Використання прийомів і методів диференціації й індивідуалізації на різних етапах уроку дозволяє педагогові повніше враховувати індивідуальні можливості й особистісні особливості дитини, досягати більше високих результатів у навчанні й розвитку творчих здатностей молодших школярів.
Застосовуються такі засоби диференціації:
а) розробка завдань різних труднощів й обсягу;
б) різна міра допомоги вчителі учнем при виконанні навчальних завдань;
в) варіативність темпу освоєння навчального матеріалу;
г) індивідуальні й диференційовані домашні завдання.
Практика показує, що на кожному етапі уроку можливо й необхідно використати прийоми й методи диференціації й індивідуалізації.
Основним завданням диференціації й індивідуалізації при поясненні матеріалу - є актуалізація отриманих раніше знань учням. Форма перевірки може бути різноманітною. Наприклад на уроках образотворчого мистецтва ведеться робота з ознайомлення з розписом виробів різних майстрів, з художніми особливостями розпису.
Використання диференційованих й індивідуальних завдань при закріпленні знань, умінь і навичок залежить від специфікації завдань уроку, рівня підготовленості й інтересу до навчання учнів конкретного гуртка. Велика розмаїтість методів і прийомів закріплення дозволяє організувати роботу на даному етапі з урахуванням можливостей і перспектив розвитку кожного учня.
Завдання можна класифікувати на 3 види:
- тренувальні, де пропонується робота зі зразка, з ілюстрацією, додатковою конкретизацією. Вони використаються з метою довести до стандартного рівня первісні знання, уміння, навички;
- частково-пошукові, де учні повинні самостійно вибрати той або інший відомий їм спосіб зображення предметів.
- творчі, де характерна новизна формулювання, що учень повинен осмислити, самостійно визначити зв'язок між невідомим й арсеналом своїх знань, знайти спосіб зображення заданого.
Тренувальні завдання.
Як найбільше підходяща форма словесної творчості підходить комплексний твір казки, історії і є тією ситуацією, при якій знімаються бар'єри для творчості. Кожна дитина почуває себе його співучасником: складений продукт - це його продукт, а це багаторазово збільшує активність дітей. Наприклад:
1) Дітям пропонується по даному початку казки придумати продовження.
При закріпленні вивчених розписів пропонується по стилі довідатися візерунок, до якого виду розпису ставиться.
Частково-пошукові завдання.
Спостережливість, аналіз і синтез матеріалу формується при виконанні завдань на встановлення подібності й розходження, на виявлення якої-небудь закономірності, правила. Наприклад: проводиться гра: "У гостях у народних майстрів". Народні майстри надіслали нам малюнки своїх виробів і візерунки до них. Але от лихо; по дорозі всі таблички й візерунки випали й переплуталися. Допоможемо майстрам розподілити візерунки до виробів.
Гра: "Підбери пари". На дошці кріпиться вирізані з паперу зображення чашок і блюдець по вивчених видах розпису. Учнем пропонується з'єднати пари предметів лініями залежно від рівня спостережливості, рівня аналітико-синтетичної діяльності дітей на малюнках чашок і блюдець можна варіювати колір, малюнки, розміри.
Висновок
Узагальнюючи усе вище сказане, необхідно підкреслити, що батьки й педагоги, повинні усвідомлювати тім, що найважливіші здатності - це краса душі, чистота серця й талант любові. По-справжньому розкриватися й розцвітати всі інші таланти можуть тільки на їхній основі. Талант, вирощений на ґрунті сумніву, себелюбності, марнославства й гордині, несе зло й руйнування не тільки навколишнім, але й, зрештою , самій людині.
Заняття з образотворчого мистецтва мають важливе естетичне виховне значення для дітей. При залученні їх до образотворчого мистецтва розвиваються естетичні смаки і можливості. Цьому слід приділити більшу уваги. Потрібно тактично пропонувати допомогу дитині, підтримувати її зацікавленість, заохочувати.
Введення в навчальну програму поширені уроки з образотворчого мистецтва допоможе виховати покоління, яке буде всесторонньо розвиненим і естетично обізнаним.
Мистецтво естетики неодмінно зацікавить дітей.
