- комплексну постановку задач уроку (освітніх, розвиваючих, виховних);
- вивчення об'єктів, питань, понять у їхніх взаємозв'язках із програмами суміжних предметів;
- використання учбово-методичного комплексу уроку, включаючи підручники й устаткування по інших предметах;
- формування за допомогою комплексних завдань сукупності навчальних і пізнавальних умінь, у тому числі умінь учнів використовувати знання з інших предметів;
- комплексну реалізацію міжпредметних зв'язків, різноманіття їхніх видів;
- комплексність результатів уроку, збільшення знань і умінь, розвиток мотивів і якостей особистості учня.
Підготовка викладача до уроку, побудованому на матеріалі міжпредметних знань, починається з вивчення програм по суміжних предметах і визначення взаємозв'язків навчальних тим. Така робота може бути виконана викладачем як складова частина його плану по самоосвіті. Важливо спланувати разом із заступником директора по навчально-виховній роботі у виді сіткового графіка загальну схему взаємозв'язку навчальних тем предметів природничонаукового й окремо суспільно-гуманітарного циклів. Крім сіткового планування, доцільно курсове і перспективне-тематичне планування по предмету. Це дозволяє викладачу вчасно вивчити навчальний матеріал суміжних предметів, підготувати підручники і наочні приладдя з інших курсів, запропонувати учням домашні завдання на повторення опорних знань по взаємозалежних предметах, одержати необхідні консультації в викладачів-предметників. Розробка методики самого заняття припускає виділення головного на уроці й опорних знань із суміжних курсів, необхідних для засвоєння головного навчального матеріалу, усунення дублювання і зайвого перевантаження учнів, використання випереджальних диференціальних методів здійснення переходу до загального професійного навчання молоді [34, 36, 39].
Розглянуті приклади підходів до вирішення проблеми використання між предметних зв’язків при підготовці трактористів –машиністів дозволяють зробити наступні висновки:
1. У методичній літературі приділяється велика увага виявленню між предметних зв’язків при підготовці учнів до певної діяльності.
2. Наявні спроби в цьому напрямку в переважній більшості недосконалі, що різко знижує їх ефективність. Подолання цього недоліку зв’язано з пошуком шляхів підвищення теоретичного рівня науково-методичних досліджень розглянутих педагогічних явищ.
Прийоми навчальної роботи – це способи якими вона виконується, якими зважуються навчальні задачі; кожен прийом складається з декількох дій, що можуть бути виражені в їхньому переліку (у виді інструкції, правила чи рекомендації).
Задача прийомів - визначити і дати загальний напрямок діяльності учнів при вирішенні ними різних технічних задач.
Тому вважається доцільним виділити в прийомах навчальної роботи невелику кількість дій, з яких вони складаються (не більш 4-5).
Ефективність формування прийомів в учнів визначається двома факторами.
По-перше, знанням складу прийому (здатність учня своїми словами розповісти, з яких дій він складається).
По-друге, переносом прийому (здатність учня використовувати прийом в нових умовах, тобто при рішенні нових задач).
Звідси висновок: визначення раціонального прийому навчальної роботи залежить не тільки від правильного виявлення складу і порядку складових його дій, але і від значимості критеріїв, покладених в основу їхнього добору.
Значення прийомів навчальної роботи для оптимізації процесу навчання важко переоцінити, тому що оволодіння учнями правильними прийомами, є однією з найважливіших умов раціональної діяльності.
Аналіз підходів до розробки прийомів навчальної роботи, початої в методиці, свідчить про неясність, помилкових кроках і непродуктивних спробах рішення питання. Найважливіший напрямок роботи, що сприяє розвиваючому навчанню, було зв’язано з необхідністю виділити в кожнім навчальнім предметі основні прийоми навчальної роботи учнів. При цьому для них повинні бути виділені різні прийоми. Разом з тим навіть близькі по своїй спрямованості прийоми повинні розрізняться по складовим їхніх дій складності, рівню узагальненості і способам їхнього введення [19].
У процесі цієї роботи кожному виділеному прикладу треба дати назву в поняттях учню педагогічних термінах і чітко показати склад дій, з яких ці прийоми складаються.
Подальші зусилля методистів повинні бути спрямовані на пошуки ефективних шляхів впровадження між предметних зв’язків навчальної роботи в учнів і визначення умов, що сприяють їхньому використанню (переносу) у нових умовах, предметах.
