Вплив математичної обізнаності на продуктивність пам’яті (стр. 13 из 14)
Поясніть дитині, що спочатку вона повинна уважно послухати і запам’ятати розповідь. Коли розповідь буде прочитана, запропонуйте їй зафарбувати пташку так само, як вона була описана в тексті. Після того, як дитина впорається з цим завданням, попросіть її розповісти те, що вона запам’ятала із почутої розповіді. Розфарбований малюнок порівняйте з описом, якщо будуть помилки, обговоріть їх разом з дитиною.
2.3. Порівняльне дослідження розвитку пам’яті до та після формувальної програми
Констатуючий експеримент. Після проведення розвиваючих занять ми проводили повторну діагностику по описаним вище методикам, та проводили порівняння з допомогою G-критерія знаків. Критерій знаків G призначений для встановлення загального напрямку зрушення ознаки, яка досліджується.
Він дозволяє встановити, в який бік в виборці в цілому змінюються значення ознаки при переході від першої зміни до другої: показники змінюються в бік покращення, підвищення або підсилення чи, навпаки, в бік зниження, зменшення чи ослаблення.
Критерії знаків використовують і до тих зрушень, які можна визначити лише якісно (наприклад, зміцнення негативного відношення до чого-небудь на позитивне), так і до тих зрушень, які можуть бути виміряні кількісно (наприклад, зменшення часу роботи над завданням після експериментальної дії).
Гіпотези.
Н0: Переважання типового напрямку зрушення є випадковим.
Н1: Переважання типового напрямку зрушення не являється випадковим.
Сформулюємо гіпотези для нашого дослідження.
Н0: Зрушення в бік підвищення показників пам’яті після проведеної розвиваючої роботи являється випадковим.
Н1: Зрушення в бік підвищення показників пам’яті після проведеної розвиваючої роботи являється невипадковим.
1) Слухова пам’ять
n= 14
Типове зрушення – позитивне
Негативних зрушень немає
Gкр
Gемп=0
Gемп
GкрН0 відхиляється. Приймається Н1(р
0,01)2) Образна пам’ять
n=14
Типове зрушення – позитивне
Негативних зрушень немає
Gкр=
Gемп=0
Gемп
GкрН0 відхиляється. Приймається Н1(p
0,01)3) Смислова пам’ять
n=13
Типове зрушення – позитивне.
Негативних зрушень немає.
Gкр
Gемп=0
Gемп
GкрН0 відхиляється. Приймається Н1(p
0,01).4) Опосередкована пам’ять
n=13
Типове зрушення – позитивне.
Негативних зрушень немає.
Gкр =
Gемп=0
Gемп
GкрНо відхиляється . Приймається Н1 (p
0,01 ).Підрахуємо кількість позитивних , негативних та нульових зрушень по кожному виду пам’яті в кожній із виборок.
Таблиця 2
Розрахунок кількість позитивних, негативнихта нульових зрушень в двох групах школярів.
| Кількість зрушень в групі | Слухова пам’ять | Образна пам’ять | Смислова пам’ять | Опосередкована пам’ять | Суми |
| 1. Експериментальна група | |||||
| Позитивних | 14 | 14 | 13 | 13 | 54 |
| Негативних | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| Нульових | 1 | 1 | 2 | 2 | 6 |
| Суми | 15 | 15 | 15 | 15 | 60 |
| 2. Контрольна група | |||||
| Позитивних | 1 | 2 | 0 | 2 | 5 |
| Негативних | 0 | 0 | 1 | 1 | 2 |
| Нульових | 14 | 13 | 14 | 13 | 54 |
| Суми | 15 | 15 | 15 | 15 | 60 |
З таблиці ми бачимо, що в контрольній групі типовими являються „нульові зрушення”, тобто є відсутність зрушення в показниках пам’яті з плином часу. Тоді як в експериментальній групі типовими є позитивні зрушення, тобто показники пам’яті збільшились після проведення розвиваючих занять. Таким чином, підтверджується гіпотеза Н1 – зрушення в бік підвищення показників пам’яті після проведеної розвиваючої роботи являються невипадковими , а спричиненими саме розвиваючою роботою з дітьми.
Порівняємо, наскільки збільшились результати відтворення у дітей після розвиваючої роботи по усередненим показникам.
