Кенгуру, коала, комбат, качкодзьоб, єхидна та ін.
- Чому в Австралії так багато ендемічних видів? (географія).
Австралія після розколу материка Гондвана довгий час була в ізоляції від інших материків, що зумовило своєрідність рослинного і тваринного світу.
При систематичному проведенні даної роботи учні вчаться самі складати питання, які потребують для відповідей знань з інших предметів.
Проблемні питання, які містять видиме або приховане пізнавальне протиріччя, вимагають від учнів більш високого, пошукового або творчого рівня мислительної активності.
В спеціально складених між предметних завданнях є умова або питання (проблема), для вирішення якої потрібно здійснити «ланцюжок» суджень. Наприклад, завдання: «Деякі великі морські птахи часто «супроводжують» кораблі, переслідуючи їх годинами. а навіть і добами. При цьому звертає на себе увагу той факт, що ці птахи долають шлях разом з теплоходами з малою затратою енергії, летячи більшу частину шляху з нерухомими крилами. За рахунок якої енергії переміщуються в даному випадку птахи?»
При виникненні утруднень в учнів вчитель допомагає вирішити завдання з допомогою логічних питань:
- За рахунок якої енергії рухаються судна?
(Енергія палива, яка здійснює роботу двигуна).
- Куда направляються потоки нагрітого в результаті роботи двигуна?
(Вверх, шляхом конвекції – фізика).
- Який вид польоту використовують птахи, якщо є постійні висхідні потоки теплого повітря?
(Парящий. Значить, переміщення птахів в кінцевому рахунку здійснюється за рахунок палива, яке частково перетворюється в теплову енергію).
Розрахункові завдання можна використовувати як із підручників суміжних предметів, так і складати вчителю самому.
2.2 Міжпредметні звязки з математикою
Важливе місце у загальній фізичній географії належить розв’язуванню математичних задач. Так, у шостому класі при вивченні теми «Атмосфера», учням пропонуються такі завдання:
- Визначіть, яка буде температура повітря на вершині гори висотою 1600 м, якщо біля підніжжя вона становить +22єС
- Тиск повітря біля підніжжя гори на висоті 500 м над рівнем моря – 700 мм рт. ст., а на вершині – 620 мм рт. ст. Визначіть абсолютну і відносну висоту вершини гори.
- Визначіть тиск і температуру повітря на вершині г. Говерли, якщо біля підніжжя (на висоті 400 м над рівнем моря) вогни відповідно становлять 730 мм рт. ст. і +18єС.
При розв’язуванні задач такого типу присутні не тільки міжпредметні зв’язки з математикою, але і внутріпредметні, адже учні, проводячи математичні обчислення, поторяють пройдений матеріал з тем «Літосфера» та «Способи зображення Землі».
В даному випадку можна запропонувати вчителю математики використати такі задачі на своїх уроках. Таким чином набагато ефективнішим буде засвоєння учнями теоретичного матеріалу та набуття певних практичних вмінь і навичок, які пригодяться в водальшому житті і діяльності.
Під час виконання практичних робіт з теми «Атмосфера», учні обробляють результати спостережень за погодою, застосовуючи набуті знання з математики для побудови графіків та діаграм, зокрема – рози вітрів, графіка зміни температур за певний період, діаграми хмарності.
Особливе місце в курсі фізичної географії відведено початковим відомостям про картографію. Так у шостому класі вивчається тема «План місцевості» і «Географічна карта», а у восьмому класі – «Карти – джерела географічних знань», «Картографічні проекції», «Топографічні карти». Вивчення цих тем нерозривно пов’язане із застосуванням математики.
У шостому класі можна запропонувати такі задачі:
- Скільки часу потрібно мотоциклісту, щоб проїхати відстань між населеними пунктами, якщо вона на карті масштабу 1: 1000 000 становить 10 см, а швидкість мотоцикліста – 60 км/год?
- Відстань від Тернополя до Києва 480 км. Встановіть масштаби карт, якщо на них ця відстань становить: а) 24 см; б) 8 см; в) 4,8 см.
У восьмому класі учні розв’язують такі задачі:
- Визначте площу лісу в гектарах, якщо він на топокарті масштабу 1: 5000 має форму трапеції із сторонами 15 і 25 мм, висотою 18 мм.
- Який буде масштаб топокарти, якщо ліс площею 15, 6 га зображений на ній у вигляді трапеції з основами 25 і 11 мм і висотою 14 мм?
Звичайно, розв’язувати задачі потрібно і в курсі економічної і соціальної географії України і світу. Тут акцент потрібно робити на економічних розрахунках, визначенні ефективності тієї чи іншої господарської діяльності, прогнозуванні, ресурсозабезпеченості тощо.
Розв’язання математичних задач і вправ на уроках географії дозволяє конкретизувати знання учнів, сприяє глибшому засвоєнню і запам’ятовуванню навчального матеріалу.
2.3 Міжпредметні звязки з історією та іншими предметами гуманітарного циклу
Географію і історію можна вважати спорідненими предметами. Недарма кажуть, що економічна і соціальна географія – це сучасна історія. Адже історія вивчає політичний устрій, населення, господарство в минулі часи, а географія – в наше сьогодення. Тому надзвичайно важливо використовувати на уроках географії історичні дані про країни, які вивчаються. Як приклад, можна навести урок восьмому класі на тему: «Формування території України».
