Вплив математичної обізнаності на продуктивність пам’яті (стр. 6 из 14)

Кількість вірно названих слів може свідчити про розвиток у дитини логічних зв’язків в процесі запам’ятовування. Високий рівень 15 – 11 слів, середній 8 – 10 слів, низький – менше 8 слів.

При дослідженні смислової пам’яті дитині пропонуються прослухати і запам’ятати 10 пар слів.[ 27]

Стіл - обід, міст – річка, нога – носок, зима – сніг, кран – вода.дуб – жолудь, постріл – охота,рій –бджола, час – годинник , дім – цегла .

Дані пари слів зачитуються дитині. Потім експериментатор повторно говорить тільки перші слова з кожної пари, а дитина повинна пригадати друге слово до кожної пари. Високий рівень – 8 -10 пар слів, середній – 5 – 7 пар, низький – 4 і менше пар слів.

Результати дослідження

Результати дослідження представлені в таблиці 1.

Розподіл дітей за рівнями розвитку пам’яті.

Таблиця 1

Вид пам’яті	Висок. рів.	%	Середн. р.	%	Низький р.	%
Слухова	15	50	10	33	5	17
Образна	15	50	10	33	5	17
Смислова	6	20	17	57	7	23
Впізнавання	215	93	2	7	-	-
Опосередкована	9	30	12	40	9	30

Як показують отримані дані, у дітей переважають високий та середній рівні розвитку пам’яті.

Розвиток слухової механічної пам’яті у половини дітей на високому рівні, середній рівень розвитку - у 33% дітей, низький - у 17%дітей, що відповідає віковим особливостям дітей.

Високий рівень розвитку образної пам’яті у 50% дітей, середній - у 33%, низький - у 17% дітей, що пояснюється віковими особливостями дітей.

Високий рівень смислової пам’яті у 20% дітей, середній - у 57%, низький – у 23% дітей, що пояснюється віковими особливостями дітей. Логічне запам’ятовування тільки починає розвиватись. Найкращий результат по показникам короткочасної зорової пам’яті – процесу впізнавання. У 93% дітей – високий рівень, у 7% дітей – середній, тобто результати розподілилися між високим та середнім рівнем, низького рівня не отримав ніхто. Даний вид пам’яті з’являється і розвивається у дітей одним із перших.

При діагностиці опосередкованої пам’яті високий рівень розвитку виявили у 30% дітей, середній – у 40% та низький – у 30% дітей . Не всі діти могли підібрати відповідні картинки , які б могли допомогти при відтворенні словесного матеріалу, що говорить про недостатній розвиток у них логічних зв’язків в процесі запам’ятовування. Але більшість дітей все ж продуктивно використала картинки для опосередкованого запам’ятовування: результати опорядкованого відтворення набагато перевищують об’єм безпосередньої пам’яті .

Порівняємо розподіленість результатів діагностики пам’яті по рівням.

Найбільше дітей отримало високий рівень розвитку по процесу впізнавання – 93%. По розвитку слухової та образної пам’яті отримані одинакові результати – у 50% дітей високий рівень.

По розвитку опосередкованої пам’яті у 30% дітей високий рівень. Найменше дітей отримало високий рівень 20% від загальної кількості по смисловій пам’яті.

Таким чином, найбільш розвиненим є процес впізнавання, за ним йдуть слухова та образна пам’ять, далі - опосередкована, і остання – смислова пам’ять.

Отримані дані відповідають віковим особливостям дітей.

Впізнавання, слухова та образна пам’ять характеризується в цьому віці досить високими показниками. Смислова та опосередкована починають розвиватися пізніше, тому менша кількість дітей має високі показники по цим видам пам’яті.

Середній рівень розвитку найбільше дітей отримало по смисловій пам’яті – 57% від загальної кількості, за нею йде опосередкована – 40% дітей, далі слухова та образна з однаковою кількістю – 33% і найменше дітей має середній рівень по короткочасній здоровій пам’яті – процесу пізнавання.

Таким чином, ми бачимо, що в розвитку смислової пам’яті більшість дітей знаходиться на середньому рівні, тобто це підтверджує думку, що даним видом пам’яті дитина цього віку тільки оволодіває.

Також найбільша кількість дітей знаходиться на середньому рівні по опосередкованій пам’яті. Цей факт також свідчить про те, що у дітей розвиваються логічні зв’язки в процесі запам’ятовування, підвищується роль слова в запам’ятовуванні, розвивається довільність.

Низький рівень розвитку найбільше дітей отримало по опосередкованій пам’яті - 30%, по смисловій - 23%, по слуховій та образній - по 17% дітей, по процесу впізнавання жодна дитина не отримала низького рівня.

Отримані результати говорять про те, що доволі значна кількість дітей ще не вміє встановлювати логічні зв’язки в процесі запам’ятовування, тобто запам’ятовує механічно. В деяких дітей низький рівень слухової та

Образної пам’яті, що може бути викликане відхиленнями у психічному розвитку дитини або відсутністю установки, мотивації на запам’ятовування, низьким рівнем довільності.

На основі отриманих даних можна зробити висновки, що діти мають високий рівень впізнавання, від розвинутості якого залежить становлення інших видів пам’яті, в тому числі запам’ятовування , збереження і відтворення.