Таблиця 3
| Слухова пам’ять | Образна пам’ять | Смислова пам’ять | Кор..зорова пам’ять | Опосередкована пам’ять | |
| До розвиваючої роботи | 5,3 | 7,3 | 5,1 | 8,4 | 9,5 |
| Після розвиваючої роботи | 7 | 9,6 | 7,7 | 8,6 | 12 |
| В скільки разів збільшились показники | 1,3 | 1,3 | 1,5 | 1,1 | 1,3 |
Як ми бачимо з таблиці, найбільше розвинулась смислова пам’ять – результати покращились у півтора рази. Показники по слуховій, образній та опосередкованій пам’яті зросли у 1,3 рази. Також розвиваючі ігри вплинули на збільшення результатів по короткочасній зоровій пам’яті в 1,1 рази.
Таким чином, підвищення продуктивності запам’ятовування у дітей молодшого віку отримане в результаті цілеспрямованого навчання дітей раціональним способом запам’ятовування, тобто метамнемічної обізнаності. Отже, дану програму можна рекомендувати для використання при роботі з дітьми молодшого шкільного віку.
Висновки до другого розділу
Молодшому шкільному вікові належить важлива роль в загальному розвитку пам'яті людини.
Запам'ятовування часто відбувається без помітних зусиль, підвищується продуктивність пам'яті, розвивається логічна, опосередкована пам'ять.
За результатами нашого дослідження можна зробити висновок, що у дітей молодшого шкільного віку найбільшого розвитку набули слухова та образна пам'ять. Опосередкована та логічна види пам'яті починають розвиватись. У дітей розвивається довільність, керування процесами пам'яті.
Значна кількість дітей ще не вміє встановлювати логічні зв'язки в процесі запам'ятовування, тобто запам'ятовує механічно. Діти сприймали задачу на запам'ятовування і докладали зусилля, щоб запам'ятати матеріал. Це говорить про те, що діти починають використовувати спеціальні мнемічні засоби, свідомі вольові зусилля, тобто у них розвивається довільна пам'ять.
Деякі діти володіють прийомом повторення, але у них відсутні навички самоперевірки.
Вдосконалення смислової пам'яті у цьому віці дає можливість засвоїти достатньо широке коло мнемічних прийомів, раціональних способів запам'ятовування.
Ми провели розвиваючу роботу з дітьми, вчили як краще запам'ятовувати. Основну увагу звернули на розвиток довільної пам'яті, опосередкованої, логічної. В результаті занять у дітей відбулося зрушення в бік збільшення продуктивності пам'яті, у них збільшилися показники по всім видам пам'яті.
Таким чином, можна стверджувати, що запропоновані нами вправи сприяють розвитку, підвищенню продуктивності пам'яті молодших школярів, і дану програму можна рекомендувати для роботи з дітьми молодшого шкільного віку.
Висновки
Роль пам’яті у розвитку дитини важко переоцінити. З її допомогою вона засвоює знання про навколишній світ і саму себе, оволодіває нормами поведінки, набуває різноманітні вміння і навики. І робить вона це, в основному, мимоволі. Дитина зазвичай не ставить перед собою мету щось запам’ятати, інформація, яка надходить до неї, запам’ятовується якби сама по собі. Правда, не будь-яка інформація: легко запам’ятовується те, що приваблює своєю яскравістю, незвичайністю, що справляє найбільше враження, що цікаве.
До 6 року життя у психіці дитини з’являється важливе новоутворення – у неї розвивається довільна пам’ять. Правда, до довільного запам’ятовування і відтворення діти вдаються порівняно рідко, коли така необхідність виникає безпосередньо під час їхньої діяльності чи коли цього вимагають дорослі. Правда, саме цьому видові пам’яті відводиться найважливіша роль у майбутньому навчанні в школі, оскільки завдання, що виникають в процесі такого навчання, як правило, вимагають ставити спеціальну мету запам’ятати. На першокласника насувається лавина нових понять, правил, завдань, інформації, більшість з яких зовсім не будуть яскравими, вражаючими чи цікавими такою мірою, щоб вони могли запам’ятовуватися мимовільно. Дитині необхідно буде робити для запам’ятовування свідомі вольові зусилля і використовувати певні способи.
Аналіз літературних джерел дав можливість проаналізувати розвиток пам’яті молодих школярів.
Вдосконалення пам’яті в ході учбової діяльності в молодшому шкільному віці значною мірою зумовлене оволодінням різними способами запам’ятовування, пов’язаних з організацією та переробкою матеріалу, який необхідно запам’ятати. Однак без спеціальної роботи, спрямованої на формування таких способів, вони складаються стихійно і можуть бути непродуктивними. Основою логічної пам’яті є використання мисленнєвих процесів як опори, засобу запам’ятовування. В якості мисленнєвих операцій можуть бути використані смислове співвідношення, групування, складання плану, схеми розповіді.