Виконання лабораторної роботи з теми: "Якісні реакції на йони Fe2+ і Fe3+.
Мета роботи: вивчити характерні реакції солей феруму (ІІ) і (III).
Інструктивна картка. 1) Реакції Fe2+-ioнів з K4[Fe(CN)6] а) до розчину солі Феруму Fe3+ доливаємо K4[Fe(CN)6] — жовта кров'яна сіль (гексаціаноферат (ІІ) калію). Розчин підкислюємо 1—2 краплями соляної кислоти. У результаті реакції утвориться:
4Fe3+ + 3[Fe(CN)6]4- → Fe4[Fe(CN)6]3
(темно-синій осад берлінської лазурі застосовується для виготовлення синьої фарби);
б) реакція йонів Fe3+ з роданідом амонію:
FeCI3 + 3NH4SCN → Fe(SCN)3+ 3NH4C1,
де Fe(SCN)3 — малодисоціюючі молекули, розчин набуває криваво-червоного забарвлення;
в) реакція йонів Fe3+ з гідроксид-іонами (ОН):
Fe + 3ОН → Fe(OH)3 (буро-червоний осад).
2) реакції Fe2+-ioнів:
а) до розчину солі Fe2+ доливаємо К3[Fe(CN)6] — гексаціаноферат (III) калію (червона кров'яна сіль). У результаті реакції утвориться:
3Fe2+ + 2[Fe(CN)6]3 →Fe3[Fe(CN)6] (осад турнбулева синь);
б) реакція йонів Fe2+ з гідроксид-іонами Fe2+ + 2OH- → Fe(OH)2 (осад зеленого кольору).
Завдання
а) виконати досліди;
б) записати рівняння реакцій у молекулярному, повному йонному вигляді;
в) зробити відповідні висновки. Назвати продукти реакцій.
Варіант І - FeCl2 з K3 [Fe(CN)6];
Варіант II - FeCl3 з NH4SCN;
Варіант IIІ – FeCl2 з K4 [Fe(CN)6];
Варіант IV – FeCl2 з NaOH, FeCl3 з NOH.
Перевірку знань учнів варто проводити на узагальнюючих уроках або комбінованих. Комбіновані уроки – це такі уроки, "на яких ставляться і вирішуються дві або декілька рівноцінних цілей (наприклад, засвоєння знань і застосування їх учнями, перевірка раніше засвоєного і систематизація знань".
Частіше всього в школі проводять комбіновані уроки, що мають чотири етапи: контроль за засвоєнням матеріалу попереднього уроку й виконанням письмового домашнього завдання, вивчення нового матеріалу, закріплення нових знань, повідомлення й коментування домашнього завдання. Допускається вилучення деяких з етапів і за рахунок цього подовжується тривалість етапів, що збереглись. Було з’ясовано, що комбінований урок не забезпечує малим навчальним групам тривале функціонування. Групова робота може бути організована на окремому етапі комбінованого уроку епізодично для реалізації конкретної дидактичної мети:
а) з метою оперативного усного опитування учнів усього класу на першому етапі комбінованого уроку;
б) для актуалізації знань та вмінь школярів перед поясненням нового матеріалу;
в) з метою закріплення нового матеріалу відразу після його пояснення вчителем.
Вдамося до розгляду одного із випадків на конкретному прикладі. Тема уроку "Хімічні властивості металів. Електрохімічний ряд напруг металів".
Завдання.
1) Відповідно до положення металів в електрохімічному ряду напруг, укажіть, які процеси будуть відбуватися при додаванні цинку до розчину, який містить два сульфати: алюміній сульфат і купрум сульфат. Наведіть рівняння реакції.
2) Чи можна зберігати розчин мідного купоросу: а) в оцинкованих; б) у луджених (покритих шаром олова) відрах?
3) Алхіміки вважали одним із доказів можливості перетворення одного металу на інший таке спостереження рудокопів, які добувають мідні руди: їхні залізні кирки покривалися міддю при зіткненні з рудними водами. Як правильно пояснити це явище?
4) Мідні предмети після занурення в розчин меркурій (II) хлориду стають ніби "срібними". Поясніть це явище, запишіть іонне рівняння.
5) У розчин, що містить по 0,1 моль аргентум нітрату, цинк нітрату, меркурій (II) нітрату, алюміній нітрату, купрум (II) нітрату і ферум (II) нітрату, вводиться однаковими порціями (по 0,1 моль) металічне залізо. Після кожної порції заліза розчин ретельно струшують. Який метал (чи які метали) і в якій кількості виділиться з розчину після першої добавки заліза, після другої і т. д.? Напишіть рівняння реакцій, що відбуваються, в іонній формі.
