Приклади загадок.
Постійного місця не має,
День і ніч бродить,
Весь світ обходить. (Сонце).
Гарне, добре, на всіх людей дивиться, а людям на себе дивитися не дозволяє. (Сонце).
Він і гріє, і пече,
І, як зайчик, грається,
Схочеш взять його – втече
І мерщій сховається. (Сонячний промінь).
Чорна корова всіх людей поборола, а білий віл всіх людей підвів. (Ніч і день).
Голубий шатер увесь світ накрив. (Небо).
Бачиш край, а не дійдеш. (Горизонт).
Без сокири, без долота, а мости будує. (Мороз).
Без рук, без олівця малює без кінця. (Мороз).
Білим килимом все поле вкрило. (Сніг).
Чимало розповідається в загадках про диких і свійських тварин. Наприклад: маленьке, сіреньке, а хвостик, як шило. (Миша). Сіреньке, маленьке, хоч якого кота з місця стягне. (Миша). Маленький, сіренький по гаях літає, уночі співає. (Соловейко); Котиться клубочок зовсім без ниточок. Замість ниточок – триста голочок. (Їжак). Хто на собі ліс носить? (Олень).
В окремих загадках звертається увага дітей на повадки тварин, середовище, у якому вони живуть, пристосованість до умов навколишнього середовища, спосіб харчування, користь, яку вони приносять людям.
Хто хвіст залишає, а від ворога втікає? (Ящірка).
Вірно людям я служу, їм дерева стережу.
Дзьоб міцний і гострий маю, шкідників ним здобуваю. (Дятел).
Хто мене вб'є, свою кров проллє. (Комар).
Хто все йде, а все в хаті сидить? (Слимак).
Є крила, а не літає, без ніг – а не доженеш. (Риба).
У воді купалася, а сухою зосталася. (Гуска, качка).
Хто з води сухий виходить? (Гуска, качка),
У загадках про рослини йдеться про їхній зовнішній вигляд, смак, запах, умови, у яких вони перебувають, зміни, що відбуваються з ними протягом року, тощо.
Зимою чорний, весною і літом зелений, а осінню жовтий. (Ліс).
Ніхто їх не лякає, а вони тремтять. (Осикові листки).
Стоять у лузі сестрички, золотенькі очі, білії вії. (Ромашки).
Стоять красуні на воді, вінки на них білі й золоті. (Водяні лілії).
Не вогонь, а печеться. (Кропива).
Хто на зиму роздягається, а на літо одягається? (Листяні рослини).
Зимою спить, а літом шумить. (Дерево).
Зимою – як літом, літом – як зимою. (Сосна, ялина).
Загадка здебільшого містить в собі метафору, коли якість, ознака чи дія одного предмета переноситься на інший, наприклад:
В чистім полі він росте,
На високих ніжках,
В зелених панчішках.
Квіточки блакитні,
Оченьки привітні. (Льон).
Метафоричність загадки не є її обов'язковою властивістю, оскільки будуються й загадки у формі прямого запитання [37, 121].
Бувають загадки, в яких предмети і явища характеризуються з різних боків. Наприклад, у загадці: Сонце пече, липа цвіте, жито доспіває. Коли це буває? – названі три характерні ознаки літа: висока температура повітря, цвітіння липи, дозрівання хлібів. Є загадки, у яких характеристика об'єкта обмежується однією-двома ознаками: Рук не має, а будувати вміє.
Окремі загадки ґрунтуються на заперечному паралелізмі. Для таких загадок характерним є однотипність синтаксичних конструкцій, складові частини, яких протиставлені одна одній: не мотор, а шумить, не пілот, а летить, не змія, а жалить. (Бджола, оса); Летить, а не птиця, виє, а не звір. (Жук).
Нерідко загадка спеціально складається незакінченою. Це загадки-примовки, у яких при загадуванні не називається останнє слово – відгадка, що добре римується з попередніми словами [71, 37]. Наприклад:
У садочку понад тином
Я зробив йому хатину,
Він навколо обдивився,
Засміявся й оселився.
Здогадались ви, однак, –
Поселився у нас… (Шпак).
За структурними компонентами загадку можна віднести до пізнавальних завдань [13]. Загадка, як і пізнавальні завдання, містить в собі умову і запитання, відповіддю на яке має бути відгадка. Щоб дитина відгадала загадку, їй потрібно виконати ряд мислительних операцій.
Наприклад, найпоширеніший тип загадок – це метафоричні загадки, відгадування яких є розшифровування метафори [4, 26]. Проникаючи в її зміст, учневі необхідно: зосередити увагу на тих ознаках, властивостях об'єкта, які подані в метафорі; підшукати в навколишньому середи-вищі об'єкт природи, який за своїми ознаками подібний до описаного в загадці, чимось нагадує його; виділити істотні ознаки знайденого об'єкта; співвіднести риси метафоричного образу загадки і відшуканого відповідного йому об'єкта природи; встановити спільні ознаки між ними; довести правильність відгадки.
