В старшому дошкільному віці:
Робота по розвитку артикуляційного апарату та дихання продовжується, але проводиться виключно в індивідуальному порядку, і приблизно раз на місяць для всієї групи. Фонетична зарядка повністю вже домінує в процесі формування правильної звуковимови, можна часто використовувати музично-дидактичні ігри. Зміст роботи дедалі набуває більш сюжетного характеру (в підготовчій групі розповідь вже може бути довгою і розтягнута на два рази). Активно працюємо над формування правильної вимови звуків II і III групи, особливу увагу приділяючи останній. Кількість звуків, над якими відбувається робота протягом одного заняття: 4-6. В ході фонетичної зарядки відбувається відпрацювання звуків, які є найбільш важкими в рамках даної теми або присутні в словах, що вивчатимуться на даному занятті. Проблематичні звуки ( такі, що затрудняють вимову для певних дітей) опрацьовуються під час індивідуальної роботи з дітьми в позазанятійний час.
3. Методика збагачення іншомовного словникового фонду в різних вікових групах
4-й рік життя. Основною метою формування словникового фонду у дітей цього віку є створення умов для міцного закарбування лексичних одиниць в пам'ять формування у них умінь розпізнавати ці слова та вичленовувати їх з мовленнєвого потоку. Створення англомовного фонду обмежується назвами предметів та явищ, що належать до найближчого оточення дітей з метою підвищення ефективності запам'ятовування матеріалу. Крім того, лексичні одиниці повинні бути короткими та легкими для вимови дітьми. Кількість нових лексем, що презентуються дітям на одному занятті не перевищує 2-3 одиниці.
Слова можуть містити звуки третьої групи, але лише в тому випадку, якщо вони пропонуються для сприймання та розуміння на слух дітьми, а не для відтворення ними.
5-й рік життя. продовжується збагачення словникового фонду дітей лексичними одиницями, що означають предмети та явища найближчого оточення. Але слова стають довшими та більш складними для вимови дошкільниками. Збільшується розмаїття тем у відповідності до ускладнення загального програмового змісту навчально-виховного процесу в ДНЗ та пізнавальних інтересів дітей з урахуванням індивідуально-диференційованого підходу. Лексичні одиниці, що пропонуються дітям для засвоєння та активного вживання, включають звуки всіх трьох груп. Кількість слів, які пропонуються для презентації на одному занятті - 3-4.
6-й рік життя. Відбувається інтенсивне збагачення словникового фонду дітей за рахунок поповнення та розширення тематики, зміст якої обумовлюється, в першу чергу, колом інтересів самих дітей. Лексичні одиниці можуть бути досить складними, оскільки артикуляційний апарат дітей достатньо розвинутий, і вони володіють уміннями вимови Іншомовних звуків. Особливої уваги приділяється добору слів за суміжними темами (теми, які доповнюють одна одну), що дає можливість розвивати у дітей уміння інваріантного формування власних висловлювань. Активна робота проводиться у напрямку вправляння дітей у поєднанні 2-3 частин мови, що постає підґрунтям для удосконалення навичок граматично правильного мовлення. В залежності від індивідуальних особливостей дітей та складності лексичних одиниць, кількість їх подання на одному занятті варіюється від 3 до5.
Тематика для молодших груп
1. сім’я - mamy, tedy
2. домашні тварини – cat, dog, mouse, pig, hen
3. дикі тварини – fox, wolf
4. кольори – green, red, blue
5. привітання – неllo, bay
6. іграшки – boll, doll
7. одяг
8. іжа -- молоко
4. Лексичний фонд
Лексичні одиниці, тобто слова - це найменша мовна одиниця, яка має якесь поняття. Кожне слово має свою звукову, семантичну, граматичну та графічну форму. Умови навчання ЇМ в ДНЗ та специфічність контингенту дозволяє говорити про лексичний мінімум, що визначається викладачем у відповідності до лінгвістичних, психофізіологічних можливостей дітей та умов організації навчального процесу. Лексичний мінімум поділяється на активний та пасивний. Активна лексика - це та, що слугує для активного вживання при спілкуванні, пізніше письмі, а пасивна лексика існує для використанні її знання для розуміння інших людей. Тобто в процесі оволодіння лексичними одиницями у дітей розвиваються лексичні навички:
Вимоги до підбору лексики для роботи з дітьми дошкільного віку:
> Відповідність фонетичної складності слів рівню розвитку артикуляційного апарату з урахуванням наявності недостатньо сформованих мовленнєвих функцій. Тому при підборі лексичного матеріалу краще обмежитися невеликою кількістю слів, але намагатися досягти більш чіткої вимови та раціонального використання їх у мовленнєвих зразках;
> Відповідність лексичних одиниць знанням дітей, їх пізнавальним інтересам;
> Циклічне розширення змісту лексичних одиниць, тобто послідовне пред'явлення назв предметів та явищ найблищого оточення);
> Частотність використання слів;
> За завданням психолінгвістики слова проходять етапи узагальнення, та зберігаються у пам'яті у вигляді семантичних груп. Тому заняття повинні бути тематично побудовані;
> Доцільно використовувати комплексний підхід до підбору лексичного матеріалу (тобто для окремих занять підбираються слова за темами, які близькі/суміжні, що дозволить підбирати мовленнєві зразки, які найкраще поєднується).
