72. Олійник Г.А. Виразне читання: Основи теорії. – К.: Вища школа, 1995. – 207 с.
73. Панченко Г.А. Завдання та ігрові питання з рідної мови. 3 (2) кл. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. – 64 с.
74. Пархоменко М. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання // Поч. шк. – 1997. – №7. – С. 44–48.
75. Пінчук Г. Робота з удосконалення техніки читання // Поч. шк. – 1997. – №11. – С. 8–11.
76. Плиско К.М. Принципи, методи і форми навчання української мови. – Харків: Основа, 1995. – 104 с.
77. Плющ М.Л. Робота над текстом в початкових класах: Посібник для вчителів. – К.: Рад. школа, 1986. – 74 с.
78. Програми середньої загальноосвітньої школи. 1–4 (1–3) класи. – К.: Бліц, 1997. – 106 с.
79. Психологические проблемы успеваемости школьников / Под ред. Н.А. Менчинской. – М.: Педагогика, 1971. – 214 с.
80. Психическое развитие младших школьников: Экспериментально-психологическое исследование / Под. ред. В.В. Давыдова. – М.: Педагогика, 1990. – 160 с.
81. Рабунский Е.С. Индивидуальный подход в процессе обучения школьников. – М.: Педагогика, 1975. – 240 с.
82. Рождественский Н.С., Кустарева В.А. Методика начального обучения русскому языку. – М.: Просвещение, 1965. – 290 с.
83. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К.: Академія, 1999. – 360 с.
84. Саженюк Б.С. Робота з розвитку зв’язного мовлення учнів в 1 класі. – К.: Рад. школа, 1961. – 143 с.
85. Сердюк М.Г., Шмагало В.Г. Вправи для диференційованого засвоєння лексики української та російської мови // Поч. шк. – 1991. – №9–10. – С. 25–29.
86. Середа Ф.Я. Українська мова: Підручник для 2-го кл. – 15-те вид. – К.: Рад. шк., 1991. – 141 с.
87. Скаткин М.Н. Совершенствование процесса обучения. – М.: Педагогика, 1971. – 244 с.
88. Соловейчик М.С. Хорошо ли мы умеем учить детей читать? // Нач. шк. – 1988. – №1. – С. 14.
89. Сум І.М. Групова робота на уроках рідної мови // Поч. шк. – 1996. – №5. – С. 12–13.
90. Талдонова Л. Обґрунтування сучасних моделей навчальної диферен-ціації // Наук. записки ТДПУ. Сер: Педагогіка. – 2000. – №6. – С. 10–15.
91. Терещук Г. Теоретичні засади побудови моделі методичної системи індивідуалізованого навчання // Наук. записки ТДПУ. Сер.: Педагогіка, - 1999. – №1. – С. 111–116.
92. Тестов В.А., Уханова А.Д. Развитие познавательных способностей у школьников в условиях уровневой дифференциации // Нач. шк. – 1999. – №2. – С. 32–41.
93. Тягур Р.С. Внутрішньокласна диференціація // Поч. шк. – 1993. – №11. – С. 61.
94. Тягур Р.С. Ефективність системи диференційованого навчання // Поч. шк. – 1992. – №11-12. – С. 25–39.
95. Унт И. Индивидуализация и дифференциация обучения. – М.: Педагогика, 1990. – 192 с.
96. Урок в первом классе: Психолого-педагогические основы обучения и воспитания детей шести лет в условиях школы / Аркин И.А. и др. – Вологда: изд-во Вологод. пед. ун-та, 1989. – 82 с.
97. Усова А.Ф. Формирование учебных умений учащихся // Сов. педагогика, 1982. – №1. – С. 29–38.
98. Фіцула М.М. Педагогіка. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 1997. – 192 с.
Додатки
Додаток 1. Урок української мови
Тема: Закріплення вивченого про іменник як частину мови.
І. Словниковий диктант:
Абр..кос, пш...ниця, ч...ремха, ап...льсин, п'ятн...ця, ч...решня, в...рблюд, ч...рвоний, ч...довий.
Розташувати слова в алфавітному порядку. Які слова зайві? Чому?
Гра «Вгадай слово». Яке слово мав 7 букв, 8 звуків, З голосні, 5 приголосних.
II. Робота з фразеологізмами: переливати, з пустого в порожне.
III. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети уроку.
1. Скласти речення зі словом чудовий. Кращі речення учні записують у зошит. Визначення роду, числа, відмінка прикметника, зв'язок з іменником. Можна запропонувати роботу в парі або взаємоперевірку зошитів.
2. Робота в групі. Кожній групі видається конверт із деформованим текстом (речення записані на окремих смужках). Завдання: скласти зв'язний текст (учні спілкуються між собою, визначають місце кожного речення), записати його у зошит. Знайти у тексті прикметники, підкреслити їх, визначити рід, число, відмінок. Визначити жанр тексту, який склали.
Приклад картки (таких конвертів 7, за кількістю груп). (Бажано, щоб тексти були різні).
Я руда, низького росту,
Хитра я і довгохвоста.
До курей я вельми ласа,
В них таке смачненьке м'ясо.
Після закінчення роботи керівники груп зачитують тексти.
IV. Підсумок уроку. Можна запропонувати дітям (якщо залишиться час) у групі скласти казку про прикметник.
V. Домашнє творче завдання: скласти загадку про будь-який предмет, використовуючи прикметники.
Додаток 2. Збірничок додаткових вправ
Завдання 1. Прочитайте уважно текст, звертаючи увагу на вимову наго-лошених і ненаголошених голосних. У яких словах є орфограми «Літери е, й, о на позначення ненаголошених голосних»?
