Використання засобів логіко-емоційної виразності у читанні молодших школярів (стр. 11 из 17)

Розв'язка – найчастіше заключна частина Вона вносить розрядку в дію, підводить підсумок подій (розставляє все по своїх місцях).

4. Аналіз лексичних особливостей тексту

Мова художнього твору теж потребує спеціальної уваги, а саме необхідно:

1) уточнити тлумачення слів, значення яких неясне, вибрати способи їх пояснення дитині;

2)перевірити наголос у словах, вимова яких викликає сумнів (особливо у віршованих рядках, де помилковий наголос може зламати ритм);

3)виявити всі художні особливості мови автора («розшифрувати» метафори, проаналізувати уособлення, порівняння, підкреслити випадки звукопису тощо);

4)визначити стилістичні особливості мови героїв твору

5. Розмітка тексту для читання

Наступний етап роботи – робоча розмітка тексту спеціальними знаками (створення партитури), яка вимагає глибокого проникнення у зміст та емоційний характер кожної фрази.Знаками виділяють паузи, головні слова (логічний наголос), повороти мелодики, зміни темпу.

Найбільш поширені умовні знаки партитури наводяться у Додатку 1.

6. Вправляння у читанні тексту.

Слід зазначити, що підготовка до читання ліричних творів істотно відрізняється, адже вони не мають сюжету, невеликі за обсягом, але вагомі за змістом і своєрідні за формою. Головне в них – почуття ліричного героя, емоційна оцінка фактів життя або їх філософське осмислення, а в підтексті – чуттєвий стан автора. Тому до завдання виконавця входить осмислити глибинний зміст твору і через нього визначити настрій, з яким його треба читати.

При аналізі велику допомогу може надавати історична довідка про час і оточення поета, події, умови, за яких народився твір. Ці відомості, цікаві і важливі для виконавця, не завжди доречно подавати дітям, але, закладені у підтекст, вони являють собою основу створення ліричного образу, правильного розуміння і сприймання тексту твору.

Головне завдання учителя – вчити дітей сприймати художнє слово, розуміти художні образи, заховані в метафорі, адекватно відгукуватися на почуття. Як вважає більшість майстрів-виконавців, аналітичні розмови навколо ліричного твору руйнують його емоційність, поетичну виразність, тому виразне читання в значній мірі виконує функцію аналізу віршів на уроках, особливо в молодших класах.

Орієнтовний план підготовки до виразного читання оповідання В. Сухомлинського «Іменинний обід»

(Читанка.– 2 кл.– С. 71).

Ідея: треба вчитись бути людиною.

Образи: Ніна – семирічна дівчинка, у якої сором перед подругами за бабусину немічність сильніший за любов і повагу до бабусі; відверта, можливо, вередлива; мама – мудра, спокійна, образилась за бабусю і переживає за душевну черствість доньки; бабуся («за кадром») – старенька, виснажена працею, найшановніший член сім'ї.

Сюжет: сім'я готується до дня народження Ніни.

Елементи сюжету

Експозиція: «У Ніни велика сім'я.»

Зав'язка: «Скоро день народження...»

Розвиток дії: «Ось і настав цей день».

Кульмінація: «Мама зблідла».

Розв'язка: «Іменинного обіду не буде».

Кінцівка: «Будь справжньою людиною».

Частина перша: «Ніна і її сім'я»

Мета читання: звернути увагу на те, що сім'я Ніни велика, дружна; викликати повагу до бабусі, співчуття до її старості.

У Ніни | велика сім'я: || мати, | батько, | два брати. | дві сестри | й бабуся.Ніна – | найменша. | їй восьмий рік. ||Бабуся – | найстарша. | їй вісімдесят два роки. ||У бабусі | тремтять р_уки. || Несе ложку бабуся – | ложка дрижить, | крапельки | падають на стіл. ||

Розповідно.3 милуванням.3 повагоюТихо, співчутливо.

Частина друга: «Скоро день народження!»

Мета читання: порадіти з Ніною; викликати піднесений настрій передчут тя свята.

Скоро І день народження Ніни. || Мама сказала, | що на її – іменини | у них буде | святковий обід. || На обід | Ніна хай запросить подруг

Піднесено: обід – це подарунок від мами!

Частина третя: «А якщо подруги сміятимуться?»

Мета читання: передати наростання хвилювання дівчинки, яка соромиться бабусі.

Ось і настав цей день. | Мама | накриває стіл | білою скатертиною. || Ніна подумала: | «Це ж і бабуся І за стіл сяде. А в неї ж | руки тремтять. || Подруги | сміятимуться. || Розкажуть потім у школі, |що в Ніниної бабусі | руки тремтять». ||Ніна тихенько | сказала мамі: |Вередливо—Мамо, | хай бабуся | сьогодні за стіл не сідає. ||—Чому? І – здивувалась мама. II—В неї руки тремтять. Ц Капає | на стіл. ||

Урочисто, радісно.Тихо, задумливо. Сполохано «Пере- дражнюючи» пиха тих подруг –(улесливо, комизячись, сердито,...).-

Частина четверта: «.Свята не буде...»

Мета читання переконати дітей у справедливості маминого рішення.

Мама | зблідла. ||| Не сказавши й слова, | вона зняла зістолу білу скатертину | і сховала її в шафу. |||Довго сиділа мовчки, | потім сказала: |–У нас сьогодні бабуся | хвора. ||Тому іменинного обіду | не буде. || Поздоровляю тебе, | Ніно, |з днем народження. || Моє тобі побажання: | будь справжньою людиною. ||

Суворо, з нотками розчарування.Сухо.

