Організаційно-методичні аспекти фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми 6-7-річного віку (стр. 10 из 12)

Відсоток приросту по середній сумі показників складає в експериментальній групі 40%, а в контрольній групі - 20%.

Рис. 4.4 Результати 3-го тесту рівня фізичного розвитку: КГ - контрольна група, ЕГ - експериментальна група; В - високий рівень, С - середній рівень, Н - низький рівень.

Порівняльний аналіз експериментальної і контрольної груп після педагогічного експерименту виявив перевагу дітей експериментальних груп в бігу на місці з високим підняттям стегна за 10 сек. (р< 0,001) (рис.4.4). Четвертим тестом, що входить в комплексну оцінку фізичного здоров'я був тест статична рівновага на одній нозі (докладний опис в другому розділі). Аналіз тимчасових показників вестибулярно-соматичної стійкості до проведення педагогічного експерименту виявив, що достовірних відмінності по t-критерію Стьюдента не достовірні, що свідчить про ідентичність груп (Р<0,05) (таблиця 4.3).

Таблиця 4.3. Показники статичної рівноваги

Групи	До експерименту		Після експерименту
	Х±т	Р	Х±т	Р
ЕГ	86,3 ± 0,03	>0.05	99,8 ± 0,01	<0.05
КГ	88,2 ± 0,04	86,3 ± 0,25

До експерименту були отримані наступні результати в ЕГ і КГ - середній показник 86,3 і 88,2; дітей з високим рівнем відповідно - 20% і 23%; середнім рівнем - 50% і 47%; низьким - 30% і 30% (рис.4.5).

Рис 4.5 Результати середніх показників 4-го тесту фізичного розвитку: КГ - контрольна група, ЕГ - експериментальна група.

Підвищення результатів статичної рівноваги в експериментальній групі обумовлене тим, що в комплексах вправ з варіативним ускладненням передбачена велика кількість вправ на обмеженій площі опори. Все вищесказане підтверджує той факт, що в результаті постійного тренування можна збільшити статичну рівновагу.

Приріст рівня фізичного розвитку по тестах представлений на (рис.4.6). ЕГ і КГ - відповідно - високий показник 56% і 20%; середній - 44% і 47%; низький - немає і 33%.

Рис. 4.6 Приріст рівня фізичного розвитку по тестах: КГ - контрольна група, ЕГ - експериментальна група; 1, 2, 3, 4 - порядкові номери тестів

Порівняльний аналіз результатів експериментальної і контрольної груп після педагогічного експерименту виявив перевагу дітей експериментальної групи в статокінетичних показниках. Відсоток приросту в експериментальній групі склав 50% і в контрольній групі - 5%.

Таким чином, розглядаючи результати тестування після педагогічного експерименту, по рівню фізичного розвитку звертає на себе увагу різна динаміка зміни по тестах фізичного здоров'я в кожній з груп. Так, в експериментальній групі наголошується достовірне поліпшення результатів тестування у всіх чотирьох тестах. У контрольній групі достовірно зросли результати після експерименту тільки в тесті № 1 (затримка дихання на вдиху), а регресивна зміна показників статичної рівноваги в КГ визначило вивід про погіршення функції рівноваги після експерименту (рис.4.6).

Отже, застосування системи комплексів варіативних вправ дозволило досягти більш високого рівня фізичного здоров'я у дітей експериментальній групі. Наявність регресивних показників у дітей контрольної групи по четвертому тесту обумовлює висновок, що використання різноманітних (нестандартних) засобів в комплексах ритмічної гімнастики для розвитку функції рівноваги є більш привілейованим в порівнянні з вживаними у фізкультурних заняттях традиційними вправами із збереженням рівноваги на зменшеній опорі.

Високий рівень результатів в тестах, що визначають фізичний розвиток молодших школярів, говорять не тільки про хороший розвиток фізичних якостей сили, швидкості, але і характеризують здібність організму до адаптації до несприятливих умов зовнішнього середовища. Збільшення часу затримки дихання свідчить про кращу здібність організму до накопичення енергоресурсів, а так само до кращої переносимості гіпоксії і здібності до тривалих фізичних навантажень. Збільшення статокінетичної стійкості говорить про вдосконалення регуляторних механізмів центральної нервової системи.

Отже, умови, які були створені в ході дослідно-експериментальної роботи виявилися більш ефективнішими і значно поліпшили рівень фізичного розвитку, чим умови, в яких знаходилися діти контрольних груп, рівень їх фізичного розвитку підвищився трохи.

У порівняльній характеристиці фізичного здоров'я і фізичного розвитку ми не спостерігаємо істотних відмінностей. Діти мають певний рівень фізичного здоров'я, мають відповідний рівень і фізичного розвитку (за рідкісним виключенням, є різниця на порядок вище або нижче).