> Вимоги до організації процесу формування лексичного фонду:
1) Лексичний матеріал повинен бути таким, щоб дитина могла спиратись тільки на цю форму та могла набути навички відокремлювати будь-яке слово у мовленнєвому зразку (або у мовленнєвому потоці), та в той же час могла здобути навички цілісного сприйняття мовленнєвого зразка або діалогічної єдності (тобто до 1 лексичної одиниці дається 1 значення, варіативність значень дозволяється в кінці підготовчої групи, якщо це не перший рік навчання), щоб діти вміли відокремлювати - впізнавати слова, що вивчені, а головне – щоб сприймали цілісно.
2) Лексичний матеріал повинен поширюватися та ускладнюватись відповідно до змісту та форм усного мовлення дітей. У склад усього матеріалу повинне увійти стисле повторення та відтворення раніше вивченого у пам'яті дітей, але повторення потрібно вводити в заняття так, щоб не зупинити вивчення нових мовленнєвих зразків та слів.
3) Необхідно, щоб була наступність у подачі лексичного матеріалу (1-го та наступного заняття; 1-го, ІІ-го... року навчання).
4) Етапи роботи над лексикою:
У процесі засвоєння лексичного матеріалу можна виділити наступні етапи:
1. Етап семантизації (ознайомлення). Проходить під час навчально-ігрової проблемної ситуації. Робота над словом починається з визначення його значення. Розкривається через показ предмета або дії, або через переклад тієї лексичної одиниці. Щоб у дітей виник мотив проводиться проблемна ситуація, основна функція якої - допомогти дітям усвідомити, що нові слова їм необхідні, щоб прийняти участь в певній грі;
2. Етап активізації навчального матеріалу. На цьому етапі основним шляхом є цікава гра. Але перш ніж діти почнуть використовувати нові слова при побудові фраз необхідно, щоб слово пройшло процес інтеріорізації. Існує суттєва відмінність між запам'ятовуванням у традиційному розумінні і закарбуванням - в першому випадку може запам’ятатися багато слів, але у відірваному відтворенні, в другому – відбувається засвоєння слова як засобу мовленнєвої діяльності;
3. Етап закріплення та автоматизації дій з вивченими лексичними одиницями. Основна його мета полягає в тренуванні застосовувати нові слова в різних ситуаціях спілкування.
Для ефективної організації роботи на другому та третьому етапах опанування дітьми новими словами необхідно використовувати обґрунтовану систему тренувальних вправ. Така система була створена О.І. Негневицькою і включає:
1. Пасивне розпізнавання нового слова. Дитині ще важко вимовляти слово, але вона може його впізнавати.
2. Активне розпізнавання. Серед декількох запропонованих предметів або зображень дитина обирає 1 у відповідності до слова, що прозвучало.
3. Відтворення слів з підказкою.
4. Відтворення без підказки.
5. Продукція з вибором. Необхідно не повторити, а самостійно назвати слово.
6. Продукція без вибору (дитина називає єдиний предмет, що їй пропонується).
Значення вправ:
• вправи в рамках тренування допомагають дітям оволодіти словом як засобом спілкування.
• Забезпечити ігровий мотив для всіх дітей, бо під час гри всі діти беруть активну участь в грі.
Тематика для старшої групи
1. сім’я -- дідусь, бабуся, кузени, тітка, дядько, син дочка, хрещені
2. тварини , птахи + екзотичні
3. кольори та їх відтінки
4. привітання, знайомство
5. місто, транспорт
6. їжа в магазині
7. іграшки день народження
8. Робочий день частини тіла
9. Будинок, меблі
10. пори року одяг.
5. Діалог розпитування
Good morning! (2t) Доброго ранку! (Двічі)
And how do you do? Як ваші справи?
Good morning? (2t) А ранок гарний?
I'm fine, how are you? У мене все добре, а у вас?
Вихователь. Good morning!
Діти (хором) Good morning! Good morning! Good morning to you!
Вихователь. І am glad to see уоu! (Я радий бачити вас)
Діти (по черзі). І am glad to see уоu too! (Я також радий бачити вас!)
Вихователь. Ноw аrе уоu? (Як справи?)
Діти (по черзі). Fіnе! (Чудово!) Gооd ! (Добре!) Вad (Погано!)
Зразок діалогу для старшої групи
1. Who are you? Хто ти?
I am a frog. Я жабка.
I am green. Я зелена.
What can you do? Що ти вмієш робити?
I can jump. Я вмію стрибати.
2. Who are you? Хто ти?
I am a fox. Я лисичка.
I am orang. Я руденька.
What can you do? Хто ти?
I can run. Я вмію бігати.
6. Навчання аудіювання
Оволодіння усним мовленням включає вміння розуміти мовлення інших людей та вміння висловлювати свої думки іноземною мовою. Говоріння та аудіювання – це дві взаємопов'язані складові усного мовлення. Фази слухання та говоріння у спілкуванні змінюють одна одну. Аудіювання - це не тільки сприймання повідомлення, але і підготовка у внутрішньому мовленні зворотної реакції на почуте. Отож, аудіювання готує говоріння, а говоріння - допомагає формувати сприйняття мовлення на слух.