Назвіть будь-ласка, кольори, які ви намалювали.
Як можна одним словом назвати це кольорове різнобарв’я? (Веселка).
Правильно, це кольори веселки. Пригадайте, які з них теплі. А які холодні.
(Теплі - червоний, оранжевий, жовтий, холодні - зелений. Блакитний, синій, фіолетовий).
А чому кольори поділяються на теплі і холодні, за якою ознакою? (Ті, що теплі, в них більше сонячного, а сонце асоціюється з теплом. Холодні ж - з ніччю, з прохолодою).
2. - Знаєте, діти, пензлик любить не тільки прихорошуватись до свята, він ще чудовий математик. Ось які "кольорові" приклади вирішив. Давайте прочитаємо їх.
(Учні по черзі читають)
Крапелька жовта + крапелька синя дорівнює крапельці зеленій, удвічі більшій.
1ж + 1с = 2з
Велика крапелька зелена мінус крапелька синя дорівнює крапельці жовтій
2з - 1с = 1ж
Велика крапелька зелена мінус крапелька жовта дорівнює крапельці синій.
2з - 1ж = 1с
Придумайте власні "кольорові приклади"
3. Сьогодні у нас в класі незвичайний день, до нас завітали високоповажні гості - конструктори природи. Зараз вони вам представляться.
У сонечка-мами, як м’ячик
Синочок був - Сонячний зайчик.
Що ж утворилося з багатьох-багатьох Сонячних Зайчиків? (Сонечко).
Намалюйте Сонячного Зайчика на основі кружечка.
У синьої мами - Хмаринки
Була собі доня - Краплинка.
Із хмаринки падає краплинка води. Яка в неї форма і колір?
Намалюйте крапельку на основі трикутника.
Вогонь на червоних долонях
Гойдав свою Іскорку-доню
Над вогнищем злітають маленькі іскорки. Яка в них форма і колір?
Що утвориться з багатьох іскорок? (Полум я)
Намалюйте іскорку на основі двох трикутників.
От ми і познайомились з нашими гостями: Сонячним Зайчиком, Синьою Краплинкою і Червоною Іскоркою.
То ж які основні кольори ви знаєте? (Червоний, синій, жовтий)
А які кольори називають похідними? (Ті, що походять від основних).
Є у нас таке кольорове правило, ось послухайте:
Червоний колір іскорки,
Жовтий колір сонячного зайчика,
Синій колір краплинки
Називаються основними,
Жовтогарячий, зелений, фіолетовий - похідні кольори
Уважно слухаючи, подумайте.
Дослід 1. Сонячний зайчик спіймав крапельку. Який новий колір з’явився? (зелений)
Дослід 2. Крапелька спіймала іскорку. Який колір з’явився? (фіолетовий)
Дослід 3. Іскорка спіймала Сонячного зайчика. Який колір з’явився? (оранжевий)
4. - Молодці, а тепер історія з життя наших героїв, послухайте.
Зустрілися під небесами
Краплини і зайчика мами.
Допоки вони розмовляли,
Їх діти про дощик співали:
"Сонячний дощику,
Зварю тобі борщику
В зеленому горщику"
Краплини та зайчики спали
І буйною зеленню стали.
Зараз ми спробуємо з вами відтворити цей момент. Візьміть крапельку жовтого кольору Сонячного зайчика і змішайте його з крапелькою синього кольору краплинки.
який колір утворився? (зелений)
то з яких кольорів з’явився у нас зелений колір? (жовтого і синього)
V. Творча робота "Чарівна пляма".
Що ж, прийшов час познайомити вас з дійсно казковою істотою "Чарівною плямою". Візьміть чистий аркуш паперу, пензлик і фарби. Намалюйте велике уявне коло. Розмістіть краплини фарб по колі. Подуйте на кожну крапельку. Що "намалювали" краплини? Які чарівні істоти ви побачили?
VI. Підсумок
Молодці, ви сьогодні здійснили подорож Чарівною країною кольорів і, я думаю, багато запам’ятали.
То які кольори є основними?
Які кольори називаються похідними?
