низького старту можна перейти до вправи біг «крізь обруч».
Перед направляючим команди встановлюють гімнастичні обручі (можна натягнути шнур на висоті 60—70 см. Відстань від лінії старту до обруча 20—25 см. Обручі підвішують (або їх тримають учні, визначені вчителем) на відстані 5—10 см від підлоги.
Методичні поради: направляючий за командою вчителя приймає низький старт на лінії старту. Після команди вчителя або його помічника “Увага! Руш!” гравець пробігає крізь обруч, а той, хто стояв за направляючим, приймає положення низького старту. Гравець, який повернувся назад, оббігає обруч справа і торкається рукою до гравця, що стоїть попереду, даючи йому старт, а сам стає в кінець колони.
2. Стрибки командою
Перед лінією старту на відстані 10—12 м кладуть у довжину мати, які утворюють доріжку. Кожен гравець кладе руки на плечі тому, хто стоїть попереду. За командою вчителя всі гравці починають стрибати на двох ногах (не згинаючи коліна), просуваючись вперед до кінця доріжки. Дострибавши до кінця, за командою вчителя повертаються кругом і виконують вправу в протилежний бік.
Перемагає команда, яка першою закінчила стрибки, не розірвавши стрій. Очки за виконання вправи присуджують усій команді.
3. Стрибки на орієнтир
На матах, розкладених доріжкою (10—12 м), треба покласти кільця діаметром 15—20 см.
Відстань між кільцями 60—70 см (залежно від фізичної підготовки дітей). Перше кільце лежить на лінії старту, інші - по прямій лінії до повороту. Гравець ставить праву ногу з носка в кільце і за командою вчителя починає стрибати на одній нозі, не наступаючи на кільця. Дострибавши до повороту, він змінює ногу істрибає в зворотному напрямі, потім доторкається рукою до гравця, що стоїть попереду, даючи цим самим старт;гравець, що закінчив вправу, стає в кінець колони.
Методичні поради: перемагає команда, яка першою виконала вправу. Якщо під час стрибків гравець зсунув кільце, він повинен його поправити і продовжувати вправу.
4. Влучання в ціль
Виконувати вправу можна обома і однією рукою. Для проведення гри потрібні тенісні і малі набивні м'ячі, а також волейбольні, футбольні, баскетбольні і набивні. Перед командою на відстані 8 –14 м встановлюють або малюють ціль у вигляді квадрата чи кола на відстані 1,5—2,0 мвід підлоги (залежно від зросту і фізичної підготовки гравців).
За командою вчителя гравець влучає в ціль (тенісні і малі набивні м'ячі однією рукою; волейбольні, футбольні або баскетбольні — обома руками), а потім стає в кінець колони. Гравець, що стає направляючим, біжить до цілі, бере м'яч і стає на стартовій лінії для виконання вправи.
Гра може повторюватися 6—8 разів. Перемагає команда, яка набере найбільше очок при метанні в ціль. Змагання проводять як особисто-командні, тому після кожного метання гравцеві присуджують очки.
Перед командою на відстані 8—14 м на підлозі малюють коло діаметром 30—35 см, у центрі якого встановлюють предмет: городок, булаву або тенісний м'яч. Гравці кидають м'яч (волейбольний або футбольний) в ціль способом із-за голови обома руками. Очки присуджують за вибитий з кола предмет.
Методичні поради: гравець, який кинув м'яч, ставить предмет на місце, бере м'яч і віддає його наступному гравцеві, а сам стає в кінець колони.
Перемагає команда, яка вибила предмет з кола найбільше разів.
5. Ведіння м’яча через обруч
Замість шнурів встановлюють гімнастичні обручі, крізь які гравці проводять м'ячі.
Обручі повинні стояти на підлозі і підтримуватися.
Виховання гнучкості
1. Біг з підлізанням
На відстані 6—7 м від лінії старту натягують шнур або встановлюють стрибкові планки на відстані 50—60 см від підлоги. Під шнуром кладуть мати. За командою вчителя гравець біжить вперед, підлазить під шнур яким завгодно способом і проповзає; потім біжить до стояків, оббігає їх і повертається до своєї команди з підлізанням на зворотному шляху; рукою доторкується до гравця, що стоїть попереду, тим самим даючи йому старт, і стає в кінець колони.
2. Стрибки командою на одній нозі
З матів викладають доріжку. Гравець, який стоїть позаду, піднімає ногу вперед, не згинаючи її в колінному суглобі, а гравець, який стоїть попереду, бере її за гомілку і вільну руку кладе на плече гравцеві, що стоїть попереду. Команда шикується перед лінією старту в колону і за командною вчителя починає стрибки на одній нозі, просуваючись уперед.
Методичні поради: гра повторюється 3—4 рази із зміною ніг. Перемагає команда, яка першою закінчила вправу і при цьому не розірвала стрій.
3. Передай сусіду
Для проведення гри потрібні м'ячі (за кількістю команд). Учасники з колони перешиковуються в шеренгу і розмикаються на простягнуті руки. М'яч знаходиться в направляючого. За командою вчителя він кидає його партнеру праворуч, той – далі. Останній гравець з м'ячем біжить на правий фланг своєї команди (біжить з фронту команди), стає направляючим і передає м'яч партнеру праворуч і т. д.
Перемагає команда, яка першою закінчила передавати м'яч.
Методичні поради: гравцям не можна підходити один до одного: вони передають м'яч тоді, коли між ними відстань буде на простягнуті руки.
4. Передай сусіду над головою
Команди шикуються в колону по одному перед стартовою лінією. М’яч знаходиться в направляючого; інтервал між гравцями - простягнуті вперед руки, ноги на ширині плечей. За командою вчителя направляючий передає м'яч назад над головою; гравець, який отримав його, передає далі. Останній гравець з м'ячем оббігає команду з правого боку, стає попереду неї, і гра продовжується.
Перемагає команда, яка першою закінчила передавати м'яч.
Методичні поради: гра повторюється 4—6 разів. У процесі гри м'яч повинен передати кожен гравець.
5. Ведення м'яча через перешкоди
На відстані 3—5 м паралельно до лінії старту встановлюють гімнастичні лави або натягують шнур 15—25 см на висоті від підлоги (залежно від технічної і фізичної підготовки плавців).
Другу перешкоду встановлюють на відстані 8—10 м від лінії старту. Гравець веде м'яч по прямій, направляючи ноги через перешкоди, біля стояків повертається кругом і веде м'яч у зворотному напрямі. Підвівши м'яч до стартової лінії, передає його наступному гравцеві раніше вивченим способом, а сам стає в кінець колони.
Методичні поради: перемагає команда, яка першою закінчила виконувати вправу і зробила найменше помилок. Якщо м'яч випав зрук, гравець повинен підняти його і продовжувати вправу з того місця, де він його впустив.
Розроблені педагогічні умови організації фізичної підготовки дітей 6 – 7 років, що враховують вікові закономірності розвитку організму, вимагають контролю і оцінки ефективності його педагогічної діяльності.
Даний аспект педагогічного процесу є завершальним етапом в системі управління фізичною підготовкою дітей молодшого шкільного віку. Він передбачає застосування відповідних тестів.
Водночас відомо [6, 52], що при розробці програми тестування необхідно, щоб тест мав високий ступінь інформативності, був доступним для дітей молодшого шкільного віку і давав можливість швидко оцінити стан розвитку фізичних якостей.