Далі варто дати характеристику кожному з виділених Твідів вправ, керуючись наступної узагальнюючої табл. 6.
Виходячи з такої класифікації, весь процес виробничого навчання можна і потрібно розглядати як процес послідовно ускладнюються вправ з метою формування в основ професійної майстерності, що учаться. У цьому зв'язку цілком виправдане дидактичне твердження, що вправи є основним методом виробничого навчання. Таке твердження багаторазове розширює границі повсякденного розуміння вправ як способу відпрацьовування визначеного компонента діяльності з метою формування навички, а тим більше тренувального етапу оволодіння операцією.
Дійсно, оволодіння основами професійної майстерності — це послідовні кроки-етапи рішення всі нових і нових навчально-виробничих задач, досягнення нових цілей, а це найважливіша ознака вправ.
Спочатку, при вивченні прийомів і операцій — це відпрацьовування правильності трудових дій, далі — досягнення точності, вправності; при виконанні робіт комплексного характеру новими цілями виробничого навчання, тобто системи вправ, є досягнення заданої швидкості, освоєння різних варіантів сполучення операцій у реальному технологічному процесі, різних типових і специфічних способів використання інструментів, пристосувань, приладів і т.д. Постійними, наскрізними, усе більш ускладнюючими цілями є виробнича самостійність і, нарешті, вершина професійної майстерності — творчість,
Класифікація вправ
| Види вправ | Основа | Ціль | Характерні риси |
| У виконаннітрудовихприйомівУ виконаннітрудовихоперацій | Теоретичні знання учнів; показ і поясненнямайстром трудових дій; опис процесувиконання прийомів до інструкційній карті; зображення прийомуна наочних приладдяТеоретичні знання учнів; первісні уміння виконувати окремі прийоми,вхідні в операцію; показ іпояснення майстра; опис процесу виконанняоперації в документах письмового інструктування; зображення прийомів виконання операційна наочних приладдя | Формуванняпервіснихумінь учнівправильно виконувати трудовіприйоми, що відповідають показаному майстромзразку й опису в інструкційній картіФормуванняумінь учнівправильно і якісно виконуватиусі прийоми і способи досліджуваноїоперації в різних сполученнях увідповідності з показаним майстром зразком і рекомендаціямидокументів письмового інструктування; розширення й удосконалювання спеціальних знань учнів | Характерні для всіх етапів виробничого навчання;як правило, проводятьсякороткочасно;організуються тільки длявідпрацьовування прийомів, складних для засвоєння в складі чи операції трудовогопроцесу в цілому;включають підготовчівправи у відпрацьовуванніскладових частин (окремих рухів) складногоприйому;включають вправи в полегшених умовах;включають вправи, проведені з застосуванням тренувальних пристосувань, що мають пристроїдля оперативного самоконтролю (зворотного зв'язку в системі «учень-тренажер»);при вивченні на одному уроці значного числа різних по зміступрийомів чергуються з вступним інструктуваннямПоступове підвищення вимог до кінцевих результатів вправ (правильність трудових дій — точність — темп —швидкість) як у межахдосліджуваної операції, так івід операції до операції;поступове підвищенняступеня самостійностіучнів;постійне навчання учнів способам самоконтролю і саморегуляції процесу виконання трудовихдій, проведення в цихцілях спеціальних вправ;застосування спеціальних вправ по освоєнню послідовності виконання прийомів, що складаютьоперацію;включення спеціальних вправ по відпрацьовуванню нових, невідомих ще учнем складних прийомів виконання операції;поступова автоматизація виконання окремих компонентів (прийомів) операції, тобто формування навичок |
| У виконанні трудових процесівУ керуванні технологічним процесом | Теоретичні знання учнів;сформовані уміння виконувати трудові операції; показ і пояснення майстром способів і послідовності виконання трудових процесів;опис послідовності і способів виконання трудових процесів в навчально-технологічній документації, пропонованої чи майстром розробленої самостійноТеоретичні знання що учиться, навчальні і виробничі інструкції й алгоритми; аналіз спостережень за діяльністю кваліфікованих робітників; показ, пояснення й інструктивні вказівки майстра | Закріплення й удосконалювання умінь учнів, формування навичок виконання прийомів і способів праці, типових для професії; формування умінь примінять прийоми і способи праці в різних сполученнях при виконанні робіт комплексного характеру; формування виробничої самостійності розширення і вдосконалення спеціальних знаньФормування вмінь, що учаться, регулювати хід виробничого процесу в апаратах, установках безупинної дії на основі непрямих показників ходу технологічного процесу; розширення й удосконалення спеціальних знань. | Поступове підвищення вимог до темпу роботи і продуктивності праці учнів;поступовий перехід від виконання робіт із запропонованого майстром технології до самостійного планування послідовності виконання трудових процесів;включення спеціальних вправ у вивченні нової і складної навчально-технічної й інструктивної документації; включення спеціальних вправ по відпрацьовуванню нових складних прийомів і способів виконання трудових процесів, а також способів роботи на новому високопродуктивному технологічному устаткуванні:поступове і постійне підвищення вимог до виробничої самостійності учнів; формування творчого відношення до праці;активне освоєння прийомів і способів праці передовиків і новаторів виробництваХарактерні в основному для професій апаратурної праці;вимагають організації спеціальних вправ по відпрацьовуванню прийомів керування апаратом, агрегатом, установкою в змодельованих умовах: на тренажері, імітаторі, малолітражній установці, на полігоні і т.п.;особливо відпрацьовується діяльність по керуванню апаратами в екстремальних і аварійних ситуаціях; включають спеціальні вправи в рішенні діагностичних, прогностичних, ситуаційних задач, роботу з навчальними і виробничими алгоритмами, «ділові» ігри включають самостійні спостереження за роботою кваліфікованих робітників по керуванню апаратом;проводяться в основному у формі індивідуального прикріплення учнів до кваліфікованих робітників |
Література
1. Підручник Организация и методика производственного обучения (гл. V) М., 1978.
2. Катаршев А.В. Электронно-вычислительная техника в учебномпроцессе. М, 1984.
3. Батышев С.Я. Трудовая подготовка школьников. М., 1981.
Вопросы теории и практики создания и применения тренажеровв профессиональном обучении. М., 1982.
4. В поисках оптимального варианта Под ред. Ю.К. Бабанского. М., 1982.
5. Гольдин И.И. Проблемное обучение в ПТУ. М., 1979.
6. Жиделев М.А. Современные требования к методам производственного поучения. М., 1979.
7. Зубенко П.Н. Активизация познавательной деятельности учащихся средних ПТУ. М., 1978.
8. Кочетов С.И. Основы применения средств обучения в ПТУ. М., 1986.
9. Маленко А.Т. Задачи по профессиональной педагогике. М., 1982.
Методы обучения в средних профессионально-технических учебных заведениях. М., 1982.
Организация и методика проведения педагогических игр. М., 1983.
10. Поташник М.И. Освоение методики оптимизации учебно-воспитательного процесса в среднем ПТУ. М., 1984.
Применение активных методов в процессе профессионального обучения учащихся средних ПТУ. М., 1985.
11. Шапоринский С.А. Вопросы теории ппроизводственного обучения. М., 1981.