Педагогічні основи розвитку процесів запам’ятовування у молодших школярів (стр. 8 из 15)

а) Випишіть слова у три колонки за частинами мови.

Там, де суха верба стоїть

на полі серед проса,

сова в дуплі собі сидить

і світить оком косо.

А тільки день дзвінкий мине,

вона кричить-голосить,

та не злякати їй мене,

бо я - уже дорослий!

(А. Костецький).

Доведіть, що це дієслова, іменники, прикметники. Поставте до них запитання.

б) Запишіть слова, розміщуючи їх у три колонки за частинами мови: іменники, прикметники, дієслова. Поясніть свій вибір. Складіть і запишіть кілька речень з цими словами.

Мова, сильний, місто, розуміє, сниться, калина, Україна, співає, солов'їна, красива, малює, школа, дрімають, червона, стоїть, олівець, соловей, пише, холодне, зручна.

в) Випишіть іменники. Поставте до них питання.

Сосна сіє насіння

Була рання весна. Світило тепле сонце. Сніг ще вкривав землю. А на деревах він уже танув. Зігрітий сонячним промінням вітерець пробіг по соснах. Раптом почувся легкий тріск. Що це?

Соснові шишки з тріском розкрили свої лусочки. На сніг опустилися довгасті насінинки. Вони поринули під сніг. У землі соснове насіння проросте. З нього виростуть великі сосни. (В. Брагін).

Чим іменники відрізняються від інших частин мови? Доведіть правильність своєї відповіді.

г) Відшукайте у тексті п'ять іменників. Доведіть, що ці слова є іменниками.

Взимку в лісі багато звірів спить. З початком холодної пори гладкі, неповороткі борсуки залазять у нори й засинають на цілу зиму. Куняє їжак у теплій ямці, укритій сухим листям. Під буреломом у барлозі солодко сопе ведмідь. Сплять звірі. Не чутно їм, як тріщать люті морози, метуть злі хурделиці. Сплять аж до весни. (І. Прокопенко).

Для усвідомлення і первинного запам'ятовування змісту поняття "Іменники - назви істот та неістот" пропонуємо такі вправи:

1. Розпізнавання іменників - назв істот та неістот у грі "Хто? Що?".

Учитель показує предметні малюнки із зображенням людей, тварин, рослин, речей тощо. У відповідь учні сигналізують картками "Хто?", "Що?".

2. Робота з таблицею та предметними малюнками. На дошці прикріплено таблицю з кишеньками:

Учитель роздає дітям предметні малюнки, а вони вкладають їх у відповідні кишеньки.

3. Випишіть іменники у дві колонки: назви істот і неістот.

Троянда, олень, вулиця, товариш, читання, журавель, береза, стаття, соловей, малина, шахтар, струмок, доброта, суддя, вулик, учениця, гора, змагання, ведмідь, криниця, записка, передача, брат, дідусь.

На які дві групи поділяються іменники? Що характерно для кожної з них?

Така вправа може бути використана для роботи у групах. Клас ділиться на дві групи, наприклад: група А і група В. Група А виписує іменники - назви істот, група В - іменники - назви неістот.

4. Прочитайте текст. Випишіть іменники - назви істот - в один стовпчик, а неістот - у другий.

На узліссі

Тихо у зимовому лісі. Прозоре настає світання. Узліссям прокрадається з нічного полювання старий рудий лис. М'яко порипує під лисовими ногами сніг. Лапка за лапкою проліг за ним слід. Прислухається звір, чи не вискочить необачний зайчисько. Чує і бачить він, як шаснула на верхівку дерева білочка. (За І. Соколовим-Микитовим).

Наступні вправи передбачають розрізнення іменників за родовими і видовими ознаками та за смисловими групами.

1. Знайдіть зайве слово у кожному рядку.

Вечір, ранок, сонце, день, ніч.

Літо, осінь, зима, сніг, весна.

Лінійка, книжка, квітка, щоденник, пенал.

Олень, ведмідь, карась, вовк, лисиця.

Барвінок, ромашка, білка, волошка, троянда.

Журавель, метелик, синичка, лелека, дятел.

Корова, порося, коза, кролик, лось.

2. Доберіть по два іменники і запиши. Почуття: сум, _______________.

Назви людей за родом занять: художник, _________________________.

Назви рослин: пшениця, _______________________________________.

Назви знарядь праці: молоток, __________________________________.

Назви явищ природи: грім, _____________________________________.

Назви тварин: кінь, ____________________________________________.

Назви речей: зошит, __________________________________________.

Назви подій: іменини, __________________________________________.

Назви установ і організацій: завод, ______________________________.

3. Допишіть загальну назву до кожної групи іменників.

Дуб, ясен, клен, береза - це ____________________________________.

Фіалка, тюльпан, лілія - це ____________________________________.

Орел, синиця, сова - це ________________________________________.

Оса, джміль, бджола - це _____________________________________.

Щука, окунь, карась - це ______________________________________.

Лев, заєць, ведмідь - це _______________________________________.

4. Назвіть усі предмети одним словом.

Сорочка, спідниця, кожух - це _________________________________.

Черевички, чобітки, кросівки - це _______________________________.

Стіл, ліжко, крісло - це _______________________________________.

