3. Списування з дошки, з букваря або спеціальних індивідуальних карток друкованих літер, складів, слів і найпростіших речень. Під час списування учні можуть напівголосно проговорювати звуки, які вони позначають буквами. Це проговорювання має носити складовий характер. Враховуючи те, що першокласники найчастіше пропускають букви на позначення голосних, це проговорювання може здійснюватись у такий спосіб: „Нора, перший склад но — пишу з буквою о, другий склад ра пишу з буквою а”. „Літо, після „ел” пишу букву і, бо перший звук м’який”. Для попередження помилок на пропуск букв, що позначають збіг приголосних, доцільно вимагати від учнів проговорювання слів у такий спосіб, який відповідає первинному їх прочитуванню, тобто з фіксацією артикуляційно і на слух тих приголосних звуків, , що стоять за межами злиття, наприклад: „Листок, пишемо склад ли з буквою й, далі с, тоді то з буквою о, і нарешті – к”.
Учні, які списують слова без помилок, можуть з дозволу вчителя писати мовчки, без проговорювання.
4. Вибіркове списування застосовується з метою закріплення опрацьованих літер. Таку роботу учні можуть виконувати на основі матеріалу, поданого в букварі (колонки слів), на таблиці, на дошці. Завдання можуть мати такий характер:
1) виписати слова з буквою ч на початку слова;
2) виписати тільки слова з двох складів;
3) виписати слова, у яких буквою з позначено м’який приголосний;
4) виписати тільки імена дітей;
5) виписати слова, які відповідають на питання що? та ін.
5. Письмо літер, складів і найпростіших за звукобуквеною будовою слів під диктовку. Ці фонетико-графічні диктанти за формою проведення можуть бути попереджувальні, пояснювальні і контрольні.
6. Запис складів і слів по пам’яті. Учні спочатку читають склад на дошці, називають звуки (або букви), які входять до цього складу, потім він закривається, а учні записують. Після запису склад відкривається, учні звіряють записане в зошиті із зразком, поданим на дошці рукописним шрифтом. Подібним чином виконується і запис слів з пам’яті.
7. Вправи на перевірку виконаних записів. Цьому вмінню вчитель повинен приділити особливо пильну увагу. Вже в період навчання грамоти учні повинні навчитися зіставляти із зразком свої записи, виконані у процесі як списування, так і інших видів роботи з письма. Вчитель показує, як треба здійснювати самоконтроль, промовляючи слова за складами, звіряючи їх із зразком на дошці, в підручнику чи на картці. Від цього вміння значною мірою залежатиме грамотність учнів на наступних етапах навчання.
СТРУКТУРА УРОКУ ПИСЬМА НА ВИВЧЕННЯ НОВОЇ БУКВИ.
Уже в період навчання грамоти виконувані учнями графічні вправи пов’язані з засвоєнням конфігурації рукописної літери, мають бути спрямовані і на досягнення більш перспективної мети — формування у школярів орфографічне правильного письма. А тому загальна структура уроку письма, на якому вивчається нова буква, як і уроку читання, підпорядковується найважливішому принципові навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом — „від звука до букви”. Це означає, що перед суто графічними вправляннями в написанні тієї чи іншої літери учні мають виконати ряд аналітико-синтетичних вправ зі звуками, які позначаються на письмі даною буквою.
На уроці письма виконується також робота, пов’язана із розвитком мовлення і мислення школярів, приділяється значна увага виробленню у них умінь і навичок загальнонавчального характеру, зокрема працювати всім класом в однаковому темпі, ритмічно.
Додаток 1.
І. Звукові аналітичні і синтетичні вправи зі звуками [з], [з'].
1. Впізнавання звуків у заданих учителем словах з визначенням місця звучання (на початку, в середині, в кінці). Пропонуються, наприклад, слова: заєць, коза, віз, сажа (!), залізний, зяблик, узяв, калюжа (!), злазь, візерунки друзі, жасмін (!), зелений.
2. Доповнення складу із звуками [з], [з'] для утворення слів: залі(зо), гро(за), моро(зи), ва(за, зон), ві(зок), бере(за), мага(зин) та ін.
3. Утворення складів типу злиття із звуком [з] (за, зо, зу, зи, зе), із звуком [з'] (зя, зьо, зю, зі, зе).
II. Показ зразка писаної літери з у сітці зошита (збільшеної в 20 разів).
ІІІ. Аналіз будови букви з переліком її елементів (верхня дужка, схожа на правий півовал, і нижня дужка, яка переходить у нижню петлю).
