Зміст
Вступ
Розділ 1. Особливості розвитку мовленнєвої діяльності на уроках української мови в початкових класах
1.1 Розвиток мовлення молодших школярів як педагогічна проблема
1.2 Психолого-педагогічні аспекти використання комп’ютера для розвитку зв’язного мовлення
1.3 Опис прикладного програмного забезпечення для розробки дидактичних засобів для уроків розвитку мовлення
Розділ 2. Конспекти уроків з розвитку зв’язного мовлення молодших школярів
2.1 Тема: Написання твору «Прихід весни» (3 клас)
2.2 Тема: Твір за зоровою опорою та уявою. «Кольори осені» (4 клас)
2.3 Тема: Кличе птахів сонечко в рідний край.
Практичне зіставлення тексту-розповіді та тексту-опису. (2 клас).
Інтегрований урок розвитку мовлення
Список використаної літератури
Висновки
Вступ
В сучасних умовах розвитку шкільноїх освіти все більшої ваги набирає використання в процесі навчання та виховання НІТ (нових інформаційних технологій).
Таке використання ще недостатньо вивчене, особливо у початковій школі, але є певні напрацювання в цьому напрямку, якими ми і хотіли поділитись, розкриваючи тему:
“Використання прикладного програмного забезпечення для розвитку мовлення учнів початкової школи (на прикладі уроків української мови)”.
На нашу думку, є безліч програм різноманітного спрямування, що можуть бути використані вчителем для розвитку мовленнєвих якостей учнів початкової школи: від найпростіших, до найскладніших та багатофункціональних. Справа лише у можливостях вчителя використати ці програми: а саме професійних якостей та умінь працювати з ними. Також великого значення набувають можливості комп’ютерної техніки, що є у наявності та самих потреб її використання.
Об’єктом роботи є ППЗ, яке може використати вчитель для розвитку зв’язного мовлення учнів 1-4 класів.
Мета курсової роботи – описати використання ППЗ в роботі вчителя (на уроках української мови).
Предмет – використання комп’ютера для розвитку зв’язного мовлення учнів.
Розділ 1. Особливості розвитку мовленнєвої діяльності на уроках української мови в початкових класах
1.1 Розвиток мовлення молодших школярів як педагогічна проблема
У роботі з розвитку мовлення учнів повинна бути певна система, від того залежатиме її успіх і наслідки.
У системі роботи з розвитку усної і письмової мови велике значення має послідовність навчання: спочатку учні аналізують і засвоюють зразки різних творів, потім ведеться робота за аналогією цих зразків і, нарешті, самостійна творчість учнів.
У роботі з розвитку мовлення учнів особливе значення має аналіз і засвоєння зразків, що їх дає вчитель. Не досить пояснити, розказатиучням, як робити, треба показати відповідний зразок, проаналізувати його, домогтись засвоєння дітьми.
Так, у 1 класі вчитель не лише вимагає від учнів відповідати на запитання повною відповіддю, а сам дає приклад повної відповіді, вимагаючи від учня сказати так, як сказав тільки що він. На цих зразках учні поступово навчаться самі давати відповіді не одним словом, а повним реченням.
Так само, навчаючи учнів складати план, учитель спочатку сам дає зразок плану переказу чи твору, розбирає цей план з учнями, пояснює, чому саме так краще скласти той чи інший пункт. Після кількаразового колективного складання плану учні зрозуміють, як підходити до визначення пунктів, навчаться самі складати план переказу, твору.
Коли ми вчимо учнів складати перекази чи твори, необхідно також кілька разів дати учням зразки переказу чи твору, розібрати разом з учнями, наскільки цей переказ чи твір відповідає заголовкові, планові, за яким він складений; учитель на зразках окремих речень з даного переказу чи твору учить дітей складати речення стисло, але чітко, ясно, правильно з граматичного боку. В результаті такої роботи учні зрозуміють ті вимоги, що їх ставить учитель перед ними до складання переказу чи твору, самі поступово навчаться викладати свої думки в усній і письмовій формі.
Робота над розвитком мовлення учнів проводиться у певній послідовності. На заняттях з усної мови учні підготовляються до складнішої роботи – до письмового викладу своїх думок.
Звичайно, це не означає, що спочатку повинна проводитись тільки робота з усної мови учнів, а потім, колись пізніше, працювати над письмовою мовою, але в щоденній роботі треба завжди йти від усного мовлення до писемного. Лише достатня робота з усної мови учнів дасть можливість домогтися доброякісної письмової мови. Послідовність мусить бути забезпечена і в спеціальних видах роботи з розвитку мовлення, в роботі над переказом і твором.
Необхідно також правильно розв’язувати питання взаємозв’язку між такими видами роботи з розвитку мовлення, як переказ і твір.
