Вплив спеціальних вправ на рівень фізичної підготовленості школярів молодшого шкільного віку (стр. 10 из 12)

3.2 Показники фізичної підготовленості учнів молодших класів до і після проведення експерименту

Фізична підготовленість школярів 9 років визначалася за показниками розвитку швидкості, координаційних здібностей, гнучкості, сили і витривалості. Використовувалися тести, пропоновані в «Державніх тестах і нормативах оцінки фізичної підготовленості населення України”; шкільною програмою «Основи здоров’я і фізична культура 1–11 класи”, а також застосовувалися додаткові тести, запропоновані Л.П. Сергієнко.

Рівень розвитку швидкості школярів молодших класів

Рівень розвитку швидкості ми визначали за результатами бігу на 30 м, які представлені в табл. 3.1.

Аналізуючи показники тестування бігу на 30 м у віковому аспекті, відмічено, що як у хлопчиків показники дещо кращі ніж у дівчаток.

Порівняння результатів досліджень з державними тестами, показало, що у школярів, як експериментальної, так і контрольної груп, вони нижче за оцінку 2 бали.

Таблиця 3.1

Показники рівня розвитку швидкості школярів експериментальної і контрольної груп до експерименту (біг 30 м/с)

Групи	Показники ± m
	Хл.		Дівч.
Експериментальна	7,09±0,09	7,41±0,1
Контрольна	6,99±0,18	7,53±0,17
t	0,45	0,57
р	>0,05	>0,05

Аналізуючи дані, одержані після використання в процесі фізичного виховання школярів молодших класів спеціальних вправ, спрямованих на покращення функціонального стану сенсорних систем, наведених в табл. 3.2., виявлено, що у школярів експериментальної груп рівень розвитку швидкості, за показниками бігу на 30 м, значно покращилися і ці відмінності у експериментальній групі достовірні (р < 0,001).

Таблиця 3.2

Показники рівня розвитку швидкості школярів експериментальної і контрольної груп після експерименту(30м/с)

Групи	Показники ± m
	Хл.		Дівч.
Експериментальна	6,12±0,09	6,46±0,1
Контрольна	6,68±0,16	7,17±0,12
t	3,03	4,42
р	<0,01	<0,001

Приріст результатів в бігу на 30 м у хлопчиків склав 13,6%, у дівчаток – 12,8%. Слід зазначити, що за даними бігу на 30 м в у хлопчиків спостерігається більш суттєвий приріст в показниках, ніж у дівчаток.

Аналізуючи результати дослідження школярів контрольної групи, одержані після закінчення експерименту, визначено, що вони дещо змінилися, проте ці зміни не істотні і не достовірні (р >0,05). Так, приріст результатів в бігу на 30 м у хлопчиків склав 4,4%, у дівчаток – 4,7%. Аналіз показників школярів контрольної групи не виявив істотних змін в порівнянні з початковими даними.

Порівняння результатів бігу на 30 м, одержаних після експерименту, з державними тестами, показало, що в експериментальній групі, як у хлопчиків, так і у дівчаток, вони стали наближатися до 3-ох балів. Аналіз результатів в контрольній групі свідчить про те, що змін в оцінці показників не відбулося, вони так само, як і в первинному дослідженні, відповідають оцінці нижче за 2 бали.

Таким чином, використання комплексу спеціальних вправ, позитивно вплинуло на функціональний стан досліджуваних сенсорних систем, та підвищення рівня розвитку швидкості в експериментальній групі.

Рівень розвитку координаційних здібностей школярів молодших класів

При вивченні цих показників залежно від статі слід відмітити, що і в експериментальній і в контрольній групах хлопчики показали результати кращі, ніж дівчатка.

Порівняння результатів досліджень з вимогами державних тестів, свідчить про те, що у досліджуваних результати наближаються до оцінки 4 бали.

Таблиця 3.3

Показники рівня розвитку координаційних здібностей школярів експериментальної і контрольної груп до експерименту (човниковий біг) (с)

Групи	Показники ± m
	Хл.	Дівч.
Експериментальна	12,1±0,1	12,68±0,09
Контрольна	12,06±0,16	12,59±0,12
t	0,23	0,62
р	>0,05	>0,05

Досліджуючи дані, одержані після використання спеціально спрямованих вправ, що позитивно впливають на показники функціонального стану сенсорних систем (табл. 3.4), виявлено, що у школярів експериментальної групи, як у хлопчиків, так і у дівчаток, показники рівня розвитку координаційних здібностей значно покращали і ці відмінності носять достовірний характер (р < 0,001).