IV. Засвоєння конфігурації літери з,
1. Показ написання букви на дошці з поясненням послідовності зображення елементів.
2. „Писання” учнями букви в повітрі з орієнтацією на показ учителя.
3. Аналіз зразка букви в зошитах, усне пояснення порядку зображення елементів.
V. Вправи з письма.
1. Писання літери за пунктирними зразками у зошиті (на друкованій основі).
2. Писання трьох літер (самостійно). Зіставлення написаних літер із зразком. Аналіз помилок.
VI. Фізкультхвилинка.
VII. Дописування рядка літери з.
VIII. Звукобуквений аналіз слова візок з побудовою схеми фішками і викладанням з букв розрізної азбуки.
IX. Динамічна пауза.
X. Писання другого рядка букви (друга частина рядка — письмо під такт).
XI. Звуковий аналіз слова зима з наступним записом за зразком.
XII. Добір слів із звуком [з], які відповідають на питання що робити? (казати, возити, різати, лазити, збирати, в’язати, зустрічати та ін.).
XIIІ. Складання з одним із слів (на вибір) речення.
XIV. Підсумок уроку.
- Яку букву навчилися писати? Які звуки позначаються цією буквою?
Додаток 2.
Тема. Письмо малої букви т, складів та слів з нею.
Мета. Навчити дітей писати букву т та сполучати її з іншими буквами. Виробляти вміння писати на слух. Розвивати усне мовлення і увагу дітей.
Обладнання. Демонстраційна картка, розрізна азбука, предметні малюнки: сито, лото; таблиця „Сиди правильно під час письма”.
План і хід уроку.
1. Зв’язок уроку письма з уроком читання.
1) Бесіда: - 3 якою буквою на уроці читання ми ознайомились?
- Знайдіть її в розрізній азбуці.
- Які звуки ця буква може позначати? (т, т’)
2) Гра „Піймай звук”. Необхідно „піймати” звуки (т, т’) в словах: степ, тут, звук, ластівка, трактор, лист, небо, сито, торт, летів, лопата, школа
- Якою буквою позначаються на письмі звуки (т, т’)?
- На цьому ж уроці, діти, ми ознайомимося з рукописною буквою т, навчимося її писати саму та в сполученні з іншими буквами, а для цього треба уважно слухати моє пояснення і старанно працювати...
2. Ознайомлення з писемною буквою. (Вивішується демонстраційна картка)
- Що це за буква (показує на друковану)?
А це діти, рукописна мала буква т (показує)
- Розгляньте, чи схожа вона на друковану?
- На якуписану букву вона схожа?
- Чим відрізняється?
- Назвіть усі елементи цієї букви (похила паличка, паличка з закругленням внизу, паличка з закругленням внизу та вгорі)
3. Пояснення вчителем написання букви т
1) Показ письма букви з коментуванням
2) Написання букви за зразком — 1 рядок.
Фізкультхвилинка
3) Фронтальна перевірка написаного, зіставлення, повторне пояснення написання букви. Письмо на дошці.
4) Написання букви в зошиті під такт — 1 рядок.
4. Написання складів та буквосполучень.
1) Читання складів, буквосполучень з розрізної азбуки, пояснення написання їх на дошці та запис у зошитах: ат, от, ут, ит, іт – 1 рядок. (Недописаний рядок першокласники заповнюють цими складами до кінця.)
Фізкультхвилинка.
2) Зорово-слуховий диктант, та, то, ту, ти, ті – 1 рядок. Цими складами
рядок дописується до кінця.
3) Письмо на слух: ут, ті, ат, то, ит, та, от – 1 рядок.
5. Письмо слів.
1) Читання складової таблиці та складання слів по ній.
| Складова таблиця | ||||
| ро | ти | на | но | то |
| та | ло | во | ку | ви |
| ма | ла | пи | си | са |
Можна скласти слова: носила, випила, новина, ворона, ворота, тато, писати, лото, сито.
2) Запис слів: тато, писати, ворота, тут – 1 рядок.
3) Підпишемо малюнок: лото, сито. (Вчитель вивішує предметні малюнки).
- Розбір, де використовуються ці предмети?
6. Складання речень зі словами. Запис речення: У Поліни сито.
7. Підсумок уроку. Оцінювання роботи учнів.
- Яку букву ми навчилися з вами писати?
- З яких елементів вона складається?
- А ще що ми писали з цією буквою? (Склади, слова; писали речення).