Тарілка, чашка, чайник - це ____________________________________.

5. Згрупуйте слова зі спільним значенням: риби, птахи, дерева, одяг, професії, меблі.

Ластівка, стіл, дуб, камбала, костюм, учитель, дятел, шафа, плаття, береза, стілець, короп, соловей, диван, ворона, клен, шахтар, пальто, сокіл, агроном, каштан, артист, щука, хек, синиця, ясен, карась, куртка.

6. Вибірково-творчі диктанти.

а) Випишіть з тексту назви птахів. Допишіть ще 5 назв птахів, які ви знаєте.

Нові й нові голоси наповнюють ліс. Дзвінкою піснею заливається червоногруда вільшанка. Голосистий співець лісу, чепурний зяблик сипле свої короткі з розчерком колінця. Флейтою засвистів дрізд. Купаючись у ласкавому промінні ранкового сонця, підіймається у блакитну височінь сіренький лісовий жайворонок і звідти невидимкою ллє своє "юлі-юлі-юлі". (В. Пархоменко).

б) Випишіть назви рослин. Доповніть цей список своїми назвами рослин.

Властивості квітів люди помітили здавна. Тому на городі поміж капустою, картоплею, соняхами вони висаджували квіти. Проте не будь-які й не будь-де...

Чорнобривці й хризантеми відлякують своїм запахом шкідників і метеликів. Запах петрушки, кропу приваблює корисних комах. Чистотіл знищує шкідливі бактерії в самому ґрунті. (За М. Слабошпицьким).

в) Допоможіть гарбузові відібрати його родичів - городину.

Цибуля, смородина, морква, абрикос, помідор, ялина, яблуня, огірок, квасоля, гречка, пшениця, пастернак, мак, картопля, петрушка, овес, кабачок, кавун, конюшина, диня, груша, кропива, полуниця, буряк.

г) Виберіть із буйної зелені квіти і утворіть букет.

Пролісок, ясен, очерет, мальви, дуб, фіалки, подойник, гладіолус, троянда, щавель, буряк, чорнобривці, морква, мак, волошка, конвалія, ромашка, айстра, полин, м'ята, піон, спориш.

Таким чином, уже під час пояснення навчального матеріалу і виконання вступних вправ в учнів починають вироблятися перші навички практичного застосування набутих знань, виучуваних правил. Однак, вважають дослідники, необхідно забезпечити подальшу роботу з вироблення і зміцнення навичок і вмінь, які почали складатися. З цією метою учитель застосовує вправи на включення нових знань у систему раніше вивчених.

До таких вправ належать завдання, на основі яких у процесі багаторазового повторення відповідних дій чи операцій на застосування вивченого правила в учнів виробляються конкретні навички й уміння. Зазначені вправи характеризуються вищим ступенем самостійності учнів у процесі їх виконання, а також різноманітністю завдань. Виконання таких вправ, головним чином, організовується на матеріалах, підготовлених авторами підручника, зокрема, на спеціально дібраних словах, реченнях, текстах тощо. Враховуючи ступінь самостійності і творчої ініціативи учнів, такі вправи кожна проводити за зразком, за інструкцією, за окремим завданням.

Отже, пояснювальне повторення сприяє зацікавленості учнів навчальною роботою, концентрації, поглибленню й удосконаленню основних знань.

Досить ефективним є і супровідне повторення, яке застосовується, коли новий навчальний матеріал поєднується з раніше вивченим і вимагає побіжного повторення попереднього. Дослідниками виявлено, що супровідне повторення є також ефективним і дає змогу подовжити процес відтворення вивченого у різноманітних зв'язках, а також спонукає учнів до серйознішого вивчення нового навчального матеріалу. Супровідне повторення тим результативніше, чим органічніше і логічніше пов'язане вивчення нового і повторення старого матеріалу, чим більше використовуються способи зіставлення, протиставлення тощо. До супровідного повторення вдаються майже на кожному уроці. Особливо широко можна застосовувати таке повторення на уроках математики, української мови, природознавства. Наприклад, у процесі вивчення однорідних членів речення у 4 класі доцільно повторити матеріал про частини мови й члени речення, про головні та другорядні члени речення (програмовий матеріал 3 класу); вивчаючи тему "Апостроф після префіксів перед я, ю, є, ї" (3 клас), учні обов'язково повторюють матеріал про вживання апострофа після букв б, п, в, м, ф, р перед я, ю, є, ї, повивчається у 2 класі.

Супровідне повторення має свої переваги:

1) Незважаючи на те, що цей вид повторення застосовується досить часто - він не викликає в учнів відчуття нудьги, а навпаки, дає почуття задоволення. Це пояснюється тим, що учні у процесі вивчення нового навчального матеріалу зустрічають у ньому вже відоме, раніше вивчене.

2) Зазначений вид повторення встановлює нові зв'язки і відношення між новим і раніше вивченим. Завдяки цьому закріплення відбувається логічним шляхом.

3) У процесі супровідного повторення раніше вивчений навчальний матеріал відтворюється у нових комбінаціях, що дає можливість вільно володіти знаннями, уміннями і навичками, застосовувати їх у стандартних і нестандартних ситуаціях.