4. Розширення мобільності.Передбачається істотний розвиток мобільності студентів. Окрім того, ставиться питання про розширення мобільності викладацького й іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом. Передбачається зміна національних законодавчих актів у сфері працевлаштування іноземців.
5. Забезпечення працевлаштування випускників.Одним із важливих положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання й уміння випускників повинні бути застосовані і практично використані на користь усієї Європи. Усі академічні ступені й інші кваліфікації мають бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути спрощене. Для забезпечення визнання кваліфікацій планується повсюдне використання Додатка до диплома, який рекомендований ЮНЕСКО.
6. Забезпечення привабливості європейської системи освіти.Одним із головних завдань, що має бути вирішене в рамках Болонського процесу, є залучення в Європу більшої кількості студентів з інших регіонів світу. Вважається, що введення загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної системи накопичення, легко доступних кваліфікацій тощо, сприятиме підвищенню інтересу європейських та інших громадян до вищої освіти.
Для ознайомлення з основними документами, прийнятими в рамках Болонського процесу, наведена табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Хронологія подій Болонського процесу
| Дата | Місцепроведення | Подія |
| 1 | 2 | 3 |
| 25 травня1998 року | Париж,Франція | Міністри, що представляють Великобританію, Німеччину, Італію і Францію, прийняли Спільну декларацію |
| Березень1999 року | Веймар,Німеччина | Зустріч генеральних директорів ЄC і керівництва Ради ректорів європейських країн для обговорення проблем акредитації й оцінки у вищій освіті |
| Травень1999 року | Копенгаген,Данія | Публікація звіту „Тенденції у вищій освіті – I” на замовлення CRE, Конфедерації Рад ректорів країн, що входять у EU, і при фінансовій підтримці ЄC |
| 18-19 червня1999 року | Болонья,Італія | Перша зустріч європейських міністрів, що відповідають за вищу освіту, і прийняття спільної декларації |
| 8-10 лютого 2001 року | Лісабон,Португалія | Семінар „Акредитація / Надання законної сили” |
| 14-15 лютого 2001 року | Берлін,Німеччина | Національний семінар із питань Болонського процесу |
| 16-17 лютого2001 року | Гельсінкі,Фінляндія | Міжнародний семінар „Університетські ступені короткого циклу” |
| 1 | 2 | 3 |
| 1-3 березня2001 року | Упсала,Швеція | Неформальна зустріч європейських міністрів, що відповідають за освіту і наукові дослідження |
| 2-4 березня 2001 року | Мальме,Швеція | Міжнародний семінар „Транснаціональна освіта” |
| 10 березня 2001 року | Антверпен,Бельгія | Семінар фламандського співтовариства з проблем Болонського процесу |
| 10-12 березня2001 року | Антверпен,Бельгія | Семінар студентів Європи „Втілення в життя Болонської декларації” |
| 13-14 березня 2001 року | Белград,Югославія | Національний семінар із проблем Болонського процесу |
| 22-25 березня 2001 року | Ґетеборґ, Швеція | Прийняття Ґетеборзької конвенції конференцією Асоціації національних студентських спілок у Європі |
| 29-30 березня 2001 року | Саламанка,Іспанія | Конференція європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій, прийняття спільного документа |
| 9 квітня2001 року | Стокгольм, Швеція | Зустріч Групи керівництва в Болонському процесі |
| 21 квітня2001 року | Брюссель,Бельгія | Зустріч Ради Асоціації європейських університетів |
| 26 квітня2001 року | Брюссель,Бельгія | Зустріч у розширеному складі групи, що готує рекомендації з Болонського процесу |
| Квітень2001 року | Гельсінкі,Фінляндія | Публікація звіту „Тенденції у вищій освіті – II” при фінансовій підтримці ЄC і ETF |
| 6-8 травня2001 року | Хальмстад, Швеція | Зустріч генеральних директорів ЄC і керівництва Рад ректорів європейських країн |
| 10-16 травня 2001 року | Братислава, Словаччина | Міжнародний семінар і 40-ва зустріч Ради Асоціації національних спілок студентів у Європі |
| 17 травня2001 року | Прага,Чехія | Зустріч у розширеному складі групи, що готує рекомендації з Болонського процесу |
| 18-19 травня 2001 року | Прага,Чехія | Зустріч європейських міністрів, що відповідають за вищу освіту |
| Червень2001 року | Рига,Латвія | 8-а спільна зустріч у рамках мереж ENIC і NARIC і прийняття документа „Визнання результатів (навчання) у Болонському процесі” |
| 5-8 грудня2001 року | Тампере,Фінляндія | 13-а щорічна конференція EAIE, розгляд питань Болонського процесу |
| 1 | 2 | 3 |
| 1-2 березня 2002 року | Брюссель,Бельгія | Болонський процес: Зона європейської вищої освіти: перспективи і розвиток для сільськогосподарських і зв’язаних з ними наук; компетенція випускників |
| 21-23 травня 2003 рік | Ґрац, Австрія | Друга конференція представників європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій |
| 19-20 вересня 2003 рік | Берлін, Німеччина | Третя зустріч європейських міністрів, що відповідають за вищу освіту. |
Розглянемо деякі з цих документів.
