Вплив творів образотворчого мистецтва на формування творчої активності дітей (стр. 9 из 9)

№ п/п	Прізвище, ім’я дитини	Основні види	Основні жанри	Вираз почуттів	Аналіз твору	Застосування творчого досвіду	Художньо-практична діяльність	Загальна оцінка
1.	Векленко Вова	+	+-	+-	+-	+	+	В
2.	Власенко Катерина	-	+-	+	-	+	+	С
3.	Дзюбенко Аліна	+	+	+	-	+	+	В
4.	Євтушенко Роман	+-	+-	+	-	+	+	С
5.	Коваль Наталія	-	-	+	-	+-	+	Н
6.	Макарова Оля	-	-	+	+-	+	+	С
7.	Нагорний Олексій	-	-	+	-	+	+	С
8.	Піддубна Діана	+	+	+	+	+-	+	В
9.	Семенов Микита	+	+	-	-	+-	+	С
10.	Ситнік Юля	+	+	+	-	+	+	В
11.	Терещенко Андрій	-	-	+	+	+	+	С
12.	Тесленко Олег	+	+	+	+	+	+	В
13.	Фока Сергій	-+	-+	+	-	+	+	С
14.	Ясько Богдан	-	-	+	-	+	+	Н

У відсотках це становить:

Як бачимо результати показують прогресуючу тенденцію щодо розвитку творчої активності дітей старшого дошкільного віку.

Отже, творчість –важлива складова системи виховання, в ній узагальнено весь життєвий досвід дитини –чуттєвий, ціннісний, моральний, естетичний, пізнавальний, трудовий… .Вона лежить в основі успішного засвоєння нових знань, умінь та навичок, саме тому так важливо сформувати у дітей основи творчості. Досягти цього допоможе запропонована нами авторська програма для дітей старшого дошкільного віку.

Висновки до другого розділу

Як показують підсумки нашого експерименту, майже всі діти добре ознайомлені з різними видами образотворчого мистецтва емоційно реагують на декоративне мистецтво, яке характеризує яскравість і багатство кольорів, гармонійність кольорових поєднань, чіткість і продуманість форми, простоти композиції. А саме: вишивка, кераміка, декоративний розпис. За допомогою основних жанрів мистецтв проходить формування особистісного ставлення дітей до тих чи інших творів. Вони через емоційні почуття, захоплення красою розуміють, що все намальоване взяте з життя-квіти, листя, бутони та інше. Тож під час розглядання творів мистецтва вихователям потрібно допомогти дітям виділяти основну композицію, кольорове поєднання, ритм. Направити увагу дітей, розвивати уяву і естетичний смак в гармонійному поєднанні на заняттях і в різних життєвих ситуаціях музичних, літературних фрагментів, живопису, поезії, виходом на образотворення в різних видах художньої діяльності-малювання, ліплення, аплікацію.

Як бачимо найважливішими результатами опанування мистецької діяльності було те, що діти усвідомили себе суб’єктом творчості, митцями, здатними не лише відтворювати здобули враження, а й інтерпретувати їх, збагачувати власним досвідом, творчо самовиражатися у різних видах художньої діяльності.

Загальні висновки

Найважливішими результатами опанування мистецької діяльності в дошкільному віці є усвідомлення дитиною себе суб’єктом творчості, митцем, здатним не лише відтворювати здобути враження, а й інтерпретувати їх, збагачувати власним досвідом, творчо самовиражатися у різних видах художньої діяльності.

Основна мета естетичного виховання – виховання культури почуттів – як естетичних і моральних, так і специфічних для мистецької діяльності (почуття ліній, форми, кольору, ритму, композицій, інтонацій тощо.)

Специфіка мистецької діяльності дошкільника полягає в обмеженості її технологічного аспекту з одного боку, в поєднанні з буянням дитячої фантазії, нескінченним рядом художніх образів із другого. Самобутність останніх визначає мистецьку цінність духовних і рукотворних витворів дошкільнят, становить суть дитячої творчості. Формування в дошкільному віці умінь та навичок мистецької діяльності є засобом естетичного виховання дітей старшого дошкільного віку. Головне завдання –розвинути у дитини сприятливість як базову особистісну якість, прищепити здатність «приймати», «передавати», «трансформувати», тобто бути споживачем і творцем культури.

Тож послідовність навчально-виховної роботи в різних видах мистецької діяльності має такий вигляд: виховання емоційно-чуттєвої сфери –засвоєння елементарної інформації –оволодіння уміннями та навичками (технічними прийомами, засобами художньої виразності кожного виду мистецтва) –творча самореалізація дитини (образотворення у різних видах художньої діяльності, через різноманітні техніки, в роботі з різним матеріалом).

