Міністерство освіти і науки України
Львівський національний університет імені Івана Франка
Педагогічний коледж
КУРСОВА РОБОТА
"ВНЕСОК К.Д. УШИНСЬКОГО У РОЗВИТОК ПЕДАГОГІКИ"
Студентки ШКВ-23
відділення "Початкове навчання"
Мончко Ірини Михайлівни
Керівник роботи
викладач педагогіки
Лозинська Світлана Вікторівна
Львів 2006
Зміст
Вступ
Розділ 1. Життя і педагогічна діяльність ушинського
1.1 К.Д. Ушинський про виховання і навчання
1.2 Ідея національного виховання в працях Ушинського
1.3 К.Д. Ушинський про народність виховання
1.4 Проблема мети і засобів морального виховання у педагогічній спадщині К.Д. Ушинського
1.5 Внесок К.Д. Ушинського в розробку методології та теорії виховного процесу
Розділ 2. Ідея гармонійного розвитку людини
2.1 Ушинський про гармонію розвитку людини
2.2 Вимоги до вчителя
2.3 Проблема професійної підготовки вчителя в педагогічній спадщині К.Д. Ушинського
2.4 Внесок К.Д. Ушинського в розвиток дидактики
Висновок
Список літератури
Висока оцінка К. Ушинським педагогічного значення рідного слова прогресивною педагогічною громадськістю України сприймається як мужній захист української мови від асиміляційних посягань шовіністично налаштованих московських русифікаторів та гнівне осудження перевертнів, ренегатів та яничар з числа українців, які цураються української мови, зневажають звичаї і традиції свого народу.
Видатний український педагог обстоював природне право кожного народу мати свою національну школу, національну систему виховання. Він критикував зросійщення українських дітей, обстоював необхідність навчання їх українською мовою.
У висновках статті "Рідне слово" сформульовані основні вимоги педагогічно обґрунтованої системи вивчення іноземних мов у співвідношенні з рідною мовою.
"Вивчення іноземних мов не повинно ніколи починатися надто рано і аж ніяк не раніше того, коли буде помітно, що рідна мова пустила глибоке коріння в духовну природу дитини... тим ретельніше вивчають з дітьми іноземну мову, тим ретельніше мають вивчати з ними водночас рідну..." [1] - радив К. Ушинський.
Мета дослідження внеску Ушинського у розвиток педагогіки є прагнення показати, яким повинен бути вчитель і вихователь, як виховувати дітей і школярів.
Об’єктом дослідження є його педагогічна спадщина та ідеї Костянтина Дмитровича Ушинського. Предметом дослідження є погляди К.Д. Ушинського про навчання і виховання шестиліток.
Завдання:
Його педагогічна діяльність;
Його внесок у розвиток дидактики;
Ідеї К.Д. Ушинського про виховання;
Проблеми у педагогічній спадщині про моральне виховання;
Вимоги Костянтина Дмитровича до вчителя.
К.Д. Ушинський народився 2 березня 1824 р. у м. Гмулі. Гімназію закінчив у м. Новгород-Сіверському. На формування особистості майбутнього вченого великий вплив мала словесність, до якої його долучав тодішній директор І.Ф. Тимковський (майбутній професор і ректор Харківського університету).
У 1840 р. він вступає до Московського університету на юридичний факультет. У 1844 р., 21-річним юнаком, Ушинський блискуче закінчує університет і отримує запрошення посісти місце професора у Демидівському ліцеї м. Ярославля. Проте перед тим, як приступити до виконання своїх професорських обов’язків, К. Ушинський ще два роки провів в московському університеті, готуючись до магістерського екзамену. У 1846-1849 рр. К. Ушинський працює в Ярославському ліцеї професором камеральних наук.
У 1854 р. Ушинський дістає посаду викладача російської мови та інспектора класів у Гатчинському сирітському інституті, де працював до січня 1859 р. Тут широко проявилися його організаторські і педагогічні здібності.
У 1857-1858 рр. в "Журнале для воспитания" К. Ушинський опублікував статті "Про користь педагогічної літератури", "Три елементи школи", "Про народність у суспільному вихованні", "Шкільна реформа в Північній Америці" та ін.
Ушинський уже був відомий як визначний педагог-реформатор і тому його запрошують на посаду інспектора Смольного інституту шляхетних дівчат. Водночас він працював редактором "Журнала Министерства народного просвещения", в якому в 1860-1862 рр. опублікував статті: "Праця в її психічному й виховному значенні", "Недільні школи", "Питання про народні школи", "Рідне слово", "Проект учительської семінарії".
У 1862 р. Ушинський змушений був залишити роботу в Смольному інституті, бо ті зміни, які він вніс у навчально-виховний процес, були до ускладнення його стосунків з керівництвом. Побоюючись громадського суду за погане ставлення до Ушинського, Міністерство освіти відрядило його за кордон для вивчення досвіду жіночої освіти.
