ВИДИ ВПРАВ З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯМОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ЧИТАННЯ
(реферат)
Розвиток мовлення є одним із основних завдань сучасного уроку читання. Найголовніше в роботі над розвитком мовлення – навчити дітей докладно і вибірково викладати (переказувати) тексти різних типів і стилів мовлення, а також створювати в усній і писемній формі зв’язні висловлювання, різні за стилем, композицією і типом мовлення (розповідь, опис, роздум), писати лист, оголошення, замітку-інформацію, заяву.
Щоб удосконалювати мовленнєву діяльність учнів ,ми повинні насамперед вмотивовувати її і спонукати дітей до неї . Це означає , що ми не просто нав’язуємо виконати якусь мовленнєву вправу (наговорити на задану тему) ,а, включивши учня у відповідну діяльність , гарантувати мотив . Процес створення будь-якого висловлювання проходить такі етапи : мотив , відчуття мовленнєвого завдання , внутрішня програма мовленнєвої дії і її реалізація , планування висловлювання в конкретній формі і створення його в словесній. Все, що ми говоримо, ми говоримо з якоюсь метою і для чогось (мотив).
Для забезпечення успішного розвитку мовленнєвої діяльності важливо ставити перед учнями точно визначену мету виконання вправи. Будь-яке висловлення у звичайному житті ми будуємо прилаштовуючись до особливостей ситуації спілкування , до завдання мовлення . Про одне і те ж у різних випадках життя ми говоримо по-різному. В умінні швидко перебудовуватися, враховуючи зміну умов спілкування , і полягає творчий характер мовленнєвої діяльності. Вільне володіння мовленням передбачає таку рису творчої діяльності, як самостійний перенос умінь і навичок на нову ситуацію.
Розвиток комунікативних навичок учнів забезпечують вправи й завдання на формування вмінь уважно й вдумливо слухати, відтворюватита аналізувати почуте, говорити доречно, чітко, переконливо; комунікативно виправдано користуватися мовними засобами , характерними для різних типів , стилів і жанрів мовлення під час створення усних і письмових висловлювань.
Розвивати в школярів навички розрізнення звукової форми слова, аналізу звуків, їх диференціації, формувати вміння аналізу звуків мови, розвивати уважність, здібність сприймати слова з голосу і визначати їх фонетичні особливості допомагають вправи на диференціацію звуковоїформи слова. Наприклад:
Визначити, який звук змінюється, додати слово у ряд, замінивши відповідний звук.
Нора- гора- (кора); сир- тир- (мир);
Галка- гілка- (голка); зірка-дірка-(нірка).
Вправи, спрямовані на вміння аналізувати звуки,розвиток уважності, здібність сприймати слова з голосу і визначати їх фонетичні особливості.
Наприклад- Послухайте слова, змініть у словах один або два звуки так, щобутворилось нове слово.
Лис- ( лось, ліс ); вага- ( нога,вата); рулет- ( букет, буфет);пічка-(нічка,річка).
Велике значення на уроках мови та читання мають вправи над розвиткомзагального поняття про будову слова та словотвір, вмінню утворювати нові слова від поданих, добирати спільнокореневі слова, і при цьому розвиваючи мовленнєву діяльність учнів та вміння логично мислити.
« Виконай за зразком»-Прочитайте складені слова, поясніть їх значення таназвіть слова від яких вони утворилися:
Носоріг=ніс+ріг;
Косоокий=косий+око;
Паровоз=пара+возити.
Або: Складіть основи двох слів і поясніть значення утворених слів.
Зорі+падати= зорепад;
Ліс+парк=лісопарк;
Сніг+ ходити=снігохід…
У ході роботи над текстом з метою усвідомлення змісту тексту учнямпропонуються такі завдання:
1. Знайди, прочитай частину тексту, де автор передає своє ставлення до зображуваного.
2. Прочитай і перебудуй деформований план відповідно до тексту.
3. Прочитай текст і розмісти готові заголовки до поділеного на частини тексту.
4. Прочитай і добери уривки з тексту до ілюстрацій.
5.Прочитай частину тексту і подумай, про яку рису характеру персонажа говориться в ній.
6. Прочитай і добери до кожної частини оповідання прислів я.
7.Ознайомся з текстами і подумай, чим вони схожі між собою.
Розуміння прочитаного є основною характеристикою читання. Воно залежить від багатьох факторів: розуміння слова, речення, цілого тексту.
Особливу увагу слід приділяти вправам на усвідомлення змісту речення.
Для цього відібрати окремі речення, або вилучені з тексту, що читається.
Ось деякі з подібних видів роботи:
1. Однакові чи різні за змістом? Скласти три речення так, щоб два з них мали однаковий зміст, висловлений за допомогою різних мовних засобів. Третє речення повинно відрізнятися від інших за змістом.
Наприклад, за оповіданням В. Сухомлинського « Дуб під вікном»:
а ) Лісник побудував хату і посадив поруч дуба.
б) Лісник побудував хату поруч з молодим дубом.
в ) Лісник побудував хату, а поруч посадив дуба.
2. а ) Дуб розрісся так, щоб стукав гіллям у вікно.