Деякі діти використовували слова як засіб організації сприйняття матеріалу, який необхідно запам’ятати. Під час дослідження вони, намагаючись запам’ятати фігури, казали вголос, на що вони схожі, що їм нагадують, хоча в інструкції такої задачі не було. Діти сприймали задачу на запам’ятовування і докладали зусилля, щоб запам’ятати матеріал. Це говорить про те, що діти починають використовувати спеціальні мнемічні засоби, свідомі вольові зусилля, тобто у них розвивається довільна пам’ять.

Діти мають добру механічну пам’ять, яка характеризується великим об’ємом.

Також у дітей починає розвиватись і логічна пам’ять.

Деякі діти володіють прийомом повторення, але у них відсутні навички самоперевірки. Але не всі діти можуть встановлювати логічні зв’язки між предметами в процесі запам’ятовування, значна частина дітей запам’ятовує механічно. Отримані дані дослідження відповідають віковим особливостям дітей.

Вдосконалення смислової пам’яті у цьому віці дає можливість достатньо широке коло мнемічних прийомів, раціональних способів запам’ятовування. Коли дитина осмислює учбовий матеріал, розуміє його, вона його одночасно і запам’ятовує. Таким чином, інтелектуальна робота в той же час являється мнемічною діяльністю, мислення і смислова пам’ять виявляються нерозривно пов’язаними. Одна із задач вчителя і дорослих в початкових класах - навчити дітей використовувати певні мнемічні прийоми. Спеціальне навчання дітей молодшого шкільного віку мнемічних прийомів суттєво підвищує продуктивність їхньої логічної пам’яті. Незнання цих прийомів, невміння ними користуватись на практиці є основною причиною слабкості довільної пам’яті у багатьох дітей даного віку.

2.2. Формуюча програма

Для формуючого експерименту нами були створені експериментальна та контрольна групи , кількістю по 15 дітей. З дітьми експериментальної групи ми проводили розвиваючу роботу , а з дітьми контрольної групи не проводили ніякої роботи. Заняття з дітьми поводились як в індивідуальній, так і в груповій формі.

Структура формуючої програми включила такі групи завдань:

1. Інформація як розвивати довільну пам'ять. Навчання мнемічних способів повторення, групування, змістовного співвідношеня.

2. Ігри на розвиток слухової пам'яті.

3. Розвиваючі ігри для образної пам'яті.

4. Ігри на розвиток словесно-логічної та опосередкованої пам'яті.

Для того, щоб розвивати і формувати пам'ять, необхідно врахувати деякі умови.

1. Пам'ять розвивається в діяльності. Тільки навантажуючи, використовуючи пам'ять, запам'ятовуючи і відтворюючи раніше отриману інформацію, можна розвинути пам'ять.

2. Активізація діяльності дитини сприяє успішності і розвиткові пам'яті.

3. Чим уважніше, активніше діяльність дитини, тим краще в ній розвивається необхідне для цієї діяльності пам'ять.

4. Швидше і точніше запам'ятовується те, що відповідає потребам дитини. Зв'язок вивчення в процесі тієї чи іншої діяльності з потребами дитини забезпечує найкраще запам'ятовування і розвиток пам'яті.

5. Ефективніше запам'ятовується те, що об'єднане якою-небудь думкою в логічне ціле. Це досягається певною послідовністю у викладанні матеріалу, де попереднє забезпечує засвоєння наступного.

6. Важливою умовою для повного і точного запам'ятовування матеріалу, тобто розподілення матеріалу на частини з виділенням головного в кожній із них.

7. Розвиток довільної пам'яті відбувається тоді, коли дорослий підштовхує дитину до свідомого відтворення свого досвіду в грі, в продуктивній і словесній діяльності, тобто ставить мету пригадати. Але дитина повинна розуміти, навіщо потрібно запам'ятовувати.

У дітей 6-7 років потрібно розвивати усі види пам'яті – образну і словесно-логічну, короткочасну і довготривалу. При цьому основну увагу все ж слід звернути на розвиток вміння керувати процесами пам'яті, незалежно від того, на який термін і якого виду матеріал запам'ятовується.

Як розвивати довільну пам'ять ?

Щоб розвиток довільної пам'яті дитини проходив якнайефективніше, рекомендуємо дотримуватися такої послідовності у навчанні:

1) Навчання вміння приймати мнемічне завдання.

Оволодіння цим умінням є необхідною умовою для переходу від мимовільного запам'ятовування і відтворення до довільного. Але що означає - "приймати" мнемічне завдання?

Приймати мнемічне завдання - це вміти усвідомлювати мету запам'ятовування. Діти усвідомлюють мету лише тоді, коли вони зустрічаються з такими умовами, які вимагають від них активного відтворення і запам'ятовування. Найефективнішими з цього погляду є умови ігрової діяльності. Під час такої діяльності мнемічна мета має для дитини дуже конкретний зміст. Щоб навчитися усвідомлювати мету запам'ятовування і відтворення, дитині передусім слід оволодіти вміннями: 1) уважно слухати завдання, яке дає дорослий, 2) активно запам'ятовувати інформацію, яка надходить від нього, а також 3) самостійно пригадувати під час відтворення забуту інформацію.