Вона уважно опрацювала всі матеріали, які надрукувала С.П Логачевська, і взяла суть її методу. Але пристосовуючись до умов свого класу, внесла в нього дещо своє. Наприклад, відмовилась від планшетів, які широко використовує Світлана Панасівна. Вона не має можливості дуже швидко перевірити всі зошити і тому покладається на чесність дітей, коли перевіряє правильність виконання завдання. Спочатку більшість учнів прагне працювати в першому варіанті, підсвідомо розуміючи, що той, хто виконає ці завдання, буде вважатися "сильнішим". Але згодом діти вчаться правильно оцінювати свої можливості і працюють з тими завданнями, які їм під силу. Це допомагає виявити і тих дітей, які не впевнені у своїх силах, бояться осоромитись, не впоравшись із складним завданням. З такими працює Олена Ганул окремо, підтримує, допомагає подолати невпевненість, повірити у власні сили.
То в чому ж полягає суть методу диференціації на її уроках?
Робота на уроці ділиться на кілька етапів. На першому етапі проводиться колективна робота над матеріалом за темою уроку. Наприклад: розв'язують задачі на знаходження третього доданка. Аналізують задачу, знаходять шляхи розв'язування. Після цієї роботи в класі виділяється група учнів, яка може працювати далі самостійно. Всі інші діти працюють з учителем над аналогічною задачею. На другому етапі сильніші учні одержують творче завдання. Наприклад, скласти аналогічну задачу. З тих учнів, що працювали з учителем, знову виділяється група, яка вже може працювати самостійно над подібною задачею. Вони розв'язують текстову задачу. А решта дітей працює над задачею з допомогою (схема, початок розв'язку, план розв'язування, опорна таблиця тощо). І, звичайно, вони можуть отримати консультацію учителя. На третьому етапі сильніші знову отримують творче, але ускладнене завдання (скласти обернену задачу, ускладнити, змінити запитання і т.д.). Друга група складає аналогічну задачу, а третя — розв'язує текстову задачу на знаходження третього доданка, тобто працює у межах програмових вимог.
Отже, всі діти засвоїли завдання уроку. Але сильніші не виконували механічно одну й ту ж роботу, а творили, розвивали своє мислення. Слабкі ж учні не списували з дошки, іноді навіть не намагаючись зрозуміти, що до чого.
Дуже важливим аспектом методу диференційованого підходу вважає Олена Ганул є те, що діти самостійно обирають обсяг роботи для себе, їм ніхто не диктує, як працювати сьогодні. І наприкінці уроку у дитини є почуття задоволення від добре зробленої роботи. Адже навіть сильні учні не можуть кожен день працювати однаково добре. А у слабких учнів не виникає комплексу нижчевартості, вони починають вірити у власні сили, навчаються охоче.
Поряд з основним завданням діти одержують ще додаткові. Найчастіше вони мають логічне навантаження. Учні працюють над ними тоді, коли своє завдання вони вже зробили і до наступного етапу лишився час. Таким чином, вони вчаться працювати зосереджено, не втрачаючи ні секунди дорогоцінного часу на уроці.
Урок з української мови. 4 клас.
Тема. Вживання дієслів у прямому і переносному значенні.
Мета. Поглиблювати знання учнів про вживання дієслів у прямому і переносному значенні. Закріплювати матеріал про змінювання дієслів за часами та числами. Працювати над розвитком мовлення та мислення учнів, збагачувати їх словниковий запас. Вчити працювати самостійно, вдумливо, наполегливо.
Матеріали до уроку: Тематичний словник школяра К.С. Прищепи та В.Г. Лук'яненка, орфографічні словники, ребуси, картинка "Весна", сигнали .
Хід уроку
1. Організація класу; оголошення теми та мети уроку.
Діти пояснюють, що означає вживати слова в прямому і переносному значенні; з якою метою це робиться.
2. Хвилинка каліграфії Додаткове завдання
м м м ммм Ребус, у якому зашифровано вислів
ме ма мл ум ом "Книжка мовчки все розкаже".
марніти, марнувати, Треба розшифрувати його і пояс-
мешкати нити.
1 група. Знайти значення слів.
2 група. Знайти значення слів. Скласти речення з одним із слів у прямому значенні.
3 група. Знайти значення слів. Скласти речення з одним із слів у переносному значенні.
Перевірка.
3. Робота за підручником. Вправа 405.
Проводимо усну підготовчу роботу. Ділимо текст на речення.
1. Виконати вправу. Підкреслити дієслова, вжиті в переносному значенні.
2. Виконати вправу, поширивши перше речення другорядними членами.
Перевірка вправи.
До дієслів ставимо питання. Визначаємо час і число дієслів.
4. Відгадування ребуса.
а) У ребусі зашифровано слово кипіти.
♦ Що означає це слово? (Бурхливе перетворення рідини в пару при нагріванні).
♦ Як це дієслово вживається - в прямому значенні чи у переносному?
♦ Які фразеологізми із словом кипіти ви знаєте? (Кипить робота. Кипить від гніву (обурення).
♦ Як ви розумієте ці фразеологізми?
♦ Запишіть фразеологізми в зошити.
б) Від зими ми переходимо до весни. Опрацюємо такий текст (записаний на дошці). Кипить подіями березень. Кожного дня природа підносить нам сюрпризи.
(Пояснюємо значення слова сюрприз).
1 група. Поширити перше речення другорядними членами. Визначити граматичну основу обох речень.
2 група. Доповнити тексти кількома реченнями. Допомога, картинка "Весна".
3 група. Доповнити тексти кількома реченнями, передавши емоції (позитивні чи негативні ).
Перевірка.
5. Підбір дієслів до іменників.
♦ Пропоную дітям загадку:
Старий дід мости помостив.
Молода прийшла - мости рознесла.
(Мороз і весна)
- Хлопчики записують слово мороз, а дівчатка - весна і добирають до цих слів дієслова таким чином щоб вони були вжиті в переносному значенні. Наприклад: мороз - тріщить, кусає, щипає, падає, малює тощо.
Весна - прийшла, прилетіла, прилинула, завітала, розбудила, уквітчала тощо.
♦ Складання усно спонукальних речень про мороз і весну, використовуючи підібрані дієслова.
6. Робота з віршем.
Послухайте уривок з твору Лесі Українки:
...Стояла я і слухала весну,
Весна мені багато говорила,
Співала пісню дзвінку, голосну,
То знов таємно-тихо шепотіла..
Бесіда: Що могла "сказати" Лесі весна?
1 група. Скласти 2 - 3 речення, що могла "сказати" весна Лесі Українці?
2 група. Продовжити: Коли земля прокинеться від зимового сну ..
3 група. Текст-міркування: Казав мені дідусь' " Весняний день рік годує"...
7. Робота з прислів'ями.
Які ще прислів'я про весну ви знаєте?
Наприклад:
Проспиш весною - заплачеш зимою.
Весна ледачого не любить.
Весна - наша мати: хто не посіє - не буде жати.
Зійшов сніжок - березень за пліужок.
Весна багата на квіти, а хліба у осені позичае.
У березні погода один день блисне, а сім днів кисне.
Записуємо кілька прислів'їв, вказуємо дієслова, визначаємо, в якому значенні вони вжиті.
8. Перевірка додаткового завдання (ребус, який діти розгадували протягом уроку). Тлумачення виразу. Чи можна цей вираз вважати прислів'ям?
9. Підсумок уроку.
10. Домашнє завдання.
Вправа 408.
1 група. Скласти опис дятла для довідника юного натураліста, використавши опорні слова.
2-3 група. Скласти опис-загадку "Дятел".
Диференціація на етапі закріплення і досвіді С.П. Логаевської. Коли діти обізнані з різними видами завдань, можна використати поетапну диференціацію навчальної діяльності і під час закріплення. Але щоб кожен учень зміг самостійно працювати, кожного разу проводить С.П. Логачевська велику підготовчу роботу безпосередньо на даному уроці.
Так, наприклад, перед закріпленням розв'язування складених задач повторють прості задачі на цікавому матеріалі, складають складену задачу з простих, порівнюють їх умови, розв'язки. Колективно розв'язують подібну задачу з підручника. Причому для активізації роботи Логачевська використовує гру «Учень - учитель», коли учень у ролі вчителя проаналізує задачу. Записують задачу в зошит з коментуванням. Звичайно, що і після такої підготовчої роботи не можна бути впевненим, що всі учні добре повторили ці задачі і зможуть самостійно їх розв'язати.
Тому поетапна робота дає можливість тим учням, які вже можуть самостійно працювати, поглиблювати знання, а іншим - вчитись самостійно працювати через поступове зменшення міри допомоги. Розглянемо це на прикладі.
Тема. Закріплення задач на дві дії (1 клас).
Перед початком поетапної самостійної роботи колективно повторили прості задачі, які входять до складеної: на збільшення (зменшення) числа на кілька одиниць, на знаходження суми двох доданків. Одночасно в органічному зв'язку з навчальною роботою використовуються дані про громадську роботу учнів. Наприклад, першокласники читають правило «Бери участь у праці, у справах свого класу...», а на екрані проектуються дані про збір ними макулатури:
Василько - 4 кг, Оля-5кг,
Віталик — 3- кг, Олег-7кг.
На дошці прикріплюється схема задачі:
□ кг
?,на □ кг більше
За схемою і даними про збір макулатури учні складають задачі такого типу: Василько зібрав 4 кг макулатури, а Оля — на 1 кг більше. Скільки макулатури зібрала Оля?
Задачі на знаходження суми двох доданків складаються за схемою та за даними про роботу батьків учнів з «Рідного задачника». За допомогою графопроектора на екран проектуються дані про роботу доярки:
Олина мама — доярка. Надої молока за день від кожної корови такі:
Рибка-7 кг, Капа-9кг,
Русалка-10 кг, Пишна-6 кг.
Задача. Від корови Капи за день доярка надоює по 9 кг молока, а від корови Рибки — по 7 кг молока. Скільки кілограмів молока надоює доярка за день від двох корів разом?
Другим етапом роботи є спостереження, порівняння умов задач та їх розв'язання.
— Чим подібні і чим відрізняються розв'язання цих задач?