Аналіз ефективності використання основних засобів (стр. 9 из 10)

Дослідження теоретичних положень та діючої практики організації обліку основних засобів в умовах трансформації бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів дозволяють визначити коло проблем, що гальмують процес управління ВАТ „Черкасигаз” та знижують ефективність використання основних засобів. До таких проблем належать різні підходи до визначення сутності основних засобів та методики їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку, відсутності сталої визначеності складу основних засобів та інші. Поряд з розкриттям сутності та методики обліку основних засобів особливої актуальності набувають дослідження проблеми нарахування амортизації, розвитку та вдосконалення в цілому системи амортизації, уточнення її ролі в процесі відтворення, а також фінансового контролю ефективності використання основних засобів у виробничому процесі.

Такий підхід дасть змогу зсередини ознайомитися з усіма проблемами, що заважають успішному розвитку, і вжити відповідних заходів, спрямованих на підвищення ефективності діяльності підприємства.

Розробемо рекомендації щодо нарахування амортизації. Запропонуємо метод нарахування амортизації, удосконалене для відображення в обліку витрат на ремонт основних засобів.

Порівняння методів нарахування амортизації згідно П(С)БО 7 та податкового методу вказує на отримання значних постійних відстрочених податкових активів, що свідчить про необхідність удосконалення амортизаційної політики. Вивчення практики обліку дозволило дійти висновку про необхідність встановлення порядку оподаткування основних засобів, згідно якого з метою амортизації передбачити списання залишку вартості об’єктів основних засобів груп 2, 3 і 4 на валові витрати за умовою досягнення ними ліквідаційної вартості.

Запроваджуємо новий метод прискореної амортизації, заснований на модифікаційному. Але модифікаційним методом передбачено враховувати встановлений у державному порядку термін експлуатації. На відміну від модифікаційного, запропоновано використовувати нормативний термін експлуатації об’єктів. Таким чином, нарахування амортизації на рік розраховується за формулою:

А = 2

1/Т

(S1-Zа),

де: А- сума амортизації, що нараховується у звітному році;

Т- термін експлуатації основних засобів;

Zа – сума накопиченої амортизації;

S1 – первинна вартість основних засобів.

Для вдосконалення нарахування амортизації пропонується порівняти нарахування амортизації пристрою для перевірки газових лічильників прямолінійним та модефікованим методом.

Первісна вартість – 4800 грн. Ліквідаційна вартість 350 грн. Строк експлуатації – 7 років.

Прямолінійний метод Н.А. = (4800 - 350)/7 = 635

Розрахунок норми амортизації за прямолінійним методом

Роки	Первісна вартість	Норма амортизації	Накопичений знос	Залишкова вартість
1	4800	635	635	4165
2	4800	635	1270	3530
3	4800	635	1905	2895
4	4800	635	2540	2260
5	4800	635	3175	1625
6	4800	635	3810	990
7	4800	635	4445	350

Розрахунок норми амортизації модефікованим за методом

Роки	Первісна вартість	Σ накопиченої амортизації	Сума амортизації	Залишкова вартість
1	4800	1371	1371	3429
2	4800	994	2365	2435
3	4800	706	3071	1729
4	4800	501	3572	1228
5	4800	356	3928	872
6	4800	293	4221	579
7	4800	229	4450	350

1 рік А = 2

1/7

(4800 - 0) = 1371

2 рік А = 2

1/7

(4800 - 1371) = 994

3 рік А = 2

1/7

(4800 - 2365) = 706

4 рік А = 2

1/7

(4800 - 3071) = 501

5 рік А = 2

1/7

(4800 - 3572) = 356

6 рік А = 2

1/7

(4800 - 3928) = 293

7 рік А = 2

1/7

(4800 - 4221) = 229

Доцільно вводити модефікований метод тому, що він дозволяє амортизувати більшу частку вартості у перші роки експлуатації об’єкта.

Протягом року ВАТ „Черкасигаз” рекомендовано нараховувати амортизацію пропорційно, що спрощує її розрахунок та прогнозування.

Потрібно зазначити такі переваги вказаного методу: береться до уваги нормативний термін експлуатації об’єкта; суми амортизаційних відрахувань згладжені, що дозволяє динамічно впливати на надходження податку на прибуток до бюджету та формування собівартості продукції; дозволяє амортизувати більшу частку вартості у перші роки експлуатації об’єкта.

Процес використання основних засобів потребує постійного технічного обслуговування і своєчасного ремонту. Витрати на покращення основних засобів неоднорідні. Тому розглянуто різні підходи до класифікацій цих витрат, їх відповідність вимогам П(С)БО 7 та існуючому порядку оподаткування.

Витрати на ремонт основних засобів складають значну питому вагу у структурі собівартості продукції, тому власники зацікавлені в якісному обліку та контролі цих витрат. Але існуючим Планом рахунків не передбачено окремого рахунку для обліку таких витрат. Існуючий порядок обліку не дозволяє підприємствам накопичувати інформацію про витрати на ремонт та розподіляти їх за періодами, до яких вони відносяться.

Ведення такого регістру дозволить підприємству контролювати витрати на ремонт у розрізі об’єктів та їх списання, а також мати інформацію про суму незавершеного ремонту, що важливо для управління активами підприємства.

Екстенсивне поліпшення використання основних засобів означає, що, з одного боку, буде збільшений час роботи діючих технічних засобів в календарний період, а з іншого, - підвищена питома вага цих засобів в складі всіх засобів, що має підприємство. Найважливішими напрямками збільшення часу роботи технічних засобів є скорочення і ліквідація їх внутрішньозмінних простоїв шляхом: підвищення якості їх ремонтного обслуговування, своєчасного забезпечення основного виробництва робочою силою, сировиною, матеріалами, паливом, тощо.

Інтенсивне поліпшення використання основних засобів означає підвищення ступеня завантаження виробничих потужностей в одиницю часу. Останнє може бути досягнуте при модернізації діючих машин і механізмів, встановленні оптимального режиму їхньої роботи. Робота при оптимальному режимі технологічного процесу забезпечує збільшення випуску продукції без зміни складу основних засобів, без росту чисельності працюючих і при зниженні витрати матеріальних ресурсів на одиницю продукції. Інтенсивність використання основних засобів підвищується також шляхом технічного удосконалювання знарядь праці, шляхом ліквідації „вузьких місць” у виробничому процесі, скорочення термінів досягнення проектної продуктивності техніки, підвищення кваліфікації і професійної майстерності робітників. Істотним напрямком підвищення ефективності використання основних засобів є удосконалення їхньої структури.

Великий резерв підвищення фондовіддачі - швидке освоєння нових потужностей. З цією метою капітальні вкладення повинні виділятися під запланований приріст продукції з урахуванням заходів по поліпшенню використання діючих потужностей, а також їхнього технічного переозброєння і реконструкції.