Деякі вчителі вважають переказ простішим видом роботи, ніж складання твору, а тому спочатку працюють лише над переказом, відносячи роботу над складанням твору на пізніше. Така однобічність тільки шкодить в роботі над розвитком мовлення учнів.
З перших днів навчання дитини в школі треба в однаковій мірі працювати як над переказом, так і над твором.
Вже в роботі з 1 класом учитель привчає дітей переказувати прочитану чи розказану вчителем казочку, оповідання і поряд з переказом діти розповідають про бачене ними, про розваги і події в їхньому житті. Так само і в наступних класах учні працюють паралельно над переказом прочитаного і складанням творів на різні теми за малюнком і з власного досвіду.
У заняттях з розвитку мовлення треба забезпечити різноманітні види роботи.
Програмні вимоги з розвитку мовлення учнів початкових класів викладено в розділах „Читання і розвиток мови” та „Граматика і правопис. Розвиток мови”. Це говорить про те, що розвиток мовлення учнів не може проводитись у відриві від читання і граматики та правопису, а мусить бути в тісному зв’язку з ними. Крім того, така побудова програми з мови дає можливість ширше використовувати різні види роботи з розвитку мовлення як на читанні, так і на уроках граматики та правопису.
Уроки читання сприяють збагаченню словника учнів, тому у зв’язку з пояснювальним читанням широко проводиться словникова робота. Учні не тільки засвоюють нові слова, що їм зустрічаються при читанні, вони вчаться належно використовувати набутий словник у своїй мові, вчаться правильно будувати речення, вживати нові та й всі інші слова відповідно до змісту висловлюваної думки. При переказі прочитаного учні набувають навичок зв’язної мови, вчаться складати план прочитаного і переказувати за цим планом, розповідати про випадки в житті за аналогією з прочитаним.
Робота над правильністю будови речень визначається системою роботи з граматики. Саме граматика дає правила зв’язку слів у реченні, вживання правильних граматичних форм, поширення, ускладнення речень, вживання речень з різною інтонацією. Отже, програма з граматики визначає собоюі систему роботи з розвитку мовлення.
Робота над розвитком мовлення учнів повинна проводитись на уроках з різних предметів і в усій позакласній роботі. Так, при розборі задачі чи прикладу на уроці математики треба вимагати від учня повноти, чіткості пояснення, точності вислову, правильності математичного мислення.
Під час відповіді учнів на уроках природознавства треба вчити дітей правильно вживати певні наукові терміни, вимагати точності, образності викладу, уміння узагальнювати явища, поняття.
На уроках читання художнього матеріалу, на дитячих ранках учні збагачують свою мову образними виразами, вчаться користуватись емоційною, образною мовою. Необхідно тільки, щоб учитель зумів використати всі ці багаті можливості, ставив завжди до учнів певні вимоги, допомагав учням розвивати правильну літературну мову.
Приступаючи до роботи в певному класі, вчитель насамперед повинен добре усвідомити всю систему з розвитку мовлення учнів, продумати глибоко послідовність і різноманітність цієї роботи, скласти конкретний план роботи з усіх видів розвитку мовлення учнів і щоденно домагатись здійснення цього плану.
1.2 Психолого-педагогічні аспекти використання комп’ютера для розвитку зв’язного мовлення
Одним з найпоширеніших видів вправ, що сприяють розвитку мовлення й мислення учнів, є переказ. У 1-4 класах учитель навчає дітей мистецтву переказу. Для цього навчання варто застосовувати всі можливості та засоби, які є в арсеналі вчителя. Одним з них сміливо можна назвати комп’ютер.
Саме засоби мультимедіа на даному етапі в змозі реально пожвавити процес переказування учнями почутого або побаченого, внести довгоочікуване розмаїття у види переказу, варіативність підготовки до нього підвищити рівень мовленнєвого розвитку дітей. Назвемо основні вимоги до переказу, який має використовуватись в початковій школі:
- У переказі повинно звучати живе мовлення учня, а не завчений зразок.
- Дитина повинна використовувати лексику, мовленнєві звороти й окремі синтаксичні конструкції зразка.
- У тексті, який складає учень, повинен зберігатися стиль зразка.
- Має бути дотримана послідовність оригіналу, причинно-наслідкові залежності, передані всі основні факти і описи.
- У переказі повинні відображатися почуття дитини через виразність його мовлення.
За характером відтворення учнями сприйнятого матеріалу перекази бувають детальні, стислі, вибіркові, творчі. Вони різняться між собою своїми навчально-виховними завданнями, а також методикою проведення.
Методика роботи над переказом включає такі компоненти:
1. Читання тексту учнями (вчителем).
2. Бесіда за змістом прочитаного (прослуханого).
3. Лексико-семантична робота.
4. Повторне читання тексту; поділ його на частини.
5. Складання плану; переказ за планом.
6. Робота над словником, образотворчими засобами, над реченням.
7. Орфографічна підготовка до написання переказу.