У навчальному процесі вибір способу використання комп’ютера слід здійснювати в прямій залежності від дидактичної мети конкретного уроку.
Аналізуючи навчальну комп’ютерну програму звертаю увагу на такі аспекти:
· психологічний – як вплине ця програма на мотивацію навчання, на ставлення до предмета;
· педагогічний – наскільки програма відповідає загальній спрямованості шкільного курсу й сприяє формуванню в учнів правильного уявлення про навколишній світ, хімічні процеси;
· методичний – чи сприяє навчальна програма кращому засвоєнню матеріалу, чи доцільним є підбір завдань, що пропонуються учням, чи методично правильно викладено матеріал;
· організаційний – чи раціонально сплановані уроки з використанням комп’ютера та нових інформаційних технологій, чи достатньо учням виділяється часу для самостійної роботи на комп’ютері.
Комп’ютери в навчанні використовую лише в тих випадках, коли вони забезпечують одержання знань, які неможливо одержати без комп’ютерних технологій. Дуже важливо навчання побудувати таким чином, щоб учень розумів, що задачу розв’язує він, а не машина, він тільки відповідає за наслідки прийнятого ним рішення. Учні втрачають інтерес якщо в кінці уроку знищуються плоди їхньої праці, тому при створенні програмних продуктів чи дидактичних матеріалів слід використовувати й результати учнівської діяльності.
Використання інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє розв’язати такі проблеми:
а) адаптивність навчального матеріалу (залежно від індивідуальних особливостей учнів);
б) одночасна робота групи учнів за комп’ютером;
в) інтерактивність ( взаємодія ЕОМ і учня, що імітує певною мірою реальне спілкування);
г)контроль індивідуальної роботи учнів в позаурочний час.
Комп’ютер реалізує навчання в діалоговому режимі. Комп’ютеризовані навчальні матеріали (ППЗ) найбільш придатні для адаптування до індивідуальних особливостей учнів. Це зумовлено специфікою комп’ютерних технологій, які базуються на таких чинниках:
1. Значний обсяг пам’яті сучасних комп’ютерів, що дозволяє зберігати великі обсяги навчальної інформації.
2. Висока швидкодія комп’ютера. Це дозволяє значно підвищити реактивність ЕОМ. У середньому швидкість реакції на запитання або відповідь учня складає 1-2 секунди.
3. Здатність аналізувати відповідь учня.
4. Діалоговий режим зв’язку навчального матеріалу (ППЗ) з учнем здійснюється імітуючи функції вчителя. Тільки комп’ютер здатний забезпечувати різноманітний за формою і змістом зв’язок з учнем.
5. Наявність зворотного зв’язку, тобто можливість здійснення корекції саме учнем, який спирається на консультативну інформацію. Консультативна інформація добувається з пам’яті комп’ютера або особисто учнем, або на основі автоматичної діагностики помилок, що були допущені в ході роботи. Спосіб пред’явлення такої інформації залежить від конкретної програми.
На своїх уроках у 8-9 класах я користуюся кількома посібниками, які допомагають процес вивчення хімії робити цікавим і ефективним.
Наприклад, програмний підручник „Хімія. 8-9 клас. Компілятор уроків” (видавництво "Мальва") використовую при вивченні хімії у 9 класі. Це бібліотека електронних наочностей, яка містить таблиці, колекції, моделі, портрети видатних учених, історичні довідки.
Перевага цього посібника полягає в тому, що до кожного уроку можна підготуватися напередодні, а на уроці використати для перегляду вже готовий матеріал. Наприклад, тема «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва».
Вивчення хімії у 8 класі здійснюю за програмним підручником «Хімія 8» для викладання та вивчення хімії у 8 класах загальноосвітніх навчальних закладів (видавництво КВАЗАР-Мікро). За допомогою цього медіа посібника можна вирішити багато проблем за відсутності наочності, певного обладнанню і реактивів. Використання цього посібника на уроках корисне як для вивчення навчального матеріалу, підготовки до практичних робіт так і для повторення вивченого та самостійного опрацювання матеріалу учнями. У вивченні будь-якого матеріалу можна продемонструвати будь-які реакції
Цікаво і змістовно показано міжпредметні зв’язки та зв’язок навчання із життям учнів
Повторення та закріплення засвоєних знань, умінь і навичок в процесі інтерактивної взаємодії учня з комп’ютером - один із найпродуктивніших сучасних дидактичних прийомів. Використання тестових завдань дає можливість суттєво підвищити ефективність роботи, відкриває шлях до оперативного зворотного зв’язку, під час якого отримується інформація про особливості засвоєння учнями нового матеріалу.
Перевіривши тестові завдання, вчитель може вчасно відкоригувати навчальний матеріал наступного уроку, приділивши увагу більш складному, зосередити увагу школярів на інформації, яку необхідно запам’ятати.
Наприклад: 8 клас. ППЗ « КВАЗАР- Мікро»
Практичний досвід свідчить, що за умови поєднання з іншими видами перевірки, використання тестових завдань є досить ефективним інструментом, що стимулює підготовку учнів до кожного уроку й підвищує мотивацію до навчальної діяльності на уроці.
