Особливості методики корекції порушення постави молодших школярів засобами фізичних вправ (стр. 7 из 13)

Дані науково-методичної літератури показують, що вимірювання на хребті можуть здійснюватися за допомогою спеціальних приладів - антропометра (З.П. Ковалькова), циркуля-гоніометра (В.А. Гамбурцев). У справжньому експериментальному дослідженні для вимірювання величин в сагиттальній площині використовувався прилад контролю постави, застосування якого в загальноосвітній середній школі, на наш погляд, має певні переваги в порівнянні з іншими вимірювальними приладами. По-перше, ПКО простий в обігу і не вимагає спеціальної підготовки для роботи з ним на відміну від циркуля-гоніометра. По-друге, за допомогою ПКО можливе одночасне вимірювання величин вигинів хребта і його довжини, тоді як антропометром величини вимірюються послідовно. По-третє, вимірювальна площина приладу дозволяє дитині приймати правильну поставу при її вимірюванні.

В ході констатуючого педагогічного експерименту була визначена вікова динаміка порушень постави. Так, в перших класах кількість дітей що мають порушення постави, склало 14%, в других - 24%, і в третіх класах - 43%. Результати дослідження показали, що процентна кількість дітей, що мають порушення постави, збільшується з віком, у зв'язку із змінами режиму дня дітей і впливом анатомічних, фізіологічних і соціальних чинників.

Отримане в ході дослідження стану постави учнів, цифрові дані про нормальні величини фізіологічних вигинів хребта були систематизовані і представлені в таблиці 1.

У результатах вимірювання нормальних величин фізіологічних вигинів хребта спостерігаються недостовірні відмінності між експериментальною і контрольною групами (Р>0,05). Цифрові дані про нормальні величини фізіологічних вигинів хребта відповідають прийнятим нормам фізіологічних вигинів хребта при правильній поставі.

Таблиця 1. Нормальні величини фізіологічних вигинів хребта у дітей 9-10 років (п = 20)

Вигини хребта	Результати вимірювання
	експериментальна група	контрольна група	між ЕГ і КГ
	М±m	М± m	t	Р
Шийний лордоз (мм)	33,4±0,42	33,7± 0,33	0,57	> 0,005
Поперековий лордоз (мм)	37,5±0,39	37,2± 0,33	0,30	> 0,005

Статистичний аналіз результатів вимірювання порушеної постави у дітей також не виявив достовірних відмінностей у величинах як шийного, так і поперекового лордозів хребта (Р>0,05). Це свідчить про вірне формування експериментальної і контрольної груп. В ході експерименту усередині кожної групи були виділені наступні види порушень постави в агиттальній площині:

1) сутулувата;

2) лордотична;

3) кіфотична. Процентне співвідношення видів порушеної постави в експериментальній і контрольній групах представлене на малюнках 1 і 2.

При вимірюваннях фізіологічних вигинів хребта в кінці педагогічного експерименту були зафіксовані зміни, представлені в таблиці 2.

Кіфотична 45% Лордотична 30%

Мал.1 Порушення постави в сагиттальній площині у дітей 9-10 років експериментальної групи (п =20)

Кіфотична 35% Лордотична 35%

Мал.2. Порушення постави в сагиттальній площині у дітей 9-10 років контрольної групи (п =20)

Таблиця 2. Зміни величин фізіологічних вигинів хребта у дітей 9-10 років в ході педагогічного експерименту (п =20)

Вигини хребта	Групи	Результати вимірювання		t	Р	Між ЕГ і КГ після експерименту
		до експерименту	після експерименту
		М ± m	М ± m			t	Р
Шийний лордоз (мм)	ЕГ	42,2 ± 1,57	35,0 ± 0,52	4,31	< 0,05	2,36	< 0,05
	кг	42,1 ± 1,47	37,2 ± 0,77	2,91	< 0,05
Поперековий лордоз (мм)	ЕГ	44,9 ± 1,68	38,4 ± 0,62	3,64	< 0,05	2,11	< 0,05
	КГ	44,5 ± 1,57	40,3 ± 0,65	2,44	< 0,05

Окрім цього, після закінчення педагогічного експерименту четверо дітей ЕГ мали величини вигинів хребта відповідні їх нормі, тоді як в КГ тільки у одного школяра зафіксовані нормальні величини фізіологічних вигинів.

Таким чином, порівняння отриманих експериментальних даних дозволяє зробити наступний висновок. Процес корекції порушень постави у школярів проходив найуспішніше в експериментальній групі, де застосовувався масаж, відповідний виду постави у поєднанні із спеціальними фізичними вправами в порівнянні з контрольною, де застосовувалися тільки фізичні вправи.

3.2 Дослідження фізичного розвитку дітей з порушеннями постави

В ході педагогічного експерименту було проведено дослідження фізичного розвитку дітей з порушеннями постави в сагиттальній площині. Для перевірки ефективності корекції порушеної постави засобами фізичного виховання і масажем є важливим прослідкувати динаміку фізичного розвитку.

Первинні і повторні обстеження школярів здійснювалися вранці після прийому легкого сніданку, одним і тим же інструментарієм.

