В основу методикимови покладені дидактичні принципи, без яких не уявляється навчальний процес.Це принципи виховуючого і розвиваючого навчання, науковості і доступностівиучуваного матеріалу, систематичності і послідовності, активності пізнавальноїдіяльності і розвитку самостійності школярів, свідомості і міцності засвоєннязнань, зв’язку теорії з практикою, наочності і зв’язку навчання з інтересамидітей. Вони знаходять конкретне застосування в процесі викладання мови.Наприклад, послідовність у навчанні особливо відчутно дає себе знати в періоднавчання грамоти. Послідовність ознайомлення з буквами у “Букварі” здійснюєтьсятак, що у їх засвоєнні діти ідуть від найбільш часто вживаних букв до буквменшої частотності.
Своєріднорозглядається в методиці мови принцип наочності, відомий з ХІХ століття.Наочність на уроках мови – це не тільки використання картин, портретів,таблиць, діафільмів, а й “мовна наочність“. Справді, хіба слова і словосполучення,речення і тексти, які пропонують дітям для аналізу і спостережень, нестановлять наочності того, як треба будувати фразу, правильно вживати слово?Методика викладання рідної мови ствердно відповідає на це запитання. Ясна річ,що в цьому випадку йдеться про використання високохудожніх мовних зразків, наяких діти можуть учитися і які їм треба брати за взірець.
Є тонкощі і взастосуванні принципу зв’язку теорії з практикою, здійснюваного на урокахрідної мови. Сферою застосування теоретичних знань на практиці служить постійнамовленнєва діяльність дітей, у якій відбиваються і недосконалість дитячогомовлення, і успіхи навчання. Саме в ній учитель може, зокрема, побачити, щоучні, володіючи діалогічним мовленням, відчувають труднощі при монологічнійподачі думок або виявляють бідність свого словникового запасу, невмінняутворити відповідну форму слова. На мовленнєвій діяльності школярів перевіряютьі результати навчання. Відповіді учнів покажуть, як вивчення теоретичнихположень відбивається в їхній мовленнєвій практиці.
Дотриманняпринципу зв’язку теорії з практикою змушує вчителів не випускати з поля зору івпливу діалектного оточення на мовлення школярів. А він, як підтверджуютьфакти, надто міцний. Потрібні систематичні, продумані і наполегливі зусилля,спрямовані на витіснення діалектизмів з мовлення учнів літературнимивідповідниками.
Користуючисьдидактичними принципами, слід виходити з того, що успіх у навчанні забезпечуєне один якийсь з них, а розумне їх співвідношення, продиктоване і характеромматеріалу, і тим, наскільки успішно йде його засвоєння. Ретельний критичнийрозбір власної роботи – найкращий порадник у доборі дидактичних принципів, наяких має будуватися навчальний процес.
Отже, як науковапедагогічна дисципліна, методика викладання мови спирається, насамперед, натакі науки, як психологія, педагогіка, мовознавство, і нерозривно пов’язана зпередовою шкільною практикою.
Для забезпеченняправильної постанови навчально-виховної роботи на уроках української мовивчителеві необхідно знати психологію дитини.
Перед початковоюшколою стоїть важливе завдання формування в учнів знань основ наук тапрактичних умінь і навичок користування усним та писемним мовленням для їхзасвоєння. Щоб оволодіти програмними знаннями уже в початкових класах, учніповинні мати високий рівень спостережливості, довільної пам’яті, організованоїуваги, оволодіти основними розумовими діями, що надають психічним процесам цихякостей, вміти аналізувати, міркувати, що можливо тільки за умови достатньогорівня розвитку їх усного і писемного мовлення.
Враховуючипсихологічні особливості дітей, методика викладання української мови вказує, яктреба будувати уроки, який навчальний матеріал слід дібрати, які застосовуватиприйоми і методи навчання відповідно до віку дітей, з урахуванням їхіндивідуальних особливостей.
Педагогікароз’яснює, в чому полягає суть виховання в школі, які риси людини школа повиннавиховувати в учнів. Методика навчання мови вчить, яке положення педагогікиконкретно застосовувати на уроках.
Методика викладанняукраїнської мови, ґрунтується на принципах дидактики, конкретизує методи іприйоми навчання дітей мові.
Таким чином,глибоке знання вчителем мовознавства, педагогіки, психології і методики євирішальним у справі навчання і виховання дітей в школі.
1.3Переваги та недоліки використання персонального комп’ютера на урокахукраїнської мовиОстаннім часомпоширюються дискусії щодо проблеми використання комп’ютера в початковій школі.Застосування комп’ютерних навчальних систем має доповнювати, а не заперечуватиінші форми навчання [25].
