Інформаційна модель упровадження системи якості ВНЗ (стр. 3 из 4)

Практика застосування програмних продуктів у ВНЗ дозволяє сформулювати рекомендацію щодо створення ефективно працюючої бази даних, за допомогою якої можна вирішувати цілий спектр завдань, пов’язаних з функціонуванням ВНЗ. Зокрема, доцільно використовувати СУБД “MicrosoftAccess” [9], який на сьогодні є стандартним інструментом для створення баз даних різного призначення. СУБД працює у середовищі операційної системи “Windows”, що дозволяє користувачам швидко адаптуватись і ефективно використовувати базу даних без довготривалої спеціальної підготовки.

VIIСистема управління знаннями

Третій рівень ієрархії інформаційної системи – система управління знаннями орієнтована на розвиток наукової діяльності ВНЗ. Ця система має забезпечити генерацію нових знань. ЇЇ основне спрямування на основі тісної взаємодії з навчальним процесом є залучення викладацького складу ВНЗ і студентів в інноваційний процес розвитку науки, а також вирішення складних нетривіальних проблем, що виникають у практичній діяльності підприємств і організацій.

Для ВНЗ наукова і науково-дослідна діяльність є однією з найважливіших складових освітнього процесу, що забезпечує залучення студентів до останніх досягнень науково-технічного прогресу і підтримує високий рівень викладання, адекватний потребам економіки й суспільства.

У зв’язку з цим для підтримання конкурентоспроможності ВНЗ має забезпечити використання інтелектуального потенціалу своїх співробітників, а також фахівців, які пов’язані з ним в рамках спільної наукової діяльності.

Дуже важливою є роль сучасних інформаційних технологій для збирання і аналізування відповідної інформації про знання у певних наукових напрямках, що містяться у документах, досвіді, уміннях, навичках співробітників, які визначають подальший науковий розвиток, безпосередньо впливають на стратегічний розвиток самого ВНЗ. При цьому мова не йде про просте накопичення загального масиву знань у певній сфері діяльності. Структуризація знань через опис набору умінь, навичок, досвіду поєднана з виявленням найкращих фахівців – носіїв унікальних знань дає змогу отримувати й генерувати нові знання для вирішення все нових практичних і теоретичних задач, що постають перед суспільством.

Існують дві основні стратегії управління знаннями, а саме кодифікація і персоніфікація [10]. Стратегія кодифікації, яка потребує значних інвестицій у розвиток комп’ютерного й інформаційного забезпечення, базується на формуванні масиву знань і відповідних довідково-пошукових системах без прив’язування їх до фахівців, які їх генерували. Це дає можливість іншим спеціалістам повторно використовувати накопиченні знання для вирішення подібних задач.

Такий підхід дозволяє значно зменшити вартість самого інтелектуального продукту, отримати його у короткий термін. До того ж якість і правильність знайденого рішення є досить високою, оскільки воно перевірено на практиці у попередніх випадках – аналогах ситуацій.

Така стратегія успішно використовується організаціями, що працюють у сфері надання послуг. Наприклад, медичних щодо формування схеми лікування на основі масиву аналогічних захворювань і пропонованих методів лікування, або постачання комп’ютерних систем різної конфігурації для вирішення конкретних задач замовника обладнання.

Іншою стратегією управління знаннями є стратегія персоніфікації. Вона базується на створенні баз даних щодо фахівців – носіїв унікальних знань. Нові знання генеруються під час очних зустрічей, обговорень, мозкових штурмів фахівців, а також з застосуванням сучасних комунікаційних технологій на зразок теле, відео конференцій, використання Internet, супутникових мереж, телефону, факсу, електронної пошти тощо.

Ця стратегія здебільшого використовується для вирішення складних унікальних задач, що відрізняються від типових, що часто зустрічаються у повсякденній практиці.

Порівняння описаних стратегій з урахуванням специфіки ВНЗ дозволяє зробити висновок про те, що ВНЗ доцільно будувати свою систему управління знаннями на стратегії персоніфікації. Це пов’язано з тим, що, зазвичай, ВНЗ обмежені у ресурсах, а стратегія кодифікації вимагає серйозних вкладень у розвиток і підтримку інформаційної комп’ютерної системи. По-друге, діяльність ВНЗ тісно пов’язана з використанням висококваліфікованого професорсько-викладацького складу, певна частина якого є носіями унікальних знань. По-третє, у ВНЗ, як правило, проводяться пілотні наукові дослідження, які вимагають пошуку і прийняття нетривіальних наукових рішень. По-четверте, в процесі навчання у ВНЗ виявляється здібна творча молодь, яка у подальшому може стати цінним поповненням бази даних щодо носіїв знань. По-п’яте, розвиток комунікаційних технологій спрощує і здешевлює організацію обміну думками фахівців для генерації нових знань.

