Використання інноваційних методів навчання при вивченні теми "Вади розвитку" (стр. 1 из 2)

Міністерство аграрної політики України

Петрівський державний аграрний технікум

Використання інноваційних методів навчання при вивченні теми “Вади розвитку ”

з дисципліни

“Патологічна фізіологія та патологічна анатомія сільськогосподарських тварин”

Методична розробка

Петрівка 2009

Укладачі: Олійник Володимир Христофорович - викладач ветеринарних дисциплін, “спеціаліст першої категорії”.

Коломієць Юрій Анатолійович – викладач інформатики, “спеціалістпершої категорії”.

Рецензент : Стоянова Людмила Всеволодівна - викладач ветеринарних

дисциплін, “спеціаліст першої категорії”.

ПЕРЕДМОВА

Тема даної методичної розробки дуже актуальна.

Нині перед суспільством, освітянами стоїть завдання формування в молодих українців таких якостей, як:

- прагнення до навчання впродовж усього життя ;

- постійний пошук найкращих шляхів розв’язання життєвих проблем;

- готовність своєю фаховою працею закласти підмурівок власного соціального успіху і зробити внесок у громадську державну справу.

На відміну від традиційної освітньої моделі, що базувалася на пріоритеті простого засвоєння і відтворення інформації, головною метою навчання в наш час стає всебічний розвиток особистості. Кожен з викладачів старається „втиснути” в голови студентів як найбільше навчального матеріалу, що часто призводить до перевтоми, природної протидії. Адже людський розум, за висловом Плутарха, не глек для рідини, а вогонь, який треба запалити.

Викладач повинен пам’ятати, що в душі студентів борються різні мотиви. Наприклад, намагатися слухати пояснення і бажання тихенько обговорити з сусідом учорашній футбол, побачення, або просто помріяти. І завдання викладача – не примушувати вчитися, а заохочувати. Досягти цього можна лише вмілою організацією навчального процесу.

Основою на заняттях повинно стати не екстенсивне завантаження студентів якомога більшим обсягом матеріалу, а інтенсивний розвиток його здібностей. Тому традиційна система навчання знаходиться в протиріччі з сучасними вимогами.

Метою написання методрозробки було показати, як впливають на рівень засвоєння знань сучасні методи викладання. Так, при вивченні теми „Вади розвитку в сільськогосподарських тварин” на різних етапах заняття використав елементи таких технологій як:

інтригуюче повідомлення з метою зацікавлення до теми;

використання комп’ютера;

демонстрація фрагментів з документального фільму „Жизнь до рождения”;

використання опор при поясненні;

тестовий контроль з метою виявлення рівня засвоєння знань на занятті.

З усних відповідей студентів під час закріплення матеріалу, тестової перевірки видно, що використання інноваційних методів сприяє не тільки розвитку творчих здібностей, а і підвищенню пізнавального інтересу до дисципліни, кращому засвоєнню матеріалу, формуванню цілісного світосприймання.

Основна частина

Cоціальні умови існування сучасної людини характеризуються швидким розвитком наукових знань і технічних досягнень. Відповідно до цього спеціаліст в будь – якій галузі повинен бути відкритим до сприйняття інновацій, мати значний рівень самостійності. Традиційна система навчання знаходиться в протиріччі з сучасними вимогами до випускника.

Одне з таких протиріч полягає в тому, що студенти перевантажені великим обсягом навчальної інформації, що не дозволяє усвідомити її значення як для життя, так і для обраного фаху, втрачається особистість студента, так як в ньому вбачається тільки репродуктивний механізм щодо відтворення поданої під час занять інформації.

Ефективному вирішенню зазначених проблем, на мій погляд, сприятиме використання інноваційних технологій. Використання їх елементів на різних етапах аудиторного заняття сприяє не тільки розвитку творчих здібностей, підвищенню пізнавального інтересу до теми, що вивчається, а й кращому засвоєнню навчального матеріалу, формування цілісного світосприймання.

Не дивно, що для того, щоб студенти краще вчилися, необхідно зацікавити.

