- Запишіть назву нашої держави;
- записати столицю нашої держави;
- яка найбільша річка України?;
-записати автора «Кобзаря»;
- найвища вершина українських Карпат;
- яка річка протікає через наше місто?
(Україна, Київ, Дніпро, Тарас Григорович Шевченко, Говерла, Стир). Оцінювання.
Усні запитання. Провідміняти усно слово «Україна».
- Ми побували з вами в місті Велетнів.
- Скажіть, будь ласка, чому воно так називається?
- Що ви запам'ятали, мандруючи цим містом?
- В яких словах зустрічається ем і ве?
VI. Гра «Наш відмінок».
Наша подорож триває.
Ми відправляємось з вами до міста Ігротеки.
Як ви вже, напевне, здогадалися, ми зараз з вами пограємось.
Гра — це чудовий світ
Для учня щоднини,
Є в ній творчості політ
Для кожної дитини.
- Отже, у вас у кожного є на парті сигнальні картки.
Завдання: визначити відмінок іменника «хліб». Ви показуєте відповідний відмінок, у якому вжите це слово. Готові?
Хліб — усьому голова. Багато снігу — багато хліба. Завжди люди дякують хлібові. Гостей зустрічаємо хлібом. Кетяги калини лежать на хлібині.
—А чому саме О.в. в слові «хлібом» — (пит. Чим?),
- То які є відмінки? На які питання вони відповідають?
Одне з найяскравіших багатств нашої землі — це викупане в сонячному промінні золоте колосся пшениці, і, як видно на державному прапорі України, неозорі поля пшениці, розміщені під блакитним, мирним небом. Тому й ви, діти, повинні берегти хліб, шанувати працю хлібороба.
VII. Самостійна робота. Перфокарти.
Подорож наша продовжується. Ми з вами відправляємось до наступного міста.
Місто Перфокарт.
Ще змалечку кожен мріє
Дорослішим стати
Й самостійно над собою
Вчитись працювати.
Я роздаю вам перфокарти. Ваше завдання: розібрати іменники, як частину мову.
Група А — 4 слова. Група Б — 3 слова. Група В — 2 слова.
Перевіряємо. З кожної групи зачитують слова (по 1 іменнику). Наприклад, моря — «що?» іменник, загальний, неістота, множина.
— Які моря омивають нашу Україну?
— Чому це місто так називається?
— Що ви повторили в цьому місті?
VIII. Фізкультхвилинка.
— А зараз ми вирушаємо до міста Здоров'я.
Рух — це є здоров'я наше,
Він підбадьорює всіх нас,
Давайте ж встанем цілим класом,
Фізкультхвилинки прийшов час.
Школярі всі дружно встали,
Фізхвилинку розпочали.
Руки гарно розім'яли,
Як Клички побоксували,
Як Шевченко у футболі
Забиваємо ми голи.
Всі, як Бубка, пострибали і за парти посідали.
— Чому це місто так називається?
- Що потрібно робити, щоб бути здоровим?
ІX. Робота з підручником.
Наступна наша зупинка в місті Мислителів.
Книги — морська глибина,
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
(І. Франка)
—Хто написав цей вірш?
—Які твори І.Франка вам відомі?
Завдання.
Списати перше і останнє речення і підкреслити головні й другорядні члени речення.
Група А: скласти і записати речення. Схема:... - - ===
2) Хто? Що роблять? Де?
Група Б: до цих речень з вправи скласти схеми.
Група В: переписати речення
. - Чому це місто так називається?
Що в ньому ви запам'ятали?
X.Підсумок уроку. Домашнє завдання.
Наша подорож підходить до кінця.
— В яких містах ви побували?
— Яке місто вам найбільше сподобалось? Чому?
— Домашнє завдання: стор. 76, впр. 165.
Група А: провідміняти 2 іменники, скласти за схемою речення.
Група Б: розібрати 1 іменник, як частину мови.
Група В: відгадати загадки.
Збігла подорож, як коротка мить,
Час наш дуже швидко біжить,
Ще попереду у вас багато кроків
І цікавих, і важких уроків.
Завдання покличуть у майбутнє,
Найскладніше завдання — життя.
Так старайтесь вправно все вивчати,
Пам'ятайте: учня скарб — знання!
На наступних уроках ми з вами помандруємо іншими містами нашої України, дізнаємося багато цікавого.
Додаток Д
Вправи на формування загального поняття про іменник
Гра “Хто? Що?”
Учитель показує предметні малюнки із зображенням людей, тварин, речей, рослин та ін.
У відповідь учні, сигналізують картками “Хто?” “Що?”
Гра “Хто більше?”
Клас поділяється на дві команди.
Перша команда придумує іменники, які містять один склад із трьох звуків, один з них – м’який приголосний, відповідають на питання що?.
Друга команда добирає такі ж іменники, але відповідати вони мають на питання хто?
(Що ? – ліс, йод, лід, ніс, рік, дім. Хто? – дід, віл, кіт, рись).
Гра “Істота чи неістота”.
На магнітофонній стрічці записані іменники. (Україна, кобра, українка, хліб, базіка, кобзар, байкар, спів, хлібороб, будівельник, співачка, будова, аптека, шахта, аптекар).
Учні слухають запис, на кожний іменник сигналізують картками
“Хто?” “Що?” або “Істота” “Неістота”.