Слід зазначити, що використання ВНЗ як основи стратегії персоніфікації не закреслює можливість використання, як допоміжної, стратегії кодифікації.

В той же час не можна недооцінювати роль стратегії управління знаннями на основі методу кодифікації. Особливо, якщо мова йде про створення електронної бібліотеки у широкому розумінні цього поняття, тобто як інструменту для вирішення широкого спектру завдань. Мається на увазі забезпечення навчального процесу електронними підручниками, методичними, лекційними матеріалами, тестовими завданнями, інформаційно-пошуковими системами, електронною картотекою, іншими спеціалізованими програмними продуктами.

Це дозволить створити так зване “віртуальне навчальне середовище”, яке, в свою чергу, відповідатиме світовій тенденції у сфері вищої освіти щодо підвищення ролі самого студента в процесі навчання. В цьому випадку студент і викладач стають партнерами в процесі створення нових знань. Крім того, студент має можливість отримувати знання незалежно від місця та часу, самостійно контролює і визначає теми, обсяги, і навіть зміст навчання. Викладач виступає в ролі консультанта і наставника.

Основні функції системи управління знаннями представлено на рис. 7.

Спільною інформаційною платформою для ефективного функціонування СУБД і СУБЗ є розвинута електронна бібліотека, інформаційно-пошукові системи, а також спеціалізовані пакети прикладних програм у різних галузіх науки, інформаційно-методичні системи навчального процесу, які забезпечують впровадження модульного та дистанційного навчання. Про що вище вже було надано відповідні рекомендації.

VIIIАналізування даних

Пунктом 8.4 [11] введено додаткову вимогу порівняно з версією 1994 року щодо необхідності аналізування даних. Для виконання цієї вимоги організація повинна збирати та аналізувати дані про задоволеність споживача, відповідність вимогам до продукції, постачальників, а також параметри й тенденції щодо функціонування процесів та якості продукції, у тому числі можливості запобіжних дій.

З цього випливає необхідність вивчення існуючих методів аналізування і їх застосування у діяльності організації (ВНЗ).

Якщо подивитись довідковий додаток Б до стандарту ISO 9001:2000, то можна побачити, що пункту 8.4 певною мірою відповідає пункт 4.20 статистичні методи. Їх сфера застосування є досить обмеженою для дослідження реальних складних процесів, оскільки вони базуються на усереднених характеристиках вибірки. Наприклад, середній рівень підготовки випускника ВНЗ. До того ж потужні статистичні програмні продукти є незручними у застосуванні і вимагають досить грунтовної підготовки користувачів.

Сучасні методи аналізування даних виявились дуже цінними і прибавливими з точки зору отримання переваг у конкурентній боротьбі і суттєвого економічного ефекту. Є підтверджені дані, що віддача від їх застосування може сягати 1000%. Для вітчизняних ВНЗ, які вже починають відчувати усі негативні наслідки так званої “демографічної ями”, а також найближчим часом стикнуться з конкуренцією іноземних інституцій, що прийдуть на український ринок освітніх послуг, застосування інструментів аналізування є надзвичайно актуальним.

Метою застосування аналізування даних є виявлення певних правил та закономірностей у великих масивах різнорідних даних, які накопичуваються у інформаційній системі супроводження системи якості ВНЗ.

Як відмічено у [12] система якості відповідно до вимог ISO 9001:2000 є інструментом для впровадження концептуальної моделі підготовки випускника ВНЗ. Зазначена модель вимагає збирання структурованої інформації і даних про абітурієнта, студента, випускника, ключові процеси ВНЗ, викладачів, персонал тощо, протягом усього навчального циклу, а також аналізування зібраних даних для постійного удосконалення якості підготовки випускника, підвищення ступеня задоволеності самого студента, роботодавця, суспільства.

Наведемо цілу низку завдань ВНЗ, які можна вирішувати існуючими методами аналізування даних:

- аналіз планів робочих навчальних програм для удосконалення і створення нових на основі вивчення ступеня задоволенності роботодавців. Ці знання потрібні для розроблення саме тих програм, які дозволять у подальшому гарантовано працевлаштувати випускників;

- сегментація студентів і замовлень роботодавців, виявлення ступеню лояльності випускників і роботодавців до ВНЗ;

- прогнозування змін у попиті на випускників окремих спеціальностей;