Питання над якими працюють групи.
1 група – травна система;
2 група – кровоносна і дихальна системи;
3 група – видільна система;
4 група – нервова система;
5 група - ріст, розвиток і розмноження молюсків.
Звіти груп
Звіт першої групи
Живиться жабурниця органічними рештками, дрібними водними організмами. Як така їжа може потрапити в травну систему тварини, що не має жодного органу захоплення? Тільки з потоком води через організм. Його створюють війки, що рухаються: ними покриті зябра й внутрішні боки мантійних складок. Травна система молюсків складається із 3-х відділів.
Звіт другої групи
Дихання. Не лише їжею забезпечує тварину безперервна робота війок. Разом із потоком води до зябер постійно надходить кисень. У зябрах, що огорнуті густою мережею капілярів, і відбувається газообмін.
Кровоносна система в жабурниці незамкнена . її відрізняє від кровоносної системи черевоногих тільки трикамерне серце. Воно складається з двох передсердь і шлуночка.
Звіт третьої групи
Завдяки цим рухам вода безперервно надходить через один отвір (ввідний сифон) й виходить через інший (вивідний сифон), протікаючи через мантійну порожнину. Разом із водою рухається і їжа жабурниці, потрапляючи в розташований в основі ноги рот і далі в травну систему. Так, безперервно фільтруючи воду, двостулкові молюски забезпечують себе їжею.
Звіт четвертої групи
Через відсутність голови в жабурниці нервових вузлів менше, ніж у ставковика. Органи чуття в жабурниці відсутні. Є в неї лише чутливі клітини в нозі й у зябрах, що фіксують зміну складу й температури води.
Звіт п’ятої групи
На відміну від ставковика, жабурниці є роздільностатевими тваринами. Розмножуються ці молюски лише статевим шляхом. Статеві продукти самців із проточною водою виносяться назовні, їх частина потрапляє через нижній сифон у мантійну порожнину самок, де на зябрах розташовані статеві органи. Там і формуються яйця. Личинки, що вийшли з яєць виводяться у воду через верхній сифон. Вони плавають, відкриваючи й закриваючи стулки.
Щоб розселитися якомога ширше, жабурниці використовують як перевізників і «годувальників» риб. Личинки прикріплюються до них, проникають під шкіру, де продовжують розвиватися. З часом молюск, що дозрів, розриває шкіру риби й падає на дно.
Вислухавши доповідачів, які показували органи молюсків на таблиці і доповнивши їх відповіді приступаємо до питання: «Різноманітність молюсків».
Любі друзі, о скільки є цікавого і чарівного на світі. Думаю ви зі мною погодитесь.Чи знаєте ви, що молюски, зокрема двостулкові ( перлівниці ) можуть утворювати перлини. Як саме це відбувається ми з вами і розглянемо. Пропоную учням заслухати повідомлення учня про утворення перлин.
Повідомлення учня.
Багато двостулкових мають чудову здатність утворювати перли. Якщо між мантією і внутрішньою поверхнею черепашки потрапляє піщинка, вона покривається по черзі то шаром рогової речовини, то перламутру. Так формується перлина. Її колір і розмір залежать від того, який саме молюск є «автором» цього витвору. В основному перлини «виготовляють» морські молюски, але раніше в північних річках Європи у великій кількості жили перлівниці (перлові скойки), перли яких були дуже цінними.
Потім заслуховуємо повідомлення про різноманітність двостулкових, цікавих представників цього класу.
У наших річках поряд із жабурницею живуть перлівниці. Черепашка в них міцніша, і форма трохи інша. Є в прісних водоймах і дрібні двостулкові, розміром 2-25 мм.
Найвідомішими морськими молюсками є мідії, устриці. Це невеликі тварини, усім їм властивий прикріплений спосіб життя. Мідії за допомогою речовин, які виділяють їх залози, приліплюються до підводних предметів, а устриці до таких предметів приростають.
Річкову дрейсену можна зустріти в багатьох водоймах України. Її численні поселення інколи забивають водоводи гідротехнічних споруд, що завдає великої шкоди господарській діяльності людини. У Чорному морі живе двостулковий молюск, який майже втратив черепашку. Це так званий «корабельний черв» - молюск-свердлильник. Коли кораблі робили в деревини, він оселявся ній, пророблюючи довгі ходи. Нині його «улюблені» місця – дерев’яні палі на причалах.
В океанах у тропічних широтах зустрічаються різноманітні двостулкові, серед них є дуже великі. Черепашки гігантського морського молюска тридакни сягає 1,5 м у діаметрі, її маса сягає 300 кг.
5. Визначення за визначними картками, за черепашками видів молюсків двостулкових(виконання лабораторної роботи).
Після нагадування ПТБ при виконані лабораторних робіт приступимо до виконання лабораторної роботи з допомогою інструктивних карток.
Лабораторна робота №9.
Тема. Порівняння та визначення черепашок молюсків.
Мета. Навчитися визначати молюсків за їх черепашками.
Обладнання та матеріали: черепашки молюсків, лупа, лінійка.
Хід роботи
1. Розгляньте молюсків (живі екземпляри, колекції черепашок, запропоновані малюнки).