1. У процесі вивчення та аналізу використаних джерел встановлено, що групова діяльність традиційно розглядається як предмет теоретичного аналізу та практичного конструювання психолого-педагогічних досліджень, які виділились в окрему галузь – групову дидактику. Групова навчальна діяльність учнів – це спільна і систематична діяльність малих груп учнів, які створюються у межах шкільного класу на відносно тривалий час. Головним і визначальним для групової навчальної діяльності учнів є конструктивне співробітництво, завдяки якому вони перетворюються із об’єкта викладацької діяльності вчителя в активних суб’єктів власного учіння.
2. Для вивчення теми "Метали" в 9 класі загальноосвітньої школи є досить раціональним використання групової роботи на різних етапах уроку. Аналіз літературних джерел показав, що при викладанні даної теми переважно в школі використовують як традиційну форму організації навчальної діяльності – урок так і нетрадиційні форми з елементами групової роботи на уроці.
3. Розроблено тематичне планування теми "Метали". В роботі подано уривки з планів-конспектів уроків з використанням групової роботи на уроці хімії.
1. Бурлака Я. І., Вихрущ В. О. Про форми організації навчальної діяльності школярів. // Рад. школа. — 1984. — № 5. — С. 39 — 44.
2. Выбор методов обучения в средней школе. / Под ред. Ю. К. Бабанского. — М.: Высшая школа, 1981. — 176 с.
3. Гузик Н. П. , Пучков Н. П. Лекционно-семинарская система обучения химии. – К.: Рад. Шк.., 1979. – 94 с.
4. Гусак Т. Нестандартні уроки: формування відповідального ставлення школярів до учніння. // Рідна школа. – 1999. - № 9. – С.49 – 50.
5. Дмуха Н. Факультативне занаття з теми "Метали". // Біологія і хімія в школі. – 2005. - № 3. – С. 38 – 39.
6. Дьяченко В. К. Организационная структура учебного процесса и ее развитие. - М.: Высшая школа, 1989. - 160 с.
7. Задоя Е. С. Дидактические условия организации групповых форм учебной работы шестилетних первоклассников: - К., 1989. - 160 с.
8. Зайчекно І.В. Педагогіка: Навч. посібник. – Чернігів: ЧДПУ 2003. – 528 с.
9. Иванова Р.Г., Черкесова А.М. Изучение химии в 7-8 классах: Пособие для учителей. – М.: Просвещение, 1976. – 223 с.
10. Кизенко В.І. Педагогічні функції і зміст факультативного навчання в основній школі. // Педагогіка і психологія – 1997. – № 2. – С. 24 – 32.
11. Кирюшкін Д.М. Методика викладання хімії. – К.: Вища школа, 1974. – 300 с.
12. Краевский В.В. Концепция содержания и личностно ориентированное образование // Химия: методика преподавания в школе. - 2001. - №2 - С. 3.
13. Лийметс Х. Й. Групповая работа на уроке. - М.: Знание, 1975. – 90 с.
14. Митник О. Народження нестандартного уроку // Початкова школа. – 1997. - № 12. – С. 11 – 13.
15. Момот Л. Л. Проблемно-пошукові методи навчання в школі. — К.: Наукова думка, 1985. — 63 с.
16. Николаева Т. И. Сочетание общеклассной, групповой, й индивидуальной работы учащихся на уроке как одно из средств повышения эффективности ученого процесса: Автореф. Канд.. пед. Наук:. – М., 1972. – 17 с.
17. Римаренко В.Є. Семінарські заняття в школі. – К.: Рад. Шк., 1982. – 124 с.
18. Фіцула М.М. Педагогіка: навч. посібник. – К.: Вид-во "Академія", 2000. – 544 с.
19. Форми навчання в школі: Книга для вчителя / За ред. Ю.І.Мальованого. – К.: Освіта, 1992. – 160 с.
20. Ярошенко О. Г. Мала група учнів як навчальна одиниця шкільного класу// Біологія і хімія в школі. 1996. – 1. – С. 81-86.
21. Ярошенко О. Г., Кушнірук С.А. Групова навчальна діяльність школярів: Навч. посібник. – К.: УДПУ, 1997. - 90 с.
22. Ярошенко О.Г. Дидактичні та методичні матеріали до організації групової роботи учнів на уроках хімії: Метод. Лист. – К.: Освіта, 1993. – 49 с.