Аналіз результатів обстеження дітей (їх довжини і маси тіла, ЖЕЛ і сили м'язів), отриманих на початку педагогічного експерименту, показав відсутність достовірних відмінностей між експериментальною і контрольною групами (Р>0,05).

Дані фізичного розвитку школярів молодших класів, отримані в кінці педагогічного експерименту, систематизовані в таблиці 3, (фізичний розвиток дівчаток) і в таблиці 4, (фізичний розвиток хлопчиків).

Аналізуючи результати педагогічного експерименту, було виявлено, що в обох групах спостерігається позитивне зрушення в ознаках фізичного розвитку (Р<0,05).

Так, ЖЕЛ дівчаток експериментальної групи збільшилася на 0,35л, контрольною на 0,13л по відношенню до аналогічних показників на початку педагогічного експерименту.

Сила кисті правої руки у дівчаток ЕГ зросла на 2,0кг, КГ - 1,6кг; сила кисті лівої руки - ЕГ - 2,4кг, КГ - 1,8кг.

Динаміка зростання результатів станової сили дівчаток склала: ЕГ - 6,8кг; КГ - 2,7кг.

Приріст результатів ознак фізичного розвитку хлопчиків був наступним:

ЖЕЛ в ЕГ - 0,33л; у КГ - 0,15л;

показники сили кисті правої і лівої рук виявилися рівними і склали як в ЕГ, так і в КГ - 1,8кг і 2,0кг відповідно. Окрім цього в результатах вимірювання сили кисті правої руки відсутні достовірні відмінності між ЕГ і КГ (Р>0,05); - станової сили в ЕГ - 8,8кг; у КГ - 4,6кг.

Таблиця 3. Зміни довжини і маси тіла, життєвої ємкості легенів і динамометрії у дівчаток 9-10 років (п = 10)

Показники	43	Результати вимірювання				t	Р	Між
	я я	до експерименту		після експерименту				ЕГ	і КГ
	Е	М	+ m	М ±	m			t	Р
1. Ріст (см)	ЕГ	137,00	± 1,52	139,22 ±	1,39	1,08	> 0,05	0,24	> 0,05
	КГ	136,95	± 1,12	138,80 ±	1,05	1, 20	> 0,05
2. Вага (кг)	ЕГ	28,82	± 1,14	30,89 ±	0,99	• 1,37	> 0,05	0,25	> 0,05
	КГ	29,97	± 0,70	31,20 ±	0,71	1,23	> 0,05
3. Життєва ємкість легенів (л)	ЕГ	1,65	± 0,07	2,00 ±	0,06	3,89	< 0,05	2,73	< 0,05
	КГ	1,66	± 0,03	1,79 ±	0,05	2,32	< 0,05
4. Сила правої руки (кг)	ЕГ	14,0	± 0,63	16,0 ±	0,49	2,50	< 0,05	0,26	> 0,05
	КГ	14,2	± 0,53	15,8 ±	0,60	2,01	> 0,05
5. Сила лівої руки (кг)	ЕГ	11,4	± 0,57	13,8 ±	0,44	3,33	< 0,05	0,26	> 0,05
	КГ	11,8	± 0,53	13,6 +	0,62	2,22	> 0,05
6. Станова сила (кг)	ЕГ	37,2	± 1,48	44,0 ±	1,2	3,58	< 0,05	2,50	< 0,05
	КГ	37,9	± 0,68	40,6 ±	0,64	2,89	< 0,05

Таблиця 4. Зміни довжини і маси тіла, життєвої ємкості легенів і динамометрії у хлопчиків 9-10 років (п = 10)

Показники	групи	Результати вимірювання		t	Р	Між ЕГ і КГ
		до експерименту	після експерименту
		М±m	М ±m			t	Р
1. Ріст (см)	ЕГ	136,90 ± 1,27	139,1 ±1,25	1,24	> 0,05	0,10	> 0,05
	КГ	137,55±0,73	139,25 ±: 0,76	1,61	> 0,05
2. Вага (кг)	ЕГ	28,56±0,86	31,25 ±0,81	2,14	> 0,05	0,57	> 0,05
	КГ	228±0,78	30,6 ±0,79	1,18	> 0,05
3. Життєва ємкість легенів (л)	ЕГ	1,87±0,07	2,2 ±0,09	3,09	< 0,05	2,27	< 0,05
	КГ	1,83±0,05	1,98 ±0,05	2,32	< 0,05
4. Сила правої руки (кг)	ЕГ	16,2±0,72	18,0 ±0,75	1,74	> 0,05	0,18	> 0,05
	КГ	16,4±0,79	18,2 ±0,82	1,58	> 0,05
5. Сила лівої руки (кг)	ЕГ	13,6±0,62	15,6 ±0,55	2,41	< 0,05	1,10	> 0,05
	КГ	14,4±0,47	16,4 ±0,47	2,99	< 0,05
6. Станова сила (кг)	ЕГ	46,8±1,55	55,6 ±1,41	4, 20	< 0,05	2,35	< 0,05
	КГ	46,6±1,33	51,2 ±1,24	2,53	< 0,05

При цьому в ЕГ показники ЖЕЛ і станової сили на 10% і 8% відповідно вище (як у дівчаток, так і у хлопчиків), ніж в Кг. В той же час в показниках зросту і ваги тіла істотних відмінностей між групами не виявлено.