Сито
Ген, у небі, у блакиті —
хто там носить воду в ситі?
А те сито неозоре:
було біле, стало чорне.
Чудасія, чудасія —
та ж те сито воду сіє!
Сіє, сіє воду сито —
на пшениченьку, на жито,
на ячмінь, овес, на просо,
на вербичку густокосу, —
хай усе там зеленіє.
Сито в небі воду сіє!
(М. Петренко)
Завдання 2. Прочитайте і перепишіть вірш. Які звуки переважають? Тверді приголосні підкресліть однією рискою, а м'які — двома.
Пилипова липа
В садочку у Пилипа зросла велика липа,
не лінь було Пилипу щодня полити липу.
«Спасибі»,— до Пилипа лопоче листям липа.
(М. Татарчук)
Завдання 3. Прочитати і розгадати метаграми, у яких вказується на лексичне значення слів-відгадок та літери, за допомогою яких можна знайти відгадки.
Лінивому не розгадать ніколи,
кмітливому на відповідь — хвилина.
А буде наша загадка така:
три букви означають те, що й поле,
додайте м'який знак — і вже тварина
з родини оленів, струнка й прудка.
Які це слова?
(лан — лань)
Маєм гарну ми тканину,
тож пошиєм піджачину.
«Су» на «ві» як зміним з вами —
буде рама із шибками.
(сукно — вікно)
З димаря він вилітає,
як в печі вогонь палає,
варто «д» на «Р» змінить —
стане містом він умить.
(дим — Рим)
«К» відняти, «соб» додати —
стане гавкати й скавчати,
«соб» на «к» як замінити —
Буде на водоймах жити.
(собачка — качка)
Я буду синонімом слова «вважати»,
якщо букву «г» на початку вживати.
Коли її буквою «ж» замінити,
я буду синонімом слова «хотіти».
(гадати — жадати)
Із буквою «в» всі мене поважають,
в роботі роками мене здобувають.
А з буквою «л» я зроблюся в момент
синонімом слова «експеримент».
(досвід — дослід)
До мене можна з річки допливти,
мене дівчина може заплести,
дід, як знаряддя,— на плечі нести.
«К.» відкинеш — полечу.
Почуєш тільки, як дзижчу.
Що за слова?
(коса — оса)
Всякі є вони: короткі,
мудрі, щирі і солодкі,
підлабузницькі, гучні,
жартівливі і сумні.
Та лиш «л» одне забрати —
буде вдень оката спати,
а вночі — кричать, літати
й мишам волі не давати.
(слова — сова)
З «е» бульвари прикрашаю,
з «й» сокирі помагаю.
(клен — клин)
У нім — три літери, та ба —
іде на ньому молотьба.
А прочитай з кінця — і вмить
почне тобі мишей ловить.
(тік — кіт)
З «в» — росте на голові,
з «к» — зростає із землі.
(волосся — колосся)
Дерево ламає,
хвилі здіймає.
з «к» поєднати —
буде в полі зростати.
(буря — буряк)
Завдання 4. Допишіть слова, додавши приголосний.
Коза, рука, буква, міль, коса, буря.
Завдання 5. Змінюючи у слові бій перший звук (а на письмі — першу літеру) на інший звук (букву), утворіть і запишіть якнайбільше нових слів, що мають інше значення.
(Бій — мій, лій, сій, дій, вій, тій, цій...)
Придумайте короткі вислови або речення з новими словами.
Завдання 6. Змінюючи у слові січ останню букву (звук) на іншу, утворіть якнайбільше нових слів.
(Січ — сів, сік, сіль, сіл. У Карпатах чимало гуцульських сіл (мн., О. в.); сім сіп. Миколка — сіп мене за руку; сіть. Рибалка сіть закинув).
Завдання 7. Запишіть 5 односкладових слів, які від перестановки звуків (першого й останнього) набули б нового значення.
(Кіт — тік, кат — так, лік — кіл, рік — кір (хвороба), лід — діл (низина), рай — яр (йар), бук — куб).
Завдання 8. Запишіть 5 односкладових слів, які читаються зліва направо і справа наліво однаково і мають те ж саме значення.
(Дід, біб, вів, Тит, око...)
Завдання 9. а) Знайдіть слова, які відрізняються від слова рілля тільки першим звуком. Запишіть їх, усно поясніть, що вони означають.
(Рілля — гілля, зілля, кілля...)
б) Пригадайте і запишіть слова, в яких був би .подовжений (подвоєний) один із цих звуків: [л, н, с, т, ч].
[Л '] — рілля, зілля, бадилля, весілля, дозвілля, без-ділля..; [н'] — насіння, питання, оповідання, знання...; [с' 'і — Полісся, узлісся, колосся; волосся -,..; [т'] — багаття, латаття, заняття, завзяття...; [ч'] —сторіччя, узбіччя, ломаччя, клоччя...)
Завдання 10. Розставте прізвища в алфавітному порядку.
Гамалія, Чубинський, Заньковецька, Єжицький, Січинський, Кухаренко, Кальченко, Кметь, Івченко, Зюков, Абашев, Ухов, Опанасюк, Мстиславець.
Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З них прочитаємо речення: Бажаю вам успіху.