Боронування – це агротехнічний прийом обробітку ґрунту, під час якого розпушується, перемішується ґрунт і вирівнюється його поверхня, а також частково знищуються проростки і сходи бур’янів. Боронування проводять зубовими, сітчастими, пружинними та ротаційними боронами.
Розрізняють три способи боронування: загінний, фігурний і поперечно-діагональний. Якість боронування оцінюють за такими ознаками:
- відсутність огріхів;
- належна глибина розпушування (вимірюють у 20 місцях);
- відсутність брил і гребенів;
Рис. 7. Культиватор КПС-4.
а – універсальна стрільчаста лапа; б – варіанти положень лапи в вертикальній площині; в і ж – розміщення робочих органів; г, д і е – розрихлюючі лапи; з – загальний вид культиватора КПС-4; 1, 12 і 15 – наральники; 2, 11, 14 – стійки; 3 – болти; 4 і 10 – тримачі; 5 – штанга; 6 – пружина; 7 – упор; 8 – гряділь; 9 – лапа; 13 – підплужник; 16 – штанга з пружиною; 17 – гідроциліндр; 18 – сниця; 19 – серга; 20 – підставка; 21 – регулятор глибини; 22 – рама; 23 – кутник; 24 – штанга з пружиною; 25 – колесо; 26 – робочі органи; 27 – понижувач; 28 – пристосування; 29 – пружинна боронка;
- відсутність бур’янів;
- найменше розпилення ґрунту;
- своєчасність проведення.
Шлейфування – застосовують рано на весні як перший прийом обробітку зябу для вирівнювання гребенястої поверхні ґрунту.Під час шлейфування добре розрівнюється поверхня ґрунту, внаслідок чого зменшується випаровування вологи з його поверхні і створюються сприятливі умови для проростання насіння бур’янів.
Рис. 8. Борони.
А – зуб квадратного перерізу; Б – зуб круглого перерізу; В – зуб овального перерізу; Г – лапчастий зуб; Д – зуби сітчастої борони; Е – ножові зуби плугової борони; Ж – зуб пружинної борони; а – Б3ТС-1,0; б – сітчаста БСО-4; в – шлейф-борона ШБ-2,5; г – голчастий диск мотики; 1і 2 – планки рами; 3 – зуб; 4 – причіпний пристрій; 5 – брус навіски; 6 – стійка; 7 – палець; 8 і 13 – ланцюги; 9 – кронштейн; 10 – тяга; 11 – рамка; 12 – сітчасте полотно; 14 – шлейф; 15 – ричаг; 16 – вага; 17 – ніж; 18 – граблі.
Рис. 9. Дискова борона БДН-3.
а - загальний вигляд; б – батарея; в – диск легкої борони; г – диск важкої борони; 1 – навіска; 2 – батарея; 3 – рама; 4 – боковий брус; 5 – вісь; 6 – диск; 7 – шпулька; 8 – кронштейн; 9 – штир; 10 – чистик; 11 – підшипник.
Для шлейфування використовують шлейфи, які складаються з ножів, зубчастих брусів та дерев’яних брусків.
Коткування – агротехнічний прийом обробітку ґрунту, під час якого ущільнюється ґрунт і вирівнюється поверхня поля, а також підрівнюються глибші шари ґрунту. Застосовують його переважно перед сівбою та після сівби для вирівнювання ріллі та ущільнення розпушеного ґрунту, щоб посилити надходження вологи з нижніх шарів ґрунту до верхніх та забезпечення кращого контакту насіння з грунтом. Для коткування використовують гладкі, рубчасті, кільчасті і кільчасто-шпорові катки.
Рис. 10. Котки.
а – кільчасто-шпоровий; б – кільчасто-зубчастий; в – борончатий; г – гладкий водоналивний; 1 і 5 – осі; 2 – диски; 3 і 6 – баластні ящики; 4 і 7 – колеса.
Фрезування – прийом обробітку ґрунту, під час якого кришиться і перемішується шар ґрунту, який обробляють. Застосовують фрезування під час освоєння осушених боліт, а також на дуже задернілих ґрунтах. Основним робочим органом фрези є фрезерний барабан, до якого прикріплені лапи різної форми.
Рис. 11. Ґрунтообробна фреза ФБН-2.
а – робочий орган; б – загальний вид фрези; 1 – вал; 2 – ножі; 3 і 4 – диски; 5 – навіска; 6 і 7 – редуктори; 8 – кожух; 9 – решітка; 10 – регулятор; 11 - колесо.