На етапі актуалізації опорних знань використовуються такі питання:
- Які держави були на території України в найдавніші часи?
- Назвіть держави, які в різні часи володіли українськими землями.
Пояснення нового матеріалу здійснюється за таким планом:
1. Найдавніші держави на території України.
(використати настінну карту “Адміністративно – територіальний устрій України і українські етнічні землі”).
План розповіді:
- кочові народи на території України (кіммерійці, скіфи, сармати).
- міста – держави стародавньої Греції.
2. Держави і політичні утворення українського народу.
а) Перша українська держава – Київська Русь;
б) Українська козацька держава XVII – XVIII ст.
Учні розглядають карту атласу і порівнюють розміри козацької держави часів Богдана Хмельницького та Гетьманщини з розмірами сучасної країни, називають держави, які межували з тогочасною Україною.
в) Відновлення української державності в 1917 – 1920 роках.
За допомогою відповідної карти атласу учні знайомляться з державними утвореннями під час I світової війни: УНР, ЗУНР, державою Павла Скоропадського. При цьому вчителю слід звернути увагу учнів на кордони, а також пояснити їх зміну в залежності від політичної та воєнної ситуації.
г) Формування території України у складі Радянського Союзу (1921 – 1991р.).
Робота за таким планом:
1. Розглянути карту атласу і знайти відповідь на питання:
- у складі яких держав перебувала територія України з 1921 по 1939 рік?;
- Які міста були столицями радянської України?
2. Знайти на карті атласу і записати в зошити роки приєднання до складу України таких територій:
- західноукраїнських земель;
- Північної Буковини і Південної Бессарабії;
- Закарпаття;
- Кримського півострова.
Знайти на карті атласу етнічні території України, передані радянською владою у володіння іншим державам.
При вивченні окремих країн з курсу економічної і соціальної географії світу можна використати міжпредметні зв’язки з іншими предметами гуманітарного циклу. Наприклад: урок на тему «Великобританія. Економіко – географічна характеристика».
Актуалізація опорних знань учнів:
Що відомо про Великобританію з інших предметів?
(Учні наводять основні відомості з історії, правознавства, зарубіжної літератури та англійської мови: острівна країна, за формою правління – парламентська монархія, поділяється на чотири історичні області, архітектурні пам’ятки – Букінгемський палац, Вестмінстерське абатство тощо).
Мотивація діяльності:
Сьогодні мова йтиме про країну, знайому вам з уроків історії, світової літератури, англійської мови. Ця країна дала світу Вільяма Шекспіра та Чарльза Діккенса, легендарних Робіна Гуда та Шерлока Холмса, загадковий Стоун Хендж та прославлений «Бітлз».
В даному випадку використовуються знання учнів з зарубіжної літератури, історії, англійської мови.
На уроках доцільно використовувати також художні твори, народні перекази і легенди, які сприяють підвищенню цікавості, розвиткові уяви, кращому сприйняттю і запам’ятовуванню.
В шостому класі при вивченні теми «Річки» можна, наприклад, використати уривки з творів української літератури:
Водоспад
Чуєте рокоти?
Чуєте рев?
Прут послизнувся з обриву!
Бачите:
пада позірний лев,
Хвилею піниться грива.
Падає в прірву,
під три чорти,
У відчаї рине нестримно.
А круча байдужа –
Така як ти,
Коли я проходжу
Мимо.
В. Лучук.
ВИСНОВОК
Міжпредметні зв’язки в навчанні розглядаються як дидактичний принцип, і як умова, охоплюючи цілі і задачі, зміст і методи, засоби і форми в навчанні різних предметів.
Міжпредметні зв’язки дозволяють виокремити головні елементи змісту навчання, передбачити розвиток системоутворюючих ідей, понять, загальнонаукових прийомів навчальної діяльності, можливості комплексного застосування знань з різних предметів в трудовій діяльності учнів. Міжпредметні зв’язки впливають на склад і структуру навчальних предметів. Кожний навчальний предмет є джерелом тих чи інших видів міжпредметних зв’язків. Тому, можливо виділити ті зв’язки, які враховуються в змісті географії, і, навпаки, – ті, що йдуть від географії в інші навчальні предмети. Формування загальної системи знань учнів про реальний світ, які відображають взаємозв’язки різних форм руху матерії – одна з основних освітніх функцій міжпредметних зв’язків. Формування цілісного наукового світогляду вимагає обов’язкового врахування міжпредметних зв’язків. Комплексний підхід у вихованні посилив виховні функції міжпредметних зв’язків курсу географії, сприяючи тим самим розкриттю єдності природи, суспільства, людини. В цих умовах посилюються зв’язки географії з іншими предметами як природничого, так і гуманітарного циклу, покращуються навики переносу знань, їх застосування і різностороннє усвідомлення.
Таким чином, міжпредметність – це сучасний принцип навчання, який впливає на відбір і структуру навчального матеріалу цілого ряду предметів, посилюючи системність знань учнів, активізує методи навчання, орієнтує на застосування комплексних форм організації навчання, забезпечує єдність навчально – виховного процесу.
ЛІТЕРАТУРА
1. Ильченко В.Р. Перекрестки физики, химии и биологии. - М.: Просвещение, 1986.
2. Максимова В.Н. Межпредметные связи в учебно-воспитательном процессе современной школы. -М.: Просвещение, 1986.
3. Максимова В.Н. Межпредметные связи в процессе обучения, - М. : Просвещение, 1989.