Відгадування загадок, що побудовані на заперечному паралелізмі, являє собою доведення від протилежного. Той, хто відгадує таку загадку, повинен: виділити істотні ознаки предмета, про який йдеться в загадці, не називаючи його, визначити об'єкт за виділеними ознаками, співвіднести ознаки визначеного об'єкта з ознаками об'єкта, зазначеними в загадці, довести правильність відгадки [13, 55].
Щоб відгадати загадку, яка містить у собі явне або приховане запитання чи перелік істотних ознак об'єкта, треба: виділити ті ознаки природного об'єкта, про які йдеться в загадці, пригадати, яким об'єктам природи властиві такі ознаки, назвати відгадку і довести її правильність.
Отже, процес відгадування загадок усіх видів складається з таких мислительних дій, як аналіз, синтез, порівняння, доведення, узагальнення.
Загадки широко застосовуються в шкільній практиці, але їх виховні і пізнавальні можливості не повністю використовуються, оскільки основною формою роботи над ними є переважно бездоказове відгадування [47].
Щоб діти вміли самостійно відгадувати загадки, слід спочатку навчити їх розглядати навколишні об'єкти з різних боків, виділяти найістотніші ознаки в предметах і явищах, встановлювати взаємозв'язки між ними. Ці вміння здебільшого формують у ході систематичних спостережень в природі [8, 34]. Під час такої роботи учні спостерігають за рослинами, тваринами, явищами природи. Наприклад, ранньої осені під час прогулянки або екскурсії в ліс чи парк увагу учнів необхідно звернути на такі зміни в природі: як гріє сонце; яким стало листя на деревах, кущах; як воно опадає в тиху і вітряну погоду.
Можна запропонувати дітям пробігтись по опалому листі, прислухатись до звуків, які утворюються від цього. Звичайні після цього учням буде зрозумілою загадка:
Жовте листячко летить.
Під ногами шелестить.
Сонце вже не припікає,
Коли це буває?
Узимку, коли бувають сильні морози, доцільно запропонувати учням поспостерігати за візерунками, розмальованими на вікнах – це добре ілюструє загадку: Без рук, без олівця, малює без кінця. І в іншому варіанті: Без рук, без фарб вікна розмалює, або: Зроду рук своїх не має, а узори вишиває.
У природі відбувається багато явищ, які змінюються залежно від пір року. Загадки про такі явища побудовані на основі узагальнень тривалих спостережень, наприклад: У жнива – гіркі, а в мороз – солодкі. Що це за ягідки? Щоб діти могли самостійно відгадувати такі загадки, вони повинні спостерігати в природі об'єкти протягом року. При цьому необхідно звертати увагу дітей на зміни, які відбуваються з природним об'єктом кожної пори року. Так, спостерігаючи за змінами, які відбуваються па річці протягом року, учні легко відгадають і зуміють довести правильність відгадки в такій загадці: Літом біжить, зимою спить, весна прийшла – знову біжить [47, 31].
У ході спостережень за тваринами увагу учнів слід звертати на частини тіла (голова, дзьоб, шия, тулуб, крила, хвіст, ноги), особливості їх будови, характер покриву та його забарвлення; спосіб життя, повадки (де живе, чим живиться, як здобуває їжу, як захищається від ворогів, як пересувається, які звуки подає та ін.). Спостерігаючи, наприклад, за лелекою, діти відмічають, що у нього довгий дзьоб, яким він дістає з води жаб, довга, шия, довгі ноги; лелека будує своє гніздо на дахах будівель. Знання цих особливостей допоможе учневі відгадати загадку про лелеку:
Які ноги заввишки,
Такий ніс завдовжки,
Хату на хаті має.
Жабам рахунок знає.
Або, коли діти спостерігають, як пташка в'є гніздо, мурашки споруджують мурашник, павук тче павутину, то для них буде не важко відгадати таку, наприклад, загадку: Рук не має, а будувати вміє.
Щоб відгадати загадки:
Ніжна зірка сніжно-біла
На рукав згори злетіла.
Поки ніс її сюди,
Стала краплею води;
Надворі горою, у хаті водою;
У вогні не горить, у воді не тоне, – одних спостережень недостатньо, необхідно провести досліди із сніжинками, снігом, льодом.
Щоб учні самостійно і свідомо відгадували загадки, необхідно пояснити їм, що загадка є своєрідним художнім відображенням явищ навколишнього світу, а також з'ясувати прийоми, за допомогою яких відгадуються загадки [70, 13].
У першому випадку учні аналізують загадки, у другому – засвоюють необхідну послідовність дій, з яких складається прийом.
Щоб розкрити дітям специфіку загадки, слід враховувати, що в основі багатьох загадок лежить переносна назва предметів або явищ, і найтиповішим способом створення образу є заміна предмета, що загадується, іншим, з певними характерними ознаками чи діями [11, 51]. Зважаючи на це, учням пропонують у відгаданій загадці знайти слова, які не прямо, а переносно називають предмет, пояснити, чому він має таку назву, вказати, чим він подібний до задуманого предмета. Покажемо це на прикладі роботи над загадкою про грака:
Чорномазий, білодзьобий,
Він за плугом важно ходить,
Черв'ячків, жучків знаходить –
Сторож вірний, друг полів,
Перший вісник теплих днів. Хто це?