Таблиця 1. Основні показники оцінки якості обробітку ґрунту
Показники якості | Якість | |||||
добра | задовільна | незадовільна | ||||
Лущення стерні | ||||||
Строк | Одночасно із збиранням урожаю | В перші 5 днів після збирання | Пізніше 5 днівпісля збирання | |||
Глибина | Відповідно до агроправил | Відхилення на 1—2 см | Відхилення понад2 см | |||
Підрізування бур'янів та стерні | Повне | Залишається не більше 1 на 10 м 2 | Більше 1 на 10 м 2 | |||
Огріхи | Немає | Немає | Трапляються | |||
Оранка | ||||||
Строк | У першій половиніВстановленого строку | У встановлений строк | Із запізненням | |||
Глибина | Встановлена абоз відхиленням до 1 cм | Відхилення не більше 2 см | Відхилення понад 2 см | |||
Рівномірність | Рівномірна по всьому полю | Відхилення до 5% | Відхилення понад 5% | |||
Бриластість ріллі | Брил понад 10 см майже немає (площа, зайнята ними, менша5-10%) | Площа брил не більша 15% | Площа брил понад 15% | |||
Гребенястість (дляпару і весняної оранки) | Гребенів немає | Незначна гребенястість | Невирівняна гребенястість | |||
Загортання дерниниі післяжнивних решток | Повне | Не більше 3 місць з незагорнутою дерни-ною або післяжнив-ними рештками на 1 га | Понад 5 місць на 1 га | |||
Огріхи | Немає | Немає | Трапляються | |||
Оборювання кінців поля | Кінці полів оборані | Кінці полів оборані | Кінці полів необорані, є огріхи | |||
Боронування | ||||||
Строк | У встановлений | У встановленийстрок | Із запізненнямбільше як на 2 дні | |||
Глибина розпушування | 4—5 см і більше | Не менше 3 — 4 см | Розпушуванняповерхневе, в окремих місцях кіркуне зруйновано | |||
Бриластість | Брил понад 5 смнемає | Бриласта поверхняменше 20% площі | Бриласта поверхнястановить понад20% площі | |||
Вирівняність ріллі | Поверхня рівна (гребенів і борозеннемає) | Висота гребенів і глибина борозен не більше 3 см | Висота гребенів і глибина борозенбільші 3 см | |||
Огріхи | Немає | Немає | Трапляються | |||
Культивація з боронуванням | ||||||
Строк | У першій половинівстановленогостроку | У встановленийстрок | Із запізненнямна 2—3 дні | |||
Глибина розпушування | Встановлена | 3 відхиленням небільше 1 см | 3 відхиленнямпонад 1—2 см | |||
Бриластість | Брил немає | Не більше 5 брилна 1 м 2 | Понад 5 брил на1 м 2 | |||
Вирівняність поверхні | Вирівняна | Вирівняна | Невирівняна | |||
Підрізування бур'янів | Повне | Залишилось не більше 1 бур'янини на 10 м 2 | Більше 1 бур'янини на 10 м 2 | |||
Огріхи | Немає | Немає | Трапляються | |||
Коткування | ||||||
Строк | Вслід за попереднім обробітком або сівбою | У день попереднього обробітку або сівби | Більше 2 днів між попереднім обробітком або сівбою | |||
Ступінь ущільненняверхнього шару ґрунту | Ґрунт ущільнений помірно, брили розпушені | Ґрунт ущільненийпомірно, брили розпушені слабо і вдавлені в ґрунт | Ґрунт ущільнено слабо, брили не розпушені | |||
Бриластість | На поверхні немаєбрил понад 3 см | Діаметр брил неперевищує 3 — 5 см | Діаметр брил понад 5 см | |||
Огріхи | Немає | Поодинокі огріхи | Трапляються (понад 0,03 % площі) | |||
Міжрядний обробіток | ||||||
Строк | У першій половиніВстановленого строку | У встановлений строк | Із запізненням понад 2 дні | |||
Глибина розпушування | Встановлена | 3 відхиленням до 1 см | 3 відхиленням понад 1 см | |||
Підрізування бур'янів | Повне | Залишилось не більше 1 бур'янини на 10 м 2 | Залишилось більше 1 бур'янини на 10 м 2 | |||
Пошкодження і загортання рослин | Пошкоджених ізагорнутих рослин немає | Пошкоджених рослин не більше 1 % | Пошкоджених рослин понад 1 % | |||
Огріхи | Немає | Немає | Трапляються |
2.4 Опір ґрунту знаряддям обробітку
В практиці використання знарядь обробітку ґрунту важливе значення має те, який опір чинить ґрунт знаряддям обробітку. Від цього залежать норми виробітку, витрати пального та зношування знарядь.
Слід сказати, що опір залежить від цілого ряду причин: механічного складу ґрунту, його вологості і стану поверхні тощо. Він визначається величиною питомого опору, що показує, яку силу в кг треба прикласти в перерахунку на 1см2, щоб підрізати й перевернути шар землі. Він змінюється в межах від 0,3 до 0,9 кг/см2.
Найменший опір обробітку чинять ґрунти піщаного і супіскового механічного складу (0,3 – 0,4 кг/см2), в яких окремі піщинки нічим не зв’язані між собою. Великий опір (0,7 – 0,8 кг/см2) мають безструктурні глинисті ґрунти, де вся маса механічних елементів наче склеєна колоїдними частинками. Структурні ґрунти чинять значно менший опір ніж безструктурні.