– організацію і оплату відвідин родича у разі госпіталізації застрахованого;
– організацію і оплату дострокового повернення застрахованого в Україну в екстреній ситуації;
– організацію і оплату дострокового повернення в Україну неповнолітніх дітей застрахованого, що залишилися без нагляду; організацію і оплату юридичного захисту застрахованого;
– організацію допомоги при втраті документів.
Види страхових випадків.
Виїжджаючи на відпочинок в певну місцевість, турист у будь-якому випадку опиняється в екстремальній ситуації: зміна клімату, хімічного складу води, інший режим харчування і безліч інших змін автоматично несуть із собою певну небезпеку. Одним з досить ефективних способів, який можуть застосовувати страховики для запобігання настання страхових випадків з туристами, є активне інформування туристів про потенційні небезпеки, тобто надання від'їжджаючим туристам докладних Інструкція щодо запобігання можливим небезпекам під час подорожі.
Основними страховими випадками, що трапляються з туристами є (у% до всіх страхових випадків):
– простуда – 20%;
– нещасні випадки, травми – 17%;
– отруєння – 16%;
– хронічні загострення – 11%;
– отит – 9%;
– стоматологічна допомога – 8%:
– алергія – 5%;
– переломи – 5%;
– тепловий удар – 5%;
– смерть – 1%.
На сьогоднішній день існують дві форми страхового обслуговування туристів.
1. Компенсаційна.
Передбачає оплату самим мандрівником усіх медичних витрат і відшкодування їх лише після повернення на батьківщину, що, як правило, незручно, тому що змушує туриста мати при собі значний грошовий запас на цей випадок.
1.1. Програма страхування багажу.
Сума страхового ліміту біля 2000 доларів. Вона виплачується по пред'явленні документів, що підтверджують, що багаж був втрачений або ушкоджений під час збереження або транспортування. Це найбільше поширений вид страхування, тому що тариф страхування багажу складає біля 50 центів у день.
2. Сервісна (асистанс)
2.1. Страхування медичних витрат.
2.2. Юридичний і інформаційний ассистанс – забезпечення правової підтримки мандрівникам у випадку адміністративних або цивільних порушень, а також гарантія одержання необхідної інформації про найбільше зручні маршрути.
2.3. Страхування від нещасливого випадку.
2.4. Програма страхування цивільної відповідальності за нанесення збитку майну третіх осіб, нанесених туристом у результаті «ненавмисних дій».
Висновки
Страхування – систему економічних відносин щодо захисту інтересів фізичних та юридичних осіб шляхом виплати їм страхового відшкодування (страхові виплати) в разі настання певних подій (страхові випадки) за рахунок грошових коштів (страхові фонди), що формуються зі сплачуваних цими особами страхових внесків (страхові премії), в межах певної їх суми (страхова сума).
Страхування виконує чотири функції: ризикову, попереджувальну, ощадну, контрольну.
Зміст ризикової функції страхування полягає у відшкодуванні ризику. В межах дії цієї функції відбувається перерозподіл грошової форми вартості між учасниками страхування у зв'язку з наслідками випадкових страхових подій. Ризикова функція страхування є головною, бо страховий ризик, як ймовірність шкоди, безпосередньо пов'язаний з основним призначенням страхування по відшкодуванню міжнародних втрат потерпілим.
Попереджувальна функція страхування полягає у фінансуванні за рахунок коштів страхового фонду заходів по зменшенню страхового ризику.
Ощадна функція страхування сприяє накопиченню грошової суми на подальше життя.
Контрольна функція страхування полягає в перевірці цільового формування та використання коштів страхового фонду.
Страхування буває добровільним і обов'язковим. До обов'язкових видів страхування належать:
– страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів;
– страхування транспортних подорожей.
Решта видів страхування туристів є добровільними.
Існують дві форми страхування туристів.
1. Компенсаційна.
Передбачає оплату самим мандрівником усіх медичних витрат і відшкодування їх лише після повернення на батьківщину, що, як правило, незручно, тому що змушує туриста мати при собі значний грошовий запас на цей випадок.
2. Сервісна (асистанс).
Передбачає перелік послуг (в межах угоди), які надаються в необхідний момент в натурально-речовій формі або у вигляді грошових коштів через технічне, медичне і фінансове сприяння.
Список використаних джерел
1. Закон України «Про туризм» (324/95-ВР)
2. Закон України «Про страхування» (85/96-ВР)
3. Федорченко В.К., Дьорова Т.А. Історія туризму в Україні: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2002. – 195 с.
4. Гвозденко А.А. Страхование в туризме: Учебное пособие. – М.: Аспект-Пресс, 2002. – 256 с.
5. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2003. – 300 с.
6. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 272 с.
7. http://tourlib.net/books