- інформація актуальна (студенти можуть отримати саму сучасну інформацію відносно питань, які вони досліджують);
- інформація з первинних ресурсів (у багатьох випадках студенти користуються тими ж даними й інформаційними джерелами, що і вчені);
- інформація різнобічна (забезпечує широту й глибину у багатьох підпорядкованих галузях; у звичайних бібліотеках набір матеріалу з потрібного предмета обмежений; цифрові бібліотеки можуть розширювати діапазон необмежено, надаючи доступ до безпрецедентної широти інформаційних джерел);
- ресурси представлені в різних форматах (зокрема, інформація доступна в цифровій формі для легкої маніпуляції й використання);
- інформація доступна в будь-який час.
Під час дослідно-експериментальної роботи з метою формування професійної компетентності студенти отримували різноманітні завдання, пов`язані з роботою в системі Інтернет. Так, наприклад, вони повинні були знайти інформацію про те, які сучасні педагогічні технології використовуються в школах Англії, Америки, Канади, Німеччини. Студенти з низьким рівнем мали представити групі знайдену інформацію у формі повідомлення; студенти із середнім рівнем давали характеристику обраній педагогічній технології з точки зору ефективності її застосування в умовах української школи; студенти з достатнім і високим рівнем отримували завдання – показати, як можна застосовувати ту чи іншу педагогічну технологію на практиці.
Слід зазначити, що студенти експериментальної групи також готували інформацію про сучасні методики атестації вчителів, розроблені в західно-європейських країнах. Для цього вони зверталися до системи Інтернет. Зібрана інформація обговорювалася всією експериментальною групою під час проведення “Круглого столу”, присвяченого проблемі професійної компетентності вчителів на Заході. Студенти обмінювались інформацією, доповнюючи один одного, порівнювали підхід до підготовки вчителя в Україні та за кордоном. У живій дискусії формувалась їх комунікативність, поповнювалася новими знаннями соціокультурна компетенція. Так як дискусія проводилась англійською мовою, це впливало й на вдосконалення іншомовної комунікативної компетенції студентів, що входить до складу когнітивно-технологічного компоненту професійної компетентності.
Цій же меті сприяло й використання електронної пошти. Перед студентами експериментальної групи було поставлене завдання – знайти собі товариша з листування, студента педагогічного коледжу або університету, в якого англійська мова була б рідною. Таке спілкування дозволяло студентам більш детально ознайомитися з особливостями менталітету англійців та американців, з їх ставленням до рішення педагогічних проблем, з педагогічними технологіями, що застосовуються, особливостями проходження ними педагогічної практики, дізнатися, як вони займаються самопідготовкою, як проводять вільний час тощо.
Отже, уся ця робота сприяла формуванню в майбутніх вчителів іноземних мов соціального, полікультурного, аутопсихологічного, когнітивно-технологічного й персонального компонентів, що входять до складу професійної компетентності майбутніх учителів іноземних мов.
1. Извозчиков В.А. Ионосферная эдукология. Новые информационные технологии обучения. – СПб, 1991. – 136
2. МашбицЕ.И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения. – М.: Просвещение. – 1983. – 192 с.
3. Ракитов А.И. Философия компьютерной революции. – М.: Просвещение, 1991. – 287 с.
4. Шолохович В.Ф. Информационные технологии обучения // Информатика и образование. – 1998. – №2. – С. 5 – 13.