Для формування вміння самооцінки студентам пропонувалися завдання з самоконтролю сформованості лексичних навичок. Так, студенти з високим і достатнім рівнем іншомовної комунікативної компетенції виконували вправи на заповнення пропусків: комп`ютер пропонував текст чи набір речень з пропусками, які треба було заповнити, використовуючи підказку у вигляді слів рідною мовою. Студенти переводили їх на іноземну мову і вживали у відповідній формі. Або комп`ютер пропонував співвіднести пари синонімів/ антонімів. Студенти з низьким і середнім рівнем підготовки виконували більш прості завдання, в яких, наприклад, треба було співвіднести два списки слів (рідною та іноземною мовами) і знайти еквівалентні пари цих слів або комп`ютер пропонував список слів іноземною мовою й перелік дефініцій до них, і студенти підбирали до кожного слова відповідну дефініцію. Подібні види роботи оптимізували процес пізнання, активізували розумову діяльність студентів.
Своє завдання ми також бачили в формуванніустудентів соціального і полікультурного компонентів професійної компетентності майбутнього вчителя. З цією метою на заняттях з практичного курсу іноземної мови в експериментальній групі використовувався мультимедійний підручник, який являє собою тематичний матеріал, об`єднаний в єдиний сюжет подорожжю містами США. Студенти експериментальної групи знайомилися з визначними місцями цих міст, а потім виконували розроблені нами завдання творчого характеру. Так, наприклад, вони повинні були підготувати інформацію про Сан-Франциско й від імені американського студента розповісти в листі своєму українському другові про своє рідне місто, ставлячи в кінці листа запитання про його рідне місто. Студент, який “отримав” листа, відповідав на нього. Це завдання виконували студенти з різними рівнями підготовки. Обсяг висловлювання не оговорювався, контролювався лише зміст та вміння студентів побачити національні особливості, визначити загальне, висловити своє планетарне мислення.
Студенти отримували також і диференційовані завдання. Ознайомившись з інформацією про визначні місця Вашингтона, студенти з низьким рівнем підготовки повинні були розповісти про них, студенти середнього рівня, використовуючи відео із вимкненим звуком, “проводили екскурсію” по Вашингтону. Студенти з достатнім і високим рівнем отримали завдання під час рольової гри “Пресс-конференція” відповісти на запитання однокурсників “після повернення із США, де вони приймали участь у міжнародній студентській конференції “Ми – діти всієї планети ”. Після проведення “Пресс-конференції” вся група обговорювала, які саме питання ставилися, що цікавило студентів. Так, Ірину В. та Олену К. більш за все хвилювали проблеми, пов’язані з національними відмінностями, з расовою та національною дискримінацією та шляхи їх вирішення. Для Слави В. та Людмили М. актуальними були питання, присвячені захисту навколишнього середовища, врятуванню флори та фауни, організації цієї роботи в США й в Україні. Не залишились поза увагою й проблеми збереження миру і тісно пов’язані з ними питання міжнародного тероризму. Було ясно, що всі ці глобальні проблеми нікого не залишили байдужими і всі студенти приймали саму активну участь в їх обговоренні, пропонували свої шляхи вирішення.
Відтак, робота з використанням комп’ютерних програм країнознавчого характеру давала поштовх до інтерактивного навчання, в підсумку якого формувалися соціальний та полікультурний компоненти професійної компетентності майбутніх учителів іноземних мов. Студентам прищеплювався інтерес до культури інших країн, виховувалася повага до рідної країни та її досягнень, формувалася активна життєва позиція людини, якій належить жити в XXI столітті й вирішувати животворні питання сучасності з усіма досягненнями й недоліками розвинутої цивілізації.
Використаний у мультимедійному підручнику автентичний матеріал країнознавчого характеру мав завдання сприяти розвиткові соціокультурної компетенції студентів, стимулювати їхню зацікавленість у подальшому самостійному пошуку інформації, допомагав у підготовці “портфоліо” для практичних занять з країнознавства (З. Мур визначає метод “портфоліо” як сукупність матеріалів та інформації, що використовується викладачем та тими, хто навчається, для моніторингу набуття знань про культуру країни, мова якої вивчається, вмінь пошуку та обробки матеріалу, а також ставлення до досягнення мети навчання в системно організованій формі [298]).