Однією з основних умов, що сприяють успішному здійсненню зв’язку навчання з життям, є підбор і введення в навчальну практику як один з дидактичних засобів навчання - між предметних зв’язків При цьому підбір суб’єктів для практичних робіт учнів виробляється не тільки на основі вимог окремих розділів, але і з урахуванням пізнавальної цінності цих об’єктів.
Специфіка міжпредметних зв’язків у навчанні трактористів-машиністів виявляється найбільш повною в вивченні конструктивних елементів машин, споруджень, різних предметів навколишнього життя, у підготовці учнів до розуміння форми і конструкції предметів. Відібрані об’єкти робіт повинні дозволити учителю викладати наукову систему знань по дисципліні, яка диктується логікою самого предмета, між предметними зв’язками, маючи на увазі, що успіху навчання сприяють тільки такі виробничі й інші матеріали, добір яких у визначеній системі забезпечую розширення кругозору учнів. Навколишнє життя і виробництво дозволяють використовувати деталі, інструмент і пристосування, а також технічні вузли, прилади і механізми.
На початку експериментальної роботи потрібно ввести учнів у коло технічних понять з різних областей техніки, що дозволить на конкретних технічних прикладах розкрити роль і значення креслення як мови техніки. Ця специфічна особливість предмета органічно зв’язана з вимогами навчання в ПТНЗ, тому що найбільш повне пізнання основ і значення графічної грамоти здійснюється тільки в сполученні із широким використанням її в галузі техніки і виробництва, різнобічним показом застосування креслень у різних галузях промисловості, а саме: транспортне будування, верстатобудування і сільського господарства, а також з ознайомленням учнів з технологічними відомостями про процеси виготовлення деталей.
Важлива частина експериментального навчання полягала в тому, що навчання з посиленим використанням між предметних зв’язків у світлі задач вимагало визначення нових їх типів. Відправним моментом для створення яких повинно служити вивчення вимог виробництва, практичних потреб життя і техніки [19].
Особливої уваги при ньому вимагала розробка вправ по розвитку аналітичних здібностей учнів, уміння аналізувати наявні знання і пов’язувати їх з іншими дисциплінами, що вивчаються і будуть спрямовані на розвиток технічного мислення учнів.
Така постановка навчального процесу, побудованого на базі широкої між предметної інтеграції основ наук в техніку, обернена обличчям до різних її галузей, була важливою умовою навчання, сприяла підготовці учнів до практичної діяльності. Використання між предметних зв’язків на заняттях при підготовці трактористів-машиністів істотно впливає на загальну систему їх підготовки .
Не менш важливо і те, що така постановка викладання тракторів та автомобілів, відповідаючи запитам і прагненням учнів до пізнання технологічних процесів і різних технічних відомостей, підвищує їхній інтерес до предмета, робить його в очах учнів більш потрібним і цілеспрямованим.
Зв’язок творчих міжпредметних задач, які давались для розв’язування учням, з технікою сприяє розвитку творчої активності учнів, сприяє побудові їхньої навчальної діяльності так, щоб вона виховувала кмітливість, самостійність, пізнавальну діяльність, здатність до раціонального виконання роботи. У цьому закладені великі можливості для подальшого удосконалення процесу навчання. Також потрібно сполучити процес впровадження між предметних зв’язків з вихованням творчих якостей особистості учнів.
У навчальну діяльність учнів включають довідковий матеріал, розрахунки, елементи конструювання, задачі, що вимагають зіставлення, аналізу. Пошуку кращого рішення, завдання, що вимагають для їхнього рішення залучення знань з інших областей, переосмислювання знань і опори на особистий досвід, придбаний у процесі праці. З вище сказаного було виділено елементи навчання, у ході яких учнів виявляються творчі здібності [10].
Перший з таких елементів - введення навчальних завдань, зміст, а також пізнавальну цінність і значення яких повинні визначатися на основі аналітичного вивчення праці трактористів – машиністів та їх практичної діяльності. Розробка і введення в практику навчальної роботи таких завдань допомогла просунути на нову більш високу ступінь вирішення проблеми здійснення тісного зв’язку навчання з життям, працею і практикою, дозволяючи ближче підійти до більш повної реалізації політехнічного принципу навчання.
Другий такий елемент - посилена увага до формування і розвитку творчих здібностей учнів, що вимагала пошуку шляхів збагачення навчального процесу різноманітними і суворо відібраними сполученнями різних видів навчальної діяльності учнів у процесі рішення пізнавальних задач, що сприяють вихованню якостей і умінь, що є компонентами творчої діяльності.
Таким чином, можна цілком перелічити усі вимоги до посилення міжпредметних зв’язків у викладання фахових дисциплін у системі ПТНЗ: