Методика формування загально трудових вмінь танавичок учнів (стр. 6 из 8)

Педагогічний експеримент ми проводили в 7–му класі. Ще до початку експерименту ми намагалися підібрати класи так, щоб рівень навчальних досягнень у них був приблизно однаковим. Для цього ми враховували оцінки у класних журналах та сформованість окремих вмінь. Крім того ми намагались враховувати ступінь самостійності учнів при виконанні якихось вправ чи завдань. Це можна було прослідкувати за кількістю звернень про допомогу до вчителя.

На початку вивчення розділу “Проектування та виготовлення виробів з циліндричною поверхнею з виконанням різних видів слюсарних рлбіт” ми провели констатуючий експеримент, який дозволив нам виявити слабкі місця (прогалини в знаннях, невміння працювати з деякими інструментами, володіння якими передбачає Програма: вибирати заготовку, користуватися штангенциркулем; вибирати глибину різання, змінювати частоту обертання шпинделя та звернути на них увагу в кінці експерименту.

Також ми намагались врахувати сформованість нових вмінь (самостійно вибирати і надійно закріплювати заготовку, чітко та швидко вимірювати діаметр заготовки, правильно встановлювати різці в різцетримач, користуватися лімбом поздовжньої і поперечної подачі, перевіряти якість оброблених деталей виробу) наприкінці вивчення теми.

2.5. Аналіз результатів педагогічного експерименту.

Як до контрольних, так і до експериментальних класів ми застосовували єдині вимоги до вмінь учнів. Про сформованість тих чи інших вмінь ми судили за тим, наскільки швидко і якісно учні засвоювали їх: вибирати і надійно закріплювати заготовку, чітко та швидко вимірювати діаметр заготовки, правильно встановлювати різці в різцетримач, користуватися лімбом поздовжньої і поперечної подачі, перевіряти якість оброблених деталей виробу (шорсткість оброблюваної поверхні) Результати нашого експерименту найкраще представити у вигляді діаграм по кожному вмінню.

рис.1

На цій діаграмі цифрами від 1 до 12 ми позначили середню оцінку класу пораховану за формулою

, де і – порядковий номер учня в списку, n – загальна кількість учнів, а римськими числоми від І до V ми позначили порядковий номер вміння:

І – вибирати і надійно закріплювати заготовку,

ІІ – чітко та швидко вимірювати діаметр заготовки,

ІІІ – правильно встановлювати різці в різцетримач

IV ‑ перевіряти якість оброблених деталей виробу;

V – користуватися лімбом поздовжньої і поперечної подачі,

З цієї діаграми (рис.1) видно, що більшість (4) вмінь з цієї теми запропонованих програмою в експериментальних класах засвоїлись краще, а одне приблизно одинаково, але це виявилось, якщо можна так виразитись не виробниче, а контролююче вміння.

Разом із тим, ми прослідкували за загальним ростом середньої оцінки в контрольних та експериментальних класах:

Можна відзначити, що на початку дослідження оцінки в усіх класах були приблизно однаковими, а наприкінці експерименту ми спостерігаємо зростання середньої оцінки в експериментальних класах, тоді як в контрольних – спостерігається навіть незначний спад. Це можна пояснити тим, що введення творчого завдання, яке задіяло всі сформовані під час вивчення теми вміння спонукало до їх закріплення і перетворення в навичку, тоді як кількаразове повторення одних і тих самих вправ не викликало позитивних результатів в контрольних класах.

Таким чином можна стверджувати, що запропонована методика формування загально трудових вмінь і навичок і створена на її основі навчальна програма цілком себе виправдовують і дають кращі результати в порівнянні з традиційною методикою.

Висновки.

Проведене нами дослідження показало, що:

1). Виділені нами гіпотези повністю підтвердились

2). Терміни “вміння” і “навички” справді є схожими і будемо розглядати їх як доповнення один одного: на основі отриманих знань формується вміння – на основі сформованого вміння під час багаторазового повторення тієї чи іншої операції виконання її стає ніби автоматичним – формується навичка – на основі сформованої навички може ґрунтуватись нове вміння і т.д.

3). Загально трудові вміння мають вирішальне значення у формуванні повноцінної особистості, тому їх розвиток під час навчання в школі є необхідним, адже саме в цей час закладається основа майбутнього члена суспільства. Загально трудові вміння сприяють розвитку самостійності, активності, гнучкості мислення, відповідальності і є фундаментом для розвитку творчих здібностей учнів.

4). До загально трудових вмінь відносять вміння:

– планувати свою роботу наперед;

– організовувати своє робоче місце та забезпечувати швидке і якісне виконання роботи;

– вміння варіювати виконання роботи відповідно до обставин;

– вміння здійснювати контроль за своєю роботою.

5). Було встановлено, що успішними передумовами формування вмінь (навичок) є:

– чітка визначеність завдання;

– розуміння кінцевої мети завдання;

– знання засобів її досягнення;

– відповідність завдання сформованим вмінням;

– ефективність інструктажу вчителя;

– об’єктивне оцінювання;

– наявність зацікавленості (інтересу) в учня до завдання;

– можливість для учня проявити ініціативу;

– самоконтроль та самооцінка своєї роботи.

6). Програма з трудового навчання у 5–9 класах побудована за операційно–предметною системою. Ця система мала той недолік, що за нею учні не залучаються до творчої технічної праці. Тому зараз ця система вдосконалюється з врахуванням нових досягнень когнітивної та превентивної психології (введення творчих завдань).

7). На ефективність трудового навчання у формуванні загально трудових вмінь і навичок впливають планування та нормування праці, відзначення результату праці, застосування різних форм організації праці.

8). Можна стверджувати, що запропонована методика формування загально трудових вмінь і навичок і створена на її основі навчальна програма цілком себе виправдовують і дають кращі результати в порівнянні з традиційною методикою.

Література.

1. Антонов Т.М. та ін. Заняття з технічної праці в 6 класі /за ред. Д.О.Тхоржевського К.: Рад. школа, 1984.– 129с.

2. Батышев С.Я. Трудовая подготовка школьников. Вопросы теории и методики.– М.:Педагогіка, 1981.–192с.

3. Воловиченко А.И, Совершенствование организации трудового обучения в школьных мастерских. К.: Рад.шк.., 1987.–206с.

4. Заняття по обслуживающему труду в IV–VІІІ классах: Методика разработки уроков. Под ред. И.Н.Федоровой. М.:Просвещение, 1975.–447с.

5. Кальней В.А. и др. Основы методики трудового и профессионального обучения. Под ред. В.А. Полякова.– М.: Просвещение, 1987.– 191с.

6. Коваленко В.И., Кленок В.В. Объекты труда: обработка древесины и металла: Электротехнические работы 6 кл.: Пособие для учителя.– М.: Просвещение, 1991.– 158с.

7. Муравьев Е.М. “Уроки по технологии”: “Школа и производство”, 1998, №5. с.28-31.

8. Концепція трудової підготовки школярів України: Проект //Освіта.– 1993.– 30 серпня. с.8–9.

9. Методика трудового обучения с практикумом. Под ред. Д.А.Тхоржевского. М.:Просвещение, 1987.–446с.

10.Методика формирования трудовых учений и навыков у учащихся 5–7 классов. Под ред. Качнева В.И. К.: Рад.шк.., 1989.–143с.

11.Муравьев Е.М., Молодцов М.П. Практикум в учебных мастерских. Ч1. М.: Просвещение, 1987.–271с.

12.Муравьев Е.М., Молодцов М.П. Практикум в учебных мастерских. Ч2. М.: Просвещение, 1987.–239с.

13.Програма трудового навчання для 5–9 класів. 2000.

14.Рихвк Э.В. Обработка древесины в школьных мастерских. М.: Просвещение, 1984.– 176с.

15.Рожнев Я.А. Методика трудового обучения с практикумом в учебных мастерских: уч. пос.для уч. . М.: Просвещение, 1988.– 240с.

16.Трудове навчання: Навч. пос. для 6кл. серед.шк../В.М.Мадзігон, Г.Є.Шевченко, А.І.Воловиченко та ін.– К.: Рад.шк.., 1990.–191с.

17.Тхоржевський Д.О. Методика трудового і професійного навчання та викладання загально технічних дисциплін. К.: Вища школа, 1992.– 332с.

Додатки.

Додаток 1

Орієнтований тематичний план

“Проектування та виготовлення виробів з металу” для міських шкіл

Назва розділів і тем	Кількість годин
	5 клас	6 клас	7 клас	8 клас	9 клас
Вступ. Організація та обладнання робочого місця у слюсарній майстерні	1/1
Розділ 1. Проектування та виготовлення виробів з тонколистового металу і дроту
Види і призначення тонколистового металу	1/0
Конструювання виробів з тонколистового металу	2/1
Технологія розмічання заготовки на листовому металі	1/1
Технологія різання та обпилювання плоских деталей з тонколистового металу	1/1
Технологія з’єднання деталей з тонколистового металу	1/1
Вили і призначення дроту	1/1
Конструювання виробів з дроту	1/1
Технологія розмічання та виготовлення виробів з дроту	2/1
Розділ 2. Проектування та виготовлення виробів з листового металу і сортового прокату.
Властивості чорних і кольорових металів	1/1
Конрольно-вимірювальний інструмент	1/1
Конструювання виробів з листового металу і сортового прокату	2/2
Технологія різання листового металу і сортового прокату слюсарною ножівкою	4/1
Технологія рубання листового металу зубилом	2/1
Технологія обпилювання металевих заготовок напилками	4/1
Технологія свердлильних робіт	2/1
Розділ 3. Проектування та виготовлення виробів з циліндричною поверхнею з виконанням різних видів слюсарних робіт.
Конрольно-вимірювальний інструмент	2/2
Призначення та будова токарно-гвинторізного верстата. Правила роботи на верстаті та догляду за ним.	4/2
Конструювання виробів з циліндричною поверхнею з виконанням різних видів слюсарних робіт.	4/2
Технологія токарної обробки металів та виготовлення виробів	8/2
Розділ 4. Проектування та виготовлення виробів з плоскими і циліндричними поверхнями
Фізичні, хімічні і технологічні властивості металів.	2/1
Конструювання навчальних приладів і моделей.	4/2
Призначення та будова горизонтально-фрезерного верстата.	2/1
Технологія фрезерної обробки металів та виготовлення виробів.	6/2
Термічна обробка металів	2/1
Технологія нарізання різьби	2/1
Розділ 5. Проектування та виготовлення пристроїв та пристосувань
Конструювання пристроїв і пристосувань для обробки металу і деревини	4/4
Технологія слюсарно-складальних робіт та виготовлення виробів.	4/2
Технологія токарних робіт та виготовлення виробів	4/2
Технологія фрезерної обробки металів та виготовлення виробів	4/2
Усього	16/8	16/8	18/8	18/8	61/10

У чисельнику подана кількість годин для класів, які поділяються на групи, в знаменнику – для тих, що не поділяються на групи.