Ми припускаємо, що діти, що мають низький рівень здоров'я, схильні до соматичних захворювань (органів кровообігу, дихальної системи) і спостережуваний нижчий рівень фізичного розвитку і рухових якостей.

4.3 Результати дослідження продуктивності розумової працездатності дітей

Ґрунтуючись на результатах досліджень М.М. Кольцової, можна припустити, що впровадження комплексу оздоровчих заходів того, що включає: самомасаж БАТ і спеціальні дрібно координовані рухи сприятимуть не тільки оздоровленню, але і розумовому розвитку дітей.

Методика дослідження рівня продуктивності розумової діяльності (Нікітін, 1991) детально описана в другому розділі. Результати дослідження до проведення експерименту: ЕГ середній бал ПРД - 1,4 (0,05); КГ середній бал ПРД - 1,41 (табл.4.4).

Результати дослідження після проведення експерименту наступні: ЕГ - середній бал ПРД - 4,08; з них 13 - відповідають віковому розвитку, 10 - вище; 2 - нижче за рівень розвитку; КГ - середній бал - 1,53; з 20 дітей: 10 - мають розвиток, відповідний віку і 10 дітей мають розвиток нижче свого віку.

Таблиця 4.4. Порівняльні дані результатів продуктивності розумової працездатності

Група	До експерименту		Після експерименту
	Х±т	Р	Х± т	Р
ЕГ-2	1,41 ±0,04	>0.05	4,8 ± 0,02	<0.05
КГ-2	1,42 ±0,02	1,53 ±0,05

Таким чином з результатів, приведених в таблиці 4.4 видно, що середнє значення коефіцієнта розумової продуктивності до проведення експериментальної програми в експериментальній і контрольній групах діти мають приблизно однакові значення експериментальна група 1,41 і контрольна група 1,42. Порівнюючи результати дослідження після проведення експериментальної програми видно, що коефіцієнт розумової продуктивності значно підвищився в ЕГ до 4,8 (Р< 0,01). Це свідчить про ефективність запропонованої нами програми оздоровлення і розвитку дітей молодшого шкільного віку.

Крім комплексного тестування що проводилось в експериментальній і контрольній групах проводився аналіз захворюваності за період проведення експерименту. Для порівняння були узяті дані за перше півріччя 2007 р. (січень-червень) і перше півріччя 2008 р. (січень-червень).

Як критерії ми використовували наступні показники:

1). Кількість випадків захворюваності;

2). Кількість пропущених днів по хворобах ГРЗ і ГРВІ;

3). Відсоток захворюваності;

4). Кількість пропущених днів по хворобі однією дитиною;

5). Середня тривалість хвороби.

Наочно ці дані представлені в таблиці 4.5, де критерії позначені відповідними порядковими цифрами. Як видно з таблиці, показники захворюваності дітей експериментальної груп нижчі, ніж в контрольній.

На підставі цих даних, можна зробити висновок про те, що менші показники захворюваності в експериментальній групах є результатом початої роботи по гартуванню. Згідно розробленій методиці гартування, ми проводили з дітьми комплекс гартувальних заходів, який поступово готує організм дитини до дії низьких температур.

Таблиця 4.5. Порівняльних даних показників захворюваності у дітей

Група	До експерименту					Після експерименту
	1 півріччя 2007 р.					1 півріччя 2008 р.
	Критерії					Критерії
	1	2	3	4	5	1	2	3	4	5
ЕГ	16	60	52%	53	7,0	5	19	3%	4,0	3
КГ	20	95	12%	10	8,0	18	80	11%	10,0	7

Протягом експерименту діти виконували комплекс гартувальних заходів, зокрема, біг босоніж по снігу в трусиках, обливання всього тіла холодною водою двічі в день, максимум часу ходіння босоніж в приміщенні групи і полегшений одяг.

В результаті аналізу даних після проведення експерименту ми відзначаємо зниження в експериментальних групах в 1,7 разів, причому 9 дітей в перебігу навчального року не хворіли жодного разу. Знизилася тривалість захворювання тобто хвороба протікає швидше, легше і без ускладнень.

Відповідно до даних, отриманих в результаті медико-педагогічної діагностики, ми відзначаємо, що найчастіше діти, що мають високий рівень фізичного здоров'я і фізичного розвитку, значно менш схильні до простудних захворювань. Деякі з них жодного разу не хворіли протягом року. Діти, що мають низький рівень здоров'я, хворіли 3-4 рази протягом року.

Таким чином, дані експерименту дають нам підставу вважати, що методика гартування за системою природного оздоровлення ефективніша в порівнянні з традиційними методами оздоровлення. Запропонований комплекс оздоровчих заходів в режимі дня показав свою перевагу в порівнянні з традиційною програмою для дошкільних установ.