Що ще запам’яталось вам сьогодні?
Тема. Класичний декоративний натюрморт, складений учнями із запропонованих вчителем предметів.
Мета. Поглибити знання учнів про жанр натюрморту у живописі. Дати поняття про класичний декоративний натюрморт, аналізуючи усно натуру показати можливість як завгодно пересувати предмети у просторі, дотримуючись основних пропорцій; навчити учнів декоративно вирішувати композицію натюрморту з дотриманням законів повітряної перспективи. Розвивати інтерес до світу речей.
Обладнання: репродукції творів О. Шовкуненко "Натюрморт з кавуном", О. І Іоваківського "Натюрморт", Ю. Піменова "Очікування" і ін.; предмети побуту, овочі, фрукти, драперії;
запис словникового мінімуму термінів і понять: натюрморт - зображення овочів, фруктів, рослин, дичини, предметів домашнього вжитку;
композиція - побудова художнього твору, обумовлена його змістом; розташування і взаємозв'язок його частин.
Методи і прийоми, використовувані вчителем на уроці:
розповідь, ігрова ситуація, демонстрування засобів наочного навчання, організація сприймання, спостереження, моделювання, порівняльний аналіз, бесіда.
Види діяльності учнів на уроці:
пізнавальна, сприймання, ігрова, колективна, творча діяльність, образотворча, бесіда.
Хід уроку.
І. Актуалізація опорних знань учнів (емоційне входження в тему).
II. Розкриття теми уроку:
поглиблення знань про жанр натюрморту у живописі;
споглядання творів О. Шовкуненка, Ю. Піменова;
НІ. Практична діяльність:
1) колективна творча діяльність по створенню натюрморта;
2) створення композиції натюрморта методом різних художніх технік (колаж, аплікація з кольорового паперу, ниток, тканини, мозаїка, пап'є-маше із напівоб'ємних форм, метод промазування пластиліну по картону чи склу, малювання по піску чи манці. .)
IV. Перегляд, аналіз та оцінка створених учнями художніх робіт.
Урок розпочинається з перегляду репродукцій із зображеннями натюрмортів. Учні повинні самі побачити і сказати:
Що спільного в цих картинах?
+ Зображено різноманітні неживі предмети.
А як все це можна назвати одним словом?
+ Натюрморт.
Натюрморт - слово загадкове, в ньому можна почути ніби два слова - натура мертва, отож, дійсно, з французької мови воно перекладається як "мертва натура". Натурою ми називаємо все те, що бачимо навколо себе: це і посуд, і фрукти, і овочі, і квіти, і всі речі, що нас оточують. Але з давньої давнини це слово перекладали і як "тиха натура". А чи с різниця між "мертвою" і "тихою" натурою?
+ Є, бо предмети живуть своїм життям, яке ми не бачимо.
Давайте ж уважніше придивимось, прислухаємось, спробуємо зрозуміти "мову речей, що розмовляють". Як справжні художники, відчуймо подих "одухотворених" предметів, почнемо не тільки розповідати про них, але й відтворювати їхнє життя в пантомімі, в малюнках. І це "спілкування з натюрмортом" назвемо "театром речей, що розмовляють".
(Вчитель бере в руки яблуко і, намагаючись уявити себе яблуком, розповідає):
Я - яблуко, велике та кругле, важке та блискуче, пахуче та смачне, червонобоке; в мене є маленький хвостик, а ще на моїй щічці грає сонячний промінчик, ось придивіться. Мене так і хочеться взяти в руки і піднести до рота, а тільки-но піднесли, то відчули незвичайний аромат. Як Я гарно пахну, он аж слинка потекла, так захотілось відкусити шматочок, а коли відкусили, то відчули, що я соковите і солодке. А ще всередині у мене таємниця. Яка?. Так, то зернятка. Якщо посадити зернятко, виросте маленька, тоненька гілочка - то мала яблунька, ще пройде багато часу і виросте дерево - яблуня, зацвіте ніжним рожевим цвітом і дасть плоди: такі ж великі, круглі, солодкі та смачні яблука.