Слід зазначити, що одним із компонентів професійної компетентності майбутніх учителів іноземних мов є аутопсихологічний. Його формуванню сприяло використання в експериментальній групі на заняттях з практичної граматики програми CD-ROM TOEFL (тести з англійської мови як іноземної), яка містила довідковий матеріал з граматики, що студенти використовували при необхідності повторення, тренувальні вправи, а також лексико-граматичні тести різних рівнів складності. Робота з цією програмою надавала студентам можливість здійснювати самоконтроль, а також об`єктивно оцінювати рівень своїх знань. Це позитивно впливало на рівень їх педагогічної самосвідомості – студенти усвідомлювали необхідність глибоких і міцних знань для професії вчителя, а також свою здатність чи нездатність до самостійної роботи, до самоосвіти. Крім того, той факт, що тести більш високого рівня складності заохочувались вищими балами, мотивував прагнення студентів до самовдосконалення, що, в свою чергу, стимулювало їхню мотивацію досягнення компетентності в педагогічній діяльності.
З метою формування персонального компоненту, а саме таких його показників як комунікативність і професійна мобільність, на заняттях з практичної фонетики використовувався інтерактивний мультимедійний курс розмовної англійської мови “New Dynamic English”, заснований на автентичному мовленні. Рівень завдань, який пропонувався кожному студенту, відповідав рівню його іншомовної комунікативної компетенції на означений момент. Під час дослідно-експериментальної роботи спостерігався перехід студентів на більш високий рівень, причому контроль здійснювався як викладачем, так і самим студентом. З метою розвитку комунікативності й забезпечення високо мотивованої мовленнєвої практики на заняттях у експериментальній групі використовувались окремі аудіотексти й завдання до них. Можливість вибору рівня, який відповідав би підготовці студента, й бажання перейти на більш високий рівень складності визначали прагнення студентів до самовдосконалення, виховували наполегливість, старанність, здорову конкуренцію і багато інших необхідних майбутньому вчителеві якостей, що визначають його професійну компетентність.
Слід зазначити, що для формування полікультурного компоненту на практичних заняттях і під час самостійної роботи з підготовки до семінарських занять з країнознавства студентам експериментальної групи була запропонована робота з програмою “English Discoveries” (Основна мета – розширення кругозору студентів). Вони самостійно вивчали такі теми як “Відкриття англійських вчених”, “Культура Англії”, “Спортивні досягнення англійських футболістів” та багато інших. Кожен студент отримував індивідуальне завдання; при цьому враховувались інтереси кожного, хто приймав участь у експерименті. Після роботи з програмою студенти робили повідомлення зі своєї теми, коротко викладаючи основні, на їх думку, факти. Так, Олена К. виявляла інтерес до культури країни, мову якої вивчала, то вона готувала повідомлення з теми “Національний театр Англії”. Ігор С., який захоплювався вітрильним спортом, зібрав матеріал з теми, яка його цікавила, а саме “Вітрильний спорт у Великобританії”. Ця робота сприяла розвитку когнітивно-технологічного та полікультурного компонентів професійної компетентності студентів. Висока мотивованість запропонованого комплексу завдань сприяла кращому засвоєнню матеріалу, бажанню під час самостійної роботи розширювати свої знання, використовуючи різні джерела інформації, в тому числі й найсучасніші, а саме систему Інтернет.
Як відомо, в останній час великий інтерес вчених викликає такий новий напрямок комп`ютерногонавчання, як мережевого навчання. Сюди відноситься як робота в системі Інтернет, World Wide Web (WWW), так і використання електронної пошти. У третьому тисячолітті Інтернет стає ефективним засобом навчання. Однією з причин цього є те, що він дозволяє контактувати з великою кількістю людей, чиї інтереси співпадають, і таким чином надається реальна можливість обміну думками, проведення дискусій, розширення кругозору й знань. Завдяки спілкуванню формуються позитивні особистісні якості, вміння творчо мислити, виховується культура спілкування зокрема, та загальна культура в цілому.
Важливою особливістю системи Інтернет як засобу навчання є й те, що завдяки їй стають доступними світові ресурси освіти. В мережі можна знайти будь-яку інформацію, яка цікавить. Тому ця робота є також частиною самоосвіти. Цифрові бібліотеки, якими користувалися студенти завдяки системі Інтернет, пропонують унікальний безмежний ресурс отримання інформації з будь-якого питання. Можна припустити, що вони є більш привабливими для студентів завдяки таким своїм особливостям: