Слава незчувся, як ноги кинули його на стежку. І вже тільки вітер свистить у вухах та соняхи здивовано похитують важкими головами десь у синьому небі.
Хлопці стояли так тісно, що Слава ледь проліз між ними. Він хутко глянув на темнувату воду, помережану тінню від вербових листочків, і йому забракло повітря.
Посеред копанки безпорадно борсався їжак, а хлопці наввипередки кидали в нього грудки, не даючи пристати до берега.
У Слави самі собою бризнули сльози з очей. Все навколо нього пойнялося туманом. 1 малюк, стиснувши кулачки, щосили крикнув туди, де невиразно коливалися в тумані хлопці:
– Він же... він... живий!
Опам'ятався Слава у воді. Схопив нещасного їжака, притис до грудей.
Він зовсім не відчув, що на їжаку повнісінько гострих-прегострих, як голки, колючок...
В. Кава
Прочитай правильно слова: золотоголових., погордливих., спекотливого, наввипирсдки.
Навіщо мати страхала сина дідом Шилом? Яким уявляв його собі Слава? Чому Слава все-таки побіг до копанки? Що його там вразило? Чому він не відчув їжакових колючок? Чию поведінку ти схвалюєш? А кого осуджуєш? Яке місце в цьому оповіданні тобі найбільше сподобалось? Прочитай його. Як ти розумієш значення висловів: «сонце роздмухує в небі величезне горно», «дихає прохолодою копанка», «щодуху побігти»?
Використовуючи виділені речення, склади вдома розповідь «Маленький рятівник»
3)Розробіть орієнтовний план аналізу вірша Г. Чубач «Я беру своє відерце» (Читанка.– 1 кл.– С. 276-277) для підготовки його до виразного читання. Підготуйтесь його прочитати.
Я беру своє відерце і біжу мерщій по воду, бо чекають на городі помідори й огірки.
Цілу ніч вони не спали - раннє сонце виглядали. Хочуть їсти, хочуть пити, та не вміють говорити.
Ні очей, ні вух не мають, та мене вони впізнають, їх щоранку напуваю, їм я пісеньку співаю.
Помідори червоніють, бо подякувать не вміють. А зелені огірки тулять листя до руки.
Г. Чубач
Чому дівчинка поспішає на город5 Прочитай, як овочі їй «радіють». Звертаючись до вірша, прослідкуй, що з чим зв'язано: «біжу мерщій по воду, бо...», «не спали –...», «впізнають –...». Які рядки вірша тобі особливо сподобались?
4)Запишіть на магнітофон власне читання зазначених вище байки або вірша. Прослухайте записаний текст і дайте письмову оцінку виконання згідно поданих ре комендацій. (Орієнтовні критерії пропонуються у Додатках )
2.3 Використання логіко-емоційних засобів у читанні творів різних жанрів
Прислів'я – один із видів усної народної творчості. Можна виділити такі особливості прислів'їв: узагальнення народного досвіду, повчальність, стислість і ємкість висловленої думки, влучність і поетичність, використання в прямому і переносному значеннях.
Прислів'я відображають глибокі й складні зв'язки різноманітних явищ життя і промовляються для того, щоб у чомусь переконати слухачів, закликати до чогось, що-небудь схвалити чи засудити, висміяти тощо. Під час читання прислів'їв важливо сформувати уміння виражати судження і своє ставлення до життєвого явища, що викликало це судження.
У процесі підготовки до читання необхідно згадати факти із життя, висновком до яких є. прислів'я, сформулювати своє ставлення до них. Після цього потрібно про мовити прислів'я так, аби передати відтінки почуттів, щоб всім було зрозуміле ставлення того, хто висловлюється.
На прислів'ях у школярів легко формувати поняття підтексту, не використовую чи самого терміна. Так, наприклад, в процесі аналізу прислів'я «Голова без розуму, як ліхтар без свічки» (Первоцвіт. – С. 17) вчитель підводить першокласників до висновку, що воно може бути використано (відповідно і прочитане) з різною метою: за судити (сердито), висміяти або поспівчувати.
Залежно від змісту і особливостей вираження думки інтонація може бути розповідна, спонукальна, питальна, оклична.
Велике значення під час читання прислів'їв мають логічний наголос і паузи, що допомагає передати зміст.
Практичні вправи і завдання
1)Проаналізуйте прислів'я і прочитайте відповідно до позначок і рекомендацій.
Добрий початок – | половина діла. (Розповідна, спокійно.)
Не біда,| як є хліб і вода! (Оклична, бадьоро.)
Землю поважай – | вона дасть урожай. (Спокійно, лагідно.)
Де таке бачено, | щоб родила нива ледачому? (Запитально, насмішкувато.)
2)Проаналізуйте зміст прислів'їв («Первоцвіт») і визначте їх підтекст. З якими різними почуттями можна прочитати кожне з них?
Лінивого й ноги не носять.
Носить голову тільки для шапки.
Хоч би три дні не їсти, аби з печі не злізти.
Це було за царя Горошка, як було людей трошки.
Жодний ще вченим з неба не впав.
З осла не буде коня.
Хто співає, той журбу проганяє.
3)Проаналізуйте зміст і підготуйтесь до читання прислів'їв. Визначте паузи, логічний наголос, особливості інтонації та емоційного забарвлення.
Умій сказати, умій змовчати.
Давши слово – держись, а не давши – кріпись.
Слово – не горобець, вилетить – не піймаєш.
Від теплого слова і лід розмерзає.
Гостре словечко коле сердечко.
Більше діла – менше слів.
Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.
(Читанка.- 3(2) кл.– С. 11.)
4)Відберіть 3-4 прислів'я на одну з тем (про працю, дружбу, поведінку, пори року тощо) з різним емоційним забарвленням і інтонацією. Підготуйтесь до читання.
Загадка – невеликий твір, в якому в прихованій формі описується задуманий предмет, що його слід назвати. Особливість загадок полягає в тому, що предмет зображення називається не прямо, а інакомовно. Розглянемо основні способи створення загадок, тобто приховування задуманого предмета, з якими поступово необхідно познайомити учнів.
Найпростіший спосіб – опис зовнішнього вигляду, дій або властивостей предмета:
Уминається часто, але рушником не витирається.
Зимою біле, восени чорне, літом зелене, восени стрижене.
У загадках може використовуватися порівняння предмета з іншим, чимсь на нього схожим; з цією метою може вживатись і протиставлення:
Біле, як сніг, надуте, як міх, лопатами ходить, рогом їсть.
Часто задуманий предмет названо іншим, чимось на нього схожим (метафоричні загадки та їх різновид – на основі уособлення). Ознаки, дії, властивості в таких за гадках називаються інакомовно:
Ходить полем з краю в край, ріже чорний коровай.
У багатьох загадках названо не одну ознаку задуманого предмета, а кілька, використовуються різні способи побудови:
Бідовий хлопчина
В теплій сірячині
По дворах стрибає,
Крихти підбирає.
(Приклади взято з читанки для 1 кл.«Первоцвіт».)
Більшість загадок, особливо авторських, мають ритм і риму, що важливо враховувати під час читання.
Загадки промовляються повільно, щоб слухачі легко сприйняли їхній зміст. В нихбагато пауз. У загадці кожне слово важливе, тому його необхідно вимовляти чітко та ясно. Логічним наголосом виділяються слова, які допомагають відгадати зaгадку, передають ознаки задуманого предмета.
Під час читання загадок важливо навчитись діяти словом і промовляти їх таємничо, хитрувато і водночас доброзичливо (ану, подумай, здогадайся), зацікавити слухачів незвичайністю предмета загадування.
Практичні вправи і завдання
1)Проаналізуйте загадки і підготуйтесь до читання, враховуючи орієнтовну партитуру.
Рідке, | а не вода, | біле, | а не сніг. (Інтонація протиставлення, хитрувато).
Не гавкає, не кусає | а в дім) не пускає. (Здивування )
Посеред двора | стоїть гора: | спереду вила. | а ззаду мітла. (Таємничо, насмішкувато.)
Хто | малюнок на вікні | уночі зробив мені? (Запитально, хитрувато.)
2)Підготуйтесь до читання народних загадок (Читанка – 2 кл – С. 12) Складіть партитуру, визначте емоційне забарвлення.
Надворі горою, а в хаті водою. Плету хлівець на четверо овець, а на п'яту окремо. Біла рілля, чорне насіння, хто вміє – той посіє, хто знає – відгадає. Не чоловік, не звір, а має вуса. Чорне сукно лізе в вікно.
Не кущ, а з листочками, не сорочка, а зшита, не чоловік, а навчає. Маленький, чепурненький, крізь землю пройшов, червону шапочку знайшов. Чорний, та не ворон, рогатий, та не бик, шість ніг без копит: летить – виє, ся де– землю риє.
3)Підготуйтесь до читання напам'ять наступних віршованих загадок (Первоцвіт.– С. 9, 129, 268), враховуючи партитурні позначки.
а) Я руда.| низького росту.|
хитра я | і довгохвоста. |
На курей я вельми ласа – |
в них таке смачненьке м'ясо...
|| Вовку-брату я | сестриця,|
а зовуть мене...|||
б) Хто з хвостом | і вушками? |
В кого лапки | з подушками? |
Як іде, | ніхто не чує, |
тихо, | крадучись. | полює.
в) То чорна, | то сива |
по небі ходила, |
набив її вітер – |
сльози розпустила. ЦІ
Марійка Підгірянка
4) Підберіть 3-4 загадки, різних за способом побудови, розмітьте і підготуйтесь до читання.
Оповідання для молодших школярів невеликі за обсягом, вони складаються з кількох епізодів, дія розгортається в логічній послідовності. Герої – діти, дорослі, тварини, поведінка і переживання яких завжди носять конкретний характер, – доступні і близькі дітям. Все це визначає специфіку читання оповідань.
Інтонація прозових творів – розповідна, вона є своєрідним зразком усного літературного мовлення. Завдання читця – з самого початку привернути увагу учнів, зацікавити їх розповіддю.
Про події необхідно розповідати просто і природньо, без зайвого пафосу, але яскраво передавати розгортання дії (сюжет).
Вчинки дійових осіб, їх мовлення передаються згідно з їх характерами, відповідними настроями. Важливо уявляти кожного героя, розуміти, що з ним відбувається, мотивувати його вчинки, схвалювати чи засуджувати їх. При цьому вчитель не перевтілюється у своїх героїв, він лише оповідач, який образно і яскраво передає події і розмови.