На своїх заняттях стараюся робити все, щоб показати студентам, що мій предмет цікавий, захоплюючий, але для цього треба бути уважним, зібраним, спостережливим. Але і не секрет, що зміст навчального матеріалу з патофізіології тварин не може бути завжди цікавим. І тут на допомогу приходять різні прийоми та методи. Так, з метою зацікавлення до теми, зразу ж після дзвоника розповідаю інтригуючий матеріал ( 4 січня 1950 року в одній із московських лікарень у Катерини Кривошляпової проходили важкі пологи. Довелося зробити кесарів розтин. Лікар, побачивши новонароджених, ледве стримала крик жаху. Мати, побачивши своїх дітей, два роки провела в психіатричній лікарні в стані важкої дипресії. Студенти, затаївши подих, уважно слухають, а що ж далі? Отже, уже з перших хвилин заняття вони включилися в роботу. Такою інтригуючою розповіддю зацікавлюю до вивчення даної теми і тільки після цього вітаюся, оголошую тему заняття, план роботи. Вміння кількома реченнями заінтригувати, зацікавити студентів до роботи слід віднести до сучасних технологій навчання.

Для підтримки інтересу, уваги до нового матеріалу важливо зберегти в собі інтерес до того,. що розповідаю. Лекцію потрібно давати емоційно, а не монолітно, переживати разом з групою про те, про що розповідаю. Тоді студенти почнуть відчувати в словах викладача привабливу щирість, яка допомагає зрозуміти найскладніші ази науки. Не дивно, що емоційність викладання є однією з вимог сучасної дидактики. Викладач повинен знати, що не варто захоплюватися лише своїми знаннями, більше приділяти уваги думкам і почуттям студентів. Лекція – це не „сольний номер” викладача, а дружня бесіда, ефективність якої залежить від його майстерності, вміння спілкуватися, здатності до діалогу. Потрібно постаратися створити такі умови для студентів, щоб вони зрозуміли, що без уміння думати, обговорювати, чути і бачити, їм не відчути своєї успішності, інтелектуальної спроможності. Отже, збудити інтерес до теми, до предмета ще замало, його треба розвинути, підтримати і зробити стійким. А це можна досягти використовуючи сучасні методи навчання та інноваційні технології у навчальному процесі.

Дуже часто можна побачити таку картину, коли студент відповідає, а потім зупиняється, тому що забув. І варто викладачеві підказати слово, або просто жест, як студент знову відповідає. Виходить, що студент зупинився при відповіді на „слизькому місці”, і якщо на таких місцях поставити маяки, опори то студент буде відповідати красиво, змістовно, не думаючи, а що ж далі. Опорний конспект повинен бути простим як для запам’ятовування, так і відтворення. Студенти повинні осмислити, що вивчити або скласти таку “картинку” легко і вони з охотою будуть працювати з конспектом.

При вивченні теми „ Вади розвитку “ студентам необхідно прослухати великий обсяг матеріалу, щоб знайти необхідну інформацію для занесення в конспект, засвоїти велику кількість нових термінів (акранія, ацефалія, акардія, анорхізм, гіпогенезія, полідактилія, полімастія, циклопія, атрезія, монорхізм, анорхізм, стернопаги і ін). Не секрет, що велика кількість студентів навіть не вміють працювати належним чином з літературою і переписують та вивчають усе підряд, що дуже важко та малоефективно. Тому при поданні лекції стараюся так викласти матеріал, щоб студенти вже на занятті засвоїли певну термінологію, назву хвороби, ознаки. Для цього використовую опорний конспект, адже поєднання слова викладача з опорним сигналом, схемою чи таблицею уже під час первинного сприйняття теми забезпечує логічну обробку, встановлення зв'язків між раніше вивченим матеріалом, побаченими деякими вадами розвитку тварин вдома, в господарстві, на ветеринарній клініці. Використання опор сприяє формуванню в уяві асоціацій із сигналами, що збуджують і спрямовують на себе діяльність. Отже, при викладенні даної теми, інновація представлена опорним конспектом, схемою. Опорний конспект, схема, таблиця – це засоби, які є вершками найнеобхіднішої інформації, що дає змогу вибудувати систему деякого блоку змісту, полегшуючи розуміння його структури, і сприяючи логічному впорядкуванню засвоєного матеріалу.

Використання опорних схем, а також конструювання їх з студентами на різних етапах заняття формують у них уміння та навички узагальнення та систематизації знань, сприяють міцному і швидкому запам'ятовуванню нового матеріалу, розвивають логічне мислення. Використання опор є важливим етапом роботи викладача в напрямі активізації мислення студентів і організації самостійної роботи.

Опорні схеми не мають строго визначених вимог щодо форми їх подачі. Отже, тут відкривається широке поле творчої діяльності як для викладача, так і студентів. Після викладення матеріалу з питання “множинні вади розвитку у тварин” пропоную студентам зробити опору . В більшості студенти зробили так:

а) поодинокі вади розвитку

акардія	амелія

гіпергенезія

багатососковість полідактелія полікардія

злиття парних органів

циклопія підковоподібна нирка

переміщення органів гермофродитаморфус глобус

б) множинні виродливості