(Леся Українка)

Ялинка

Раз я взувся вчобітки,/Я сюди, /а він туди...

одягнувся в кожушинку,/–Невіддам, – кричить, –/нізащо!//

сам запрягся в саночки/Ти ялинку посади, /

і поїхав поялинку,//а тоді рубай (,) ледащо!//

Ледве я зрубати встиг,/Не пущу, / і не проси!//

ледве ставялинку брати,/І цяцьками можна гратись(,)//.

а на мене зайчик/–плиг!/ Прорубаєте ліси –/
Став ялинку відбирати./ ніде буде і сховатись... //
(Олександр Олесь)
Веснянка

«Весна прийшла!//Тепляк/ дмухнув//

Тепло знайшла» –/крилом махнув./

кричать дівчатка /й хлопчики//по бороді лоскочеться, //

«Цвірінь! //Цвірінь!//Все ожило,/

Журбу покинь!» –/все розцвіло, /

клопочуться горобчики,/і рій дітей привітненьких/

Приліз дідок,/на той горбок/

зліз на горбок –/несе вінок/
у хаті /буть не хочеться.//з фіалочок блакитненьких//
(Л.Глібов)

Давня весна

Була весна/весела, /щедра, /мила,/

промінням грала, /сипала квітки,/

вона/ летіла хутко,/ мов стокрила, /
за нею вслід/ співучії пташки!//

Все ожило,/ усе загомоніло –/

зелений шум, /веселая луна!///

Співало все,/ сміялося,/ бриніло,/
а я /лежала хвора, / й самотна. //

Я думала:/ «Весна/ для всіх настала,/

дарунки /всім несе вона ясна,/

для мене тільки/ дару не придбала,/
мене забула/ радісна весна». /

Ні /не забула! //У вікно до мене/

заглянули/ від яблуні гілки,/

замиготіло/ листячко зелене,/
посипались/ білесенькі квітки.//

Прилинув вітер, /і в тісній хатині/

він/ про весняну волю/ заспівав,/

а з ним/ прилинули/ пісні пташині,/
і любий гай/ свій відгук з ним прислав.//
Моя душа/ ніколи не забуде/

того дарунку, /що весна дала;/

весни такої/ не було/й не буде,
як та була, /що за вікном цвіла. /
(Леся Українка)

Веснянка
Зійшли сніги,/ шумить вода,/
весною повіва; //
земля/ квіточки викида,/
буяє травка молода;/
все мертве/ ожива.//
Веселе сонечко блищить,