55. Москальова А. Як розвинути увагу дитини // Шкільний світ. – 2000. -№18. – С. 4-6.
56. Мухина В.С. Возрастная психология. – М. Академия , 1997. – 432с.
57. М’ясоїд П.А. Загальна психологія. – К.: Вища школа, 2001. – 487с.
58. Немов Р.С. Психологія. Підручник для студентів вищих пед. навч. закладів. У 3 кн., Кн.. 1. Спільні основи психології. – 2-е вид. – М.: Освіта: ВЛАДОС, 1995.
59. Общая психология / Сост. Е.И. Агов. – М: ВЛАДОС, 2003. – 448с.
60. Общая психология / Под. ред. А.В. Петровського. –М.: Просвещение, 1986. – 464с.
61. Осипова А.А. Діагностика і корекція уваги // Обдарована дитина. – 2004.-№8. – С. 31-44.
62. Особенности психического развития детей 6-7 – летнего возраста / Под ред. Д.Б. Эльконина, А.Л. Венгера. – М.: Педагогика, 1988. – 136с.
63. Педагогічна психологія / За ред. Л.М. Проколієнко, Д.Ф.Ніколенка. – К.: Вища школа, 1991. – 183с.
64. Прихожан А. Познавательная активность школьников // Школьний психолог. – 2003.-№43. – С.4-5.
65. Полиэктова С.А. Уровневый анализ интелектуальных функций 8-15 лет. – Вестн. Ленингр. ун-та, 1973, -№23, - С.123-127.
66. Понарядова Г.Й. О внимании младшего школьника с различной успеваемостью // Вопр. психологии. – 1989. -№1.
67. Психология: Словарь / Под общей ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Политиздат, 1990. – 494с.
68. Работа психолога в начальной школе / М.П.Битянова, Т.В.Азарова, Е.И.Афанасьева, Н.Л.Васильева. – 2-е изд. – М.: Генезис, 2001. – 352с.
69. Розенблат В.В. Проблема усталости. – М., 1961. - 240с.
70. Самохин А.И. Физиология высшей нервной деятельности. – М., 1993.
71. Столяренко Л.Л. Основы психологии. Издание третье переработаное и дополненое. Серия „ Учебники, учебные пособия”. Ростов-на-Дону: „Феникс” 1999.
72. Хрестоматия по вниманию / Под ред. А.Н.Леонтьева и др. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976.
73. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки. – К.: Академвидав, 2003. – 504с.
74. Степановский В.И. Измерение переключаемости внимания в сенсомоторной деятельности // Вопросы психологии. – 1989.-№1. – С. 132-136.
75. Страхов В.И. Внимание в структуре личности. – Л.: Наука, 1969. – 224с.
76. Суворов П.Ф., Тиров О.П. Психофизиологические механизмы избирательного внимания. – Л., 1985.
77. Тамбиев А.Э., Медведедев С.Д. Исследования обобщенной оценки внимания // Вопросы психологии. – 2000. -№4. – С. 76-82.
78. Увага дитини / Упоряд. С.Максименко, Л.Терлецька, О.Главник. – К.: Главник, 2004. – 112с.
79. Фоменко Л.Н. Развитие внимания взрослых. Автореф. канд. дис. Л.. 1972. 21с.
80. Хохлов С. Как удержать внимание детей // Воспитание школьников. – 1997. -№2. – С. 42-43.
81. Хрестоматия по вниманию / Под ред. А.Н.Леонтьева. - М.: Педагогика, 1976. – 114с.
82. Цибуля Н.В. Особливості уваги у дітей дошкільного віку // Обдарована дитина. – 2001. -№1. – С.24.
83. Чаркова М.Н. Особенности развития свойств внимания под влиянием мотивации // Психологическая наука и образование. – 2003. -№2. – С. 26-34.
84. Черемошкина Л.В. Развитие внимания детей. – СПб: Изд. Михайлова, 1997. – 220с.
85. Якобсон С.Г. Анализ формирования механизмов произвольного внимания у дошкольников // Вопросы психологии. – 1999. -№5. – С. 3-10.
Додаток
Таблиця 1
| Вік | Найбільша продовжуваністьігор |
| 0,6 –1,0 | 14, 5 |
| 1,0 –2,0 | 21,1 |
| 2,0 –3,0 | 27,0 |
| 3,0 –4,0 | 50,0 |
| 4,0 –5,0 | 83,3 |
| 5,0 –6,0 | 96,0 |
Таблиця 2
| Вік | Кількість відволікань |
| 2,0 – 3,0 | 3,7 |
| 3,0 – 4,0 | 2,06 |
| 4,0 – 5,0 | 1,6 |
| 5,0 – 6,0 | 1,1 |
Порівняльна характеристика видів уваги
| Види уваги | Умови виникнення | Основні характеристики | Механізми |
| Мимовільна | Для сильного подразника, чкий має значення і викликає емоційний відгук. | Мимовільність, легкість виникнення і переключення. | Орієнтувальний рефлекс або домінанта характеризують достатньо підсилений інтерес особистості. |
| Довільна | Постановка (прийняття) завдання | Спрямованість відповідно до завдання, потребує вольових зусиль і втомлює. | Головна роль другої сигнальної системи. |
| Післядовільна | Входження в діяльність і виникнення інтересу у зв’язку з ним. | Зберігається цілеспрямованість, знімається вольова напруженість. | Домінанта, яка характеризує інтерес, що виник у процесі даної діяльності. |
Як стати уважним
Безумовно, що кожна людина здатна суттєво розвинути в собі уміння зосереджуватись. А головним елементом зосередження є увага. Невміння зосередити свою увагу в певний момент на головну – біда багатьох. Недарма говорять: найкоротший шлях виконати багато справ - виконувати їх послідовно. Правда, говорять і інше: мовляв, Наполеон міг одночасно робити сім справ, але цей факт не підтверджено. Але є і достовірні факти: 1887 року французький психолог Полан показував свою здатність читати слухачам один вірш і водночас писати інший. Він міг декламувати вірші і водночас перемножувати багатозначні числа.