Сорбонська декларація
(25 травня 1998 року, м. Париж)
Спільна декларація про гармонізацію архітектури Європейської
системи вищої освіти
У Європейському процесі нещодавно було зроблено декілька надзвичайно важливих кроків. Однак не варто забувати, що Європа – це не тільки євро, банки й економіка: вона повинна стати також і Європою знань. Отже необхідно будувати і посилювати інтелектуальну, культурну, соціальну й технічну базу нашого континенту. Особливо це стосується університетів, що продовжують відігравати переломну роль у такому розвитку.
Університети з’явилися в Європі, понад три чверті тисячоліття. Наші чотири країни пишаються своїми найстарішими університетами з-посеред них Університет Парижу, що святкує сьогодні ювілей. У ті часи студенти і вчені могли вільно і швидко поширювати свої знання на цілім континенті. Сьогодні ж багато хто з наших студентів закінчує своє навчання, так і не маючи можливості навчатися поза межами своєї країни.
Ми йдемо до періоду істотних змін в освіті й умовах праці, до розмаїтості шляхів становлення фахової кар’єри з очевидною необхідністю навчання й підготовки протягом усього життя. Ми заборгували нашим учням (і нашому суспільству в цілому) систему вищої освіти, у якій їм давалися б кращі можливості шукати й знаходити галузі, в котрих вони мали б перевагу перед іншими людьми.
Відкрита Зона європейської вищої освіти несе багатство позитивних перспектив, звісно ж, із повагою до наших розходжень, але потребує, з іншого боку, продовження зусиль для ліквідації бар’єрів і розробки таких умов для викладання й навчання, що розширили б мобільність і зробили співробітництво більш близьким, ніж будь-коли досі.
Таке міжнародне визнання і високий потенціал наших систем освіти безпосередньо пов’язані з їх зовнішньою і внутрішньою зрозумілістю. Здається, що з’являється необхідність у системі, в котрій для міжнародного порівняння й еквівалентності повинні існувати два основних цикли: доступеневий і післяступеневий.
У цій системі багато новизни і гнучкості може бути досягнуто через використання семестрів і кредитів (як це зроблено в схемі ECTS). Це забезпечить перевірку правильності отриманих кредитів для тих, хто вибирає початкову освіту або продовження навчання в різноманітних європейських університетах і тих, хто хотів би мати можливість одержати ступінь у будь-який зручний для себе час протягом життя. Дійсно, ті, котрі навчаються, повинні мати право ввійти в академічний світ у будь-який час їхнього фахового життя та незалежно від їхньої попередньої підготовки.
Студенти доступеневого циклу мусять мати доступ до диверсифікованих програм, що сприяють можливості отримання міждисциплінових занять, розвитку знання іноземних мов і використання нових інформаційних технологій.
Міжнародне визнання першого, який відповідає сумірному рівневі кваліфікації, важливе для успіху цієї спроби, в якій ми хотіли б зробити наші схеми розвитку вищої освіти зрозумілими для усіх.
У післяступеневому циклі мусить бути вибір між більш короткою за тривалістю програмою отримання ступеня магістра і більш тривалою програмою одержання докторського ступеня з можливістю переходу від однієї програми до іншої. І в тій, і в іншій програмах відповідний акцент повинен бути зроблений на дослідницькій і самостійній роботі.
Студенти як доступеневого, так і післяступеневого циклів мають заохочуватися до навчання, принаймні один семестр, в університетах поза межами своєї власної країни. Водночас, усе більша кількість викладацького й дослідницького персоналу повинна працювати в європейських країнах, відмінних від своєї власної. Підтримка Європейською спілкою мобільності студентів і викладачів має використовуватися повністю.
У більшості країн, не тільки в межах Європи, тепер є дуже відчутною потреба в такій еволюції, що спонукало до широкого обговорення цієї проблеми на конференціях європейських ректорів, президентів університетів, груп експертів і вчених у деяких наших країнах.