Так, засобами живопису, скульптури, архітектури, графіки виражається краса життя, природи, виражаються високі думки, почуття. Твори образотворчого мистецтва кличуть до боротьби за прекрасне, відіграють велику роль в повсякденному житті. Талант розуміти і тонко відчувати прекрасне в образотворчому мистецтві, а у деяких дітей і талант створювати прекрасне в живописі, скульптурі, графіці, паперопластиці, малюванні починає формуватися в процесі особистої творчої діяльності, в процесі ознайомлення з образотворчим мистецтвом.
У І розділі даної роботи ми розкрили роль і місце гуртка з образотворчого мистецтва в загальноосвітніх школах, приділили увагу врахування вікових особливостей у побудові занять в гуртках образотворчого мистецтва, визначити мету і завдання гуртка.
У Розділі ІІ ми досліджували виховання школярів засобами народного мистецтва. Також дослідили етноестетичне виховання школярів засобами народного образотворчого мистецтва, роль гуртків образотворчої діяльності в корекційному навчанні дітей з особливими потребами та методи розвитку творчих здібностей під час занять в гуртках.
У Розділі ІІІ даної роботи ми досліджували інноваційно-освітню діяльність педагога в галузі організації образотворчої діяльності дітей, інтерактивні методи навчання на уроках образотворчого мистецтва, розвиток творчих здібностей учнів в гуртках образотворчого мистецтва (з досвіду роботи вчителя), поради досвідчених вчителі щодо використання методів диференціації та індивідуалізації в гуртках образотворчого мистецтва.
Тож, вважаємо, що мета, яка ставилася на почалку роботи, досягнута.
При написанні роботи було використано та опрацьовано літературних джерел.
В процесі написання отримано грунтовні, системні знання.
Список використаної літератури.
1. Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності. // Дошкільне виховання – 2002, – № 3. – С. 24 – 28.
2. Лист Міністерства освіти і науки України №1/11 - 3765 від 18.11.2002 р.
3. Безруких М.М. Сенсомоторное развитие дошкольников на занятиях по изобразительному искусству. –М., 2001.
4. Ботта Н. и П. Лечебное воспитание детей с двигательными расстройствами церебрального происхождения /Пер. С французского/ Под ред. проф. М.Н.Гончаровой, -М.,1964.
5. Бугуславская З. М., Е.О. Смирнова. Развивающие игры для детей младшего дошкольного возраста.
6. Грошенков И.А. Занятия изобразительным искусством во вспомогательной школе. -М.,1993.
7. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2004. – 352с.
8. Духовний світ школяра Москва Учредгід 1961р.
9. Ендовицкая Т. О развитии творческих способностей. - Дошкольное воспитание. - 1967 №12. стр. 73-75
10. Журнал для батьків Київ “Просвіта” 2.1992р.
11. Конышева Н.М. «Чудесная мастерская» М. 1996 г.
12. Корчаловская Н., Посевина Г. Комплексные занятия по развитию творческих способностей дошкольников: Методическое пособие. – Ростов н/Д: Феникс, 2003. – 288с.
13. Малышев Д.Ж. «Мастерим сами» М. 1991 г.
14. Образотворче мистецтво Київ “Просвіта” 1992р.
15. Підкурганна Г.О. Художньо-педагогічна підготовка фахівців дошкільного виховання в педагогічному університеті. (Системний підхід). СПб.: НДІХСПбДУ. 1998. – 277с.
16. Педагогіка школи Москва “Просвіта” 1977р.
17. Педагогіка Москва “Просвіта” 1976р.
18. Попова О.В. Становлення і розвиток інноваційних педагогічних ідей в Україні у ХХ столітті. – Харків, 2001.
19. Ростовцев Н.Н. “Методика викладання зображувального мистецтва в школі “, М, Просвещение, 1980
20. Светлов Г. Колыбель японской цивилизации М. 1994 г.
21. Шпікалова Т.Л. “ Народне мистецтво на уроках декоративного малювання “, М;Просвещение,1979.
22. Шульга Л.М. Розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку на заняттях з малювання: конспект лекцій і занять (за матеріалами власного досвіду). – К.: ІСДО, 1995. – 236с.
23. 18. Щеблыкин И.К. «Аппликационные работы в начальных классах» М. 1993 г.