Гра “Хто швидше?”.
Учні одночасно починають і пишуть протягом умовного часу (5 – 10хв) слова, що відповідають на питання що? (назви предметів у класній кімнаті або назви меблів чи одягу),
слова, що відповідають на питання Хто?.
Скільки слів запише учень - стільки дістає очок. Знімається по два очка за допущені помилки.
Гра “Іменники на одну букву”.
Учитель пропонує на певну букву зібрати і записати іменники, що відповідають на питання що? (або на питання хто?).
Наприклад, на букву р. (рука, редиска, річка, реп’ях, рівень, рослина).
Переможець вважається той, хто протягом визначеного часу (3-5хв.) правильно запише найбільшу кількість таких слів.
Гра “Хто це? Що це?”.
На дошці записані слова: вовк, лисиця, ясен, лев, горобина, дуб.
Назвати Хто це? Що це?
Які з цих слів є назвами рослин, а які – назвами тварин?
Як називаються слова, що означають назви предметів і відповідають на питання хто? що? Записати подані іменники у дві колонки: у першу – назви рослин, у другу – тварин.
Назвіть приклад іменників, що означають назви квітів.
Складіть і запишіть два розповідні речення з однорідними членами речення.
Птахи – це (хто?) {о,о,о}.
Меблі – це (що?) {о,о,о}.
Напишіть ряд – переможець.
Гра “Лото назв”.
На картках написано по декілька слів, що означають назви предметів. Учитель розкриває зміст певного слова, а учні повинні знайти його на картках і закрити.
Для гри можна використовувати такі слова (іменники): акваріум, метро, верблюд, гербарій, театр, вогнище, компас, ліщина.
Для вчителя: 1. Скляний ящик з водою для риб. (Акваріум).
2. Жуйна тварина з одним чи двома горбами. (Верблюд).
3. Колекція засушених рослин. (Гербарій).
4. Приміщення, де відбуваються вистави. (Театр).
5. Купа дров або хмизу, які горять. (Вогнище).
6. Прилад для визначання сторін світу. (Компас).
7. Лісовий чагарник на кущах якого ростуть горішки. (Ліщина).
8. Підземна міська залізниця. (Метро).
Виграє той, хто першим закриє усі назви на своїй картці.
Вправи на визначення числа іменників.
Гра “Множина чи однина?”.
Учитель називає іменники в однині та множині. Учні картками, на яких написано “Множина”, “Однина”, показують число іменників.
Виграє той, хто найменше помилиться.
Для гри можна використовувати такі іменники: учитель, учні, фабрика, завод, пшениця, медаль, черешні, неділя, вишенька, герої, олівець, море, книга, яблуко, сонце, вікна.
Гра “Один - багато”.
На дошці запис.
Зимі кінець якщо заспівав жайворонок, зацвірінькали горобці, прилетіли дикі голуби, відлетіли в ліси, поля ворони, з’явилися шпаки.
Вийшов з барлоги ведмідь, застрибав на лісовій галявині заєць.
На які питання відповідають виділені слова?
Що вони означають?
Як називається слова, що відповідають на питання хто? і означають назви предметів?
Наведіть приклади іменників, що означають назви домашніх птахів.
Запишіть у дві колонки іменники, що є назвами птахів і звірів, за зразком:
Один Багато
Горобець Горобці.
Найактивніший ряд – переможець.
Вправа на спостереження за іменниками, які вживаються тільки в однині або в множині.
Відгадайте загадки.
1. Рідке, а не вода, біле, а не сніг. (Молоко).
2. У зимову веселу пору ми кращі друзі дітвори. Вивозять діти нас нагору, а ми веземо їх з гори. (Сани).
3. Хто входить і виходить, той перший нам руки подає, а ми стоїмо завжди при вході, нас в хаті кілька є. (Двері).
4. Хто голівку свою влітку накриває і по двадцять хусток має. (Капуста)
Учні зачитують слова-відгадки, визначають число іменників і роблять висновок, що в українській мові є іменники, які вживаються тільки в однині або тільки в множині.
Гра “Хто більше”.
Учні поділяються на дві команди.
Перша команда добирає і записує іменники, які вживаються тільки в однині, друга – тільки в множині
(В однині – молодь, лічба, читання, ходьба, доброта, сміливість, хоробрість, радість, любов;
в множині – ножиці, граблі, ворота, дрова, макарони, гроші, канікули, іменники, жнива, харчі).
Перемагає команда, яка дібрала більше відповідних іменників.
Важливо під час формуванням поняття роду показати учням, що визначити
рід іменників можна тільки тоді, коли вони вжиті в однині.
Вправи на визначення роду іменників.
Відгадати загадки, записати слова- відгадки, визначити рід іменників
- Дуже повні ноги має,
Ледве їх переставляє,
Сам високий я на зріст,
Замість рота в мене хвіст. (слон)
- Прийшла вона із довгим вінком
На бесіду із нашим півником.
Схопила півня на обід
Та й замела мітлою слід. (лисиця)
- Високо стоїть, одне око має,
Всюди заглядає. (сонце)
Гра “Визнач рід іменника”.
Вчитель демонструє малюнки із зображенням тварин, рослин, людей. У відповідь учні сигналізують картками “чол. р.”, “жін. р.”, “с. р.”.