Образотворча діяльність старших дошкільнят безпосередня; створювані ними образи наївні, за своєю декоративною яскравістю нагадують фольклорні. Діти не стільки прагнуть чітко передавати в малюнку риси й властивості об’єктів, скільки активно «входять в образ», «проживають» його, ніби оживляють мазок, лінію, форму. Обираючи кольори фарб, вони керуються насамперед своїм емоційним ставленням до художнього образу, настроєм, певним життєвим враженням.

У старших дошкільнят уже досить розвинена координація рухів, вони добре орієнтуються на аркуші номеру, здатні передавати нескладний сюжет, здебільшого мають задум і спроможні його реалізувати, можуть розповісти про те, що в них вийшло, виробляють елементарні судження з приводу результатів образотворчої творчості (власної та однолітків). Інтерес до різних видів образотворчої діяльності стає дедалі стійкішим. Зростає інтерес до групових форм роботи.

Діти починають, вибірково ставитися до різних видів образотворчої діяльності, у них з’являються свої уподобання.

Щоб сформулювати в дитини необхідні вміння, знання, навички, потреби, ставлення, педагог має створити для цього належні умови, розв’язати цілий ряд важливих освітніх завдань: розвивати у вихованців спостережливість, уміння порівнювати з творами образотворчого мистецтва; розвивати художні здібності, формувати відповідні уміння вчити дітей створювати багатофігурні сюжетні композиції; формувати особисту позицію при сприйнятті творів мистецтва та в процесі власної творчості, вчити самостійно знаходити прийоми зображення при інтеграції видів образотворчого мистецтва.

Особливу роль у становленні образотворчої діяльності відіграє розвиток у дошкільників художнього сприймання при ознайомленні з творами живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва. Важливо звертати увагу дітей на емоційний зміст картини, засоби з допомогою яких художник передає настрої героїв, стан природи; надавати можливість роздивитися з усіх сторін скульптуру. Особливу роль в особистісному становленні дошкільника відіграє надане йому право вибору матеріалів, можливість проявити творчість.

Вплив творів образотворчого мистецтва надає вагомого значення по формуванню відчуття художньої форми, образному мисленню. Вони пов’язані із зоровим сприйманням, умінням спостерігати з цією метою періодично проводити уроки милування (природою, картинами, спілкуванню, виконанню розвивальних завдань, розгляду картин). Учить дітей законів зображення, але водночас дайте простір для дитячої фантазії, не ламайте дитячої мови казкового бачення світу.

Тож навчити дитину малювати можна, не всі це робитимуть однаково добре, творчо, та зображувати оточуюче зможуть всі.

На мій погляд процес зображення для дитини, це не лише розвага, процес самовираження, значно більше.

Оволодіння техніками малювання, сам процес художнього зображення є школою підготовки руки дитини до письма, пізнання оточуючого середовища, формування основ математики, розвитку психічних процесів, є лікувальною терапією психіки дитини, є підґрунтям діагностування інтелекту та психічного здоров’я дитини; розвитку мовлення. Тож малювання для дитини дошкільного віку – школа інтелектуального розвитку. Малювання – природна і приємна діяльність для дитини. Тож навчаймо дітей зображенню, бо все то їм на користь.

Як сказав Л.М. Мосол:

«Мистецтво – це своєрідний камертон цивілізації, універсальний спосіб мислення, здатний формувати не просто людину розуму, а людину духовну».

Список використаних джерел

1. Алёхин А. Д. Изобразительное искусство. М., Просвещение –1984. –61-103 с.

2. Абрамова Г. С. Возрастная психология. М., Издательский центр «Академия» –1999. –445-449 с.

3. Артемова Л. В. Національний дитячий садок на Україні// Дошкільне виховання.1991, №6

4. Бебіх Г. Д. Розвиток творчої особистості дитини через образотворче мистецтво//Дошкільний навчальний заклад. Харків: 2007, №4(04) –с.41-64.

5. Бех Т. Д. Психологічні умови ефективності виховної дії//Радянська школа. 1992, № 1 –с.41-46.

6. Богатеева З. А. Мотивынародных орнаментов в детских аппликациях. М., Просвещение –1986. –134-1165 с.

7. Богуш А. М., Українське народознавство в дошкільному закладі. К., Вища школа –1994. –336-356 с.

8. Ветлугина И. А. Эстетическое воспитание в детском саду. М., Просвещение –1978. –24-31 с.

9. Вчимося бачити прекрасне (Методичні рекомендації по ознайомленню дітей молодшого шкільного та старшого дошкільного віку з творами образотворчого мистецтва). К., Навчальні посібники –1996. –24-74 с.

10. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте. М., Просвещение –1967. –7-8 с.

11. Гинцбург И. воспоминания, статьи, письма. М., Просвещение –1969. –196 с.

12. Горленко В. Ф., Наумко В. І. Народні знання і світоглядні уявлення українців. К., Рад. Школа. –1991. –№ 1. –29 с.