Таблиця 3.4

Показники рівня розвитку координаційних здібностей школярів експериментальної і контрольної груп після експерименту (човниковий біг) (с)

Групи	Показники ± m
	Хл.		Дівч.
Експериментальна	11,09±0,11	11,79±0,13
Контрольна	11,63±0,15	12,36±0,18
t	2,89	2,55
р	<0,01	<0,01

Так, приріст результатів в човниковому бігу у хлопчиків 8,3%, у дівчаток – 7%.

Порівняння результатів човникового бігу у школярів експериментальної групи з державними тестами показало, що у досліджуваних школярів зафіксовано підвищення результатів з 4-х балів до 5 балів.

Аналогічне порівняння, проведене в контрольній групі, указує на те, що зміни відбулися тільки у хлопчиків, де результати стали відповідати 4-ом балам.

Таким чином, після використання комплексу спеціальних вправ, спрямованого на підвищення рівня функціонального стану досліджуваних аналізаторів, показники рівня розвитку координаційних здібностей значно покращали, як у хлопчиків, так і у дівчаток експериментальної групи.

Рівень розвитку гнучкості школярів молодших класів.

Рівень розвитку гнучкості ми визначали за результатами виконання нахилу тулуба вперед з положення сидячи (см), які представлені в табл. 3.5.

Таблиця 3.5

Показники рівня розвитку гнучкості школярів експериментальної і контрольної групи до експерименту (см)

Групи	Показники ± m
	Хл.		Дівч.
Експериментальна	5,65±0,46	7,56±0,58
Контрольна	5,76±0,73	8,47±0,95
t	0,14	0,82
р	>0,05	>0,05

Зіставлення даних хлопчиків і дівчаток показало переважання результатів дівчаток над показниками хлопчиків у досліджуваних групах.

При порівнянні результатів тестування з державними нормативами відмічено, що дані хлопчиків і дівчаток досліджуваних груп знаходяться в межах між 2 і 3 балами.

Досліджуючи дані, одержані після використання комплексу спеціальних вправ, спрямованого на зміну функціонального стану сенсорних систем, (табл. 3.6), визначено, що у школярів експериментальної групи, як у хлопчиків, так і у дівчаток, показники рівня розвитку гнучкості достовірно покращали (р < 0,05 – 0,001). Так, за даними нахилу тулуба вперед у хлопчиків результати покращали на 33,2%, у дівчаток відповідно – на 76,9%.

Таблиця 3.6

Показники рівня розвитку гнучкості школярів експериментальної і контрольної груп після експерименту

Групи	Показники ± m
	Хл.		Дівч.
Експериментальна	7,53±0,52	13,38±0,87
Контрольна	6,41±0,77	9,88±0,96
t	1,2	2,7
р	>0,05	<0,01

При дослідженні результатів школярів контрольної групи, одержаних після закінчення експерименту, визначено, що вони дещо покращали у всіх вікових групах. Так, за даними нахилу тулуба вперед у хлопчиків результати покращали на 11,2%, у дівчаток відповідно – на 16,6%. Розглядаючи показники школярів контрольної групи залежно від статі і віку слід зазначити, що істотних змін в порівнянні з початковими даними знайдено не було.

Порівняння результатів нахилу тулуба вперед після експерименту з вимогами державних тестів показало, що в експериментальній групі у хлопчиків дані покращилися з оцінки 2 бали до оцінки 3 бали, у дівчаток – з оцінки 3 бали до оцінки 4 бали. Аналіз даних в контрольній групі свідчить про те, що у досліджуваних результати підвищилися, в основному, тільки до оцінки 3 бали.

Таким чином, використання комплексу спеціально спрямованих вправ, сприятливо вплинуло і на рівень розвитку гнучкості школярів молодших класів.

Рівень розвитку сили школярів молодших класів

Про рівень розвитку сили ми судили за показниками виконання піднімання тулуба в сід за 1 хв (к-ть раз), які представлені в табл. 3.7.

Таблиця 3.7

Показники рівня розвитку сили школярів експериментальної і контрольної групи до експерименту (к-сть)

Групи	Показники ± m
	Хл.		Дівч.
Експериментальна	32,59±1,02	30,62±0,82
Контрольна	32,76±1,2	31,65±1,86
t	0,11	0,51
р	>0,05	>0,05

Аналізуючи результати підніманн тулуба в сід виявили, що хлопчики показують результати кращі, ніж дівчатка. Порівняння результатів досліджень з вимогами державних тестів, свідчить про те, що у хлопчиків і у дівчаток вони відповідають оцінці 4 бали.