Разом з умінням виразно читати учителю необхідно володіти умінням аналізувати та оцінювати виразне читання. Оцінки на рівні констатації: «Добре!», «Мені сподобалось!» або «Треба було голосніше», «Не дуже виразно» – явно недостатньо, щоб формувати свідоме ставлення до виразності читання.

Оцінювання потребує спеціальної організації уваги: по ходу прослуховування виконавця необхідно коротко занотовувати свої зауваження, щоб потім на їхній ос нові скласти зв'язний відгук.

Аналізу підлягають такі якості виконання:

1)техніка читання;

2)рівень володіння інтонаційними засобами мовлення;

3)ступінь досягнення мети читання (розуміння змісту).

Для запису зауважень пропонуємо розділити сторінку на 2 частини («Техніка читання» та «Інтонаційні засоби»), в, яких позначати як очевидні достоїнства, знахідки (+), так і недоліки (–).

Пропонуємо орієнтовні питання (див. Додаток 4), які допоможуть в роботі впродовж прослуховування, а пізніше стануть опорою для зв'язного аналізу (що треба тримати в полі зору) або розгорнутого відгуку.

Процес навчання учнів виразному читанню вимагає від учителя вміння організувати обговорення можливих варіантів інтонаційного втілення, а також їх стисле рецензування самим вчителем і учнями. Ця важка робота потребує пильної уваги, напруження пам'яті, вміння вчасно і тактовно все поставити на своє місце «В процесі такої роботи діти, яким буває властиво дивитись не бачачи, слухати не чуючи, говорити не знаючи, привчаються слухати і чути. Крім того, вони вчаться коректно аналізувати читання інших, а також стають вимогливішими до свого класного виконання...» [3, 9-13].

Практичні завдання

1) Познайомтесь із партитурою тексту байки Л. Глібова «Коник-стрибунець» і завданнями до неї у підручнику (2 кл.– С. 45-47). Поділіть текст на частини, дайте їм назву, визначте мету читання кожної частини.

Проаналізуйте сюжет і композицію байки.

Дайте стислу характеристику дійовим особам байки.

У степу, |в траві пахучій, |

коник. вдатний молодець, |

і веселий,| і співучий. ||

і проворний стрибунець,|

чи в пшениченьку, | чи в жито. |

досхочу розкошував, |

і цілісенькее літо. |

не вгаваючи, спІвав;||

розгулявся на всі боки, |

все байдуже, | все дарма... |||

Коли гульк – |аж в степ широкий|

суне злючая зима. |||

Коник плаче, | серце мліє; |

кинувсь він| до Мурав'я: ||

– Дядьку, | он зима біліє!|

От тепер же згину я! |

Чуєш –| в лісі ворон кряче,|

вітри буйнії гудуть? ||

Порятуй, | порадь, земляче,|

як це лихо| перебуть! |||

– Опізнився, небораче,–|

одказав земляк йому,– |

хто кохав життя ледаче, |

непереливки тому. |||

– Як же в світі| не радіти? |

Все кругом тебе цвіте.–|

каже Коник, |– пташки, | квіти. |

любе літечко на те;|

скочиш на траву шовкову –|

все співав би та співав |||

На таку веселу мову|

Муравей йому сказав: |

–Проспівав ти| літо боже,–|

вдача вже твоя така,–|

а тепер| танцюй, небоже,|

на морозі гопака! |||

А. Глібов

Уважно прочитай байку. Зверни увагу на слова: вдатний, молодець, проворний, стрибунець, досхочу, розношував. Подумай, яку рису Коника вони передають. Простеж, як і від чого змінювалася поведінка Коника. Передай ці зміни голосом.

З яким проханням звернувся Коник до Мурав’я? Що відповів йому Муравей? Прочитай.

Як ти поставився до поведінки Мурав’я? Чому? Яким тобі видався тут Муравей? А Коник?

Чи можна з тексту байки зробити висновок про те, кого в ній автор засуджує? Доведи свої міркування

Як ти гадаєш, кого мав на увазі байкар, розповідаючи про Коника та Мурав'я?

(Читанка.- 3(2) кл.~- С. 45-47.;

2) Прочитайте оповідання В. Кави «Він живий!» і завдання до нього у підручнику (2 кл.– С. 307-309). Складіть повний план підготовки цього тексту до виразного читання за поданим у даному розділі зразком.

У кінці городу, за густо-зеленою картоплею, за стіною золотоголових погордливих соняшників сховалася під похилими вербами копанка. Ой, вабить туди Славу! Надто літнього спекотливого дня, коли сонце роздмухує в небі величезне горно.

Але за копанкою зелено-червоним муром стоять верболози. Там, казала мама, живе дід Шило. У нього в руках аж тисяча голок-циганок, і ними він штрикає не слухняних дітей, котрі наближаються до копанки...

Слава сидить на призьбі, зорить туди, де дихає прохолодою копанка, і ноги його нетерпляче тупають. Але перед очима весь час крутяться оті довгі-довгі й гострі-гострі голки-циганки і не дають ногам зірватися з місця й щодуху побігти стежкою між соняхів.

Раптом від копанки лине пронизливий хлоп'ячий крик. Слава перелякано здригається: невже дід когось схопив і безжалісно штрикає голками? Наступної миті знов лунає крик, але немає в ньому страху, тільки нетерплячий запал.