А чи може заговорити глечик, що виліплений їз шматочка глини руками майстра-чаклуна?
(Хтось з учнів пробує себе в ролі глечика)
+ Я - Глечик, високий, гордовитий та стрункий (пузатий) із золотавою поверхнею, а ще я розписаний загадковим орнаментом. Побачиш мене в натюрморті художника і зрозумієш, що я головний.
А про що "розмовляють" духмяні квіти, вишукані серветки, блискучий посуд, навіть старий бабусин стіл із задиркуватим чайником на ньому?
(Показує репродукцію)
Послухайте їх чарівну казку...
Наприкінці літа, коли нестерпна спека поволі спадала, на великому, вкритому білосніжною скатертиною столі зібралися дивовижні друзі, кожний з яких був єдиним і неповторним. Тут були й червоний з чорними "зубами", у смугастому кожусі кавун, і соковита груша, і золотаве гроно винограду з сонячними цілунками на кожній ягідці, і біло-рожева хмаринка запашних квітів, що немов зависла над столом, і огрядний, набундючений, пихатий чайник... Вони ніби тихенько розмовляли між собою.
Невже ви не розумієте, хто серед нас найкращий, найблискучіший, отож і найголовніший, - промовляв неквапливо чайник, - безумовно, це тільки я.
Ти красивий, блискучий, ми всі задивляємось на тебе і навіть бачимо своє відображення, - тоненькими голосами відповідали виноградні ягідки, - але ж і від нас очей не відвести, які ж ми стиглі та соковиті, сік аж бринить у кожній з нас.
Не розумію, про що ви говорите, - безцеремонно втрутився у розмову "зубастий" кавун, - величезна червона пляма з чорними крапочками, а ще й зелений смугастий кожух - от що звертає на себе увагу всіх хто дивиться на нас. Я - запах літа, я - стигле сонце, я найсолодший і найсмачніший від вас усіх. .
Я, я, я!. І не соромно тобі так вип'ячувати себе? Ти, можливо, і звертаєш на себе увагу, але й нас не можна не помітити, - промовляли кожною своєю пелюсточкою блідо-рожеві квіти, - але ж ми ніби відтінюємо твою красу і доповнюємо аромати літа.
Голоси ставали дедалі гучнішими. І сперечалися вже і груша, і білява скатертина, і тарілка, і ніж - всі хотіли підкреслити свою красу і неповторність, але...
Суперечка привернула увагу сонечка, що заглядало у віконце і щось на прощання хотіло сказати друзям. Похитуючи величезною голівкою, воно кинуло останній погляд і заговорило:
Дивлюся на вас і охоплює мене радість від розуміння невичерпної краси світу, в якому ми всі живемо, а ви все сперечаєтеся і сперечаєтеся. Не розумієте ви, друзі, головного. Ви, прекрасні, коли ви разом, коли підкреслюєте, доповнюєте красу один одного, коли розповідаєте разом і про літо, що минає, і про людину, яка стільки сил поклала, щоб ви такі вродливі виросли. А головне, зібрав вас разом художник-чаклун, фарбами, пензликами відтворив вашу красу, а ще й вдихнув у вас життя.
Але часто, малюючи натюрморт, художники через зображення тих чи інших предметів, прагнули розповісти про людей своєї епохи, про духовний рівень своїх сучасників, їх заняття, майновий стан, передавати відношення людини до них, ті чи інші переживання, почуття. Згадаймо, наприклад, картину Юрія Піменова "Очікування". Всього-навсього зображено телефонний апарат із знятою трубкою. А за вікном - дощ, непогода, і скло, немовби сльозами, залите краплями. Все це породжує різноманітні асоціації, говорить про драму людського життя. Це ціла маленька новела, розкрита через образно значиму річ.
Спробуємо і ми створити свою казку (розповідь) про натюрморт.
Але вибрати предмету для натюрморту - це ще не все. Необхідно їх розташувати так, щоб в сукупності вони дивились з інтересом, щоб живописець міг оком вловити різноманіття предметів і сприймати їх разом як одне ціле.