2. За допомогою визначної картки визначте назву молюсків.
1. Черепашка не має стулок – 2.
0. Черепашка з двох стулок -5.
2. Устя черепашки закрите кришечкою – 4.
0. Устя черепашки не закрите кришечкою – 3.
3. Черепашка закручена в спіраль – Котушка рогова.
0. Черепашка закручена у вигляді башти – Ставковик великий.
4. Черепашка велика понад 2,5 см заввишки, з трьома поздовжніми смугами – Калюжниця, або Живородка.
0.Черепашка маленька, до 1,5 см заввишки – Бітинія.
5. Черепашка невелика, опукла, з малопомітною опуклою верхівкою посередині. Замок із зубчиками – Шаровка.
0. Черепашка овальна, довгасто-яйцевидна, з двома стулками -6.
6. Черепашка овальна, тонкостінна, верхівка не виступає над черепашкою. Зубів, борідок, які з’єднують стулки, немає – Беззубка.
0. Черепашка витягнута, товстостінна, верхівка її виступає над черепашкою. Стулки черепашки сполучені за допомогою замка – Перлівниця.
3.Розгланьте черепашки двох молюсків. Встановіть ознаки подібності та відмінності. Результати досліджень запишіть у таблицю «Порівняльна характеристика черепашок молюсків»
Ознаки | Назва молюсків | |
Форма мушлі(Черепашки) | ||
Забарвлення мушліЗовнішній шарВнутрішній шар | ||
Наявність річних кілець | ||
Симетрія мушлі |
4.У висновку вкажіть назви молюсків, які ви визначили за їх черепашками._____________
Учні за допомогою вчителя визначають види і записують до таблиці
6. Інтерактивний метод «Прес».
Учні висловлюють свої думки стосовно уроку за алгоритмом.
Ми вивчили…
Ми навчилися…
Нас зацікавило…
Ми дізналися…
Отже,…
7.Проводжу оцінювання і мотивую виставлення оцінок. Пропоную учням оцінити роботу своїх однокласників на уроці.
8. Д/З. 1.Опрацювати параграф 28 (початковий і достатній рівень).
2. Опрацювати питання: «Доведіть, що двостулкові є двосторонньо-симетричними тваринами»(достатній рівень).
3.Опрацювати питання: «Чому, на вашу думку, жабурниця живиться безперервно?» (високий рівень).
Тема: Клас Головоногі. Загальна характеристика класу. Характерні представники. Роль молюсків в екосистемах, їх значення для людини
Мета. 1.Розглянути особливості головоногих, з’ясувати значення молюсків в екосистемах і для людини.
2. Розвивати критичне мислення, вміння аналізувати і робити висновки, розвивати пізнавальний інтерес в учнів.
3. Виховувати любов до природи та екологічну культуру.
Основні поняття: головоногі, восьминіг, каракатиця, чорнило.
Обладнання: малюнки і фотографії до теми, таблиця «Головоногі молюски».
Тип уроку: Засвоєння нових знань.
План уроку
Етап. | Час. | Форми і методи діяльності вчителя. | Результати. | |
розминка. | 1хв. | Психологічна вправа. | Створення сприятливого настрою на уроці. | |
Актуалізація опорних знань. | 3хв. | Розв’язування біологічних задач. | Налаштування на активну роботу на уроці, розвиток мислення, актуалізація опорних знань. | |
3.Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми. | 2хв. | Прийом «Зацікав» | Зацікавлення учнів у вивчені нової теми. | |
4.Вивчення нового матеріалу | 30хв. | Пояснення вчителя, повідомлення учнів (завдання випереджаючого характеру). | Ефективне засвоєння нового матеріалу, розвиток логічного мислення, виховання любові до природи, екологічної культури, розвиток пізнавального інтересу. | |
5.Рефлексія. | 7хв. | Складання схем-опор. | Закріплення вивченого на уроці. | |
6. Підсумки узагальнювання. | 5 хв. | Робота за алгоритмом | Розвивати вміння узагальнювати і робити висновки. | |
7. Оцінювання. | 1хв. | Оцінювання і його мотивація. | Усвідомлення учнями власного рівня знань, заохочення навчальної діяльності учнів. | |
8. Повідомлення домашнього завдання. | 1хв. | Диференційоване домашнє завдання. | Краще засвоєння знань учнями з різним рівнем навчальних можливостей. |
Хід роботи:
Учні, скоро Наступає Новий рік, Різдвяні свята, уявіть собі, що ви святкуєте і розгортаєте новорічні подарунки. Приємно? Сподіваюсь, що такий хороший настрій ви пронесете крізь увесь наш урок.
2.Біологічна задача: опишіть пристосування малого ставковика до існування, до доповнивши схему.
3. Інтерактивний метод «Зацікав».
Уявіть собі, що ви на океанському дні, а навколо вас плавають в товщі води безліч восьминогів, каракатиць. Цікаво, а що це за тварини куди вони належать , яка їх будова? Щоб відповісти на всі ці запитання та багато іншого? Учні формулюють тему, мету і завдання уроку, якщо не хотіли, то з допомогою вчителя.