4) паморозь - схожі на іній опади, які в морозну погоду осідають на гілках дерев, дротах.
5) діаманти - дорогоцінне каміння;
6) предковічні - старовинні, дуже давні.
2.Первинне сприймання тексту (використовуємо звукозапис голосу вчителя).
- Послухайте текст «Де беруться казки» і скажіть: «Хто може розповісти силу-силенну казок, більше, ніж будь-хто з людей?»
3.Естафета.
- Чому автор пише, що зоряні казки найвеличніші і найчистіші?
4.Вибіркове читання.
- Відшукайте ті рядки, які підкажуть, де саме, у яких місцях, можна знайти казки.
- Підтвердіть словами тексту, якими словами пише казки природа.
5.Мовчазне читання.
- Поділіть текст на частини.
- Про що розповідається в кожній частині зокрема? Дайте назву кожній частині.
6.Складання плану.
7. Читання напівголос.
- Підготуйтеся розповісти, де беруться казки?
IV.Підсумок уроку.
1.Гра «Де чия казка?» (використовуємо малюнки авторів казок та казкових героїв). Учні складають (перетягують мишею) героїв до відповідних авторів.
2.Творча робота.
Розповіді учнями власних казок за малюнками на комп’ютері.
V.Домашнє завдання.
2.2. Тема. Природа і люди. Г. Тютюнник. «Ласочка». (4 клас)
Мета. Удосконалювати навички виразного читання; вміти орієнтуватися у структурі тексту; збагачувати словниковий запас; розвивати вміння ділити текст на частини за поданим планом; розвивати мовлення та уяву дітей; виховувати почуття щирості, доброти, бережливе ставлення до природи.
План-конспект
І. Перевірка домашнього завдання.
- Пригадайте, що було задано на домашнє завдання. (Вивчити напам’ять вірш О. Олеся «Білі гуси летять над лугами»).
То хто написав вірш «Білі гуси летять над лугами»? (Олександр Олесь).
- Які твори О. Олеся вам відомі ще?
- Пригадайте вірш «Білі гуси летять над лугами» і приготуйтесь до виразного читання цього вірша напам’ять. (Учні читають вірш.)
II. Підготовка до сприймання нового тексту.
1.Вправа па вироблення техніки читання.
- Зверніть увагу на записані на моніторі слова в колонках. Ці слова трапляться вам у тексті.
- Прочитайте ці слова правильно.
Червонила
огледівся
підзолочений
дзяволить
туркотіли
холоднеча
пасовисько
дріботить-витанцьовує
скімлення
ожеледець
2.Лексико-семаптичнаробота.
- Як ви розумієте значення таких слів (використовуємо малюнки аналогічно до минулого уроку):
а) ожеледець (крига на кущах та на деревах);
б) вепр (тварина);
в) поплавок (складова частина вудки).
3.Бесіда.
- Послухайте уважно уривки і відгадайте, з яких казок вони взяті:
«Одного разу лисиця попрохала журавля до себе в гості.
- Приходь, куме, до мене в гості, а то ми з тобою уже давно познайомилися, а досі одне в другого не були в домі». (Лисиця та Журавель)
«Побіг заєць до лисиччиної нори, коли це лисичка вибігає, дивиться, що зайчик стоїть на двох лапках біля хати, та й питає його:
- А чого ти прийшов? Він і каже:
- Просили вовк, ведмідь, дикий кабан, і я прошу, щоб ти прийшла з своїм Паном Коцьким до нас на обід...» (Пан Коцький)
- Який казковий герой зустрічається в обох цих казках? (Лисиця)
- А в яких ще казках діючою особою виступає лисиця? («Лисичка-сестричка і вовк-панібрат», «Котик і півник», «Колобок», інші)
- Якою виступає Лисиця у більшості казок? (Хитрою, брехливою)
- А сьогодні ми познайомимося із оповіданням Г. Тютюнника «Ласочка».
Перед вами постане зовсім інша лисичка, яку рибалка дуже полюбив.
III.Первинне сприймання тексту і його перевірка (використовуємо звукозапис).
Комбіноване читання (голос вчителя - учні).
Фізкультхвилинка
IV.Повторне читання тексту і робота над ним.
- Зверніть увагу на план. Прочитайте текст мовчки і відзначте місця, які відповідають пунктам плану.
План (у формі презентації).