У 1861 р. та 1864 р. він написав і видав чудові підручники для початкового навчання дітей в елементарних школах та сім’ях "Дитячий світ" (1861), "Рідне слово" (1864), а також хрестоматію і методичні посібники до них.
У середині 1867 р. Ушинський повертається на Батьківщину. Тяжка хвороба легенів обірвала плідну діяльність великого вченого, педагога.
Помер К.Д. Ушинський у 1870 р. в Одесі.
К.Д. Ушинський про виховання і навчання
Видатний вітчизняний педагог К.Д. Ушинський накреслив основні напрямки розвитку самобутньої дошкільної педагогіки. Він обґрунтував необхідність тісного взаємозв’язку педагогіки з такими антропологічними науками, як психологія, анатомія і фізіологія, філософія, історія і логіка. З цих наук, підкреслював він, педагогіка черпає знання засобів, необхідних їй для досягнення цілей виховання, бо в них закладаються, зіставляються обґрунтовуються факти й ті співвідношення фактів, з яких виявляються властивості предмета виховання, тобто людини.
За концепцією К. Ушинського, народність - основа розвитку системи виховання: "У кожного народу своя особлива національна система виховання, а тому запозичення одним народом у іншого виховних систем є неможливим". Костянтин Дмитрович розглядав народність як прагнення кожного народу зберегти національні риси, національні особливості життя, зумовлені "характером та історією народною", розкрити й закріпити їх поряд із загальнолюдськими цінностями в національній системі виховання.
Він вважав, що досвід інших народів у справі виховання є дорогоцінною спадщиною для всіх, але саме в тому розумінні, в якому досвід всесвітньої історії належить усім народам. На його думку, громадське виховання тільки тоді буде дійовим, коли його питання стануть громадськими питаннями для всіх і сімейними питаннями для кожного. Система громадського виховання, що вийшла не з громадського переконання, як би хитро вона не була обдумана, виявиться безсилою і не буде впливати ні на особистий характер людини, ні на характер суспільства. Вона буде готувати техніків, але ніколи не виховуватиме корисних і діяльних членів суспільства, і якщо вони з’являтимуться, то незалежно від виховання.
За Ушинським, пробудження громадської думки у справі виховання є єдиною міцною основою всяких поліпшень у цій галузі: "де немає громадської думки про виховання, та нема і громадського виховання, хоч може бути багато громадських навчальних закладів".
На основі ідей народності К.Д. Ушинський піддав критиці практику фребелівських і перших російських дитячих садків, висунув основні вимоги щодо організації й змісту громадського дошкільного виховання. У своїх педагогічних творах К.Д. Ушинський велику увагу приділяв формуванню характеру дитини в перші роки її життя, організації її початкового навчання, вихованню дітей у процесі праці. Особливе місце належить К.Д. Ушинському в розробці теорії гри й методики розвитку мови дітей.
Думки видатного вітчизняного педагога К.Д. Ушинського про підготовку вчителів викладено в багатьох статтях, програмах, працях: "Проект учительської семінарії", "Педагогічна подорож по Швейцарії", у статтях "Про користь педагогічної літератури", "Три елементи школи", "Думка колезького радника К.Д. Ушинського про проект реорганізації Гатчинського інституту", в передмові до книги "Людина як предмет виховання".
К.Д. Ушинський критикує "Проект учительського інституту Росії", в якому відзначає ряд істотних недоліків як щодо базової школи, так і стосовно організації керівництва та навчальної роботи в учительському інституті. У Росії "нема народних шкіл і народних учителів" - як докір кидає педагог-демократ урядовим колам, які мали нести відповідальність за освіту. "Найістотнішим недоліком у справі російської народної освіти є нестача добрих наставників, спеціально підготовлених до виконання своїх обов’язків".
Видатний педагог закликав розрізняти підготовленість учителя до навчання дітей у початковій і середній школі, причому для початкової її ланки першочергового значення він надавав покликанню, інтересу до педагогічної професії. Ні в якому разі не слід приймати до учительських семінарій випадкових людей. Тільки молодь із вираженими педагогічними нахилами має становити основний контингент таких навчальних закладів.
Великий педагог розглядав школу як "організм суспільного виховання", але головну, вирішальну роль справедливо відводив учителю-вихователю. К.Д. Ушинський розумів виховання як закономірний соціально-психологічний процес, в якому певну роль відіграють одвічні соціальні потяги людини - потреба у спілкуванні й здатність взаємного "магнетизування", морально-вольового впливу один на одного. "Причини такого морального магнетизування, - зазначає К.Д. Ушинський, - приховані глибоко в природі людини". Але якщо це положення правильне щодо спілкування дорослих, то воно ще більшою мірою стосується педагогічного процесу, в якому дві його сторони - учитель та учень - дуже різняться за рівнем свого соціального досвіду.