Отже, використання у навчальному процесі мультимедійних посібників за умов наявності комп’ютерного забезпечення створює сприятливі умови для розвитку пізнавального інтересу учнів, підвищення якості знань, урізноманітнення і насичення процесу навчання, істотно підвищує мотивацію, допомагає розкрити творчі здібності учнів і вчителів. Прикладом цього є медіа-уроки ( додаток 1, 2).
Література
1. Прищепа С.Г. Інтерактивні технології на уроках хімії // Використання гри для розвитку пізнавальної активності учнів на уроках хімії. – Х. : Вид. Група „Основа”, 2006.
2. Дьяконова Л.І. Використання комп’ютерних технологій на уроках хімії. // Хімія, № 24. – Х. : Вид група „Основа”, 2007
3. Туринська Н.В. Хімія. 10 клас. К. : Ірпінь. ВТФ „Перун”, 2005
4. Фрадіна Н.В., Данильченко В.Є. Хімія. 10-11 класи. Навчальний посібник. – Х.: Країна мрій, 2002.
5. Енциклопедичний словник юного хіміка / В.А. Крицман, В.В.
Додаток 1
Розробка
медіа-уроку з хімії у 10 класі природничого профілю по темі
„Характеристика елемента Нітрогену.
Азот як проста речовина”
Тема: Характеристика елемента Нітрогену. Азот як проста речовина.
Мета Поглибити знання учнів про неметали, про азот як один із представників неметалів. Ознайомити учнів з фізичними та хімічними властивостями азоту його значенням.
Продовжити розвивати навички роботи з прикладним програмним забезпеченням з хімії, вміння готувати презентації.
Виховувати пізнавальний інтерес, розуміння необхідності хімічних знань у житті.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: Мультимедійна програма „Періодична система хімічних елементів”, ОреnTest, мультимедійний проектор, екран, презентації учнівські.
Хід уроку
1.Організаційний момент.
2.Мотивація навчальної діяльності.
Вчитель. Сьогодні ми проведемо не просто урок, а урок-подорож. Мета якої – поглибити знання про елемент Нітроген та просту речовину азот, акцентувати увагу на властивостях та застосуванні азоту. Я буду гідом, а ви моїми помічникам – екскурсоводами та мандрівниками. Здійснити подорож нам допоможуть мультимедійні презентації, що підготували окремі учні.
Завдання для всіх: скласти опорний конспект теми уроку в процесі розбору матеріалу. Результативність даної роботи в кінці уроку буде перевірено за допомогою ОреnTest.
3.Вивчення нового матеріалу.
Розпочинаємо подорож. „Елемент Нітроген. Проста речовина Азот”.
Перша станція „Історична”.
На станції „Історична” ми довідаємося про відкриття азоту. До слово запрошується екскурсовод..
Презентація № 1.
Відкриття азоту, молекули якого складаються з елемента Нітрогену, приписують шотландському вченому Даніелю Резерфорду, який у 1772 р., досліджуючи частину повітря, що залишилася під дзвоном, де кілька днів жила миша, встановив, що це „повітря” не підтримує ні дихання, ні горіння і назвав його „отруйним повітрям”. Майже в цей самий час азот добули Карл Шеєле, Джордж Прістлі, Генрі Кавендіш. Але лише Антуан Лавуазьє у 1776 році дослідив цей газ і довів, що він є простою речовиною, а згодом і запропонував для нього назву азот - „безжиттєвий” (від грецьких слів „а”- заперечення” і „зое” – життя).
Вчитель. Назва „азот” для нового газу здавалась би досить точна. Проте чи так це?
Азот дійсно не підтримує ні горіння, ні дихання. Але чистим киснем дихати людина не може. Навіть хворим дають чистий кисень недовго. Мабуть він не просто нейтральний розріджувач кисню, саме суміш кисню з азотом найбільш притаманна для дихання більшості жителів нашої планети.
Несправедливо безжиттєвим називати цей елемент і ще тому, що він входить до складу життєво важливих речовин, таких як білки і амінокислоти. Входить до складу мінеральних добрив, якими підживлюють рослини.
Про місце Нітрогену в періодичній системі та будову атома ми дізнаємося на станції „ Електронна”.
Розповідь продовжує екскурсовод...
Презентація № 2 . Станція „ Електронна”.
Погляньте на екран
Нітроген (N) – хімічний елемент VA групи (тобто V групи, головної підгрупи), порядковий номер 7, відносна атомна маса 14. Це неметалічний елемент, Р – елемент. Заряд ядра атома Нітрогену + 7, електронна формула ІS22S22р3
На зовнішньому електронному шарі міститься 5 електронів, які розміщені на орбіталі у такий спосіб
n= 2
Р
↑ | ↑ | ↑ |
↑↓ |
Ступінь окислення Нітрогену в сполуках може бути від – 3 (коли атом відтягує 3 електрони від атома менш електронегативного елемента до +5 (коли 1,2, 3, 4, або всі 5 валентних електронів відтягуються до атомів більш електронегативних елементів, ніж Нітроген).