Головна властивість уваги виявляється в тому, що вона постійно коливається, дуже рухлива. Вона може бути спрямована на кілька предметів відразу, миттєво зупинитись на чомусь одному, потім поступово послаблюватись або так само швидко переключатись на щось інше.
Доки людина не розвинена, то здатна сприймати лише зовнішні рухи. Але чим більша вона навчається, тим більше її знання про довкілля, тим більше прихованих рухів вона починає розрізняти. Їй стає легко стежити за ними, бути уважною до різних сторін життя і бачить вона набагато більше нерозвиненої людини.
Той, хто хоче розвинути свою увагу, передусім повинен з’ясувати, а яка вона в нього, які задатки він має?
Увечері перш ніж заснути, спробуйте пригадати всі події цього дня – одну за одною. Починати треба із пригадування невеликих відрізків часу, але намагатись пригадати події в подробицях. Ці нескладні вправи також доволі швидко допомагають розвинути вміння концентрувати увагу.
Під час тренувань ви помітите – це вже помітили до нас учені – що дуже дивно, але звичайно ми бачимо лише те, із чим уже знайомі; ми рідко помічаємо щось нове, до того часу нам невідоме, навіть якщо воно знаходиться перед нашими очима.
Дуже важливо вміти не тільки уважно дивитись, а й слухати. Виявляється, це не таке просте вміння, як здається на перший погляд.
Відомо, що 80% часу коли людина не спить, у більшості людей витрачається на різні форми спілкування, а половина цього часу відводиться на слухання. Але ми використовуємо лише близько 20% нашої здатності слухати.
Ось шість способів, рекомендованих для поліпшення здатності слухати.
1. Учіться повільно зосерджуватись; практикуйте вправи типу: ”Скільки буде два плюс три мінус п’ять плюс чотири, помножене на два мінус шість?”
2. Влаштуйте собі радіо – або телеіспит: прослухайте з ким- небудь передачу і перевірте, скільки речень, які лунали в цій передачі, ви обидва запамятали, спробуйте знайти спільну думку щодо головної ідеї, яка лунає у висновках передачі.
3. Відключайтесь від того, що відволікає увагу, не намагайтесь слухати і одночасно робити дві або три справи.
4. Учіться розуміти судження, протилежні вашим; стежте за своїм підсвідомим прагненням перестати слухати і придумати „гідну” відповідь. Замість цього готуйте запитання, яке дасть зрозуміти, що ви починаєте вникати в суть сказаного.
5. Повторюйте думки розпорядження і вказівки. Якщо ви цього не зможете зробити, ви, без сумніву, не зможете ні точно запамятати їх, ні правильно виконати.
Допомагайте слухати іншим: ми заохочуємо в інших звичку неуважно слухати, повторюємо те саме по кілька разів, поки не привернемо увагу. Звернення має промовлятися лише раз. Зокрема, ми теж повинні бути прикладом для інших, відгукуючись на їхні слова з першого разу.
Види завдань для дітей
При роботі з неуважними учнями велике значення має розвиток окремих властивостей уваги. Для проведення занять психолог може використати такі види завдань:
1. Розвиток концентрації уваги. Основний тип вправ - коректурні завдання, в яких дитині пропонують знаходити і викреслювати певні, визначені букви в друкованому тексті. Такі вправи дозволяють дитині відчути, що означає "бути уважним", і розвивати стан внутрішнього зосередження. Ця робота повинна проводитись щоденно (по 5 хв. На день) 2-4 місяці. Рекомендується також використовувати завдання, які вимагають виділення ознак предметів і явищ (методом порівняння); вправи, які базуються на точному відтворенні якогось зразка (послідовність букв, цифр, геометричних візерунків, рухів і т.д.); завдання типу: "переплутані лінії", пошук скритих фігур.
2. Збільшення об'єму уваги і короткочасної пам'яті. Вправи базуються на запам'ятовуванні числа і порядку розміщення предметів, які пред'являють а кілька секунд.
Коли вправа освоюється, число предметів поступово збільшується.
3. Тренування розподілу уваги. Основний принцип вправ: дитині пропонується одноразове виконання двох різно-направлених завдань (наприклад, читання оповідання і підрахунок ударів олівця по столі; виконання коректурного завдання і прослуховування запису казки і т.п.) Після закінчення виконання вправи (через 10-15 хв) визначається ефективність виконання кожного завдання.
4. Розвиток навиків переключення уваги. Виконання корекційних завдань з чергуванням правил викреслювання букв.
При правильному виконанні завдань по розвитку уваги, враховуючи рекомендації психологів, учителі та батьки можуть значно покращити показники цих важливих психічних процесів у дітей молодшого шкільного віку.
Методика вивчення уваги „ Розміщення чисел”
Методика призначена для оцінки довільної уваги