б ) Дуб розрісся так, що заступив вікно.
в ) Дуб розрісся так, що затінив гіллям вікно.
3. а ) Зрубайте дуба, дідусю, бо темно в кімнаті.
б ) Зрубайте дуба , дідусю, тому, що темно в кімнаті.
в ) Зрубайте дуба , дідусю, адже темно в кімнаті.
4. а ) Щоб зберегти дуба, дідусь вирішив перенести хату на нове місце
б )Оберігаючи дуба, дідусь вирішив перенести хату на нове місце.
в ) Щоб зберегти дуба, дідусь вирішив трохи перебудувати хату.
2. «Скласти речення». Кілька речень поділено навпіл і подано в довільномупорядку.
Мовчки прочитайте і з єднайте ці частини.Наприклад:
Що деякі птахи вилуплюються взимку; Адже не всі знають.
Але нічого не боїться; можна всього навчитися.
Завдання такого типу дуже потрібні, бо вони привчають дітей розмірковувати над змістом того, що читають, розуміти логічні зв язки між частинами речення.
2. « Доповни речення». Для завдання потрібно добирати такий матеріал, який би допоміг учневі усвідомити побудову та розвиток висловлювання. Розвиваючи у дітей навички передбачувати наступний елемент тексту учням пропонуються такі вправи:
Літня ніч була…( темною, довгою, місячною, короткою)
Сашко дуже поспішав, він біг так …( швидко, легко, красиво, задушевно)
Всі ці вправи направлені на вдосконалення вміння , яке є важливою складовою частиною загального розуміння цілого тексту.
Працюючи над текстом, необхідно добирати такі завдання , у яких передусім використано:
а ) метод виконання повної дії як засіб перевірки прочитаного;
б ) вибір правильного формулювання, правильної відповіді серед кількох запропонованих учителем;
в ) читання і осмислення аналізу тексту за допомогою певних умовних позначень тощо.
Працюючи над розумінням тексту, необхідно добирати завдання кількох рівнів: ( хто? Що? Де? Коли? І так далі)
- Усвідомлення зв’язків між фактами, розуміння того, як з окремих деталей складається ціла картина, крок за кроком розгортається думка;
- вміння відрізняти головне від другорядного;
- вміння вловити суть, зрозуміти думку автора, дати власну оцінку подіям, дійовим особам;
- усвідомлення достоїнств чи недоліків твору, вміння відчувати красу мови художнього твору.
Для досягнення цієї мети слід використовувати такі види роботи:
1. « Склади текст» Текст розділяється на частини, кожна з яких дається на окремій картці. Прочитай текст мовчки, визнач порядокфрагментів, пронумеруй картки. Прочитай текст вголос.
Вони з білими пелюстками та жовтуватими серединками.
На луках ростуть ромашки лікарські.
Квіточки розміщені на тоненьких гнучких стеблах.
2. « Дай назву» Вибери влучний заголовок:
Ромашка. Ромашки лікарські. Квіти на луках.
3 « Знайди вказану частину». Прочитай текст. Знайди і підкресли речення у якому розповідається про те кому і за що був вдячний пастух.
У лузі паслося стадо кіз. Пастух втомився й заснув. Вовк підкрався та й схопив одну козу. У пастуха був собака-вівчарка. Він наздогнав вовка і відбив козу.
Пастух був вдячний вірному другові.
4. «Постав запитання» Учневі пропонується самостійно прочитати текст,який попередньо розділений на частини і ставить запитання до кожної частини.
5. «Здогадайся що далі ?».Вправа спрямована на розвитокважливого читацького вміння-передбачати розвиток думки у тексті.
Ласунка
Мурка була дивною кішкою. Вона любила солодкий мед.
Одного разу Мурка грілась на сонечку. Тут вона почула знайомий запах. Кішка відкрила зелені очі й вирушила до заповітної мети…
(другу частину тексту пропонується прочитати після дитячих висловлювань).
Перед вуликом ласунка встала на задні лапки. Сунула мордочку у вулик.І раптом пролунало кошаче скімлення. Мурка кинулась у кущі і більше ніколи не лізла у вулик.
6. « Переглянь, зрозумій» Це завдання формує вміння вловлювати сутьтексту, вирізняти її серед другорядних елементів змісту.
У тексті підкреслені ключові слова. Учень читає тільки підкреслене, а інші намагаються здогадатися, про що говориться у творі. Коли кілька школярів висловлять свої припущення, твір читається повністю, робиться висновок про правильність припущень, зроблених на основі окремих слів із тексту При визначенні головної думки твору варто пропонувати учням три-чотири формулювання головної думки, а одне з яких правильне. Діти вибирають потрібне формулювання, пояснюють свій вибір, підтверджують уривками з тексту.
Необхідно аналізувати на уроці ті твори, що читаються в класі. Треба, щоб звучало на уроці зв’язне висловлювання вчителя , яке показує зразок міркування, наприклад, про характер дійової особи чи про деякі особливості мови твору. Учні тоді швидше відповідають на запитання, їх висловлювання зв’язніші й цікавіші.