Є багатоповідомлень про небезпечний вплив комп’ютера в цілому і комп’ютерних ігорзокрема на психіку дитини. Деякі автори вважають, що заняття з комп’ютером – цесвого роду залежність, що виражається в таких психопатичних симптомах, якнездатність переключатися на інші розваги, почуття уявної переваги наднавколишніми, збідніння емоційної сфери, агресивне поводження, звуження колаінтересів, прагнення для створення власного світу, відхід од реальності і т.ін. Негативну картину доповнюють соматичні порушення – зниження гостроти зору,швидка стомлюваність тощо. Наведенні вище твердження знаходять підтримку і внауковців.
Відомі аргументипро необхідність захисту дітей від небезпечного впливу медіа свого часу не малиналежного впливу на тлі активної пропаганди комп’ютерів у навчанні. Тому ниніособливої актуальності набула проблема негативного впливу надмірногозастосування комп’ютерних технологій на фізичне і психічне здоров’я дітей аж допояви психопатологічних симптомів [38].
Як показуєсвітовий досвід, інформатизація справляє дедалі активніший вплив на формуванняпсихічних процесів. Заняття на комп’ютерах, безумовно, мають і позитивнийефект: підвищують когнітивні здібності, кмітливість і уяву, у дітейспостерігаються більш високі показники мотивації досягнень і саморозвитку.Прямий вплив інформатизації виражається в перетворенні діяльності й появі їїнових форм. Крім того непрямий вплив відбувається на не комп’ютеризовані видидіяльності і на особистість в цілому.
Доступ дітей докомп’ютера в ранньому віці прискорює розвиток інтелектуальних здібностей інавчальних умінь. Персональний комп’ютер впливає на емоції молодших школярів.Тому програми доповнюються різними ігровими елементами, які посилюютьемоційність спілкування дитини з машиною, впливають на підсвідомість і тимсамим сприяють мимовільному запам’ятовуванню навчального матеріалу.
Отже, длямаксимального позитивного впливу на формування дитячої психіки при розробцірізних вправ на комп’ютері варто було б додержуватися таких принципів:
· гуманістичність;
· функціональність;
· мотиваційнавіднесеність;
· когнітивненаповнення;
· емоційнавключеність;
· контролеємність;
· прозорість;
· супроводженістьдій і результату.
На мою думкуобґрунтоване використання комп’ютера сприяє розвитку розумових здібностейдітей, їхньому творчому мисленню в розв’язанні завдань з української мови,підвищує інтерес до навчання, сприяє набуттю знань і вмінь.
Однак, щобкомп’ютер дійсно був корисним у початковій школі, необхідне виконання деякихумов. До цих умов, перш за все, треба віднести: професійну готовність учителяпочаткових класів до використання комп’ютерних технологій, наявність якісноготехнічного й програмного забезпечення, розуміння цієї проблеми й підтримкакерівництва школи. Крім того, потрібно визначити головну мету і стратегічнінапрямки розв’язання цієї проблеми.
Комп’ютер науроках української мови розглядається як потужний дидактичний засіб, якийвключає дітей до активної праці, підвищує їхній інтерес до навчання, сприяєкращому засвоєнню матеріалу і підвищує ефективність навчання.
Таким чином, явважаю, що комп’ютер потрібно використовувати тільки тоді, коли він вноситьщось нове у вирішення проблеми. Комп’ютер повинен стати не тільки об’єктом вивчення(а для маленьких дітей – не об’єктом вивчення), а помічником, ще одним засобомдля вирішення різноманітних питань. Перед тим як увійти з дітьми в комп’ютернийклас краще ще раз зважити, наскільки це вчасно, необхідно і доцільно робитисаме зараз. Можливо, якщо немає якісних комп’ютерів, належного програмногозабезпечення і фахівців, краще відкласти урок у комп’ютерному класі. Головне,дотримуватись принципу “не нашкодь”, використовувати окремі методики, якідозволяли б у разі дотримання усіх санітарно-гігієнічних вимог, визначати тааналізувати динаміку розумової працездатності учнів. Тобто, вчасно запобігатиможливому надмірному стомленню.
Як сказавВ.Сухомлинський “Першочерговою місією вчителя є збереження здоров’я дітей”. Незабуваємо про це і зараз – у добу комп’ютеризації. Комп’ютер цінний помічник,але він може стати й шкідливим сусідом.
Навчання українській мові в школі розв'язується трьома рівними зазначенням задачами:
· навчанняграмотної письмової мови у відповідність з правилами орфографії і пунктуації;