1. Рибалка Арсен.
2. Зустріч із лисеням.
3. Дружба з Ласочкою.
4. Несподіване повернення лисиці.
- Прочитайте першу половину оповідання.
- З якого речення ви встановили, що Арсен - рибалка. («Як сонце тільки-но червонило небо на сході, Арсен уже сидів у човні біля своєї верби і пильнував за вудками».)
- Прочитайте опис ранку. Які фарби і звуки сповіщали про його прихід?
- Про яких тварин згадує автор у цій частині казки? (Дятли, дикі кабани, вепри).
- Прочитайте другу частину. Від чого прокинувся Арсен? (Від тоненького скімління)
- Як автор описує лисеня? Прочитайте це місце.
- Продовжіть речення: «Потім перевело погляд у задок човна і облизнулося...» («... на дні, засланім травою, лежала риба».)
- Які слова-синоніми можна підібрати "до слова «ляснув»? (Вдарив та ін.)
- Прочитайте третю частину.
- Перекажіть її від імені Арсена. (Один учень починає, а інший - продовжує.)
- Як ви розумієте вислів «Вухами пряду»? (Прислухається)
- Прочитайте текст до кінця.
- Знайдіть опис зими. Поясніть вислів «вітер завивав». (Буяв великий вітер.)
- З яких слів можна дізнатися, що рибалка не забув Ласочку? («Вудить та все озирається: чи нема, бува, Ласочки?»)
- Прочитайте прикметники, за допомогою яких автор описує лисицю. (Велика, пухнаста)
- Кого вам нагадало мале лисеня? (Стару лисицю)
- То якою постає перед нами лисиця з цього оповідання? (Доброю, лагідною)
V.Творча робота над текстом.
- Намалюйте у графічному редакторі, якими ви уявили зовнішність і характер старого рибалки, використовуючи деякі готові форми.
- Подумайте і спробуйте створити у своїй уяві серію картинок до цього оповідання.
- Що могло трапитися далі?
За допомогою яких слів автору вдалося показати своє позитивне ставлення до лисиці?
- Підберіть інший заголовок до оповідання.
VI.Робота над виразністю читання.
VII. Підсумок уроку.
1. Гра «Знайди слово».
(Учитель показує картки із словами, в яких пропущені деякі літери. Учні шукають у тексті слова, які б підійшли і записують нижче.)
(Лисеня, поплавки, ожеледець, замолотила)
VIII. Домашнє завдання.
Виразно читати і детально переказувати оповідання.
Висновки
Використання прикладного програмного забезпечення (ППЗ) для створення засобів навчання здатне вивести на новий (більш розвивальний) виток навчально-виховний процес у школі.
Розглядаючи цей процес на прикладі уроків читання (зокрема літературознавчої пропедевтики) можна сказати, що в разі продуманого, підготовленого та планомірного використання даних засобів ми можемо забезпечити значне покращення знань учнів в кожній сфері, а також отримати підростаюче покоління дітей, які вже знайомі з комп’ютерною технікою, не лякаються при спілкуванні з нею та є звичайними користувачами інформаційного світу сьогодення.
Список використаної літератури
1. Жаркова І.І. Календарне планування 1-4 класи. – Тернопіль, 2004.
2. Калабин С.И., Голик Л.В., Пустовит А.В., Козакова Е.В. Справочник пользователя IBM PC. – К: КП "Техинком" МИП "Арфа", 1999. – 112 с.
3. Львов Л.В. Методика преподавания русского языка. –М.: Высшее образование, 1984.
4. Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі.
5. Персональный компьютер для всех в 4– х книгах. (А.Я.Савельев, Б.А.Сазонов, С.З.Лукьянов), Высшая школа, 1999 г.
6. Програми середньої загальноосвітньої школи 1-4 (1-3) класи. – К.: Освіта, 1994. - 254 с.
7. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К.: Абрис, 1997.
8. Электронные вычислительные машины. ( А.Я.Савельев, Б.А.Сазонов и др. Под редакцией А.Я.Савельева). – М.: Высшая школа, 1991. – 160 с.
9. Фигурнов В. IBM PC для пользователя. – М.: Финансы й статистика, ЮНИТИ. 1992. – 365 с.
10. Франкен Г.. MS DOS 5.0. для пользователя. – К: Торгогово – издательское бюро BHV, 1992. – 513 с.